Порядок видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку СМП-юридичною особою

 

 

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України

Національний університет  «Львівська політехніка»

Інститут економіки та менеджменту

кафедра фінансів

 

 

 

 

Курсова робота

з дисципліни «Податкова система»

на тему:

«Порядок видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку СМП-юридичною особою»

Варіант №33

 

 

 

                                                                                                       Виконала:

                                                                                                       ст. гр. ФК-42

                                                                                                      

                                                                                                       Прийняла:

                                                                                                      

 

 

 

Львів 2012

ЗМІСТ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Податки є важливою ланкою фінансових відносин у суспільстві і як форма фінансових відносин виникають одночасно з появою держави. З розвитком товарно-грошових відносин оподаткування здійснюється в основному в грошовій формі. Податки — це обов’язкові платежі, що їх встановлює держава для юридичних і фізичних осіб з метою формування централізованих фінансових ресурсів, які забезпечують фінансування державних витрат.

Обов’язкові платежі перераховуються до бюджету держави, а також до інших цільових державних фондів. Вони можуть здійснюватися в кількох формах: податки, плата за ресурси, цільові відрахування.

Суспільне призначення податків виявляється  в тих функціях, які вони виконують. У спеціальній літературі автори називають різні функції податків. Найбільш поширеним є погляд, що податки виконують дві основні функції — фіскальну та регулюючу.

Фіскальна функція податків полягає в мобілізації коштів у розпорядження держави та формуванні централізованих фінансових ресурсів для забезпечення виконання функцій держави. Вона реалізується через розподіл частини валового національного продукту.

Фіскальна функція є дуже важливою для характеристики податків, їхнього суспільного призначення. Для реалізації цієї функції важливе значення має постійність і стабільність надходження коштів в розпорядження держави.

З підвищенням  ролі держави зростає значення регулюючої функції податків. Ця функція реалізується через вплив податків на різні напрямки, показники діяльності суб’єктів господарювання[4].

Оподаткування здійснюється відповідно до певної системи, яка приймається  в країні та використовується з метою  реалізації функцій оподаткування. Структура податкової системи, принципи її побудови та напрями розвитку визначаються багатьма факторами.

У науковій літературі немає єдиного підходу  до визначення змісту поняття «податкова система». Найважливіші підходи, що розкривають зміст аналізованого поняття, містять такі положення.

1. До  складу податкової системи входять всі види податків, зборів та інших обов'язкових платежів, які встановлено чинним законодавством і запроваджено в країні.

2. Податковою системою визначається перелік суб'єктів, на яких покладається виконання функцій у сфері оподаткування.

3. Податкова система установлює порядок проведення операцій з оподаткування[5].

Отже, податкова система - це сукупність податків, зборів, інших обов'язкових платежів і внесків до бюджету і державних цільових фондів, які діють у встановленому законом порядку[1].

Економічні принципи оподаткування вперше були сформульовані у 1776 р. класиком політичної економії А. Смітому роботі "Дослідження про природу Й причини багатства народів", де він фактично виділив чотири принципи оподаткування, які пізніше були названі "Декларацією прав платника". Суть цих принципів зводиться до наступного:

1. Всі  громадяни повинні сплачувати  податки відповідно до своїх  можливостей і доходів (обов'язковість, всеохоплюючий характер, платоспроможність платників, справедливість)

2. Кожен  податок має бути чітко визначений і відомий всім (чіткість і прозорість).

3. Податок  повинен сплачуватися в зручний час і спосіб (зручність для платника).

4. Система мобілізації податку  має будуватися в такий спосіб, щоб мінімізувати витрати  держави (фіскальна ефективність для держави)[6].

 

Стосовно законодавчого закріплення  принципів оподаткування в Україні, то відповідно до статті 4 Податкового кодексу України принципами побудови системи оподаткування в Україні є:

• Загальність оподаткування;
• Рівність усіх платників;
• Невідворотність сплати;
• Презумпція правомірності рішень;
• Фіскальна достатність;
• Соціальна справедливість;
• Економічна обґрунтованість;
• Нейтральність оподаткування;
• Стабільність;
• Рівномірність сплати;
• Єдиний підхід.

Стосовно досліджуваного податку  яким є Єдиний податок –  місцевий (п.10.1.2 Податкового кодексу України) податок, що стягується в Україні з підприємств і фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування [1].

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ПОРЯДОК ВИДАЧІ СВІДОЦТВА ПРО ПРАВО СПЛАТИ ЄДИНОГО ПОДАТКУ СМП-ЮРИДИЧНОЮ ОСОБОЮ

1. Загальна характеристика податку

 

Згідно п 291.2 ст. 291 Податкового Кодексу  України (скорочення – Кодекс), спрощена система оподаткування,  обліку та звітності –  
особливий механізм справляння податків  і  зборів,  що  встановлює  
заміну сплати    окремих    податків    і   зборів,   встановлених  
пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу,  на сплату єдиного податку  
в  порядку  та  на  умовах,  визначених цією главою,  з одночасним  
веденням спрощеного обліку та звітності.

Платники податку вказані в п 291.4 цієї ж статті:

291.4. Суб'єкти  господарювання,  які   застосовують  спрощену  
систему оподаткування,  обліку та звітності,  поділяються на  такі  
групи платників єдиного податку:

1) перша   група   -  фізичні   особи  -  підприємці,  які  не  
використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний  
продаж  товарів  з  торговельних  місць на ринках та/або провадять  
господарську діяльність з надання  побутових  послуг  населенню  і  
обсяг доходу   яких   протягом   календарного  року  не  перевищує  
150 000 гривень;

2) друга група - фізичні особи  - підприємці,  які  здійснюють  
господарську діяльність з надання послуг,  у тому числі побутових,  
платникам єдиного податку  та/або  населенню,  виробництво  та/або  
продаж товарів,  діяльність у сфері ресторанного господарства,  за  
умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких  
критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які  
перебувають з ними у трудових відносинах,  одночасно не  перевищує  
10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1 000 000 гривень.

3) третя група - фізичні особи  -  підприємці,  які  протягом  
календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які  
перебувають з ними у трудових відносинах,  одночасно не  перевищує  
20 осіб; обсяг доходу не перевищує 3 000 000 гривень;

4) четверта  група - юридичні особи  - суб'єкти господарювання  
будь-якої організаційно-правової форми,  які протягом календарного  
року відповідають сукупності таких критеріїв: середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб; обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень.

5)  п’ята  група  -  фізичні  особи - підприємці, які протягом  
календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які  
перебувають  з  ними  у  трудових відносинах, не обмежена; обсяг доходу не перевищує 20 000 000 гривень;

6)  шоста  група  -  юридичні  особи - суб'єкти господарювання  
будь-якої    організаційно-правової   форми,   у   яких   протягом  
календарного року обсяг доходу не перевищує 20000000 гривень.

291.5. Не можуть бути платниками єдиного податку:

291.5.1. суб'єкти  господарювання  (юридичні  особи та фізичні  
особи - підприємці), які здійснюють:

1) діяльність  з організації, проведення азартних  ігор;

2) обмін іноземної валюти;

3) виробництво,  експорт,  імпорт, продаж  підакцизних товарів (крім роздрібного  продажу паливно-мастильних матеріалів  в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб,  пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);

4) видобуток,  виробництво, реалізацію  дорогоцінних металів і дорогоцінного   каміння, у тому числі органогенного  утворення (крім виробництва,   постачання,   продажу   (реалізації)  ювелірних  та побутових  виробів  з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного      каміння      органогенного     утворення     та напівдорогоцінного каміння);

5)  видобуток,  реалізацію  корисних  копалин, крім реалізації корисних  копалин місцевого значення;

6) діяльність  у  сфері   фінансового   посередництва,   крім 
діяльності   у  сфері  страхування,  яка  здійснюється  страховими агентами, визначеними   Законом    України    "Про    страхування" ( 85/96-ВР ),  сюрвейєрами,  аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III цього Кодексу;

7) діяльність з управління підприємствами;

8)  діяльність  з  надання   послуг  пошти  (крім  кур'єрської  
діяльності)   та   зв'язку   (крім   діяльності,  що  не  підлягає  
ліцензуванню);

9) діяльність з продажу предметів  мистецтва та  антикваріату,  
діяльність  з  організації  торгів (аукціонів) виробами мистецтва,  
предметами колекціонування або антикваріату;

10) діяльність з організації,  проведення гастрольних заходів; 

291.5.2. фізичні особи - підприємці,  які здійснюють технічні  
випробування та   дослідження   (група   74.3  КВЕД  ДК  009:2005)  
( va375202-05 ), діяльність у сфері аудиту;

291.5.3. фізичні особи - підприємці,  які надають в оренду  
земельні  ділянки,  загальна  площа  яких  перевищує  0,2 гектара,  
житлові   приміщення   та/або  їх  частини,  загальна  площа  яких  
перевищує  100  квадратних  метрів, нежитлові приміщення (споруди,  
будівлі)   та/або   їх  частини,  загальна  площа  яких  перевищує  
300 квадратних метрів;

291.5.4. страхові  (перестрахові)  брокери,  банки,  кредитні  
спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові  
компанії,  установи  накопичувального   пенсійного   забезпечення,  
інвестиційні фонди і компанії,  інші фінансові установи, визначені  
законом; реєстратори цінних паперів;

291.5.5. суб'єкти господарювання,  у статутному капіталі яких  
сукупність   часток,  що  належать  юридичним  особам,  які  не  є  
платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків;

291.5.6. представництва,   філії,    відділення    та    інші  
відокремлені  підрозділи  юридичної  особи,  яка  не  є  платником  
єдиного податку;

291.5.7. фізичні та юридичні особи - нерезиденти;

291.5.8. суб'єкти господарювання,  які на день подання  заяви  
про  реєстрацію  платником  єдиного податку мають податковий борг,  
крім  безнадійного  податкового  боргу,  що  виник  внаслідок  дії  
обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) [1].

У п. 292.1 ст. 292 визначено об’єкт оподаткування, тобто дохід особи:

292.1. Доходом платника єдиного  податку є: 

1) для   фізичної  особи  -  підприємця  -  дохід,  отриманий  протягом  податкового  (звітного)   періоду   в   грошовій   формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі,  визначеній пунктом 292.3 цієї статті.  При цьому до доходу не  включаються отримані  такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів,  дивідендів,  роялті,   страхові   виплати   і відшкодування,  а  також доходи,  отримані від продажу рухомого та нерухомого майна,  яке належить на праві власності фізичній  особі та використовується в її господарській діяльності;

2) для  юридичної  особи  - будь-який дохід,  включаючи дохід представництв,  філій,  відділень такої юридичної особи, отриманий протягом   податкового   (звітного)   періоду   в  грошовій  формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті.

 

Ставки Єдиного податку описано  у 293 статті Кодексу: