Расчет показателей на АТП

Міністерство  освіти і науки України

Національний  гірничий університет 
 
 
 
 
 

                                                   Кафедра УТ 
 
 
 
 
 

Розрахунково  – графічне завдання 

з дисципліни «Основи економіки транспорту» 
 
 
 
 
 
 
 

                                                                          

                                                                                   
 

                                                                                    

                                                                          Виконала: студентка гр. АП-06-2

                                                                                            Зотова В. С.                                     

                                                        Перевірила: Черчата А. О. 
 
 
 
 
 

Дніпропетровськ

2008 р. 
 
 

Зміст 
 

1. Вступ.
2. Аналіз основних напрямків впровадження нововведень.
3. Розрахунок техніко-економічних показників роботи АТП.
4. Розрахунок економічної ефективності нововведень.
5. Оцінка роботи АТП після впровадження нововведень.
6. Висновки.
7. Використана література.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вихідні дані: 
 
 
 
 

ВСТУП

 

    У світовій економічній літературі "інновація" інтерпретується як перетворення потенційного науково-технічного прогресу в реальний, що втілюється в нових продуктах і технологіях. Проблематика нововведень у нашій країні протягом  багатьох років розроблялася в рамках економічних досліджень НТП.

    Відповідно  до  міжнародних стандартів інновація визначається як кінцевий результат інноваційної діяльності, що одержав втілення у виді нового або удосконаленого продукту, упровадженого на ринку, нового або удосконаленого технологічного процесу, використовуваного який використовується в практичній діяльності, або в новому підході до соціальних послуг.

    Розробка, впровадження у виробництво нової  продукції мають для фірм важливе значення як засіб підвищення конкурентноздатності й усунення залежності фірми від розбіжності життєвих циклів виробленої продукції.

    Із моменту прийняття до поширення нововведення одержує нова якість стає нововведенням (інновацією). Процес введення нововведення на ринок прийнято називати процесом комерціалізації. Період часу між появою нововведення і втіленням його в нововведення (інновацію) називається інноваційним лагом.

    Загальновідомо, що перехід від однієї якості до другої потребує витрат ресурсів (енергії, часу, фінансів тощо). В умовах ринку як системи економічних відносин купівлі - продажу товарів, у рамках якої формуються попит, пропозиція і ціна, головними компонентами інноваційної діяльності виступають нововведення, інвестиції.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   

    Під інноваціями в широкому змісті розуміється прибуткове використання нововведень у виді нових технологій, видів продукції і послуг, організаційно-технічних і соціально-економічних рішень виробничого, фінансового, комерційного, адміністративного або іншого характеру.

    Науково-технічні   інновації повинні:

    1.     мати новизну;

    2.     задовольняти ринковий попит;

    3.     приносити прибуток виробнику.

    По  типах   новизни   для   ринку  іновації діляться на:

    1.     нові для галузі у світі;

    2.     нові для галузі в країні;

    3.     нові для даного підприємства (групи підприємств).

    За  місцем в системі (на підприємстві, у фірмі) можна виділити:

1. іновації на вході підприємства (зміни у виборі і використанні сировини, матеріали, машин і устаткування, інформації й ін.);
2. іновації на виході підприємства (вироби, послуги, технології, інформація й ін.);
3. іновації системної структури підприємства (управлінської, виробничої, технологічної).

    У залежності від глибини  внесених змін виділяють іновації:

    1.     радикальні (базові);

    2.     що покращують;

    3.     модифікаційні (приватні).

    Задача  експертизи складається з оцінки наукового і технічного рівня  проекту, можливостей його виконання й ефективності. На підставі експертизи приймаються вирішення про доцільність і обсяг фінансування.

Процедури оцінки проектів, юридичного оформлення угод і контракти, а також форми  і методи контролю за їхнім виконанням діють у всіх країнах із розвитою ринковою економікою. Велике значення мають терміни проведення експертиз, узгодженні, тривалість періоду від подачі заявок і пропозицій до відкриття фінансування або надання пільг і субсидій. Постійно удосконалюються методи контролю за ходом реалізації проектів, використанням засобів по цільовому призначенню, збільшується число обов'язкових умов, яким повинен відповідати проект.

    Існують три головних методи експертизи інноваційних проектів, що фінансуються з бюджету:

    1.     описовий;

    2.     порівняння становищ «до» і «після»;

    3.     порівняльна експертиза.

    Описовий  метод широко поширений у багатьох країнах. Його суть складається в тому, що розглядається потенційний вплив результатів здійснюваних проектів на ситуацію на визначеному ринку товарів і послуг. Одержувані результати узагальнюються, складаються прогнози і враховуються побічні процеси.

    Головна негативна риса цього методу в тому, що він не дозволяє коректно зіставити два і більш альтернативних варіанти.

    Метод порівняння становищ «до» і «після» дозволяє брати до уваги не тільки кількісні, але і якісні показники різноманітних проектів. Проте цьому методу властива висока можливість суб'єктивної інтепретації інформації і прогнози.

    Порівняльна експертиза складається в порівнянні становища підприємств і організацій, що одержують державне фінансування і не отримуючих його. У цьому методі звертається увага на порівняння потенційних результатів здійснюваного проекту, що складає одну з вимог перевірки економічної обгрунтованості конкретних вирішень по фінансуванню короткострокових проектів.

    У результаті інноваційної діяльності народжуються нові ідеї, нові й удосконалені продукти, нові або удосконалені технологічні процеси, з'являються нові форми організації і керування різноманітними сферами економіки і її структур.

    Творці  нововведень одержують на них  авторські і суміжні з ними права. Виникає таке юридичне поняття, як інтелектуальна власність. Інноваційна продукція повинна мати індивідуалізацію.

    Результатом інноваційної діяльності є і ноу-хау («знаю, як»), що являє собою цілком або частково конфіденційні знання, досвід, навички.. Використання «ноу-хау» забезпечує переваги і комерційну вигоду особі, що їх отримала.

      «Ноу-хау» можуть бути незапатентовані  технологічні знання і процеси,  практичний досвід, методи, способи  і навички по проектуванню, намірам,  будівництву і виробництву виробів;  проведенню наукових досліджень і розробок; склад і рецепти матеріалів, речовин і ін., а також досвід в області дизайну, маркетингу, керування, економіки, фінансів.

    Матеріальні результати інноваційної діяльності виступають у виді створених і освоєних нових  машин, устаткування, апарати, приладів і засобів автоматизації.

    Ефективність  інноваційної діяльності можна оцінити  через конкурентноздатність нової  продукції, успішне педставлення її на внутрішньому і зовнішньому ринках. 
 
 
 
 
 
 
 
 

 
 
 
 
 
 
 
 

Розрахунок техніко-економічних показників роботи АТП  

    На  підставі вихідних даних індивідуальних завдань  розраховуються показники використання рухомого складу відповідно до виду перевезень.