Похідні фінансові інструменти в міжнародних валютно-фінансових та кредитних відносинах. Форвардні операції

Існує також багато видів  опціонів, що створені для мобілізації  фінансових ресурсів на євроринку в  найрізноманітніших ситуаціях, зокрема: форвардний опціон (Forward Option), відсотковий  опціон (Option Plain Vanilla), опціон погашення (Repayment Option) тощо.

Досить широкі можливості для управління валютними та відсотковими ризиками відкривають страхувальнику багаторівневі строкові угоди, що поєднують  негайні поставки валюти. Це операції своп (Swap), що являють собою повний або частковий обмін заборгованістю.

Розрізняють два види подібних операцій:

а) валютні свопи (у тому числі золото);

б) боргові (купонні) свопи.

Валютний своп (Currency Swap) являє  собою один із двох варіантів багаторівневих угод, що поєднують різноспрямовані  обміни валют із негайною (спот) та терміновою (форвард) поставкою.

Перший варіант — касовий  спот (репорт), що починається з негайного (готівкового) продажу іноземної  валюти та купівлі її на термін і  закінчується контругодою на той  самий часовий період.

Другий варіант — депорт, який починається з купівлі іноземної  валюти на умовах спот та продажу її на термін у поєднанні з відповідною  контругодою.

Валютні свопи являють  собою обмін заборгованістю в  еквівалентних сумах, що виражені у  двох різних грошових одиницях та діють  за принципом паралельних позик.

Боргові свопи дозволяють їх учасникам обмінювати валюти як основної суми боргу (валютного наповнення заборгованості), так і доходів  від позики у вигляді відсотків. Це своп валютного виразу боргу (Currency Rate Swap).

Приблизний розподіл угод з іноземною валютою на світових валютних ринках такий: "спот" —  67%, "форвард" — 5%, "своп"—28% (Рисунок 1.2).

 

 

Рисунок 1.2 — Розподіл угод з іноземною валютою на валютному ринку

1.3 Стан ринку похідних фінансових інструментів

Сьогодні ринок деривативів - це віртуальний ринок, що розвивається за своїми законами і все більше віддаляється від реальної економіки. На думку Марка Мобіуса - виконавчого  президента Templeton Asset Management - в даний  час вартість деривативів на світовому  ринку перевищує обсяг світового  ВВП мінімум у десять разів. Причому  цей ринок продовжує зростати, на ньому відбувається величезна  кількість угод, і це створює волатильність  на фондових майданчиках.

Важливо відзначити, що термінові  біржі, на яких звертаються похідні  інструменти, є центрами ціноутворення  по багатьом активам, а також механізмом, що дозволяє перерозподіляти різноманітні фінансові ризики між учасниками цього ринку. Причому для гравців торгівля деривативами - це зручний спосіб як отримання спекулятивного прибутку, так і хеджування різних видів ризиків. Тому деривативи так популярні в розвинених країнах, де обсяги термінового ринку значно перевищують обороти спот-ринку

Сьогодні за даними Futures Industry Association (FIA) — однієї з найбільших у світі професійних асоціацій деривативних бірж, тільки в Сполучених Штатах Америки обсяг ринку деривативів становить близько 600 трлн. доларів, при цьому світовий ВВП не перевищує 70 трлн. доларів. У 2010 році кількість угод з деривативами виросло більш ніж на чверть, причому вперше азіатські торги обійшли американські (таблиця 1). Так, у світі за рік було оброблено 22,3 млрд. контрактів, серед них 8,86 млрд. угод припало на країни АТР та 7,17 млрд. контрактів на Північну Америку. Це найшвидший ріст з 2007 року.

 

Регіон	2009	2010	Приріст
Азія	6 206 896 074	8 865 036 759	42,8%
Північна Америка	6 353 460 256	7 169 690 209	12,8%
Європа	3 838 022 268	4 418 537 986	15,1%
Латинська Америка	1 020 820 724	1 526 946 057	49,6%
Інші*	325 404 696	315 036 438	-3,2%
Усього	17 744 604 018	22 295 247 449	25,6%

 

Таблиця 1.1 — Регіональна структура біржового ринку деривативів, кількість угод

 

Ф'ючерси та опціони обігнали по цьому показнику торгівлю акціями  і більшість інших класів активів. Цей біржовий сектор повернувся до зростання після глобальної фінансової кризи, який загальмував його розвитку на два роки. Причому найбільшою в світі біржею за кількістю здійснюваних операцій на ринку похідних інструментів стала Корейська біржа, оброблених за рік 3,8 млрд. контрактів, багато в чому завдяки розгалуженій структурі в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні (АТР). Основна частка припала на опціони на індекс Kopsi 200.

Важливо відзначити, що в  даний час близько 85% світової торгівлі деривативами припадає на позабіржовий ринок і лише 15% на біржовий. Причому 70-80% позабіржового ринку доводиться на термінові контракти на процентні інструменти, серед яких понад 75% - процентні свопи. На біржовому ринку близько 90% торгівлі припадає на процентні деривативи. Цікаво, що в останні роки на біржовому ринку ф'ючерсних контрактів укладалося в 1,5-2 рази менше, ніж опціонних, проте сьогодні їх частки зрівнялися (Таблиця 1.2).

 

Інструмент	2009	2010	Приріст
Ф’ючерсы	8 188 016 317	11 182 528 178	36,6%
Опціоны	9 556 587 701	11 112 719 271	16,3%
Усього	17 744 604 018	22 295 247 449	25,6%

 

Таблиця 1.2 —  Світовий ринок біржових деривативів, кількість угод на 78 біржах

 

З організаційної точки зору біржі найчастіше складаються з  декількох спеціалізованих секторів: товарного, валютного, фондового. Тому в офіційній назві бірж не завжди точно відображається повний набір  обертаються на них інструментів. Крім того, в даний час на багатьох товарних біржах здійснюється торгівля терміновими контрактами (Таблиця 1.3), в тому числі і контрактами на цінні папери, тобто відбувається певне зближення товарних і фондових бірж.

 

Позиція у рейтингу	Біржа	2009	2010	Приріст
1	Korea Exchange	3 102 891 777	3 748 861 401	20,8%
2	CME Group (CBOT + Nymex)	2 589 555 745	3 080 492 118	19,0%
3	Eurex (includes ISE)	2 647 406 849	2 642 092 726	-0,2%
4	NYSE Euronext (includes U.S. and EU markets)	1 729 965 293	2 154 742 282	24,6%
5	National Stock Exchange of India	918 507 122	1 615 788 910	75,9%

 

Таблиця 1.3 —  Кількість деривативних контрактів на найбільших світових біржах

 

Варто зупинитися ще на одному важливому моменті: внаслідок зрослої  конкуренції відбувається світова  консолідація бірж, у тому числі  і деривативних. Можна сказати, що в світі почався новий етап еволюції фондових бірж в бік їх укрупнення, і це, безсумнівно, полегшить  роботу міжнародних інвесторів. Так, за даними агентсва Bloomberg з січня 2000 року по грудень 2010 року по всьому світу  пройшли угоди по злиттю і поглинанням  бірж на суму не менше 98,5 млрд. доларів.

Сьогодні ніхто не сумнівається, що похідні фінансові інструменти, що стали ключовим механізмом тіньової банківської системи в останні  роки, повинні бути суворо регламентовані. На даний момент влади обмежуються заявами про необхідність прозорих реформ, які могли б забезпечити, щоб такі продукти торгувалися тільки на біржах. Однак, цього не достатньо. Проблема полягає не стільки у відсутності транспарентності на ринку деривативів, скільки в їх складності і недостатньому контролі за покупцями і продавцями.

Безумовно, без міжнародного регулювання і жорсткого обмеження  емісії фінансових похідних неможливо  зменшити обсяг ринку деривативів  що розрісся до неймовірних розмірів. Пряма заборона навряд чи буде ефективний, а значить, як уже вказувалося  вище, потрібно виводити цей ринок  на біржу, заборонивши міжбанківські  операції з будь-яких деривативів. Біржа  не тільки найбільш підконтрольний владі  фінансовий інститут, але вона ще дозволить  вирішити проблему конфлікту інтересів, коли один і той же інститут в  одній особі виступає емітентом, маркетмейкером і брокером.

Необхідно виключити всі  деривативні операції між банками  і клієнтами, вони повинні здійснюватися  тільки за участю третьої незалежної сторони, яка гарантує виконання  стандартизованих зобов'язань всіма  учасниками угоди.

У 2006 року загальний об'єм біржової торгівлі фінансовими похідними в світі досяг рекордного значення $1.809,5 трлн., перевищивши показник за 2005 рік на 28,5% (Рисунок 1.3).

Загальний обсяг відкритих  позицій у цьому році також досяг максимального за всю історію біржового термінового та строкового ринку значення – 70,5 трлн., збільшившись в порівнянні з 2005 роком на 22% (Рисунок 1.4).

В цілому за 1991-2006 рр. Об'єм біржової торгівлі деривативами в світі виріс  більш ніж в 13 разів, а відкриті позиції збільшилися більш ніж  в 20 разів.

1991 1992 1993  1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006

 торгів $ трлн.

    0         400         800      1200     1600     2000

  

 

 

Рисунок 1.3 — Звороти світового біржового ринку деривативів до 2006 р.

 

1991 1992 1993  1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006

  відкритих позицій $ трлн.

    0      10      20    30     40     50      60     70   

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 1.4 — Відкриті позиції по фінансових похідних в світі до 2006 р.

2 ФОРВАРДНІ ОПЕРАЦІЇ В МІЖНАРОДНИХ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВИХ ТА КРЕДИТНИХ ВІДНОСИНАХ

2.1 Сутність форвардних операцій та порядок укладання угод типу форвард

Форвардними операціями називають угоди з обміну валют за раніше узгодженим курсом, які укладаються сьогодні, проте дата валютування (тобто виконання контракту) відкладена на визначений термін у майбутньому.

Тобто це строкові угоди, за якими сторони домовляються про купівлю або продаж певного фінансового активу у визначений угодою строк за ціною, зафіксованою на момент її укладення.

Ринок форвардних валютних контрактів є невід'ємною  складовою світового валютного  ринку від початку 80-х років. Уперше форвардні угоди почали використовувати  лондонські банки в міжбанківських операціях із євровалютами. У серпні 1985 р. Асоціація британських банків (ВВА) вже видала правила щодо, регулювання  угод на міжбанківському валютному  ринку (FRАВВА terms), якими дотепер керуються  банки при укладенні форвардних контрактів.

Основою форвардної угоди є договір купівлі-продажу  іноземної валюти протягом певного  періоду або на певну дату в  майбутньому за обмінним курсом, обумовленим  на дату укладення угоди. Форвардні  контракти є терміновими контрактами  міжбанківського валютного ринку. Терміни форвардних угод стандартизовані  та, як правило, не перевищують 12 міс.; найбільш поширеними є угоди на 1, 2, 3, 6, 9 та 12 міс. На практиці ці періоди позначаються 1М, 2М, 3М та ін.

Останнім  часом форвардні операції широко використовуються для неторговельних операцій, пов'язаних із рухом капіталів: кредитування іноземних філій, вкладення  інвестицій, придбання цінних паперів  іноземних емітентів, репатріації  прибутків тощо.

Форвардні угоди  є твердими, тобто обов'язковими для виконання, і укладаються  переважно з метою реальної купівлі  або продажу валюти. Найбільш поширеним  є використання таких угод для  страхування незабезпечених відкритих  валютних позицій, проте часто вони можуть бути використані зі спекулятивною  метою.

Умови форвардного  контракту полягають у тому, що:

а) валютний курс фіксується на момент укладення форвардної угоди;

б) як правило, валютний курс не збігається із курсом спот;

в) реальна передача валюти здійснюється через певний обумовлений стандартний проміжок часу;

г) під час підписання угоди ніякі попередні платежі не здійснюються;

обсяги контрактів не стандартизовані.

Фінансовий  зміст форвардної операції полягає  в купівлі чи продажу однієї валюти в обмін на іншу, виходячи з інтересів  покупця (продавця), з метою одержання  прибутку чи запобігання збиткам.

Угоди з іноземною  валютою на термін укладаються з  метою:

а) конверсії валют у комерційних цілях;

б) страхування портфельних чи прямих капіталовкладень за кордоном;

в) отримання спекулятивного прибутку за рахунок курсової різниці. 

 

Рисунок 2.1 — Механізм укладання форвардних валютних контрактів

 

Форвардні угоди є найбільш поширеним методом хеджування валютних ризиків, який дозволяє здійснити обмінну валютну операцію на даний момент часу з постачанням валюти в майбутньому.

Оскільки  форвардний ринок є міжбанківським, останнім часом банки, крім стандартних  термінів, самостійно використовують так звані короткі дати — short dates (до одного місяця) та ламані дати — broken dates (понад місяць), що не збігаються зі стандартними термінами. Одначе ринок  таких дат вважається менш ліквідним, ніж ринок зі стандартизованими  термінами, а тому угоди мають  разовий характер за домовленістю сторін.

Основне призначення форвардних валютних угод — забезпечити надійне страхування  майбутніх платежів або надходжень за зовнішньоторговельними контрактами. Наприклад, металургійне підприємство, експортуючи свою продукцію, розрахунки веде в доларах США, а обладнання та устаткування закуповує за євро. Якщо відомий чіткий графік постачання товарів, надходжень і платежів, то підприємство може застрахувати свій валютний ризик від зміни курсу  американського долара до євро, уклавши  угоду про купівлю євро за американські долари в майбутньому, враховуючи дату купівлі обладнання чи устаткування. За таких умов менеджери підприємства мають чітку інформацію щодо майбутніх  витрат і можуть формувати відповідну стратегію фінансового менеджменту. Використання форвардних угод дає змогу  визначити вартість і ефективність експортних чи імпортних операцій, нейтралізуючи можливі коливання валютних курсів. [13, c. 55]