Проблеми стабілізації економічного розвитку України

              Специфічні форми контролю здійснюються по галузях еконо­міки. Органи Міністерства екології та природних ресурсів України здійснюють державне управління та контроль за виконанням зако­нодавства, яке закріплює право державної власності на тваринний світ, ліси, води, надра, охороною сільськогосподарських та інших земель, виконанням правил використання земель, землеустрою, пра­вил і норм по ядерній і радіаційній безпеці при використанні дже­рел іонного випромінювання та ін. Органи, які здійснюють держав­ний пробірний нагляд, розглядають справи про адміністративні пра­вопорушення, пов'язані з виробництвом, переробкою дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, обліком, зберіганням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, їх збиранням і здаванням в держав­ний фонд, та ін. Органи Державного комітету стандартизації, метро­логії та сертифікації України здійснюють нагляд за додержанням стандартів, якості продукції, правил, що діють в метрології, серти­фікації, та ін. В економіці відповідні управлінські, регулятивні, ко­ординаційні, контрольні (наглядові) повноваження здійснюють по­даткова адміністрація, контрольно-ревізійна служба, Антимонопольний комітет України. Звичайно, вони реалізують свої повноваження не тільки у сфері економіки, айв інших сферах і галузях діяльності.

                                              ВИСНОВКИ

              Економічна криза, яка набула розвитку в Україні, починаючи з вересня 2008 року, здобуває все більшу глибину, набуває дедалі ширших вимірів, розповсюджуючись на грошово-кредитну, фіскальну, соціальну сфери, невпинно погіршуючи соціальне самопочуття та очікування суб’єктів ринку й пересічних громадян. На жаль, суспільство виявилося не готовим протиставити викликам кризи цілеспрямовану консолідовану протидію.               Вкрай загрозливим феноменом є укорінення практики використання проявів кризи в якості знарядь політичного протистояння, підпорядкування антикризової політики логіці політичної боротьби. Практична реалізація засобів антикризової політики відбувалася вельми непослідовно й не завжди приносила належний ефект. Зволікання із запровадженням необхідної антикризової політики припускало наростання кризових явищ до рівня, на якому вони вже не могли бути подолані передбаченими антикризовими заходами. Різке зниження дієздатності влади в умовах політичної кризи обумовило неможливість повномасштабної реалізації передбаченого інструментарію, який передбачає чітку координацію владних інституцій.               Чимало з ухвалених заходів антикризової політики досі залишаються лише стратегічними намірами, реалізація яких має відбуватися шляхом прийняття наступних нормативних актів. Значна кількість антикризових заходів потребує фінансування з державного бюджету, відтак ефективність цих заходів залежатиме від здатності уряду забезпечити належні бюджетні надходження. Ефект ситуації, що склалася в економіці України під впливом світової фінансової та економічної кризи, а також внутрішніх проблем вітчизняної економіки, на соціальну політику, становище соціальної сфери, рівень та якість життя населення, почав набувати відчутного прояву лише в останні місяці 2008 року.

              Вплив кризових явищ на становище з фінансуванням соціальних статей Державного бюджету виявився значною мірою відтермінованим на перший квартал 2009 р. Показники основних державних соціальних гарантій в бюджеті-2009 “заморожено” на рівні листопада-грудня минулого року. Відтак слід констатувати зменшення рівня соціального забезпечення населення України в реальному вимірі навіть у разі стовідсоткового виконання бюджетного розпису.

              Кризові явища в національній економіці України найбільш яскравим чином відбилися на динаміці заробітної плати. Середня номінальна зарплата у грудні 2008 р. була на 19,4 % вищою за показник грудня 2007 р. при рівні інфляції 22,3 %. Відбулося активне наростання затримок з виплатою заробітної плати. За останні два місяці 2008 року спостерігалося також значне погіршення становища на ринку праці – поширення застосування адміністрацією підприємств вимушених адміністративних відпусток та скорочення робочого дня. Кількість офіційно зареєстрованих Державною служби зайнятості безробітних протягом листопада-грудня різко зросла, сягнувши на кінець року 3 % населення працездатного віку. Зниження життєвого рівня більшої частини населення України негативним чином відбивається на рівні соціального самопочуття.

              За результатами соціологічного опитування, більшості громадян нашої держави довелося обмежити свої витрати, а третині - заощаджувати на харчуванні. Відбулося різке підвищення вагомості в структурі соціальних побоювань тих, що пов’язані зі зниженням матеріального рівня життя, соціальною незахищеністю тощо. За даними Національного інституту стратегічних досліджень, дві третини громадян вважають неефективними дії Прем’єр-міністра і уряду з подолання економічної кризи, 72 % - вважають Уряд нездатним подолати економічну кризу.

              Невід’ємною складовою фінансової стабілізації має стати забезпечення стабілізації в бюджетній сфері. З нашої точки зору, не пізніше 1 квітня слід ініціювати оперативний перегляд Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік», в ході чого уточнити показники видаткової частини з урахуванням динаміки національної економіки в першому кварталі 2009 року, передбачити механізми автоматичного збільшення видаткових статей у випадку перевищення прогнозних надходжень, внести зміни до структури видатків з метою посилення їх цільового характеру та орієнтації на цілі економічного зростання.

              Без відновлення позитивної динаміки економічної активності заходи макрофінансової стабілізації спроможні втягнути економіку у самовідтворення економічного спаду. Відтак антикризова політика повинна будуватися за принципом не «стабілізація, потім – зростання», а «стабілізація - через зростання».

              Отже, вже серед першочергових заходів мають міститися кроки, спрямовані на створення підґрунтя економічного пожвавлення за двома основними напрямами: - збільшення внутрішнього попиту: уникнення зменшення видаткової частини Державного бюджету, вжиття заходів щодо розбудови внутрішнього ринку, активізація заходів щодо регулювання та обмеження небажаного імпорту, заохочення припливу в Україну прямих іноземних інвестицій; - активізація експортної діяльності: реалізація позитивного потенціалу девальвації гривні за рахунок зрушень у структурі експорту з України через використання фінансових, правових, інформаційних, дипломатичних важелів.

              Досягнення макрофінансової стабільності та створення сприятливих умов для економічного пожвавлення вимагають посилення державної політики, спрямованої на забезпечення ефективності ринкових механізмів, гарантування дотримання правових норм, запобігання недобросовісним діям економічних суб’єктів (насамперед – монополістів), захист прав власності та запобігання рейдерству, зниження рівня корупції тощо.

              Пріоритетність державної політики, спрямованої на компенсацію чи обмеження негативних соціальних наслідків кризових явищ, видається безсумнівною, зважаючи як на важливість цього процесу для підтримання соціальної та політичної стабільності, так і на необхідність збереження трудового потенціалу та соціального капіталу нації.

              На відміну від попередніх років соціальні пріоритети мають бути реалізовані в умовах негативних показників економічної динаміки, що спонукає до концентрації ресурсів та зусиль навколо найсуттєвіших напрямів: збереження зайнятості та вітчизняного кадрового потенціалу та збереження рівня та якості життя населення.

              Насамперед потрібно зробити так, щоб конституційний обов’язок кожного громадянина нашої країни переріс у його моральний обов’язок, щоб розуміння того, що кожний із нас сьогодні розплачується за вчора і робить внесок у завтра, стало етичною нормою життя.

                СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Адміністративне право України. Підручник для юрид. вузів і фак. / За ред. Ю. П. Битяка. - Харків: Право, 2004. – 528с.

2. Андрусяк Т. Г. Теорія держави і права. - Львів, 2006. – 206с.

3. Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчпн М.І., Піча Ю.В. Економіка підприємства - К.: "Каравела"; Львів: "Новий світ - 2004", 2005. - 298 с.

4.Григорчук Т.В. Основи економічної теорії.-Коломия,2005. – 132с.

5. Грузинов В.П., Грибов В.Д. Экономика предприятия: Учебное пособие. – М.: Финансы и статистика, 2004. – 189с.

6. Журнал “Світ бухгалтерського обліку” – 03.2004р., О.Башинський  “Податки ростуть”  С.83.

7. Загальна теорія держави і права / за ред. В. В. Копейчиков. – Київ: Юрінком, 2008. – 312с.

8. Коваль Л. В. Адміністративне право України: Курс лек­цій. - К., 2004. – 164с.

9. Кириленко О.П. Фінанси. – Тернопіль: Економічна думка. – 2006. – 142с.

10. Комісарук М.П. Макроекономіка. Курс лекцій.-Коломия, 2007р. – 158с.

11. Основи конституційного права України. Підруч. Вид. ІІ, доповнене / За ред. В.В.Копєйчикова. – К., 2004. – 422с.

12. Основи правознавства / За ред. І.Б.Усенка. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2003. – 416 с.

13. Ткач Г. Й., Мартьянов І. В. Державна виконавча влада в Україні. // Вісник Львівського університету. — 2005. — Вип. 25. – 167с.