Підприємство, його сутність та цілі. Функції підприємства

Коло інтересів і  спілкування старшокласників все більше виходить за межі школи, роблячи її лише частиною, проте вагомою частиною, оточуючого середовища. Шкільне життя сприймається як тимчасове, що має обмежену цінність. Хоча старшокласники ще формально належать школі, референтні групи, з якими вони уявно співвідносять свою поведінку, все частіше знаходяться поза нею.

Значно диференціюються  і ускладнюються в цьому віці стосунки з вчителями та ставлення  старшокласників до них. Як і батьки, вчитель має в свідомості дитини декілька образів, що відповідають тим функціям вчителя, які він виконує:

• Заміна батьків;
• Можливість покарання та заохочування;
• Авторитетне джерело знань в певній галузі;
• Старший товариш і друг.

В принципі старшокласник  може задовольнитися більш-менш спеціалізованими відносинами інтелектуального роду. Вчитель, який досконало знає і викладає свій предмет, користується повагою, навіть якщо в нього немає інтелектуальної близькості з учнем. Разом з тим, старшокласнику дуже хочеться знайти у вчителі друга, при цьому рівень його вимог до цієї дружби дуже високий.

Прихильність до вчителя  часто має характер палкого захоплення та беззастережної відданості. Але  таких прихильностей не може бути багато. У більшості підлітків  тісний емоційний зв’язок існує  лише з одним-двома вчителями, і  з віком ці відносини стають більш розбірливими.

Психологічні наслідки шкільних конфліктів іноді бувають  дуже серйозними. Подолати колишній негативний досвід дуже важко. Тому критичні зауваження старшокласника на адресу школи потребують до себе серйозного ставлення.

 

2.2. Запобігання педагогічних ускладнень у процесі навчання

 

Для перевірки теоретичних  знань учнів і уміння використовувати  їх на практиці застосовується 4-рівнева  система.

 

1 рівень- початковий. Учень володіє лише елементарними знаннями і  

            поняттями, його відповідь на запитання є однослівною. Не здатний

            розв’язувати задачі та не  може обґрунтувати свій економічний  вибір           

            або дії.

 

2 рівень- середній. Учень може відтворити інформацію, засвоєну ним у

            процесі навчання. Застосовує логічне мислення, намагається виконати

            економічні вправи на одну  дію і використовує набутті  знання для

            обґрунтування свого економічного  вибору.

3 рівень- достатній. Учень відтворює основний пізнавальний матеріал і

            самостійно  здійснює пізнавальну  діяльність, уміє користуватися 

            додатковими джерелами інформації  і спостерігає за економічною

            інформації у ЗМІ.

4 рівень- високий. Учень глибоко розуміє тему і забезпечує конкретизацію

            знань власним прикладом, виконує  економічні вправи, зміст яких 

            охоплює декілька тем. Грамотно  аргументує і викладає особисту 

            позицію щодо економічних процесів, що відбуваються в суспільстві.

 

2.3. Особливості  педагогічного впливу у процесі навчання

В даному випадку я  буду використовувати такий метод  мотивації, як комунікативна атака  і її прийом особисте зацікавлення, оскільки всі учні будуть зацікавлені  в проведення заняття – більшість  з них готувалася, прагнула презентувати свій виступ, а тепер бажає отримати позитивні оцінки за свою працю. Я запропоную учням уважно послухати один одного, підкреслю, що саме вони творять дане заняття і від них залежить яким чином відбуватиметься навчальний процес, адже кермо мотивації тримають у своїх руках одночасно педагоги та учні. Отже, для первинної мотивації учнів я буду використовувати як прямі методи мотивації, так і непрямі. Мотивуючи старшокласників необхідно пам’ятати перш за все про те, що в них складається нова мотиваційна структура учіння. Домінуюче місце займають мотиви, пов’язані з самовизначенням та підготовкою до самостійного життя. Ці мотиви отримують особистісний смисл і стають дійовими. Крім того, я вважаю, що запропонований мною урок нестандартного типу сам по собі мотивує учнів, адже відбувається свого роду змагання: чия група краще розглянула проблему, хто цікавіше розповідає. 2 хв. Досить для того, щоб сказати основні слова – не потрібно багато часу забирати, розповідаючи про необхідність вивчення тієї чи іншої теми – первинна мотивація, що займає більше 5 хвилин заняття, втомлює і має зворотний ефект. Старшокласники вже достатньо дорослі, щоб розуміти навіщо ходити на уроки і виконувати домашні завдання. До того ж особливу увагу необхідно звернути  на метод проблемного викладу матеріалу, створення й розв'язання проблемних ситуацій, обговорення проблемних питань, що сприяють активізації мислення учнів, спонукають їх до думки, спроби самостійно відповісти на поставлене запитання, створюють інтерес до матеріалу що вивчається.

 

3.Методична розробка заняття з теми:

«Підприємство, його сутність та цілі. Функції підприємства»

 

3.1. Обгрунтування  важливості обраної теми та  особливостей її викладання.

Обрана тема курсової роботи займає одне з центральних місць в курсі. Адже будь-яке суспільство для забезпечення нормального (достатньо комфортного) рівня своєї життєдіяльності здійснює безліч видів конкретної праці. З цією метою люди створюють певні організації (трудові колективи тобто підприємства), які спільно виконують ту чи іншу місію в суспільстві.

По-перше: люди, що створюють (організовують підприємства) отримують певну користь від їхнього функціонування (отримують прибуток).

По-друге: суспільство в результаті роботи підприємств (створення національного продукту, надання послуг тощо) намагається задовольняти свої безкінечні потреби. Тобто, одна частина суспільства отримує прибуток, внаслідок задоволення іншою частиною своїх потреб.

Підприємство є основним джерелом забезпечення людських та державних потреб в сучасному суспільстві.  І тому я вважаю, що школярі повинні мати загальне уявлення про підприємство, його сутність та цілі, функції підприємства тощо. Беручи до уваги великий обсяг матеріалу з даної теми, вважаю доцільним викласти тільки окремі аспекти теми, необхідні школярам на даному етапі життя.

 

3.2. Цілі та  завдання вивчення теми

Головними завданнями даної  дисципліни є:

• вивчення основних понять та термінів, що сприяє формуванню у школярів сучасного економічного мислення. Зміст теми будується в такий спосіб аби дати учням всебічне уявлення про сутність підприємства, визначати цілі різних підприємств;
• навчити школярів мислити та  приймати економічні рішення;
• навчити учнів використовувати теоретичні знання при вирішенні конкретних проблем.

Після вивчення теми „ Підприємство, його сутність та цілі. Функції підприємства» учні повинні знати та вміти наступне:

• давати визначення основних понять теми;
• аналізувати основні функції та цілі підприємства;
• орієнтуватися в сутності підприємства;
• вміти характеризувати різні види підприємств;
• аналізувати вплив підприємств на розвиток суспільства;
• вміти самостійно застосовувати набуті знання на практиці.

 

3.3. Обґрунтування та  вибір організаційних форм занять  та голових методів для досягнення  операціоналізованих цілей.

   Форма організації навчання – це зовнішнє вираження узгодженої діяльності вчителя та учнів, що здійснюється у встановленому порядку і в певному режимі.[2.с.132]

Організаційні форми  навчання так само варіативні, як і  дидактичний процес. Рекомендації програми в цьому випадку не обмежують творчості викладача, але задають йому визначені можливості для вибору. Оскільки урок являється основною формою організації педагогічного процесу в школі тому на мою дуку саме він є найоптимальнішою  формою організації навчання для вивчення курсу "Бізнес планування."

   Тип уроку залежить від  дидактичної мети. В дидактиці  розглядають такі їх типи (за  В.О. Онищуком):

а) Урок засвоєння нових знань: перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань; повідомлення учням теми, мети і завдань уроку; мотивація навчання школярів; сприймання і усвідомлення учнями фактичного матеріалу; узагальнення  й систематизація знань; підсумки уроку; повідомлення домашнього завдання.

б) Урок формування умінь і навичок: перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань, умінь і навичок; повідомлення учням теми, мети і завдань уроку і мотивація навчання школярів; вивчення нового матеріалу (вступні, мотиваційні і пізнавальні вправи); первинне застосування нових знань (пробні вправи); самостійне застосування учнями знань у стандартних ситуаціях (тренувальні вправи за зразком, інструкцією,   завданням); творчий перенос знань і навичок у нові ситуації (творчі вправи); підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.

в) Урок застосування знань, умінь і навичок: перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань, умінь і навичок; повідомлення теми, мети і завдань уроку і мотивація навчання школярів; осмислення змісту і послідовності застосування способів виконання дій; самостійне виконання учнями завдань під контролем і з допомогою учителя; звіт учнів про роботу і теоретичне обґрунтування одержаних результатів; підсумки уроку й повідомлення домашнього завдання.

г) Урок узагальнення і систематизації знань: повідомлення теми, мети і завдань уроку та мотивація навчання школярів; відтворення та узагальнення понять і засвоєння відповідної їм системи знань; узагальнення та систематизація основних теоретичних положень і відповідних ідей науки; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.

д) Урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок: повідомлення теми, мети і завдання уроку, мотивація навчання школярів; перевірка знання учнями фактичного матеріалу й основних понять; перевірка глибини осмислення учнями знань і ступеня їх узагальнення; застосування учнями знань у стандартних і змінених умовах; збирання виконаних робіт, їх перевірка, аналіз і оцінка; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.

е) Комбінований урок: перевірка виконання учнями домашнього завдання практичного характеру; перевірка раніше засвоєних знань; повідомлення теми, мети і завдань уроку і мотивація навчання школярів; сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу; осмислення, узагальнення і систематизація знань; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.

  Метод навчання  називають спосіб впорядкованої  взаємозв’язаної діяльності викладачів  і учнів, спрямованої   на  вирішення завдань освіти, виховання  й розвитку в процесі навчання.[2.с.132]                                                 

 Розповсюджена  є класифікація методів навчання  по джерелу одержання знань.  Відповідно до такого підходу  виділяють:

а) словесні методи ;

б) наочні методи (джерело знань- предмети, що спостерігаються, явища, наочні приладдя);

в) практичні  методи (учні одержують знання і  виробляють уміння, виконуючи практичні  дії).

 Більш докладно  про методи, які я обрала для  опрацювання робочої програми  курсу:

  Словесні методи. Словесні методи займають ведуче місце в системі методів навчання. Словесні методи дозволяють у найкоротший термін передати велику по обсязі інформацію, поставити перед тими, яких навчають, проблеми і вказати шляху їхнього рішення. Слово активізує уяву, пам'ять, почуття учнів.

 Словесні  методи підрозділяються на наступні види: розповідь, пояснення, бесіда, дискусія, лекція, робота з книгою. 

Розповідь. Метод розповіді припускає усний оповідальний виклад змісту навчального матеріалу.  

Пояснення. Під поясненням варто розуміти словесне тлумачення закономірностей, істотних властивостей досліджуваного об'єкта, окремих понять, явищ.

  Дискусія. Дискусія як метод навчання заснований на обміні поглядами по визначеній проблемі, причому ці погляди відбивають власні думки учасників або спираються на думки інших облич.  

 Лекція. Лекція монологічний спосіб викладу об'ємного матеріалу. Використовується, як правило, у старших класах і займає весь чи майже весь урок.

 НАОЧНІ МЕТОДИ. Під наочними методами навчання розуміються такі методи, при яких засвоєння навчального матеріалу знаходиться в істотній залежності від застосовуваних у процесі навчання наочного приладдя і технічних засобів.

Наочні методи навчання умовно можна підрозділити на дві великі групи: метод ілюстрацій і метод демонстрацій.

 Метод ілюстрацій припускає показ учням ілюстративних посібників: плакатів, таблиць, картин, карт, замальовок на дошці й ін.

  Метод демонстрацій звичайно, зв'язаний з демонстрацією приладів, досвідів, технічних установок, кінофільмів, діафільмів і ін.