Перспективи розвитку та розміщення автомобільного транспорту

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП

 

Транспорт є галуззю, яка знаходиться на стику виробничої сфери і сфери послуг. Він не створює ніяких матеріальних цінностей, а забезпечує перевезення вантажів і людей, розвиваючи зв'язки між підприємствами, галузями, регіонами. Його ще називають "кровоносною системою економіки", бо він є необхідною умовою функціонування господарства.

Транспорт поділяється  на вантажний і пасажирський, залежно від того, які об'єкти ним перевозяться. Вантажний транспорт забезпечує виробничі зв'язки між підприємствами і доставку населенню продуктів споживання; основними показниками ефективності його роботи є вантажоперевезення (кількість перевезених за рік вантажів у тоннах) і вантажообіг (добуток обсягу перевезеного вантажу на відстань перевезень (т • км)).

Транспорт - найважливіша ланка у сфері економічних стосунків. Він бере участь у створенні продукції та доставці її споживачам, здійснює зв'язок між виробництвом та споживанням, між різними галузями господарства, між країнами та регіонами.

Він впливає на розвиток господарства і як споживач металу, енергії, деревини, гуми, інших продуктів. На нього припадає значна частина  основних виробничих фондів та промислово-виробничого персоналу. У світі в системі транспорту працює понад 100 млн чол.

Транспорт — це комплекс, що складається з окремих видів: залізничного, морського, річкового, автомобільного, трубопровідного та повітряного. У  них свої особливості, переваги, вади та сфера застосування. Вони взаємодіють між собою і становлять транспортну систему, що розвивається під впливом господарства у цілому та окремих його галузей. Найбільший вплив на транспорт справляє промисловість, бо вона формує основні вантажопотоки. Транспортний фактор є одним з вирішальних при розміщенні промислових підприємств.

Сільське господарство впливає на роботу транспорту залежно  від ступеня його інтенсивності  та рівня розвитку агропромислової  інтеграції. Транспорт вивозить сільськогосподарську продукцію в натуральному та переробленому вигляді, завозить корми, паливо, мінеральні добрива, будівельні матеріали, сільськогосподарські машини та запчастини до них. Високий рівень агропромислової інтеграції знижує транспортні видатки, бо відходи переробки сільськогосподарської продукції залишаються усередині АПК.

Будівельна індустрія  впливає на розміщення транспорту через  великі потоки вантажу, особливо при  концентрації великого будівництва  у визначеному районі. У цьому  випадку створюється транспортний комплекс. При розосередженому будівництві будіндустрія користується послугами місцевого транспорту. При лінійному будівництві (дороги, трубопроводи) працює відповідний відомчий транспорт.

Безпосередньо з транспортом  пов'язані зовнішня та внутрішня торгівля. Обсяг вантажообороту з закордонними країнами залежить від економічних стосунків з цими країнами. У внутрішній торгівлі цей вантажооборот залежить від багатьох факторів: територіальної організації торгівлі, особливостей товарних ресурсів, розмірів та складу товарообігу, концентрації населення як споживача роздрібного товару та ін. 
У процесі виробництва продукції та обміну нею між окремими державами, регіонами, містами складаються транспортно-економічні зв'язки, які проявляються у вантажопотоках.

Головним у вивченні транспорту є встановлення основних направлень вантажів та пасажирів, виявлення  нераціональних перевезень та оптимального поділу вантажів між окремими видами транспорту. Докладний аналіз зв'язків  дозволяє дати наукові рекомендації щодо раціонального розміщення підприємств і галузей господарства.

Відповідно до закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний транспорт  - галузь транспорту,  яка забезпечує задоволення  потреб  населення  та   суспільного   виробництва   у перевезеннях  пасажирів  та  вантажів автомобільними транспортними засобами;

Мета  нашої курсової роботи дослідити розвиток і географію автомобільного транспорту України.

Меті підпорядковані слідуючі завдання:

1. розглянути значення і місце автомобільного транспорту України в господарському комплексі країни;

2. дослідити основні історичні, соціально-економічні та природні передумови, що вплинули на розвиток та розміщення автомобільного транспорту України;

3. проаналізувати Перспективи розвитку та розміщення автомобільного транспорту;

4. визначити перспективи розвитку та розміщення автомобільного транспорту.

Предмет дослідження автомобільний транспорт України;

Об’єкт дослідження транспортна система України.

Для написання курсової роботи використовувалися підручники та посібники з регіональної економіки, розміщення продуктивних сил, періодична література та статистичні дані з офіційного сайту Державного комітету статистики.

 

1. Значення і місце  автомобільного транспорту України  в господарському комплексі країни

 

Транспорт (від лат. transporto – переношу, переміщую, перевожу) – одна з найважливіших галузей матеріального виробництва, яка забезпечує виробничі та невиробничі потреби народного господарства й населення у перевезеннях [9, с.503].

Продовжуючи виробництво в межах процесу обігу, транспорт разом з видобувною, обробною промисловістю та сільським господарством є четвертою сферою матеріального виробництва. При цьому виробничий процес на транспорті відрізняється від процесу в інших сферах тим, що його продукція не є новим речовим елементом, а виражається в зміні місцезнаходження (переміщенні) вантажів та пасажирів.

Транспорт бере участь у  виробництві продукції двічі  і впливає на її собівартість, а  отже, на ефективність виробничого  процесу. По-перше, коли продукція створюється, транспорт доставляє обладнання і устаткування, сировину та енергоресурси і впливає на початкову собівартість. По-друге, коли транспорт завершує процес матеріального виробництва і доставляє готову продукцію до сфери споживання. Отже, транспорт виступає як складова та невід'ємна частина виробничих сил, яка об'єднує всі галузі економіки та регіони України в єдину господарську систему [8, с.240].

Транспорт створює умови  для нормального процесу розширеного  відтворення, розвитку всіх галузей народного господарства, раціонального розміщення виробничих сил по всій території країни, підвищення рівня використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів та в цілому ефективності суспільного виробництва.

Транспорта галузь України  складається з залізничного, автомобільного, морського, річкового, авіаційного та трубопровідного транспорту. Структура галузі наведена на рисунку 1.1 [23].

 

Рис. 1.1 Структура транспортної галузі України в розрізі перевезень вантажів у 2007 році

 

Автомобільний транспорт характеризується високою маневреністю, можливістю прямого постачання вантажів «від дверей до дверей» і відповідно високою швидкістю постачання вантажів (350-400 км/добу).

Середня собівартість перевезень вантажів у 10-15 разів вище залізничної. Під час перевезення вантажів в автопотягах якісними дорогами вона знижується в 2-3 рази. Обмежена вантажопідйомність транспортних одиниць, висока енерго- та трудомісткість перевезень, недостатньо висока регулярність перевезень та їх екологічна безпека – специфічні особливості автомобільного транспорту. Незважаючи на це, автомобіль незамінний у внутрішньо-міських та приміських перевезеннях, а також як технологічний вид транспорту на підприємствах промисловості та сільського господарства [9, с.512].

Автомобільний транспорт виконує значну частку пасажирських і вантажних перевезень у країні. Так, обсяг автомобільних перевезень вантажів перевищує аналогічний показник залізничного транспорту у 4,5—5 разів, а обсяг перевезень пасажирів — у 5—6 разів. У нашій країні автобусами перевозиться практично стільки ж пасажирів, скільки всіма іншими видами транспорту (тролейбусним, трамвайним, залізничним, метрополітеном, таксомоторним легковим, морським, річковим, авіаційним), разом узятими.

   Автомобільний транспорт  виявляється найбільш надійним, швидким і рентабельним при здійсненні вантажних перевезень на короткі відстані (у середньому близько 20 км) “від дверей — до дверей”.

   Загальна довжина доріг  із твердим покриттям у нашій  країні перевищує чверть мільйона  кілометрів. Проте, автомобільні дороги України не відповідають європейським стандартам за багатьма показниками. Так, явно не вистачає доріг 1 категорії з багаторядним рухом на високих швидкостях [19, с.16].

   Територіально Україна знаходиться  на перехресті транспортних коридорів, що з’єднують країни Південно-Східної і Північно-Західної Європи, що дає підстави передбачати значне підвищення ролі автотранспорту у майбутньому.

   Транспортне законодавство,  яке регулює автомобільний транспорт,  оперує такими основними поняттями, як “автомобільний транспорт”, “дорожній рух”, “склад автомобільного транспорту”.

   Автомобільний транспорт  — це підгалузь транспорту, яка  покликана задовольняти потреби  населення та суспільного виробництва  в автомобільних перевезеннях. Його  утворюють перевізники, автостанції, автовокзали, виконавці ремонту і технічного обслуговування автомобільних транспортних засобів, вантажні термінали (автопорти), вантажні автомобільні станції та контейнерні пункти.

   Наступним важливим явищем, що безпосередньо пов’язане з автомобільним транспортом, є категорія дорожнього руху, яка в свою чергу виражає відносини з приводу використання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів або інших місць, призначених для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. Категорія дорожнього руху є частиною такого явища, як автомобільний транспорт, виходячи з чого ми будемо узагальнювати ці категорії і будемо вести мову про “автомобільний транспорт”.

   Склад автомобільного  транспорту:

- автомобільний транспорт  загального користування (перевізники,  автостанції, автовокзали, виконавці  ремонту і технічного обслуговування  автомобільних транспортних засобів,  вантажні термінали (автопорти), вантажні автомобільні станції  та контейнерні пункти, автомобільні транспортні засоби);

- відомчий автомобільний  транспорт (автомобільні транспортні  засоби суб’єктів підприємницької  діяльності, установ та організацій,  що використовуються ними тільки  для власних потреб);

- індивідуальний автомобільний  транспорт (автомобільні транспортні засоби фізичних осіб, що використовуються ними тільки для власних потреб, відносяться до індивідуального автомобільного транспорту) [3, с.78].

З моменту винаходу людством механічних засобів пересування  і по наш час у всіх країнах світу автомобільний транспорт є однією з важливих галузей господарства та складовою частиною міжлюдських стосунків. Сам процес перевезень не виробляє нового продукту, але виступає як сполучна ланка між підприємствами, сприяючи функціонуванню інших галузей економіки, розв'язанню соціальних задач, раціональному та гнучкому використанню виробничих сил, забезпечуючи обороноздатність країни.

Тому державна політика становлення та розвитку автомобільного транспорту  України передбачає забезпечення своєчасного, повного та якісного задоволення потреб населення і суспільного виробництва у перевезеннях, створення рівних умов для розвитку господарської діяльності підприємств транспорту всіх форм власності та входження транспортного комплексу України до європейської і світової транспортної системи.

Транспорт — це сукупність механічних засобів перевезень, виробничо-технологічного комплексу, організацій і підприємств, призначених для забезпечення потреб суспільного виробництва і населення країни в перевезеннях у внутрішньому та міжнародному сполученнях і надання інших транспортних послуг усім споживачам.

Діяльність транспорту базується на правових, економічних, організаційних і соціальних засадах, визначених законами, кодексами, статутами  та іншими державними й міжнародними нормативними актами. 
Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами транспорту, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на автомобільному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Роль і значення транспорту закріплено Законом України “Про автомобільний транспорт” від 5 квітня 2001 р., в якому визначається, що транспорт є однією з найважливіших галузей суспільного виробництва, яка покликана задовольняти потреби населення та суспільного виробництва в перевезеннях [1].

Отже, законодавець визначає автомобільний транспорт як важливу галузь суспільного виробництва, що перебуває у тісній взаємодії з промисловістю; енергетичним, агропромисловим, будівельним і торговельним комплексом; зв'язком; житловим господарством, побутовим обслуговуванням населення; сферою використання й охорони природних ресурсів тощо. У кожній з перерахованих галузей є окремі специфічні матеріальні умови виробництва, технологічні процеси, структура підприємств, особовий склад працівників і т. ін.

Розвиток і вдосконалення  транспорту здійснюється відповідно до національної програми з урахуванням  його пріоритету та на основі досягнень науково-технічного прогресу і забезпечується державою.

Для задоволення потреб у перевезенні пасажирів і  вантажів необхідні транспортні  засоби й комплекси, які мають  бути побудовані й повинні перебувати у відповідному технічному стані, своєчасне  впровадження заходів технічного переозброєння і передових методів з вдосконалення всіх ланок транспортної системи.