Порушення справи про банкрутство

Автор: Пользователь скрыл имя, 19 Января 2012 в 16:13, лекция

Описание работы

Питання банкрутства субектів господарювання в нашій країні врегульовані на законодавчому рівні. Верховною Радою України 14 травня 1992 року був прийнятий Закон України « Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» N 2343-XII.

Работа содержит 1 файл

Порушення справи про банкрутство.docx

— 410.23 Кб (Скачать)

  Кредитор  у справі про банкрутство ні за яких умов не може призначатися розпорядником  майна боржника. Проте на практиці доволі часто справа про банкрутство  порушується за заявою податкового  органу, який є до того ж єдиним кредитором боржника. У такому разі арбітражні суди призначають розпорядниками майна  податкові органи, які є одночасно  і кредиторами у справі про  банкрутство.

        Розпорядник майна  призначається на строк не більш  ніж 6 місяців. Цей строк може бути продовжений або скорочений судом  за клопотанням комітету кредиторів чи самого розпорядника майна або  власника боржника. Повноваження арбітражного керуючого як розпорядника майна  припиняються від дня затвердження арбітражним судом мирової угоди  чи призначення керуючого санацією або ліквідатора.

  Права розпорядника майна:

  • скликання зборів кредиторів та участь у них із правом дорадчого голосу;
  • аналіз фінансового стану боржника та вироблення рекомендацій щодо фінансового його оздоровлення;
  • залучення для забезпечення виконання своїх повноважень на договірній основі спеціалістів з оплатою їхньої діяльності з коштів боржника.

        Розпорядник майна  не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника. Його призначення  не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника. Повноваження керівництва  боржника можуть бути припинені в  разі, якщо воно не вживає заходів щодо забезпечення збереження майна боржника, створює перешкоди діям розпорядника майна чи припускається інших  порушень законодавства. У такому разі за клопотанням комітету кредиторів виконання обов’язків керівника  боржника ухвалою арбітражного суду тимчасово покладається на розпорядника майна до призначення нового керівництва.

        З дня винесення  арбітражним судом ухвали про  припинення повноважень керівника  боржника або органів управління боржника розпоряднику майна протягом трьох днів передаються бухгалтерська  та інша документація боржника, печатки  і штампи, матеріальні та інші цінності.

  Розпорядник майна зобов’язаний:

  • розглядати разом з посадовими особами боржника заяви кредиторів про грошові вимоги до нього, які надійшли до  
    арбітражного суду у зв’язку з порушенням справи про банкрутство;
  • реєструвати вимоги кредиторів;
  • повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог боржником, а також включення цих вимог до реєстру вимог кредиторів або про відмову боржника визнати вимоги;
  • вживати заходів щодо захисту майна боржника;
  • аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках;
  • виявляти ознаки фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства;
  • скликати збори кредиторів;
  • подавати до арбітражного суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника.

        Після призначення  розпорядника майна органи управління боржника не мають права приймати рішення про таке:

  а) реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виокремлення, перетворення) і ліквідацію боржника;

  б) створення юридичних осіб або  участь в інших юридичних особах; створення філій та представництв;

  в) виплату дивідендів;

  г) проведення боржником емісії цінних паперів;

  д) вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в  акціонерів раніше випущених акцій  боржника.

        Орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником  майна може укладати угоди стосовно:

  • передання нерухомого майна в оренду, заставу, використання майна як внеску до статутного фонду господарського товариства або розпоряджання таким майном іншим чином;
  • одержання та видачі позик (кредитів), поручительств і гарантій, поступлення вимогою, переведення боргу, а також передачі в довірче управління майна;
  • розпоряджання іншим майном боржника, балансова вартість якого становить понад один відсоток балансової вартості активів боржника.

  3. Підготовче засідання

        До дати проведення підготовчого засідання боржник  зобов’язаний подати до арбітражного суду та заявникові відгук про заяву стосовно порушення справи про банкрутство. Такий відгук має відбивати:

  • наявні в боржника заперечення щодо вимог заявника;
  • загальну суму заборгованості боржника перед кредиторами, у тому числі із заробітної плати працівникам боржника, а також щодо податків і зборів (обов’язкових платежів);
  • відомості про наявне у боржника майно, у тому числі й кошти, які перебувають на його рахунках у банках або інших фінансово-кредитних установах, поштові адреси банків чи інших фінансово-кредитних установ.

        Зрозуміло, що коли заявником  є боржник, то він не подає відгуку  про власну заяву. Основні відомості, які є у відгуку, подаються  ним разом із заявою про порушення  справи.  

        На підготовчому засіданні, яке має відбутися  не пізніш ніж на 30-й день від дня  прийняття заяви про порушення  справи про банкрутство, суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення  сторін, розглядає обгрунтованість заперечень боржника та обгрунтованість заяви кредитора про наявність і безперечність боргу і неплатоспроможність боржника. У разі звернення до суду самого боржника на підготовчому засіданні встановлюються ознаки його реальної або потенційної неплатоспро- 
можності.

        За результатами розгляду заяви кредитора та відгуком боржника на підготовчому засіданні приймається ухвала, в якій визначаються:

  • розмір вимог кредиторів, які подали заяву стосовно порушення справи про банкрутство;
  • дата складання розпорядником майна реєстру вимог кредиторів (має бути поданий до арбітражного суду на затвердження не пізніш як через 2 місяці та 10 днів після дати проведення підготовчого засідання суду);
  • дата попереднього засідання суду, яке має відбутися не пізніш як через 3 місяці після дати проведення підготовчого засідання суду;
  • дата скликання перших загальних зборів кредиторів, які мають відбутися не пізніш як через 3 місяці і 10 днів після дати проведення підготовчого засідання суду;
  • дата засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника (визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури) або припинення провадження справи про банкрутство.

  Виявлення всіх кредиторів та санаторів. Щоб виявити всіх кредиторів та осіб, які мають намір узяти участь у санації боржника, суддя на підготовчому засіданні виносить ухвалу, якою зобов’язує заявника подати за свій рахунок до офіційного друкованого органу Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України (газети «Голос України» чи «Урядовий кур’єр») оголошення стосовно порушення справи про банкрутство. Мета зазначеного оголошення — виявити всіх креди- 
торів і можливих санаторів. Заявник зобов’язаний подати  
арбітражному суду примірник газети з надрукованим оголошенням.

        Кредитори в місячний строк з дня опублікування  в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство подають до арбітражного суду письмові заяви про грошові  вимоги до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику. Заяви  з майновими вимогами до боржника можуть подавати всі кредитори незалежно  від настання термінів виконання  зобов’язань. Наприклад, банки можуть подавати заяви про повернення кредитів, навіть якщо термін їх повернення за договором  кредиту не настав. Боржник разом  з розпорядником майна в результаті розгляду цих вимог визнає їх або  заперечує, про що розпорядник майна  повідомляє письмово заявників і  арбітражний суд. Визнані боржником грошові вимоги включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

  Працівники  підприємства-боржника, які припинили  трудо- 
ві відносини до порушення провадження у справі про банкрутство, також мають право звертатися з вимогами про по- 
гашення виниклої з трудових відносин заборгованості. Ана- 
логічні вимоги працівників підприємства-боржника, які не припинили трудових відносин, мають бути задоволені насам- 
перед.

  Кредитор, за заявою якого порушено справу про  банкрутство, вправі заявити додаткові  вимоги до боржника в межах місячного  терміну, навіть якщо ці вимоги спірні. Кредитори, чиї майнові вимоги забезпечені  заставою, мають право висунути до боржника вимоги на суму, не забезпечену  заставою, або на суму різниці між  розміром повної вимоги і фактичної  виручки від реалізації предмета застави.

  Ставка  державного збору для заяв кредиторів стосовно порушення справи про банкрутство, а також заяв кредиторів, що звертаються  із майновими вимогами до боржника після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство, встановлена в розмірі п’яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Заяви боржників та санаторів державним митом не обкладаються.

        Коли здійснюється процедура розпоряджання майном, боржник має право задовольнити тим часом вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів. Це дозволяється лише в тому разі, якщо одночасно задовольняються вимоги всіх кредиторів згідно з відповідним  реєстром, за згодою кредиторів та за погодженням  з розпорядником майна.

        Заяви кредиторів про  грошові вимоги, щодо яких є заперечення  боржника, розглядаються арбітражним  судом під час провадження  справи про банкрутство.

  Громадяни та юридичні особи, які мають намір  узяти участь у санації боржника, у той самий строк, що й кредитори, мають подати до арбітражного суду заяви з письмовим зобов’язанням  про переведення на них боргу, а також зазначити умови санації  юридичної особи — боржника.

  4. Попереднє засідання  арбітражного суду.

  Попереднє засідання арбітражного суду проводиться  не пізніш як через 3 місяці після проведення підготовчого засідання суду. На попередньому засіданні арбітражний суд:

  • розглядає реєстр вимог кредиторів;
  • вивчає вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів;
  • виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, що включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів (затвердження реєстру), та призначається дата проведення зборів кредиторів.

        Ухвала про затвердження реєстру вимог кредиторів є підставою  для визначення кількості голосів, які належать кожному кредиторові, коли приймається рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Копію ухвали арбітражний суд надсилає сторонам та іншим учасникам провадження  у справі про банкрутство, а також  державному органу з питань банкрутства.  

        Реєстр  вимог кредиторів має містити:

  а) усі визнані судом вимоги кредиторів;

  б) відомості про кожного кредитора,

  в) розмір вимог за грошовими зобов’язаннями чи зобов’язаннями щодо сплати податків і зборів щодо кожного кредитора;

  г) черговість задоволення кожної вимоги.

  5. Проведення зборів  кредиторів і утворення  комітету кредиторів.

  Протягом  десяти днів після винесення ухвали за результатами попереднього засідання  арбітражного суду розпорядник майна  повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів про місце і  час проведення зборів кредиторів і  організовує їх проведення.  

  До  компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про:

  • вибори голови комітету;
  • скликання зборів кредиторів;
  • підготовку та укладення мирової угоди;
  • внесення пропозицій арбітражному суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпоряджання майном боржника чи санації боржника;
  • звернення до арбітражного суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), надання згоди на укладення арбітражним керуючим зазначених угод боржника.

  6. Визнання боржника банкрутом.

  За  відсутності пропозицій щодо проведення санації або в разі незгоди  кредиторів з її умовами, а також  коли не досягнено домовленості про укладення мирової угоди, арбітражний суд визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців. У деяких випадках арбітражний суд може продовжити цей строк на шість місяців. Постановою про визнання боржника банкрутом арбітражний суд призначає також ліквідаторів (ліквідаційну комісію).

Информация о работе Порушення справи про банкрутство