Податки як засіб впливу на економіку

      Відповідь на питання про макроекономічні наслідки оподаткування значною мірою залежить від вихідних припущень. У подальшому я спиратимусь на припущення теорії економіки добробуту.

      Деякі вихідні положення теорії:

• Визначення націленості уряду на оптимізацію добробуту громадян передбачає формулювання правил оптимального оподаткування. Такі правила виводяться зіставленням вигод і втрат від оподаткування. 
• Під вигодами розуміють надходження від оподаткування, що є джерелом фінансування видатків при створенні державних послуг, які поліпшують добробут громадян. Під втратами – надлишковий податковим тягарем – розуміють погіршення добробуту громадян внаслідок стягнення податків.

      Розглядаючи наслідки оподаткування і зміст надлишкового податкового тягаря, слід звернутися до прямих і непрямих податків. Наслідки впливу податків проілюстровано на рис. 1.3. (прямі податки) та 1.4. (непрямі податки).

             

                                                                       

       Рис.1.3. Прямі податки                                                               Рис.1.4. Непрямі податки

     

Пояснення до графіків

     1.   Наслідки застосування прямих податків виявляються на ринку ресурсів ( у нашому випадку – ринку праці), оскільки прямі податки – це податки на доходи власників ресурсів. Наслідки застосування непрямих податків (на прикладі акцизу) – на ринках готової продукції.

     2. На рис. 1.3. відображено зміну початкової рівноваги (точка 1) із запровадженням податку на заробітну плату. Після оподаткування зарплати працівники не погоджуються пропонувати ту саму працю за меншу заробітну плату. Лінія пропозиції зміщується ліворуч, а нова рівновага встановлюється у точці 2. При заробітній платі на рівні точки 6 у розпорядженні працівників залишається заробітна плата на рівні точки 4. Відрізок між цими точками – податок, сплачений одним працівником. Площа чотирикутника 4623 – це сумарні надходження від податку на заробітну плату від усіх платників. Вони мають назву ” податкове навантаження”, яке є платою за надання державних послуг. Податкове навантаження розподіляється між роботодавцями (площа чотирикутника 5627) і працівниками (площа чотирикутника 4573). Площа трикутника, позначена точками 123, відображає надлишкове податкове навантаження (тягар). Його економічний зміст – погіршення добробуту внаслідок втрати зайнятості (після запровадження податку роботу матиме менша кількість працівників) і менший доход у розпорядженні.

     3.   На рис. 1.4. відображено зміну рівноваги із запровадженням акцизу (перехід від точки 1 до точки 2). Після оподаткування і відповідного підвищення цін частина покупців відмовиться від підакцизного товару, відповідно, можливості його реалізації зменшаться. Лінії пропозиції зміщуються ліворуч. За ціною на рівні точки 6 після сплати податку у розпорядженні виробника залишається дохід  на рівні точки 4. Відрізок між цими точками – акциз, сплачений з одиниці реалізованого товару. Площа чотирикутника 4623 – це сумарні надходження акцизу, або податкове навантаження. Воно розподіляється між покупцями підакцизного товару (площа чотирикутника 5627) і його виробниками (площа чотирикутника 4573). Площа трикутника 123 - надлишкове податкове навантаження (тягар), яке відображає погіршення добробуту населення внаслідок реалізації меншої кількості товару за вищою ціною.

     Надлишковий податковий тягар піддається вимірюванню. Для випадку застосування акцизу його визначають за формулою А.Гербергера:

      Ü=1/2γp₁q₁t², де

      Ü – надлишковий податковий тягар;

        γ – коефіцієнт еластичності попиту за ціною;

      p₁ – початкова ціна до запровадження податку;

      q₁ – початковий обсяг реалізації до запровадження податку;

      t² - ставка податку.

     Згідно  з формулою, чим активніше покупець реагує на зміну ціни, тобто чим  вищий коефіцієнт еластичності, тим більший надлишковий податковий тягар. На його розміри також значною мірою впливають початкова ціна і обсяг реалізації [4 ,c.178 – 181].

     Крива А.Лаффера показує зв'язок між податковими ставками та обсягом податкових надходжень, а також виявляє таку податкову ставку, за якої податкові надходження до бюджету досягають максимуму (рис.1.5).

                                                                                                  

     

                                        t_опт.                                           t

     Рис. 1.5. Крива А.Лаффера.

     З графіку видно, що починаючи з  нульової ставки податку, збільшення податкової ставки [T(Y)] приводить до зростання податкових надходжень (Т). Але починаючи з точки А наступне збільшення податкової ставки T(Y) скорочує податкові надходження (Т) шляхом зменшення бази оподаткування.

     Крива Лаффера дає відповідь на питання, при якій ставці податку (t) податкові надходження (Т) у бюджет досягнуть максимальної величини. При подальшому підвищенні податкової ставки мотивація підприємницької діяльності послаблюється, падають обсяги виробництва і зменшуються податкові відрахування до бюджету. Реальна ставка податків неоднакова для різних країн і далеко не завжди є оптимальною [5 ,c.564 – 565].

РОЗДІЛ II. ВПЛИВ ІНСТРУМЕНТІВ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ НА СУКУПНИЙ ПРОДУКТ 

2.1. Вплив податків  та податкових  ставок на сукупний  продукт

     Проаналізувати  вплив податків та податкових ставок на сукупний продукт можливо за допомогою  моделі “витрати-випуск”.

     Модель  “витрати-випуск”, або “кейнсіанський хрест” – це модель, яка пояснює загальну рівновагу, що формується на товарному ринку і має визначальним фактором сукупні витрати (попит), а основним параметром – випуск продукту.

     Модель  будується на певних припущеннях (умовах), які дають змогу, абстрагуючись від несуттєвого, зосередитися на найважливішому. Такими умовами є:

1. розгляд цін як незмінних;
2. відсоток як стала величина;
3. об’єкт дослідження – закрита економіка, тобто береться до уваги зовнішній сектор [1, c.38].

Вплив зміни податків ілюструється таким чином на рис. 2.1.:

        Рис. 2.1. Вплив зміни податків

Пояснення до графіка

     1.  Використання як фінансового інструментів податків, розмір яких не залежить від доходу, безпосередньо впливає на споживчі витрати (С₁<С), а вже відтак на продукт.

      2. При використанні як фінансового інструменту податків починає діяти мультиплікаційний ефект з оберненим зв’язком: чим вищі податки, тим менший продукт. Зв'язок між ΔY і ΔT з урахуванням ставки податку на доходи t описується рівнянням:

        
 
 

      Виведення мультиплікатора  податків:

      

      Мультиплікатор  допомагає зробити правильну  оцінку впливу податкових інструментів на сукупний продукт. [1, c.169 – 170]

      

      Для того, щоб дослідити вплив податкових ставок, я в своїй курсовій роботі використала ставку податку на доходи, що зображається так:

      Рис. 2.2. Вплив зміни податкових ставок.

Пояснення до графіка

     1. Застосування певної податкової ставки на доходи (t) має результатом не безпосередню зміну споживання, а зміну граничної схильності до споживання ( ). На графіку це відображено зміною кута нахилу ліній AD до горизонтальної осі. При застосуванні вищої ставки податку на доходи і відповідному зменшенні доходів у розпорядженні зменшується гранична схильність до споживання і відбувається перехід       від C до C₁.

      2. Урахування впливу податків на доходи здійснюється через зміну граничної схильності до споживання ( ), що реагує на зміну ставки податку на доходи (t).

      3.   Зв'язок між ΔY і Δt відображає формула:

       . 
 
 

      Виведення мультиплікатора  ставки податків на доходи:

      

                                                                                                      [1, c.171 – 172] 
 

2.2. Вплив трансфертів  та податкових пільг на сукупний продукт

     

     Вплив зміни державних трансфертів ілюструє рис. 2.3.

        Рис. 2.3. Вплив зміни державних трансфертів.

Пояснення до графіка

     1. Трансфертні платежі можуть бути пояснені як негативні податки: якщо податки зменшують доход у розпорядженні, то трансферти, навпаки, збільшують його. Використання трансфертів передбачає збільшення доходів у розпорядженні і споживчих витрат (C₁>C).

     2.   При застосуванні трансфертів діє мультиплікативний ефект, а зв'язок продукту і трансфертів з урахуванням податків на доходи описується формулою:

     

     Виведення мультиплікатора трансфертів:

       

                                                                               [1, c.170 – 171]

     Не  менш суттєвим є вплив має на сукупний продукт система податкових пільг. Вона має різноманітні форми і будується для кожного податку з урахуванням пріоритетів національної фіскальної політики.

    Пільги – це надання переваг, часткове або повне звільнення від виконання встановлених правил, обов’язків або полегшення умов виконання їх. Податкові пільги – це звільнення від податків згідно з чинним законодавством. Вони є одним із елементів податкової політики і переслідують як економічну, так і соціальну мету. Використовуючи податкові пільги, держава регулює певні економічні процеси і забезпечує соціальний захист окремих видів діяльності та груп населення.

    Залежно від того, на зміни якого з елементів структури податку — об'єкта оподаткування, податкової бази чи ставки податку — спрямована пільга, роблять поділ пільг на три групи:

    — вилучення;

    — знижки;

    — податкові кредити.

    Вилучення — це податкові пільги, спрямовані на виключення з оподатковуваного доходу окремих предметів (об'єктів оподаткування).

    Вилучення можуть надаватись як усім платникам  податку, так і окремим їхнім категоріям; як постійно, так і на визначений строк.

    Знижки — це пільги, спрямовані на скорочення податкової бази. Вони пов'язані не з доходами платника податків, а з видатками. Так, платник податків має право зменшувати оподатковуваний прибуток на суму перерахованих ним коштів у благодійні фонди, підприємствам освіти, охорони здоров'я, культури тощо.

    Податкові кредити — це пільги, спрямовані на зменшення податкової ставки або податкового окладу. Об'єктом в даному випадку виступає обчислена сума податку, а не доходи або видатки платника.

     Податкові пільги мають однаковий вплив  на сукупний продукт, як і трансферти, це зображено на рис. 2.3. Тому що пільги і трансферти збільшують доход у розпорядженні і споживчі витрати. На відмінно від податків, податкові пільги мають прямий вплив на сукупний продукт. Якщо вони збільшуються, то збільшується і Y. 
 
 
 

РОЗДІЛ  III. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ 

3.1. Порівняльний аналіз  динаміки податкових  надходжень у держбюджет  України за умови  прогресивної (до 01.01.2004) та пропорційної (з  01.01.2004) систем оподаткування

     В умовах, коли в Україні активно  розбудовується економіка ринкового типу, коли наша держава прагне стати справді незалежною, економічно могутньою   країною, у науці і у практиці висуваються принципово нові підходи до управління народним господарством, серед яких особливе місце   посідає податкова система. Саме вона суттєво впливає на формування та зростання валового внутрішнього продукту і національного доходу, на їх розподіл і споживання, а відтак і на розвиток окремих підприємств та галузей народного господарства, на становище і рівень життя широких верст населення. Саме за цих підстав системі оподаткування приділяється дуже велика роль. Кожна держава формує свою систему оподаткування з урахуванням досвіду інших країн, власних національних особливостей, стану економіки, розвитку ринкових відносин, необхідності вирішення конкретних економічних і соціальних завдань.