Проблеми економiчнiх криз у ринковiй економiцi: минуле i сучасне

Автор: Пользователь скрыл имя, 03 Ноября 2012 в 20:23, курсовая работа

Описание работы

При написанні цієї курсової роботи мною була використана економічна література вітчизняних і зарубіжних авторів, періодичні і статистичні видання.

Содержание

Вступ…………………………………………………………………….…с.3-4
Циклічність розвитку економіки. Причини циклічних коливань…с.5-10
Суть і фази економічного циклу. Види економічних циклів………с..11-20
Економічні кризи :причини і наслідки………………………………..с.21-29
Висновки………………………………………………………………….с.30-32
Список використаної літератури…………………………………………..с.33
Додатки……………………………………………………………………….с.34

Работа содержит 1 файл

об єднннане.docx

— 149.42 Кб (Скачать)

Криза, в якій опинилася  Україна восени 2008 р. виявила неготовність українських регуляторних органів  вчасно та професійно-грамотно реагувати  на ситуацію.

На пострадянському просторі (Росія, Вірменія, Україна) спостерігається  тотальна макроекономічна криза (фінансова, структурна, соціальна, кон'юнктурна, конкурентна), тоді як на Заході маємо справу з  фінансово-структурною кризою. Ця тотальна криза поглиблюється ще й тому, що порівняно із Заходом у зазначених пострадянських країнах:

  • інфляція прискорюється, а не сповільнюється;
  • темпи падіння капіталізації ринку в 2-3 рази вищі, ніж на Заході (хоча до кризи вони були на низькому рівні);
  • на перший план виходить проблема курсу національної валюти, з'їдаються валютні резерви;
  • дефіцит пропозиції кредитів, а не попиту;
  • у наявності масове вилучення вкладів населення із банків (в Україні -70 млрд. гривень лише за листопад - січень 2008-2009 років);
    • криза супроводжується різким зниженням доходів бюджетів, зростанням дебіторської і кредиторської заборгованості.

Разом із переліченими спільними  рисами кожній із цих країн притаманні свої особливості. Так, для України, характерні:

- дефіцитний платіжний баланс, велика залежність від експорту металів і зерна (ринки підвищеної конкуренції) та "імпорту" капіталу, високих технологій, нафти й газу (ринки зниженої конкуренції);

- висока концентрація виробництва й капіталу, обмежені можливості щодо розпорошення (децентралізації) ризиків;

- значна соціальна поляризація, відсутність практики й інструментів адресної соціальної політики;

- невисокий рівень міжнародних резервів НБУ, відсутність накопичених резервних фондів уряду;

- хиткість політичної системи, її нездатність швидко й ефективно розв'язувати економічні проблеми;

- порівняно низька частка малого й середнього бізнесу у ВВП.

Основними проблемами, з  якими зіткнулася українська економіка, є застарілі виробничі потужності в основних галузях, скорочення трудових ресурсів і міждержавна конкуренція.

Особливий неспокій викликає прогноз щодо значного зменшення  числа працездатних українців. Наступна проблема - застарілі виробничі потужності. Як бачимо, в наявності симптоми стагфляційних процесів, тому подолання  наслідків кризи затягнулося.

В Україні причини фінансової кризи, полягають у залежності фондового  ринку від коштів нерезидентів, надмірній  зовнішній заборгованості суб'єктів  економіки, нестачі ліквідності  в банківській системі. Вплив  світової кризи на економіку України  схематично зображено на дод. А .

Сформувалося чотири напрями, за якими світова криза здійснювала  вплив на економіку України.

  1. Циклічне уповільнення світової економіки, що в цілому скорочує попит на експортну продукцію, а отже, експортну виручку і далі за ланцюжком призвести до зменшення надходжень до державного бюджету, девальвації гривні і зниження заробітної плати тощо.
  2. Висока волатильність цін на світових товарних ринках, коли спостерігаються різкі стрибки цін на біржові товари, зокрема, залежно від ситуації на фінансових і валютних ринках. У разі їх значного падіння ефект буде такий саме, але ще може додатися проблема скорочення торговельного балансу, що, у свою чергу, здатне негативно позначитися на поточному рахунку, тобто ослабити міжнародну позицію України.
  3. Обвал котирувань на світових фондових ринках, який призвів до різкого падіння вартості акцій українських компаній.
  4. Паніка на фінансових ринках, банкрутство великих інвестиційних банків, різке зростання ставок Лібор (значна частина кредитів, залучених від початку кризи, бралася на умовах "плаваючої" ставки, залежної від ставки Лібор) - усе це практично перекриває зовнішні ринки фінансової ліквідності, що загрожує труднощами у рефінансуванні зовнішнього боргу вітчизняними банками і корпораціями.

Наслідки впливу світової" кризи на українську економіку є  цілком очевидними:

- зниження на товарних  ринках попиту на сталь призвело  до тимчасового скорочення обсягів  виробництва, що позначилося на  вугледобувних підприємствах, видобуванні  руди та на інших супутніх  виробництвах;

- банки мають у своєму  розпорядженні достатньо коштів  для погашення зовнішніх запозичень, але для деяких з них можуть  виникнути проблеми з рефінансуванням  боргу на світових фінансових  ринках.

(Див .Додаток А)

На цьому тлі спостерігалося погіршення ситуації з кредитуванням  економіки, а відтік, і депозитів. За цих умов банки схильні надавати кредитні ресурси на короткі терміни, орієнтуючись, передусім, на зниження ризику і втрат через падіння  платоспроможності позичальників

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Три століття ринкової економіки  показують, що фінансові потрясіння є її органічним єством. Ці потрясіння пов'язані з циклічними економічними кризами, світовими війнами і  їх наслідками, революціями і громадянськими війнами.

Фінансова криза - глибокий розлад фінансової системи держави, зумовлений низкою економічними й політичними  чинниками. Кризові явища у сфері  фінансів можуть бути викликані трансформаційними  процесами в економіці, тобто  зміною моделі економічного розвитку, втратою конкурентоспроможності економіки.

До світових криз, що викликали  найбільші фінансові заворушення  відносять Велику Депресію 30-х років, мексиканську кризу 1994-1995 рр., кризу  в країнах Південно-Східної Азії 1997-1998 рр. з суттєвим її впливом на світові фінансові ринки, і, нарешті, дефолт 1998 р. у Росії, який особливо вплинув на країни СНД, у тому числі  на Україну.

При всій своїй величезній потужності, приватні фінансово-економічні корпорації, не в змозі самостійно впоратися з проблемами глибоких спадів і депресій, загрозливих найсучаснішій  капіталістичній системі, без опори  на силу держави і її владно-регулюючих можливостей.

Отже, як потрібно реагувати  на глобальну фінансову кризу  таким чином, щоб забезпечити  оздоровлення фінансової системи, стабілізувати  економіку та уникнути вплив ризиків? Ефективні методи втручання в  економіку (зокрема вплив на діяльність фінансових інститутів) можуть допомогти  покращити балансові показники, нівелювати негативні наслідки кризи  та відновити інвестиційний процес.

Досвід функціонування фінансової системи під час кризи показує, що ефективність та затратність впровадження такої політики подолання фінансових заворушень залежить від наступних  ключових елементів:

  • Чіткої та надійної структури фінансового сектору, що сприяє його стабільності та запобігає фінансовій скруті;
  • Швидкого реагування та застосування інструментів антикризової політики, що є важливим для мінімізації негативного впливу на економіку.

До методів подолання  фінансових криз слід віднести впровадження широкого спектру попереджувальних заходів та ряду інструментів, направлених  на відновлення нормального функціонування кредитної системи та балансів банків і їх позичальників. Такі заходи включають  заходити по наданню ліквідності, державні гарантії по депозитам та тимчасова  зупинка їх конвертованості тощо.

До специфічних рішень можна віднести:

  • Рекапіталізацію фінансових інститутів;
  • Кампанії по управлінню активами;

Доцільність впровадження перерахованих  заходів має бути похідною від  впливу ряду факторів, включаючи природу  та глибину фінансової кризи та специфічні обставини, що склалися у країні.

Найбільш грандіозна спроба подолання кризи здопомогою державних  заходів бали проведена в США.

 Суть її полягала  в наступному:

 а) спасіння кредитної  системи шляхом гарантуваннявкладів  державою;

 б) зниження тягаря  боргів на 40% шляхом знеціненнядолари;

 в) підвищення цін  на сільськогосподарські продуктиза  допомогою наказува і субсидованого  державою скороченнявиробництва; 

 г) сприяння утворенню  монополій, у багатьох випадкахозначало  собою примусове картелювання;

 д) боротьба проти  безробіття шляхом організаціїгромадських  робіт; 

 е) регулювання заробітної  плати. 

 

 Активізація економічної  ролі держави таантикризове регулювання  дали певні результати, і вже  більшепівстоліття ринкова економіка  не стикається з нищівними  потрясіннями,аналогічними катаклізмів  1900-1901 або 1929-1933 років. 

 

Але кризу не варто розглядати лише з негативної точки зору. Економічна криза дає імпульс в розвитку економіки, виконуючи стимулюючу («очисну») функцію. Під час кризи виникають спонукальні мотиви до скорочення витрат виробництва і збільшення прибутку, посилюється конкуренція. Економічна криза приводить до морального зносу засобів виробництва, не здатних забезпечити прибуткове функціонування капіталу. Вона ж створює стимули для оновлення капіталу на новій технічній основі. Тому криза дає початок переважно інтенсивному розвитку економіки. З ним закінчується попередній період розвитку і починається наступний. Криза — найважливіший елемент механізму саморегулювання ринкової економіки [1.-с.245].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

  1. Панчишин С. Макроекономіка. Навч. посібник. - К.: Либідь, 2001.
  2. Макроекономіка та макроекономічна політика: Навч. посіб. / А. Ф. Мельник і ін. — К.: Знання, 2008.  
  3. С.В. Модерний, Л.О. Каліщенко, О.А. Устинко. Короткий курс економічної теорії: Навчальний посібник. – Тернопіль: Економічна думка, 2000.
  4. Економічна теорія: Посібник вищої школи / Воробйов Е.М., Гриценко A.A.,

Лісовицький В.М., Соболев  В.М.; За ред. Е.М. Воробйова. -Харків - Київ,

2001.

  1. Аукуціонес С.П. Сучасні буржуазні теорії і моделі циклу: критичний аналіз .- М.: Наука, 2004
  2. Башнянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С., Ч.1; Ч.2: Загальна економічна теорія; Спеціальна економічна теорія. - К.: Ніка-Центр; Ельга, 2002.
  3. Кейнс Дж. M. Заметки об экономическом цикле. Пер. с анг. // Избр.

Произведения. -М.: Экономика. - 1993.

 

  1. Макконнелл К., Брю С. Экономикс: Принципы, проблемы и политика. -М.:Дело, 1996.
  2. Хансен Е. Економічні цикли і національний дохід. - М.: 1999.
  3. Олексій Молдован Економічний цикл по-українськи: криза як причина піднесення.-Економічна правда – 19.03.2009
  4. Незалежне видання України “Дзеркало тижня" № 38 (717) 11 - 17 жовтня 2008, стаття: “Світова фінансова криза - тест для України". Автор: Богдан Данилишин
  5. Базилевич В. Д. Макроекономіка. Навч. посіб. — К.: Атіка, 2002.
  6. Історія економічних учень: Підруч. / За ред. Л. Я. Корнейчук, З. О. Татаренко. — К.: Вид-во КНЕУ, 1999.
  7. Селищев А.С.  Макроекономіка 3-є видання. Відкрита економіка, причини економічного зростання, динаміка ринків. - М.: 2005.
  8. Фінанси та кредит. Стаття: «Кризис теории управления экономическими циклами в разрезе денежно-кредитных факторов зарубежных учений». http://www.fin-izdat.ru/journal/fc/detail.php?ID=30979

Додатки

Додаток А «Наслідки впливу світової кризи на економіку України»

 

 

 

 


 

 


Информация о работе Проблеми економiчнiх криз у ринковiй економiцi: минуле i сучасне