Підприємство за умов чистої конкуренції, монополії, монополістичної конкуренції та олігополії

 

ЗМІСТ :

 

 

ВСТУП

 

1.ТЕОРЕТИЧНО-ПСИХОЛОГЧНА ЧАСТИНА

1. Розробка власної концепції  освіти

1.2     Психологічні особливості вікової категорії

2. ДИДАКТИЧНА  РОЗРОБКА ТЕМИ

           2.1     Комбінований урок

2.2    Урок узагальнення  й систематизація

2.3    Лекція(презентація)

 

ВИСНОВКИ

ДОДАТКИ

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

 

 

Вступ

 

Соціально-економічні зміни, що відбуваються нині в Україні,а саме, перехід до ринкової економіки ставлять перед системою освіти проблему – сформувати економічну культуру молодого спеціаліста, яка б відповідала здійснюваній ним економічній діяльності і давала б змогу оцінювати її з позиції не лише економічної доцільності, але й моральної цінності. Для цього потрібно не лише давати значущий обсяг кономічних знань, але й «прищеплювати» вміння користуватися ними і створювати нові. Економічна освіта і виховання допомагають людині легше орієнтуватися в економічній діяльності і приймати правильне рішення, виконувати свої економічні функції,тобто формувати економічне мислення.

Тривалий час потреба в формуванні економічного мислення була відсутня, тому що за умов адміністративно-командної економіки нічого не треба було вирішувати самому, а людина не почувала себе безпосереднім учасником економічних відносин, їй не треба було впливати на хід економічних подій, не треба було виявляти творчу активність, здійснювати вибір свого місця в економічній системі.

За ринкових відносин людина починає  усвідомлювати не тільки цінність свободи  вибору, а й відповідальність, що з вибором зв'язана Приймаючи  рішення зайнятися бізнесом чи працювати за наймом, людина вибирає свою долю і долю своїх дітей. Тому економічне мислення — не просто багаж економічних знань, а здатність їх засвоїти, використати в практичному житті, іншими словами, це формування моделі економічної поведінки.

У процесі викладання економіки  в школі важливою проблемою є  зміна економічної поведінки  дитини в напрямку розвитку в неї  підприємливості, діловитості, ощадливості, працьовитості та інших ціннісних  орієнтацій, які грунтуються на економічному способі мислення.

Зараз економічні знання дітей практично зв'язані з тим, що вони бачать навкруги. Неважко здогадатися, наскільки однобічною є така «економічна освіта»! Дуже погано, що в дітей складається «візуальне» враження про економічні реалії. Те, що вони бачать, викликає певний інтерес, зацікавленість і спонукає до отримання знань про ці явища, далеко не завжди позитивні. А те, що не лежить на поверхні або асоціюється з якимись консервативними поняттями, ще довго залишається незрозумілим. Якщо своєчасно не скорегувати систему інтересів школяра, потім може бути запізно.Для цього треба викликати необхідний інтерес за допомогою не стандартних методів навчання. Під цим розуміємо навчання школярів з елементами гри в дусі змагань та здорової конкуренції, міні-вистави, практичні заняття, розповіді, конкурси, свята та інше.

Серйозною помилкою нашої економічної  освіти була і є орієнтація на освіту та навчання знанням, а не мисленню та поведінці в реальному житті. Вивчення економіки вже в школі  повинно формувати ядро мотиваційного механізму економічно розумної по ведінки молодої людини за умов ринку.

Таким чином, метою економічної освіти як складової економічної культури суспіль є формування в учнів економічного способу мислення через відбір матеріалу та різні форми  його подання.

Для того, щоб дитина могла вільно використовувати своїми   отриманими економічними  знаннями,вона ,в першу чергу повинна дуже добре розумітися на головних і дуже впливових моментах сутності і функціонування  ринку.Розробка моєї теми має дуже важливе значення для формування економічних знань сьогодення.

Тому ,можна зробити висновок,що розробка моєї теми має важливе значення для формування у дитини сучасного  економічного мислення.Це пояснюється  тим, що ринкова економіка це новий  економічний механізм ,який складається з важливих  і необхідних функціональних елементів. І одним з самих перших і найважливіших елементів цього механізму саме і є конкуренція.

 

1.Теоретично-психологчна частина

 

1.1.Розробка власної концепції освіти

 

Таким чином,я вважаю,що перші елементарні економічні знання дитина отримує сама з самого народження.Їх непотрібно викладати.Вони самі накопичуються у процесі розвитку дитини з її власного досвіду.Це відбувається за допомогою простих ігр,які несуть в собі дуже важливу роль у формуванні світогляду та перших знань дитини.Також це відбувається при простих походах до магазинів,при слуханні розмов дорослих,новин і т.д.У загальному випадку ці самостійно здобуті знання є фундаментом розуміння економічних знань.Ними дитина буде користуватися все своє життя.А у разі вивчення економічних дисциплін у школі,дитина просто всебічно розвиває вже ті самостійно набуті знання.

Та за часів ринкової економіки кожна людина не може обходити економічні дисципліни,вона повинна бути ознайомленна хоча б з основними її засадами ( у разі обрання не економічної спеціальності). Та ці оновні засади  не кожна дитина зрозуміє сама, до тогож у ранньому віці.

Таким чином,спираючись на власний  розсуд,я вважаю,що економічні дисципліни потрібно починати виклвдати з 8 класу.А у старших класах розвивати викладене раніше,але більш детально і глибше.

Тому ,створюючи власну концепцію економічної освіти,мої  погляди співпадають з поглядами  викладачів КНЕУ.Згідно за ними викладання економічних дисциплін повинно  бути таким чином :

• родинна економіка (8-9 класи) ;

 

• економіка підприємства (8-9 класи) ;

 

• економічна система суспільства (10-11 класи) ;

 

• основи економіки,міжнародні економічні відносини (11 клас).

 

 

1.2.Психологічні особливості вікової категорії

 

Вікова категорія-рання юність(від 15—16 до 17—18 років)

 

Загальні особливості  зрілої юності  

Протягом юнацького  віку (від 15—16 до 20 років) особистість  досягає високого рівня інтелектуального розвитку, збагачує ментальний досвід, уперше масштабно роздивляється  свій внутрішній світ, свою індивідуальність, формує цілісний Я-образ, самовизначається у життєвих і професійних планах, осмислено спрямовує свій погляд у майбутнє, що свідчить про перехід її до етапу дорослості. [1,п.3.2.]

 
Загальні особливості  ранньої юності   Протягом ранньої юності (від 15—16 до 17—18 років) особистість виходить на рубіж відносної зрілості, у цей період завершуються бурхливий ріст і розвиток її організму, а також первинна соціалізація.[1,п.3.2]  

 Утверджуючись у світогляді, самоусвідомлюючись і самовизначаючись, прагнучи індивідуальної неповторності, юнаки і дівчата виявляють значно вищий, ніж у підлітковому віці, рівень навчальної діяльності, комунікативності, починають узгоджувати у своєму баченні майбутнього близьку і віддалену перспективи, нерідко переживаючи при цьому кризу ідентичності.   

Перехід від дитинства до дорослості в людському суспільстві передбачає залучення дитини до оволодіння системою знань, норм і навичок, завдяки яким індивід може створювати матеріальні  та духовні цінності, виконувати суспільні функції і нести соціальну відповідальність.     

 На цьому віковому етапі  відбувається формування механізму  цілетворення, основними проявами  якого є наявність у людини  певного задуму, плану життя, життєвої  мети, проекту цілі, загального досвіду свого буття. Цей механізм пов'язаний із прагненням і здатністю старшокласника здійснювати самопроекцію на майбутнє. Йдеться про його прагнення і здатність ставити конкретні цілі, переносити себе в майбутнє, вибудовувати своє реальне життя з проекцією на майбутнє..Розвивається процес особистісного самовизначення, що постає як потреба юнаків і дівчат зайняти внутрішню позицію дорослої людини, усвідомити своє місце в суспільстві, зрозуміти себе і свої можливості.     

У ціому віці відбувається відкриття  свого неповторного внутрішнього світу, індивідуальності своєї особистості. Цей вияв самосвідомості полягає в тому, що старший школяр починає сприймати свої переживання, емоції не як відображення зовнішніх подій, а як стан свого внутрішнього Я, усвідомлює свою неповторність, неподібність до інших. Відкриття свого внутрішнього світу збуджує радість, хвилювання і водночас супроводжується тривогою. Внутрішнє Я особистості старшокласника не тотожне зовнішній поведінці, що актуалізує проблему її саморегулювання (самоконтролю, самооцінки, корекції, планування тощо).   Поступово з мрії, для якої все можливо, та ідеалу як абстрактного, часто недосяжного зразка починають вимальовуватися більш чи менш реалістичні плани дійсності, між якими молодій людині доведеться обирати. Життєвий план охоплює всю сферу самовизначення старшокласників. Йдеться про стиль життя, рівень домагань, вибір професії і свого місця в житті.  

 Старші школярі  не просто пізнають навколишню  дійсність, у них виникає потреба  сформувати власні погляди на мораль, на світ, ставлення до нього, розібратись у своїх особистісних і життєвих проблемах.Іінтенсивно формується світогляд — система поглядів на об'єктивний світ і місце в ньому людини. Звичайно, його основи закладаються ще в попередніх вікових періодах. Засвоєні раніше моральні норми, ідеали, принципи, правила поведінки зводяться у цілісну систему, яка дає змогу не тільки зрозуміти навколишній світ, а й оцінити його, знайти себе в ньому, визначити своє ставлення до нього та сенс свого життя. Ці світоглядні пошуки нерідко зумовлюють переоцінку цінностей.. Розвиток пізнавальної сфери у ранній юності    

 У цьому віковому періоді  починає окреслюватися індивідуальний  стиль інтелектуальної діяльності (пізнавальний і когнітивний стилі), формується ментальний досвід, виробляються індивідуальні варіанти способів сприймання, запам'ятовування і мислення, які визначають шляхи набуття, накопичення, перероблення та використання інформації. Водночас багато представників цього віку схильні переоцінювати рівень своїх знань і розумових здібностей.      

 Формування інтересу старшокласників до певних наук і видів діяльності зумовлює посилення вибірковості уваги. Проте іноді це негативно впливає на засвоєння обов'язкових предметів, оскільки учні не звертають уваги на деякі з них. У старшому шкільному віці зростає роль в навчальній і практичній діяльності післядовільної уваги — уваги, яка виникає на основі довільної і полягає в зосередженні на цікавому предметі, явищі. Прояви різних властивостей уваги старшокласників, зокрема її інтенсивності (ступеня концентрації), стійкості, обсягу тощо, мають суттєві індивідуальні відмінності, які залежать від сформованості інтересів, пізнавальної потреби.  

 

2.1     Комбінований урок

Дидактико-методична  розробка економічної теми для учнів 10-х класів (комбінований урок).

Тема: Підприємство за умов чистої   конкуренції, монополії, монополістичної конкуренції та олігополії

 

Підтема: Види ринкових структур; досконала (чиста конкуренція), чиста монополія, монополістична конкуренція та олігополія. Критерії розмежування окремих видів ринкових структур та галузі їх ймовірного існування.

 

Мета: Отримати нові знання про види ринкових структур. Засвоїти ці знання і використовувати у житті.

Мета уроку:

1. Освітня – забезпечити засвоєння основних знань про таку економічну категорію, як фактори виробництва;
2. Виховна – сформувати вміння зіставляти особисті потреби з економічними можливостями їх задоволення; раціональна організація бюджету часу.
3. Розвиваюча – сформувати економічне мислення, уміння відображати факти і явища економічного життя розвиток уміння аналізувати та порівнювати.

 

 

План :1. Моделі ринків

   2. Види конкурентних  структур:

2.1. Досконала конкуренція

2.2. Монополія

2.3. Монополістична конкуренція

 

Тип уроку – комбінований

 

Обладнання:

- конспект лекції уроку згідно тематики;.

- основні терміни з  визначеннями;

- завдання для самостійної  (колективної) роботи;

- проблемні питання;

- ділова гра Брейн–ринг ;

 

Хід уроку: 1) організаційний момент (привітання, перевірка присутніх, підготовка  аудиторії до роботи)

            2) актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання за допомогою написання письмового завдання

1. Дайте визначення поняттям:

- конкуренція;

- контроль цін;

- ліцензія;

- нецінова конкуренція;

- ринкова система;

- ринковий механізм;

- ринок;

      2. Тестування

1.Від якого слова  походить термін «конкуренція»:

а) англійського

б) німецького

в) латинського

 

2.Стимулом до конкурентної  боротьби є:

а) бажання перевершити  інших