Перспективи розвитку та розміщення автомобільного транспорту

Для наочності дані таблиці  зобразимо у вигляді діаграми (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Динаміка відправлення (перевезення) вантажів за 2000-2007 рр

З рисунка 3.1 видно, що автомобільним  транспортом в Україні перевозять більше 60% усіх вантажів.

Довжина автошляхів загального користування становила у 2005 р. 169,5 тис. км, в тому числі з твердим покриттям – 163,8 тис. км. Серед шляхів з твердим покриттям 8 % займають шляхи державного значення та 92 % – місцевого значення. Довжина автомобільних шляхів загального користування з цементобетонним та асфальтобетонним покриттям становить 3,5 % від загальної довжини шляхів з твердим покриттям, з чорним гравійним і чорним шосе – 43%. Характеристика автомобільних шляхів загального користування з твердим покриттям наведено в табл. 3.68. З 1990 р. до 2005 р. довжина автомобільних шляхів загального користування зросла на 1,7 тис. км, тоді як довжина шляхів з твердим покриттям зросла на 6,6 тис. км. Найбільша кількість шляхів з твердим покриттям у Дніпропетровській та Харківській областях, найменша в Чернівецькій. Автомобільні шляхи з твердим покриттям першої категорії займають 1,3 %, другої – 7,8 %, третьої – 17,7 %, четвертої – 65,6 %, п'ятої – 7,5 %. У 2005 р. підприємствами та організаціями всіх форм власності було введено в дію 194 км шляхів загального користування з твердим покриттям. Довжина вулиць у містах і селищах міського типу у 1997 р. становила 87,3 тис. км.Найважливіші автомагістралі — Київ — Житомир— Рівне — Львів — , Ужгород; Київ — Полтава — Харків; Київ — Умань — Одеса; Харків —,. Запоріжжя — Сімферополь. Автомагістралями називають шляхи, які забезпечують високу пропускну здатність та швидкість руху [9, с.524].

Серед них виділяються  автостради — дороги, що мають по кілька смуг в обох напрямках руху і не мають перетину з іншими шляхами на одному рівні. За довжиною автострад Україна поступається багатьом європейським країнам. Низька і якість доріг та автосервісу, що створює проблеми ві інтеграції української транспортної мережі у загальноєвропейську.

Великими транспортними вузлами є Київ, Харків, Дніпропетровськ, . Донецьк, Запоріжжя, Умань, Львів. Зростає роль автомобільного транспорту у перевезеннях на далекі відстані та в міжнародному сполученні.. Основні "виходи" з України — автошляхи з Ковеля, Львова, Ужгорода, Чернівців, Одеси, Ізмаїла, Маріуполя, Харкова, Сум, Глухова, Чернігова.

У перспективі транспортна  мережа все тісніше інтегруватиметься  у високорозвинену європейську  комунікаційну систему. Зокрема, передбачається будівництво транс'європейської автостради Київ — Мадрид.

Сучасний автомобільний транспорт України є могутнім сектором української економіки, що обслуговує практично всі галузі господарства і всі шари населення, сприяє розвитку транспортно-економічних зв'язків і якості життя населення.

Керуючись цими задачами, Міністерство транспорту та зв’язку України  шляхом реалізації єдиної економічної, інвестиційної, науково-технічної і соціальної політики формує ринок транспортних послуг. Сьогодні повністю забезпечуються потреби народно - господарського комплексу і населення в перевезеннях, у тому числі й на автомобільному транспорті. Головним  завданням Міністерства транспорту являється  забезпечення роботи перевізників.

На теперішню і подальшу роботу Міністерства транспорту та зв’язку  України, в тій чи іншій мірі впливає вступ до Європейського Союзу. Якщо говорити про прибуток - стабільний, сьогодні без різких  підйомів, яке за собою несе підприємства та інші галузі , то це і є першим показником підготування країни до вступу в ЄС, йде підведення підсумків роботи та переконструювання її на інший рівень, тобто європейський. Але, ми можемо також зазначити і те, що європейські країни саме в такому оберті ведуть свою роботу, без різких стрибків, підйомів. Стабільність та упевненість, мабуть приваблюють їх більше. Отже ми на вірному шляху. [17, с.19]

І основним завданням  галузі автомобільного транспорту на період 2005-2015 років є створення  належних умов для входження українських  міжнародних перевізників в європейську  транспортну систему.

На даний час в  Україні налагоджено взаємовідносини в міжнародному автомобільному сполученні з 48 країнами.

Укладено 1 міждержавну, 41 міжурядових та 1 міжвідомчу  (43) двосторонніх  Угоди в галузі автомобільних перевезень. Завершено приєднання до 17 міжнародних Конвенцій і Угод.

Матеріали по 6 міжнародним Угодам проходять внутрішньодержавні процедури погодження:

• Угода про міжнародні перевезення продуктів, що швидко псуються, та про спеціальні транспортні засоби, які призначені для таких перевезень, від 01.09.70р. (надалі угода УПШ);
• Угода Інтербус про міжнародні нерегулярні перевезення пасажирів автобусами, затвердженої Радою Європейського Союзу 3 жовтня 2002 року (надалі Угода Інтербус);
• Угода про прийняття єдиних умов періодичних технічних оглядів колісних транспортних засобів і про взаємне визнання таких оглядів від 13.11.2001 р.;
• Конвенція ООН з міжнародних змішаних перевезень вантажів від 24.05.1980р.;
• Конвенція про договір міжнародного перевезення вантажів від 19.05.1956 року (надалі Конвенція КДПВ);
• Міжнародна конвенція про спрощення та гармонізацію митних процедур (Кіото, у редакції 2000 року) [1].

На 2009 рік Міністерством транспорту та зв’язку України повністю вирішено питання забезпечення українських перевізників дозволами на виконання міжнародних автоперевезень з 43 країнами. Позитивно вирішено питання  забезпечення українських перевізників дозволами  таких країн, як Італія, Угорщина, Польща, Росія.

Рис. 3.2 Динаміка перевезення  вантажів автомобільним транспортом  у 2000-2007 роках, тис. тон.

З кожним роком країни Європи, які є основними партнерами України у зовнішньоекономічній сфері, посилюють вимоги до технічного стану автотранспорту, що пов’язано із проблемами навколишнього середовища. Кількість зареєстрованих екологічних автотранспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення  постійно зростає.

Кількість вантажних  транспортних засобів, що виконують  міжнародні автомобільні перевезення  складає більш, як 18 тис. одиниць, з  яких 11 тис. відповідають екологічним  вимогам Євро-2 та Євро-3.

Повноправне членство України в міжнародній організації Європейської Конференції Міністрів Транспорту (ЄКМТ), створеної з метою полегшення і інтеграції функціонування ринків міжнародних автомобільних перевезень, дозволило бути більш конкурентоспроможним українським перевізникам та дало можливість іноземним перевізникам безперешкодно здійснювати перевезення до України та транзитом через її територію, а українським перевізникам – до країн-учасниць ЄКМТ  при наявності багаторазових дозволів ЄКМТ [17, с.54].

Сучасний етап розвитку економіки України веде до зростання малого та середнього бізнесу. Укладання договорів українськими перевізниками з іноземними партнерами щодо надання послуг на міжнародні перевезення, придбання та оновлення нового рухомого складу українськими перевізниками  характеризується  зростанням обсягів перевезень українськими перевізниками та витіснення з ринку транспортних послуг іноземних перевізників. Кількість зареєстрованих автотранспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення  постійно зростає.

Формами територіальної організації транспорту є залізничні колії, вузли, автостанції, морські і річкові порти, пристані, аеропорти. Взаємодія різних видів транспорту здійснюється в транспортних вузлах змішаного типу.

Найбільш характерними є змішані перевезення вантажів залізничним і автомобільним транспортом. Технологічна взаємодія залізничного і автомобільного транспорту проходить при змішаному залізнично-автомобільному взаємозв'язку, коли перевезення вантажів розпочато одним видом транспорту, а продовжується воно в пункті перевантаження - іншими.

Автомобільний транспорт  забезпечує функціонування виробництва  тих регіонів, де відсутні залізниці. Він здійснює перевезення вантажів із залізничних станцій або ж, навпаки, розпочинає перевезення і доставку вантажів у пункти перевантаження на залізничний транспорт, а також при доставці автомобільним транспортом вантажів із складів відправників на за¬лізничні станції вивіз вантажів із станцій на склади отримувача [9, с.519].

Для територіальної організації  транспортної системи характерним є поєднання лінійних і пунктових елементів. До лінійних елементів належить мережа шляхів сполучення. Густота цієї мережі, її конфігурація, пропускна і провізна спроможність окремих напрямів визначають значною мірою обсяг транспортної роботи. Формування транспортної мережі, її видова структура, густота (щільність) шляхів сполучення як у цілому, так і окремих видів  транспорту, проходження основних магістралей визначаються галузевою структурою господарства, його виробничою спеціалізацією, територіальною організацією, густотою населених пунктів, особливостями історичного розвитку, природними умовами, а також економіко-географічним положенням території країни або її регіонів.

Україна має надзвичайно  сприятливі передумови для формування і розміщення транспортної мережі. Зокрема, галузева структура народного господарства та його територіальна організація, вигідне скономіко-географічне положення визначили розвиток і розміщення залізничного, автомобільного, трубопровідного транспорту.

При цьому економіко-географічне положення істотно вплинуло на проходження транзитних магістралей, трубопроводів, формування транспортних вузлів змішаного типу. Рівнинний рельєф і сприяє повсюдному розміщенню шляхів сполучення. Вихід до узбережжя Чорного і Азовського морів, наявність зручних бухт на їх узбережжі вплинули на будівництво морських портів і розвиток морсь¬кого транспорту. Наявність судноплавних річок (Дніпро, Дунай, Дністер, Південний Буг та ін.) сприяла розвитку річкового транспорту. В цілому в Україні розвинуті всі види транспорту.

В міру створення міждержавних автомагістралей значення автотранспорту постійно зростає у здійсненні міждержавних зв'язків, зокрема з Росією, Білорусією, Молдовою, країнами зарубіжної Європи. В 2006 р. автомобільним транспортом було перевезено 1254 млн. т вантажів (69% від усього вантажу України) і 3305 млн. чол. пасажирів (майже 50% усіх пасажирів України).

Розвиток автомобільного транспорту та його територіальна організація  залежать від галузевої структури  народного господарства, її територіальної організації, природних умов, зокрема рельєфу. Названі чинники визначають напрями та щільність автошляхів.

Довжина автошляхів загального користування становила у 2007 р. більш ніж 172 тис. км, в тому числі з твердим покриттям - 164 тис. км; їх середня щільність по Україні складає 271 км/тис. км2. Найбільш високим відповідним показником виділяються західні області України - 300 км/тис. км2 і нижче. Лише в Донецькій, Дніпропетровській областях і в Автономній Республіці Крим цей показник сягає 300 км/тис. км2 і вище.

Найважливішими автомагістралями України є: Київ - Полтава - Харків - Ростов-на-Дону, Київ - Москва, Київ - Санкт-Петербург, Київ - Одеса, Москва - Харків - Запоріжжя - Сімферополь, Київ - Житомир - Рівне - Львів - Ужгород, Київ - Дніпропетровськ - Донецьк - Маріуполь та ін. Близько третини автошляхів з твердим покриттям в Україні мають капітальний тип покриття, пере¬важно на шляхах загальнодержавного і міждержавного значення. При цьому переважає перехідний тип покриття (гравійні, шосе, асфальтовані, бруківки).

В сільській місцевості важливе значення мають автошляхи  місцевого та внутрішньогосподарського підпорядкування. Майже 30% цих автошляхів не мають ще твердого покриття і в період несприятливих погодних умов становляться слабопрохідними. Внаслідок цього народногосподарський комплекс України, і зокрема галузі АПК, мають великі матеріальні збитки.

Щоб досягти забезпеченості України автошляхами рівня європейських країн, необхідно побудувати і модернізувати  майже 200 тис. км автошляхів, у тому числі 60% у сільській місцевості. У міждержавних зв'язках необхідним є будівництво автомагістралей світового рівня з бетонним або асфальтобетонним покриттям і багаторядним рухом. Досвід CША, Німеччини, Японії свідчить, що саме під час економічних криз будівництво автошляхів набувало пріоритетного значення завдяки можливості створення нових робочих місць і високій ефективності капіталовкладень.

Автотранспорт України  характеризується тим, що 70% вантажного парку зосереджено в господарствах і автопідприємствах (АТП) агропрому та корпорації «Укравтогранс», решта - на підприємствах більше ніж 80 відомств. Автомобільний транспорт України потребує значного технічного оновлення, оптимізації структури парку за вантажопідйомністю, типами кузова, наявністю спеціалізованих транспортних засобів, особливо малої вантажопідйомності. Необхідним є підвищення питомої ваги дизельних двигунів на автомобілях вітчизняного виробництва, вдосконалення системи технічного обслуговування та ремонту автомобілів за рахунок розвитку мережі сервісного обслуговування, створення нових і модернізації старих авторемонтних заводів.

У сільській місцевості важливе значення мають автошляхи  місцевого та внутрішньогосподарського підпорядкування. Загальна довжина  шляхів з твердим покриттям місцевого значення становить 150,8 тис. км. Майже 30 % цих автошляхів не мають твердого покриття і в період несприятливих погодних умов стають непридатними. Внаслідок цього народногосподарський комплекс України, і зокрема галузі АПК, несуть великі матеріальні збитки.