Планування розвитку діяльності підприємства в сучасних умовах господарювання

На території об’єктів музею  відбувались різні свята та фестивалі, зокрема:

- Відкриття туристичного сезону 2011 - музеєм організовано безкоштовний  вхід в Стару фортецю для школярів міста;

- «ДВІ ФОРТЕЦІ» у рамках ІІ  Міжнародного фестивалю у Хотинській  фортеці; 

- День міста;

- Виступ гурту «Пропала грамота»  на т. Старої фортеці;

- Музей прийняв участь у міжнародній  акції «Європейська ніч музеїв»  - організовано  безкоштовний вхід на всі об’єкти музею-заповідника (об’єкти відвідало 2786 осіб);

1. Підготовлено та видано 2 випуски  науково-популярної газети «Музейний  вісник», які присвячені:

- № 1 –історії музею в особах  директорів;

- № 2 – Міжнародному дню музеїв;

2. Регулярно проводилось оновлення сайту музею, ведуться рубрики про музей на міських форумах.

3. Робота музею презентувалась  також шляхом надання консультацій, проведення бесід з кореспондентами  ЗМІ, а власне:

1. телекомпанія ТВІ, зйомки передачі про фіналістів акції «7 чудес України»;
2. телеканал «1+1», зйомки рекламного сюжету, щодо проведення новорічних свят та нічної екскурсії на території Старої фортеці та телепередачі «П’ять причин відвідати Кам’янець»;
3. телеканал «Новий канал», зйомки телепередачі «Підйом»;
4. Н.Семеновій, кореспонденту газети «Подолянин», з приводу науково-практичної музейної конференції;
5. надано інтерв’ю тележурналістам TV-каналу «Міг» м.Южний;
6. надано інтерв’ю журналістці Національної радіокомпанії України, В.Малій;
7. головному редактору Одеського державного обласного радіо, Г.Степаненко, щодо історії музею та Кам'янця;

4. У часописах Поділля були  надруковані статті наукових  працівників музею-заповідника.

В даному питанні варто порекомендувати  звернути увагу на інтернет-спільноту, до якої відноситься більша частина населення України. Позитивним було б створення блогів керівників Музею і офіційних форумів, на яких громадяни могли б отримати докладну інформацію від спеціалістів Музею по питаннях, що їх цікавлять. Сам сайт музею потребує значних вдосконалень оскільки інформація на ньому досить обмежена. Також можна запропонувати розміщення на сайті реклами пов’язаної з діяльністю Музею. Оскільки рекламна інформація на державних сайтах забороняється її потрібно розміщувати на іншому (формному) сайті, посилання на який буде висвічуватись на офіційному сайті. Зокрема, реклама буде популяризувати менш відомі історичні місця і заповідники. Плату за розміщення реклами слід стягувати не за безпосереднє її розміщення, а за кожен клік по певній рекламі з боку користувачів в розмірі 0.05 гривні, що є заниженою ринковою ціною. загальновідомість Кам’янецької фортеці забезпечить достатню кількість клієнтів і вони будуть знати за що сплачують кошти. Правда, серйозний дохід від даного проекту можливий лише у довгостроковій перспективі.

Оперативнішим варіантом підвищення рентабельності є співпраця з  національними та іноземними історико-культурними  закладами щодо проведення міжнародних  фестивалів.

В рамках заходів Музею проводяться  такі міжнародні фестивалі як «Porta Temporis», «Terra Heroica». За 2011 р. в місті проведено понад 20 різноманітних фестивалів – військово-історичних, із водних видів спорту, змагання з повітроплавання. У фестивальні дні щоденна виручка музею-фортеці, де вартість вхідного квитка становить 12 грн., сягає 25 тис. грн. Наприклад, бюджет проведення одного із фестивалів Terra Heroica сягає 650 тис. грн. Гроші надходять із трьох джерел: місцевого бюджету (30‑35%), від власників туристичного бізнесу (50‑60%) та спонсорів (5‑20%) – великих українських компаній. Організацією фестивалів там займається громадська організація «Фестивальна агенція «Ратуша». Було підраховано: якщо всі гості хоча би два дні залишатимуться в готелях та заплатять близько 150 грн. з особи, це повністю окупить витрати на організацію заходу.[11]

22 готелі, а також приватні квартири в місті одночасно вміщують 3,5 тис. гостей. Для більшості із них традиційним є відвідання об’єктів Кам’янець-подільського історичного музею-заповіднику, до яких відносяться.

1. Ратуша – колишній Польський магістрат (пам’ятка архітектури XIV-XVIII ст.);
2. Картинна галерея – приміщення колишньої духовної семінарії (пам’ятка архітектури XVIII ст.);
3. Відділ археології – в минулому Вірменський торговий дім (пам’ятка архітектури ХVІІ ст.);
4. Кафедральний костел св. Апостолів Петра і Павла (пам’ятка архітектури XV-XVIII ст.);
5. Фортеця (пам’ятка архітектури ХІІ-ХVІІІ ст.);
6. Виставкова зала - приміщення Міської (Вірменської) криниці.

Музею потрібно здобути репутацію  організації, яка постійно час проводить  різні культурно-масові заходи. При  цьому середні витрати на їх проведення за рахунок напрацьованого досвіду в їх проведенні і меншій необхідності в рекламі зменшаться. В даному розділі курсової роботи я б запропонував підвищити кількість фестивалів на 5-7 в рік, що збільшить дохід Музею на 125-175 тис. грн.. Фактично, кожні два тижні буде проводитись певний фестиваль, що є оптимальним для сьогоднішнього ритму життя. Інші варіанти доходу Музею від збільшення кількості проведення фестивалів можна наочно оцінити по наступному графіку:

Рисунок 3.1.: Прогнозування збільшення доходу Музею в результаті збільшення кількості проведених фестивалів, грн.

Прогнозований дохід на відміну  від прямолінійного враховує такі фактори  як:

1. Недостатня кількість відвідувачів внаслідок їх розпорошення між фестивалями
2. Відсутність бажання туристів відвідувати кожного фестивалю об’єкти Музею через малі проміжки часу
3. Неспроможність, через фінансові та організаційні проблеми, якісно провести рекламну кампанію щодо кожного фестивалю

Крім збільшення фестивальної діяльності великі можливості для збільшення дохідності представляє залучення дрібних підприємців до ведення приватного бізнесу на території комплексу. На сьогодні приватними підприємцями на території фортеці надаються такі послуги, як:

1. Майстер-клас по виготовленню глиняного посуду
2. Майстер-клас по виготовленню виробів зі шкіри
3. Майстер-клас по декоративному розпису по склоці
4. Реалізація харчової продукції
5. Майстер-клас по виготовленню старовинної сувенірної зброї
6. Карбування сувенірних монет
7. Фотопослуги з екзотичними тваринами та птахами
8. Проведення культурно – масових заходів в сфері розвитку руху військово – історичної реконструкції
9. Карбування сувенірної продукції

Крім того, можна постріляти з майже середньовічного лука, попрактикуватись в, навчитися танцювати танці 17 століття.

Приватні підприємці, що надають  дані послуги на території комплексу, за незначним винятком, щомісячно  сплачують відрахування до Музею  в розмірі 50% від мінімальної зарплати (в області реалізації харчової продукції  – 100%). Станом на 01.04.2012 р. таких підприємців налічувалось 34. Мінімальна заробітна плата від 01.04.2012 р. складає 1094 грн.. Оскільки тарифна ставка виражається від абсолютного значення мінімальної заробітної плати станом на початок року, неважко спрогнозувати величину надходжень до бюджету Музею при залученні нових підприємницьких суб’єктів на його територію.

Таблиця 3.1.: Ймовірне підвищення дохідності Музею при збільшенні підприємницьких структур на його території

Кількість приватних  підприємців на території Музею	Загальні відрахування до Музею, грн.	Приріст доходу Музею
34	223176	0,00%
35	229740	2,94%
36	236304	5,88%
37	242868	8,82%
38	249432	11,76%
39	255996	14,71%
40	262560	17,65%
41	269124	20,59%
42	275688	23,53%
43	282252	26,47%
44	288816	29,41%
45	295380	32,35%
46	301944	35,29%
47	308508	38,24%
48	315072	41,18%
49	321636	44,12%
50	328200	47,06%
51	334764	50,00%
52	341328	52,94%
53	347892	55,88%
54	354456	58,82%

Звісно, для Музею вигідно, щоб  на його території проводили свою діяльність велика кількість підприємців. Але в цьому плані головним фактором є вигода для підприємців в розміщенні свого бізнесу на території Музею, яка стає тим меншою, чим збільшується число підприємців. На сьогодні на території Музею все-ж не вистачає виробників послуг, які б повністю задовольняли потреби відвідувачів, і є великі можливості для втілення оригінальних ідей щодо власного бізнесу. До того ж кількість приватних підприємців автоматично збільшиться при умові збільшення кількості проведених фестивалів. Тому логічним буде припустити, що збільшення кількості підприємців має свою межу. За наступні 3 роки, враховуючи все вищесказане, їх кількісне збільшення не може перевищувати третини сьогоднішнього рівня, тобто максимально буде становити 51-не підприємство. Тобто максимальні доходи Музею можуть збільшитись на 111588 грн. плюс певний відсоток в відповідності до зміни мінімальної заробітної плати.

Отже, незважаючи на розглянуті заходи щодо збільшення прибутковості підприємство все-одно залишається збитковим. Зате значно покращується його дохідність, що є позитивним моментом для міського бюджету, який зекономлені при цьому кошти направить на використання в інших цілях міста. Все ж головною метою діяльності Музею є проведення культурно-освітньої діяльності і не можна сказати що він з цим завданням не справляється. В даному розділі наведені лише незначні рекомендації щодо покращення зв’язків з громадськістю і рекламування самого підприємства.

Висновки

В даній курсовій роботі дається  аналіз теоретичного планування розвитку діяльності підприємства в сучасних умовах господарювання та надаються рекомендації щодо покращення  діяльності Кам’янець-подільського історичного музею-заповіднику за період 2009 - 2011 рр.

Як показала практика, застосування планування створює важливі переваги:

1. Робить можливою підготовку до використання майбутніх сприятливих умов;
2. Прояснює виникаючі проблеми;
3. Стимулює менеджерів до реалізації своїх рішень в подальшій роботі;
4. Покращує координацію дій в організації;
5. Створює передумови для підвищення освітньої підготовки менеджерів;
6. Збільшує можливості у забезпеченні фірми необхідною інформацією;
7. Сприяє більш раціональному розподілу ресурсів;
8. Покращує контроль в організації.

Рекомендації щодо покращення діяльності Музею в даній роботі можуть слугувати  для вибору майбутніх цілей економічної і культурно-освітньої діяльності, які будуть відображені у планах роботи Музею. Розглянуті рекомендації своєю метою ставили зменшення збитковості підприємства і підвищення цого популярності серед потенційних туристів. Водночас розрахунки в другому розділі даної курсової роботи дають можливість оцінити стан Музею і статистично спрогнозувати його основні техніко-економічні показники, що широко використовується при плануванні.

Його фонди налічують більше 116 тисяч експонатів.

При оцінці основних фондів Кам’янець-подільського історичного музею-заповіднику можна помітити наступні тенденції. За період 2009 – 2011 років вартість основних засобів стабільно збільшується як і вартість амортизації (крім 2010 року), що свідчить про достатнє фінансування Музею.

Також спостерігається позитивна  тенденція до збільшення вартості наданих  послуг протягом 2009-2011 рр.. Таким чином  підприємство поступово зменшує  свою збитковість.

Стосовно трудових ресурсів маємо  наступну картину. Чисельність всіх категорій працівників Музею зростає, особливо чисельність робітників. Плинність кадрів залишається на низькому рівні. Це, в свою чергу, не викликає збоїв у діяльності підприємства.

Кам'янець-Подільський державний  історичний музей-заповідник використовує широкі міжнародні зв’язки при проведенні фестивалів, виставок і т. д. та при проведенні науково-дослідних та культурно-освітніх заходів і має досить відому і позитивну репутацію серед туристів з різних країн світу.

Щодо проведення планувальної діяльності то поки основним документом у цьому плані являється «Перспективний план роботи Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника на перше півріччя 2012 року».

Загалом, стан підприємства можна  охарактеризувати як позитивний розглянувши  всі вищенаведені показники і аргументи. Музей прекрасно справляється зі своїми головними цілями діяльності. В рамках аналізу стану туризму в Україні Кам'янець-Подільський державний історичний музей-заповідник заслужено вважається зразковим прикладом організації масових заходів та заохочення туризму. Попри це, стратегічним завданням Музею має стати зменшення збитковості, оскільки при цьому підприємство перебуває в високій залежності від міського, а отже і державного бюджету.

 

Список використаних джерел:

1. Закон України " Про підприємства в Україні "// відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991, N 24, ст.272
2. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. //В редакції закону N 1829-ІІІ від 22.06.2000, ВВР, 2000, N 46, ст.391.
3. Планування діяльності підприємства: Навч. посіб. / За заг. ред. В. Є. Москалюка. — К.: КНЕУ, 2005. — 384 с.
4. Планування діяльності підприємства Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Навчальний посібник. Київ: "Каравела",  2003, 432 с.
5. Швайка Л. А. Планування діяльності підприємства: Навчальний посібник. – Львів.: «Новий світ – 2000», 2004. – 268 с.
6. Особливості бізнес-планування в деяких зарубіжних країнах – Костецька І.І. – аспірант Львівського національного аграрного університету
7. Менеджмент у державних організаціях. Навчальний посібник. - О. А. Цуруль. - К.: КНЕУ, 2002 - 144 с.
8. А. Лагутін «Музейний менеджмент в постіндустріальному суспільстві» – журнал Top-Manager, жовтень 2001р.
9. С.Семенюк. Маркетингове планування діяльності підприємств / С.Семенюк // Галицький економічний вісник. — 2010. — № 1(26). — С. 84-92. — ( проблеми мікро- та макроекономіки України )
10. Офіційний сайт Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповіднику: http://museum.k-p.km.ua; http://www.muzeum.in.ua/
11. Елект. ресурс. Режим доступу:http://www.businessclass.kiev.ua/magazine/412.html
12. Елект. ресурс. Режим доступу http://www.minjust.gov.ua/0/6561