Регіональні особливості розвитку і розміщення внутрішньої торгівлі АР Крим

 

Міністерство  освіти і  науки  України

Київський національний торговельно-економічний  університет

 

                               Кафедра міжнародної економіки

 

 

 

Курсова робота

з курсу «Регіональна економіка»

на тему:

«Регіональні особливості розвитку і розміщення

внутрішньої торгівлі АР Крим»

 

 

 

                                     

                                                         студента  ІI курсу ФЕМП

                                         5 групи денної форми навчання

                                                  Галім’янова Валерія Олександровича

 

                                

 

                                                           

                                                              

 

 

 

 

 

 

КИЇВ 2010

 

Зміст

      

         Вступ………………………………………………………………………………...3

1. Значення  та основні функції внутрішньої торгівлі, її роль у розвитку і розміщенні продуктивних сил АР Крим …………………………….…………….5
2. Передумови розвитку та розміщення внутрішньої торгівлі АР Крим….11
3. Основні етапи формування й економічна оцінка сучасного рівня розвитку внутрішньої торгівлі АР Крим………………………..………………...18
4. Регіональні особливості та динаміка структури внутрішньої торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами.………….………………….…..23
5. Проблеми та завдання розвитку і розміщення внутрішньої торгівлі АР Крим……………………………………………………………………………....…30

Висновки………………………………………………………………...…….36

Список використаної літератури……………………………………………35

Додатки …………………………………………………………………….…38

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Двадцять перше століття та перехід України до ринкової економіки  нині висувають раніше невідомі завдання майже в усіх сферах життєдіяльності людини і суспільства, які потребують нових підходів, глибоких знань та вмінь вирішувати їх. Торгівля — це одна з найважливіших сфер економічної діяльності, від якої значною мірою залежить якість життя людини, розвиток економіки та її конкурентоспроможність у глобалізованому світі. Тому вона потребує кардинальних змін відповідно до сучасних вимог за різними напрямками її діяльності.

Регіональні особливості  розміщення внутрішньої торгівлі продовольчими товарами зумовлюються рядом природних економічних, етнічних та інших чинників, які впливають на територіальне розміщення галузей, розвиток спеціалізації організаційно-виробничих структур і переробних підприємств, формування ринку сільськогосподарської продукції.

Я вважаю, що внутрішня торгівля АР Крим, особливості її розміщення, проблеми розвитку , а також розширення її впливу на економічний потенціал України потребує більш детального розгляду та глибокого вивчення. Саме тому метою моєї курсової роботи є дослідження регіональних особливостей розвитку і розміщення внутрішньої торгівлі АР Крим. Для досягнення даної мети в роботі поставлено та виконано такі завдання:

• досліджено значення та основні функції торгівлі, визначити її роль у розвитку і розміщенні продуктивних сил АР Крим;
• досліджено передумови розвитку та розміщення торгівлі АР Крим;
• визначено основні етапи формування й дати економічну оцінку сучасного рівня розвитку торгівлі АР Крим;
• розглянуто регіональні особливості та динаміку структури торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами;
• виділено проблеми та завдання розвитку і розміщення торгівлі АР Крим.

Об’єктом дослідження є внутрішня торгівля АР Крим.

Предметом дослідження є регіональні особливості розвитку та розміщення внутрішньої торгівлі АР Крим .

Методами дослідження є такі методи регіональної економіки, як системний підхід, структурний аналіз,  метод статистичного спостереження, метод обробки і аналізу інформації, графічний, картографічний, схематичний методи, а також такі загальнонаукові методи, як  аналіз, синтез, індукція, дедукція та конкретизація.

Інформаційною базою для  виконання курсової роботи є підручники, статті в періодичній літературі, інтернет-ресурси та статистичні дані.

Робота складається з  вступу,  5 розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків, містить картографічний матеріал, 8 таблиць, 3 схеми.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Значення  та основні функції внутрішньої торгівлі, її роль у розвитку і розміщенні продуктивних сил АР Крим

 

Значення торгівлі полягає в тому, що вона виконує роль економічного рушія для всіх інших видів економічної діяльності в країнах, здійснює ринкове узгодження споживчого попиту та пропозиції, забезпечує ефективні міжрегіональні зв'язки, підгримує вітчизняних товаровиробників.

Торгівля як сфера національної економіки за своєю формою і змістом  належить до складних соціально-економічних  систем і виконує життєво важливі  завдання і функції.

Для торгівлі як соціально-економічної системи характерна низка функцій.

Найважливішими функціями  внутрішньої торгівлі є:

 • реалізація виробленої  споживчої вартості (товарів). Виконання  цієї функції створює економічну  передумову відтворення сукупного  суспільного продукту, з'єднуючи  виробництво зі споживанням; 

• доведення предметів  споживання до споживачів. Для забезпечення даної функції, торгівля організовує  просторове пересування товарів  від виробників до споживачів, здійснюючи при цьому ряд операцій з продовження  процесу виробництва в сфері  обігу (наприклад, транспортування, зберігання);

 • підтримка балансу  між пропозицією та попитом  з одночасним активним впливом  на виробництво в частині обсягу  та асортименту продукції, що  виготовляється;

• скорочення витрат торговельного  підприємства (витрат покупців на придбання  товару) шляхом удосконалення технології продаж, інформаційних послуг та ін.;

 • розробка товару, ринкові дослідження, організація  розподілу, визначення ціни, створення  служб сервісу та ін., тобто  функції, що обумовлені концепцією  маркетингу.

Провідною функцією торгівлі є обмін результатів праці (продукції, послуг) на гроші, тобто реалізація виробленої споживчої вартості. При цьому масштаби, структура обміну стають дедалі складнішими за рахунок складності величезних мас товарів, продукції, послуг, у тому числі іноземного походження.

Розрахунки показують, що тільки для задоволення потреб населення  в споживчих товарах і послугах у межах мінімальних норм необхідно довести товарообіг до 220 млрд грн у рік при сучасних обсягах — 55 млрд грн. Це означає, що в перспективі ця функція розширюватиметься, відповідно, зростатимуть масштаби торгівлі.

Важливо підкреслити  ще один момент. Оскільки в умовах соціалістичної економіки лише обмін товарів народного споживання вважався моментом відтворення, то штучно звужувалися відносини обміну передусім у сфері обігу засобів виробництва. У нових умовах відносини обміну реалізуються в повнішому обсязі. Поряд зі споживчими товарами об'єктом обміну стає продукція, засоби виробництва, нерухомість, об'єкти інтелектуальної власності, цінні папери і т. ін.

Як відомо, обмін пов'язує виробництво та споживання і тим самим замикає відтворювальний процес. Тому важливо, щоб товарно-грошовий обмін, тобто період процесу обміну, був мінімальним. А це залежить від умов реалізації іншої функції торгівлі — товаропросування. [2, с. 30]

Друга важлива функція  торгівлі — доведення товарів  зі сфери виробництва у сферу споживання. Сутність аналізованої функції необхідно розглядати з позиції прискореного доведення товарів до сфери споживання з максимальним збереженням їх споживних властивостей. У такому ракурсі дана функція набуває особливої актуальності в умовах роздробленості і географічної розосередженості товаровиробників і споживачів.

За підрахунками у сфері  обігу вже тепер товари проходять  у середньому 4—5 організаційних ланок. Тому і тривалість проходження товару до споживача є значною. Якщо товар у виробництві перебуває 5—6 днів, у дорозі — до 10 днів, то в кінцевих ланках товарного обігу — 35—40 днів.

У нових умовах у міру інтеграції торгівлі України в міжнародні зв'язки тривалість товаропросування зростатиме, причому суттєво. Відповідно, підвищиться рівень витрат обігу, сповільниться оборотність.

Надзвичайно важливою в нових  умовах функцією торгівлі є функція  активного впливу на виробництво і споживання. Ідеться про підпорядкування виробничих програм підприємств потребам і вимогам ринку, реалізації маркетингових стратегій товаровиробників, а також про активний вплив торгівлі на структуру споживання, організацію післяпродажного обслуговування.

У зв'язку з цим  можна очікувати прагнення товаровиробників заручитися гарантією з боку торгівлі відносно збуту продукції з тим, щоб знизити ризик і небезпеку банкрутства. Відповідно подорожчають послуги торгівлі, розшириться апарат товарного обігу, з'являться принципово нові функціональні організації в торговельній сфері.

Таким чином, функції торгівлі не тільки суттєво ускладнюватимуться, вони набуватимуть якісно нового змісту. їх реалізація стане неможливою в рамках існуючих організаційних форм, оскільки вони не вписуються в систему обігу товарів та послуг, характерну для ринкової економіки. [2, с. 31]

 Складні завдання і функції торгівлі потребують зосередження в цій сфері величезних ресурсів для забезпечення її нормального функціонування (табл. 1)

Таблиця 1

Ресурсний потенціал  внутрішньої торгівлі України  (на початок 2009 р.)[21]

Види ресурсів	Од. виміру	Усього у сфері торгівлі	Частка в ресурсах країни, %
Основні засоби	млрд грн.(заг варт.)	22	2,65
Оборотні кошти	млрд грн.	185,7	35,3
Матеріальні запаси	млрд грн.	23,1	31,5
Кількість зайнятих	млн чол.	1,7(3)	8,0
Товарообіг	млрд грн	450	-

Дані табл. 1 показують, що у сфері торгівлі зосереджено 22 млрд. грн основних фондів, близько 186 млрд. грн оборотних коштів і 23,1 млрд. запасів товарів. Щодо трудових ресурсів, то частка сфери обігу неофіційно становить не менш як 15 % трудового потенціалу України.

Ресурсний потенціал сфери  торгівлі поступається лише промисловості  і сільському господарству.

Крім зазначених у табл.1 ресурсів до складу торгівлі як соціально-економічної системи входять численні організаційні елементи: не менше ніж 120 тис. роздрібних підприємств, організацій, об'єднань, понад 1500 оптових організацій та їх асоціацій.

Фактично нова структурна модель торгівлі  містить три  сектори – оптову, роздрібну торгівлю та торговельне посередництво.

Структурна модель торгівлі на сучасному  етапі має наступний вигляд (Рис.1)

 

 

Рис.1 Структурна модель торгівлі [2, с.46]

Оптова торгівля - вид  економічної діяльності у сфері  товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому  споживачу через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання і надання пов'язаних з цим  послуг. [1]

В ринкових умовах усі об’єкти  торговельної діяльності стали рівноцінними товарами, а в підгалузь оптової  торгівлі включила в себе такі основні  види (рис.2):

 

Рис.2 Основні види оптової торгівлі [2, с.55]

 Сукупність оптових  підприємств з різними масштабами комерційної діяльності і зонами обслуговування (діяльності) становлять єдину систему оптової торгівлі на регіональному рівні.

Роздрібна торгівля - вид  економічної діяльності у сфері  товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу  і надання йому торговельних послуг. [1]

Продаж товарів населенню  здійснюється через різні види об'єктів торгівлі, сукупність яких і складає в цілому роздрібну торгову мережу. Крім магазинів, які є основним каналом роздрібного продажу товарів, функціонує різноманітна мережа позамагазинних пунктів роздрібної торгівлі. (рис.3 )