Податки як засіб впливу на економіку

 
 
 
 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

«Податки  як засіб впливу на економіку» 
 
 
 
 
 
 

 

 

ЗМІСТ 

ВСТУП………………………………………………………………………………………….……3 

РОЗДІЛ I. Загальноекономічний зміст податкової системи………………………………….…..5

1.1. Податки: економічна  сутність, функції та види……………………………...........................5

1.2. Податкова  система: значення, функції, складові (податки, ставки податків, податкові  пільги)……………………………………………………………………………………………....10

1.3. Макроекономічні  наслідки оподаткування: надлишковий податковий тягар, крива А.Лаффера………………………………………………………………………………………….13 

Розділ II. Вплив інструментів податкової системи на сукупний продукт (У)………………....16

2.1. Вплив податків  та податкових ставок на сукупний  продукт……………………………....16

2.2. Вплив трансфертів  та податкових пільг на сукупний  продукт………………………….....18

.

Розділ III. Аналіз ефективності функціонування податкової системи в економіці України…20

3.1. Порівняльний аналіз динаміки податкових надходжень у держбюджет України за умови прогресивної (до 01.01.2004) та пропорційної (з 01.01.2004) систем оподаткування………...20

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………………………..26

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………………………..28 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП 

     Для існування держави потрібні відповідні фінансові ресурси, які акумулюються в бюджетних і позабюджетних централізованих фондах. В ринкових умовах господарювання податкова форма такої централізації стає провідною. Економічні відносини, пов’язані з податками, в тій чи іншій мірі торкаються всього населення країни, тому теоретичні і практичні аспекти побудови податкової системи цікавлять не лише спеціалістів (економістів, юристів, керівників всіх рівнів, підприємців тощо), але і громадян країни.

       Податки – дуже складна й  надзвичайно впливова на всі  економічні явища та процеси  фінансова категорія. Можна без  перебільшення сказати, що, з одного  боку податки – це фінансове  підґрунтя існування держави,  мірило її можливостей у світовому економічному просторі щодо розвитку науки, освіти, культури, гарантування економічної безпеки, зростання суспільного добробуту народу.

      І з другого боку, податки – це знаряддя перерозподілу доходів  юридичних і фізичних осіб у державі. Їх мобілізація й використання зачіпає інтереси не тільки кожного підприємця чи громадянина, а й цілих верств населення і соціальних груп, між якими точиться жорстока боротьба за цивілізації спричиняли соціальні потрясіння і війни. На сьогодні податки – це найефективніший інструмент впливу держави на суспільне виробництво, його динаміку і структуру, на розвиток науки і техніки, масштаби соціальних гарантій населенню.

     Податки – це обов’язковий елемент економічної  системи держави незалежно від  того, яку модель економічного розвитку вона вибирає, які політичні сили перебувають при владі. Відсутність податків паралізує фінансову систему держави в цілому, робить її недієздатною і в кінцевому підсумку – позбавленою будь-якого сенсу.

     Система оподаткування України почала формуватись з 1991 року. Попри незмінність основоположних принципів побудови цієї системи, закладених в Законі України “Про систему оподаткування”, деякі її елементи постійно змінюються: вносяться доповнення, уточнення, поправки.

     Актуальність роботи. В умовах сучасних соціально-економічних перетворень та переходу української економіки до ринкових відносин особливої актуальності набуває дослідження впливу податкової системи, як одного з головних елементів державної економічної політики в цілому, на економічні процеси в державі. Податкова система впливає на усі етапи відтворювального процесу та процесу розподілу доходів між членами суспільства. Цей вплив може проявитися як в стримуванні відтворювання та уповільненні темпів економічного розвитку країни, так і в стимулюванні підприємницької активності, забезпеченні умов для стійкого і швидкого економічного зростання та підвищенні рівня суспільного добробуту в Україні.

      Мета даної курсової роботи полягає у дослідженні особливостей функціонування податкової системи та впливу податків на економічний розвиток держави.

     Завдання роботи:

• визначити роль податкової системи;
• проаналізувати податки та податкову систему, їх вплив на сукупний продукт;
• дослідити динаміку податкових надходжень у держбюджет України за умови прогресивної та пропорційної системи оподаткування.

     Об’єктом дослідження є податкова система, як один з головних важелів державного регулювання економічних процесів.

      Предметом дослідження є вплив податкової системи на економіку. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ  I. ЗАГАЛЬНОЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ 

1. Податки: економічна сутність, функції та види

     Основним  джерелом доходів держави в цивілізованому суспільстві є податки.

     За  економічною сутністю податки – це фінансові відносини між державою та платником податків з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів, необхідних для використання державою її функцій у порядку та на умовах, визначених законодавством [ 5,c.555].

     Вилучаючи частину доходів підприємців  і громадян, держава гарантує їх ефективніше використання для задоволення потреб суспільства в цілому й досягнення на цій основі зростання його добробуту. На перший погляд, податки виражають односторонні відносини держави з підприємцями та населенням під час їх сплати. Однак це лише поверховий підхід до вивчення цих явищ і процесів. На ділі податки дають змогу мати зворотній зв’язок із платниками, завдяки фінансуванню відповідних витрат.

     Функції податків:

• фіскальна є основною функцією оподатковування, за допомогою якої реалізується головне призначення податків: формування і мобілізація фінансових ресурсів держави, а також акумулювання в бюджеті засобів для виконання загальнодержавних чи цільових державних програм.
• соціальна функція полягає у підтриманні соціальної рівноваги у суспільстві шляхом зміни співвідношень між доходами різних соціальних груп для зменшення нерівностей між ними.
• регулююча функція податків полягає у здійсненні через податки впливу на процес суспільного відтворення, зокрема стимулювання розвитку окремих галузей економіки, регулювання платоспроможного попиту населення, стимулювання зайнятості та ін.
• контрольна функція податків - через податки держава здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю організацій і громадян, а також за джерелами доходів і витратами. Завдяки грошовій оцінці сум податків можливо кількісне зіставлення показників доходів з потребами держави у фінансових ресурсах. Завдяки контрольній функції оцінюється ефективність податкової системи, забезпечується контроль за видами діяльності і фінансових потоків. Крім того, через контрольну функцію оподатковування виявляється необхідність внесення змін у податкову систему і бюджетну політику [ 2,c.24 – 26].

      Види податків наведені на рис. 1.1.

                                                                                                                                                       

      Рис. 1.1. Види податків

     За  рівнем стягнення податки поділяються на: загальнодержавні – податки, що встановлюються Верховною Радою України, вводяться в дію виключно законами України і є обов’язковими  до сплати на всій території держави; місцеві – податки, перелік яких встановлює Верховна Рада України, а вводять у дію місцеві органи самоврядування.

     За  належністю до ланок бюджетної системи податки поділяються на: закріплені – податки, які повністю або частково на постійній основі зараховують до певного бюджету (державного або місцевого) і не можуть бути зараховані до бюджету іншого рівня; регуляторні – податки, пропорція розподілу яких між бюджетами різних рівнів визначається щорічно у процесі щорічного бюджетного планування для поліпшення бюджетної збалансованості.

     За  цільовим призначенням податки поділяються на: загальні – податки, які після надходження до бюджету відповідного рівня знеособлюються  і використовуються на цілі, визначені у відповідному бюджеті; спеціальні – податки, які мають чітко визначене цільове призначення і закріплені за визначеними видами витрат.

     За  механізмом розподілу  податкового навантаження податки поділяються на: окладні – податки, що сплачуються кожним платником податків за встановленими ставками і відповідно до єдиних правил, сума податкових зобов’язань з яких обумовлена фінансово-майновим станом платника податку або певним результатам його діяльності; розкладні – податки, сума доходів держави від стягнення яких точно визначається на початку року з подальшим розподілом податкового навантаження між платниками відповідних податків.

     За  джерелом сплати податки поділяються на: податки, що надходять від реалізації – це податки, що фінансуються споживачем як надбавка до договірної вартості товарів; податки, що є складовою собівартості – податки, сплата яких приводить до зменшення суми оподатковуваного прибутку (доходу) їх платника; податки, що сплачуються з прибутку – це податки, сплата яких здійснюється за рахунок прибутку платника податку [2 , c.30 – 39].

     За  формою оподаткування  податки поділяються на прямі і непрямі.

      Прямі податки стягуються безпосередньо з майна чи доходів платника податків. Остаточним платником прямих податків є власник майна (доходу).

     Ознаки  прямих податків:

• їх платить і несе на собі одна особа;
• включаються в ціну виробниками на стадії виробництва;
• стягуються з виробництва доходу та майна за деклараціями та кадастрами.

      За  ступенем обліку фінансового положення платника податків, прямі податки поділяють на реальні і особисті. Різниця між ними полягає у співвідношенні платника та об’єкта оподаткування. При особистому оподаткуванні первинним виступає платник, особисто для якого і встановлюються податки, а вторинним – об’єкт обкладання. Механізм обчислення та сплати особистих податків враховує платоспроможність і родинний стан фізичної особи, тому що вони сплачуються в залежності від розміру доходу (прибутку), отриманого платником. Прикладом особистого податку є податок з доходів фізичних осіб.

      При реальному оподаткуванні, первинним  виступає об’єкт оподаткування, а вторинним  – платник податку. Реальними  податками (на нерухомість, транспортні  засоби та ін.) обкладається майном як фізичних, так і юридичних осіб незалежно від індивідуальних фінансових обставин платника податків. Наприклад, податок на землю може складати деяку суму, обумовлену її вартістю, незалежно від того, які доходи одержує власник.

      Непрямі податки – це податки, які не залежать від доходів або майна окремого платника, і визначаються розміром споживання. Таким чином, більшу суму непрямих податків сплачують платники, що більше споживають, тобто мають відносно більші доходи.

      Ознаки  непрямих податків:

• їх сплачує одна особа, а несе інша;
• вони включаються в ціну на стадії реалізації товарів, робіт, послуг;
• стягуються за тарифами із споживання цінностей.

      Виділяють три групи непрямих податків залежно  від характеру торгівельної діяльності:

1. акцизи – використовуються у внутрішній торгівлі, встановлюються у вигляді надбавки до ринкової ціни;
2. фіскальні монополії – теж використовуються у внутрішній торгівлі, виражають прибуток держави від реалізації монопольних товарів (держава встановлює таку ціну, яка забезпечує їй певні надходження);
3. мито – застосовується у зовнішній торгівлі, ним обкладаються товари і послуги при здійсненні експортно-імпортних операцій.