Підприємство, його сутність та цілі. Функції підприємства

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. Вадима Гетьмана

 

Кафедра педагогіки і  психології

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

з «Методики викладання економіки»

на тему:

«Підприємство, його сутність та цілі. Функції підприємства»

 

    

Виконав  :

Студент факультету Управління Персоналом та Маркетингу

спеціальності 6507, 4 групи

Щетінін Олександр Cергійович

 

 

                                             Науковий керівник :                            

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 

КНЕУ ім. Вадима Гетьмана

2009

ПЛАН

 

Вступ.

1. Цілі, умови та можливості застосування активних методів навчання при викладенні дисципліни «                                           »

 

2. Соціально-психологічні аспекти  педагогічної взаємодії в процесі  навчання:

2.1. Врахування індивідуальних та групових особливостей суб`єктів навчання

2.2. Запобігання педагогічних ускладнень  у процесі навчання.

2.3. Особливості педагогічного впливу  у процесі навчання.

 

3. Методична розробка заняття з теми : « Підприємство, його сутність та цілі. Функції підприємства »

3.1. Обгрунтувати важливості обраної  теми та особливостей її виконання.

3.2. Цілі та завдання вивчення  теми.

3.3. Обгрунтування та вибір організаційних  форм занять та головних методів для досягнення операціоналізованих цілей.

3.4. Мотивація.

3.5. Дидактичні матеріали.

3.6. Структурно-логічна схема обраної  теми.

3.7. Наочність подання матеріалу  з обґрунтуванням.

3.8. Завдання для практичних занять, в тому числі з застосуванням  активних методів навчання.

3.9. Завдання для самостійної роботи по темі.

3.10. Особливості й види контролю  та оцінювання

3.11. Рекомендована література по  темі.

 

Висновки

 

Використана література

 

Додатки

 

 

ВСТУП

 

Концепція шкільної економічної освіти

Із переходом  України до ринкової економіки гостро постало питання формування сучасної економічної культури населення, переорієнтації й поглиблення економічної освіти. Актуальним є виховання людини здатної сприймати ринкові перетворення, легко адаптуватися до змін у житті, вільно оперувати основними економічними поняттями.

Оскільки, я вважаю, вивчення економіки в школі за потрібне, то, звичайно, я маю власну концепцію шкільної економічної освіти. Вона виходить з основних психологічних вікових характеристик учнів і виглядає таким чином:

1. Ази економіки, тобто такі поняття, як гроші, ринок, товар і т.д. можуть і мають розглядатися в 1 – 4 класах. У початковій школі економічні знання мають інтегруватися у зміст інших предметів, оскільки молодший шкільний вік – це період набуття базових життєвих знань, навичок і формування процесів розуміння, усвідомлення власного життєвого досвіду та оточення. Будь-яке ознайомлення з економічними явищами на цьому етапі навчання слід проводити у формі гри або за допомогою алегоричної розповіді, казок. Діти в цьому віці активно реагують на все нове, яскраве, цікаве, в них переважно розвинута мимовільна увага. Отже їх необхідно зацікавити яскравими малюнками, прикладами з реального життя батьків, цікавими піснями, віршами, фільмами. Адже мотивом для навчання для них на цьому етапі є цікавість учбового процесу,  внутрішнє задоволення від подолання труднощів, проте вони ще не можуть сприймати категоріальні економічні поняття. В цей період у дітей починає формуватись світоглядна позиція, тому дуже важливо закласти перші цеглинки для формування економічного світогляду, як її складової частини.

2. В 5 – 7 класах важливо  сформувати в учнях загальні  закономірності навколишнього світу,  спрямувати їх думки на вивчення  економічних категорій в подальшому. На цьому етапі розвитку людини  удосконалюється сприйняття, учнів починає приваблювати творча ініціативна праця, колективні ігри, тому доцільним буде проведення уроків-ігор в 5 – 6 класах з переходом в уроки-бесіди в 7 класі. Мотивом навчання виступає поки ще зацікавленість в навчанні та необхідність вчитися, щоб бути таким, як всі. Тому важливо заохочувати весь клас і для цього використовувати колективний розгляд проблемних питань: економічні ігри, дискусії цілим класом.

3. У 8 – 9 класах починається  вивчення категоріальних понять, базових законів, принципів, розглядаються можливості їх практичного застосування. Основою запам’ятовування стають виявлені логічні зв’язки, відбувається спеціалізація пам`яті. На цьому етапі шкільної освіти слід дати можливість школяру вивчати курс за вибором  як окрему дисципліну, наприклад «Підприємництво у дії» або «Моя економіка» тощо. Формою організації навчання має бути дидактична гра, урок. Даний етап – етап вивчення основ політичної економії та економічної історії. Він є перехідним етапом від початкового до більш глибокого вивчення економіки.

4. В 10 – 12 класах  мають вивчатися мікроекономіка та основи підприємницької діяльності, макроекономіка та світовий економічний простір. Саме в цьому віці учні вже мають певний багаж знань, а деякі вже й власний досвід роботи, частина із них  визначилася із майбутньою професією, тому вони свідомо сприймають запропоновані знання та краще орієнтовані на здобуття економічної освіти. Крім того, психологічні особливості в цьому віці дають можливість не тільки зрозуміти окремі економічні факти, але й робити аналітичні узагальнення. З урахування профільного навчання у старшій школі є можливість застосовувати різні підходи до економічної освіти старшокласників. У школах, ліцеях, класах з поглибленим вивченням економіки, крім обов’язкового курсу запроваджуються курси за вибором з конкретних напрямів економіки. Широкого застосування, на мою думку, має набути кейс-метод, дидактичні ігри, уроки-вистави, метод «мозкового штурму», уроки-презентації, ігри в малих групах,  штучно створивши конкуренцію між ними. Для старшокласників найбільш цікавими темами уроків будуть ті, які стосуються сучасних процесів в економіці як на міжнародному, так і на внутрішньодержавному рівнях, оскільки учні читають періодичні видання, стежать за новинами і цікавляться суспільно-політичним, економічним життям. Крім того, в цьому віці (15-18 років) для учнів актуальною проблемою є наявність грошей та можливість її збільшення – тому старшокласнику буде цікаво дізнатися, яким чином можливо заробляти гроші, примножувати їх в майбутньому.

Для викладача важливим є повне врахування особливостей кожного віку та побудова у відповідності  з ними своєї викладацької діяльності.  

 

Проблеми впровадження загальної економічної освіти:

•   необхідність бюджетного фінансування учбових закладів середньої освіти, яка полягає в  повному забезпеченні необхідним учбовим матеріалом: підручниками, схемами, діаграмами, інформаційними технологіями ті певною літературою за спрямуванням; початкову економічну освіту повинен отримати кожний учень, незалежно від матеріального стану його родини;
•   необхідність у висококваліфікованих викладачах-професіоналах, які б вдало використовували сучасні методи навчання та мотивації учнів до навчального процесу, вміли б поєднувати економічну теорію з практичним досвідом, сприяли б розвитку творчих здібностей учнів;
• необхідність вивчення сучасного економічного стану та вирішення актуальних проблем, пов’язаних з економічним розвитком;
•   відповідність теорії та практики, їх взаємозалежність та прозорість всіх категорій;
•   формування економічної культури суспільства взагалі, адже значний вклад в економічне мислення школярів вкладає саме сім`я:  чітка організація обліку всіх видів доходів і витрат в сім'ї, правильне і раціональне використання грошових надходжень, бережливе ставлення до речей, предметів домашнього вжитку, продуктів харчування, електроенергії, води - все це дає великі можливості для економічного виховання дітей;
• цікавість та не традиційність викладання економіки в школі.

 

Актуальність даної теми, на мою думку, полягає в тому, що економіка в школі має вивчатись обов’язково, а завданням Міністерства освіти та науки України повинна стати підготовка кваліфікованих вчителів економіки, матеріально-технічне забезпечення навчального процесу, розробка відповідних програм та введення цього предмету не як факультативного, а як загальнообов’язкового. Отже, я вважаю, шкільна економічна освіта є необхідною, оскільки:

- основою матеріально процвітаючих країн є розвинуті ринкові механізми, створення яких в українській економіці – дуже важка, суперечлива й тривала справа, для реалізації якої потрібні спеціалісти-професіонали, люди з економічним способом мислення;

- економіка – це  не тільки спеціалізований предмет,  а й дисципліна, яка формує  світогляд людини в цілому, її ставлення до навколишнього світу, забезпечує їх необхідною теоретичною основою, яка допомагає приймати деякі найважливіші в їхньому житті рішення, користуватись основними економічними законами;

- вивчення економіки  з 1 класу сприяє глибокому  засвоєнню цього предмету протягом шкільного курсу, формуючи певне економічне мислення, економічний спосіб життя;

- в шкільному віці  набагато ефективніше засвоюються  знання, це вік великих відкриттів  і досягнень, коли людина активно  пізнає світ і шукає своє  місце в суспільстві;

- викладання економіки  в школі допоможе учням розібратися  в собі: чого вони прагнуть, що  їм цікаво, - і врятує їх від  неправильного вибору професії. Наприклад, якщо учням нецікаво  заглиблюватися у вивчення економіки, вони не будуть вступати до економічного вузу, але успішно будуть вивчати економіку в школі, оскільки на шкільному рівні вона буде подаватися легко, доступно, у вигляді дискусій, ігор, ситуацій і буде зачіпати нагальні аспекти сучасного життя.

 

 

Метою моєї курсової є короткий огляд новітніх винаходів та тенденцій в галузі освіти України; висвітлення методів та прийомів викладання обраної теми з економіки в старших класах з урахуванням освітньо-вікових особливостей учнів; опис вчителя старшої школи таким, як я його бачу; подання власних ідей та думок щодо викладання економіки старшокласникам.

 

Основні завдання:  з`ясувати необхідність здобуття базової економічної освіти вже в школі; дослідити проблеми розвитку економічної освіти в Україні та запропонувати шляхи їх вирішення; на основі психологічних вікових характеристик учнів запропонувати власну концепцію шкільної економічної освіти.

Саме на поєднанні  вивчення закономірностей розвитку світового і національного господарств  та основ підприємницької діяльності ґрунтується урок «Підприємство, його сутність, цілі та функції», проведення якого я буду описувати в даній курсовій роботі. Розгляд цієї теми допоможе учням більш глибоко зрозуміти такі поняття як підприємство, його сутність ті цілі діяльності, структура функціонування українських та міжнародних підприємств, вільно формулювати свою точку зору щодо того чи іншого питання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

II. Соціально-психологічні аспекти педагогічної взаємодії в процесі навчання

2.1. Врахування  індивідуальних та групових особливостей суб’єктів навчання.

 

Старший шкільний вік (від 15-16 до 17-19 років) – це вік формування власних поглядів і відносин, пошуків  власного самовизначення. Саме в цьому  віці знаходить свій вираз самостійність  старшокласників. Важливою сферою самостійності  є власні погляди, оцінки, думки і намагання їх відстояти. Старший шкільний вік відносять до ранньої юності. В юності формується світосприйняття як система поглядів на природу і суспільство, як філософське осмислення життя. Як вказує Бажович І.Л. у цьому віці у школярів вже є власна система задач і вимог як деякий зразок, який стає причиною поведінки і організатором всіх потреб і намагань. З початком самостійної суспільно-трудової діяльності будується власний статус людини, спадково пов’язаний із статусом родини, де виховувалися юнак чи дівчина. З формуванням певного світосприйняття, з ростом самосвідомості, набуванням соціального досвіду знаходить свій розвиток особистість старшокласника.

У старших класах автономія  в поведінці, як правило, вже достатньо  велика: старшокласник самостійно розподіляє свій час, обирає друзів, види відпочинку тощо.

Намагаючись збільшити  свої права, старшокласник висуває  завищені вимоги до батьків, в тому числі і матеріальні. “Вага” батьків  для старшокласників неоднакова у різних сферах діяльності. Найбільша автономія спостерігається у сферах відпочинку, розваг, вільного спілкування, споживчої орієнтації, де авторитетом для дітей старшого шкільного віку виступають їх однолітки. Більш за все підліткам хотілося б бачити в батьках друзів і однолітків. Незважаючи на їх бажання бути самостійними, юнаки і дівчата саме в цьому віці потребують життєвого досвіду і допомоги старших. Більшість тем, що їх хвилюють вони взагалі не можуть обговорювати з однолітками через те, що їм заважає самолюбство. Родина ж залишається тим місцем, де старшокласник відчуває себе найбільш спокійно і впевнено.

Слід зауважити, що потреби  старшокласника є внутрішньою причиною активності особистості, вони і інші психологічні явища є мотивами діяльності і частіше переживаються як емоції і почуття, але можуть бути лише пізнавальними судженнями. Однією з важливих потреб в юності є потреба в спілкуванні з однолітками. З ними, як вже зазначалося раніше, старшокласники проводять свій відпочинок, діляться своїми думками; їх посвячують у свої заняття. Я вважаю, що ніхто не сперечатиметься з твердженням, що відсутність реалізації даної потреби призведе до конфлікту. Бажання мати вірних і надійних друзів незмінно відкриває список найважливіших цінностей, часто випереджаючи серед таких навіть кохання. В основі такого погляду на дружбу – потреба в розумінні іншого, себе іншим та саморозкриття. Ця потреба, тісно пов’язана з ростом самовизначення, з’являється у підлітка, який потребує реального або уявного співрозмовника.

Для ранньої  юності типовою є ідеалізація друзів і самої дружби. Уявлення про друга в цьому віці значно ближче до ідеального “я”, до його морального і людського ідеалу, ніж до уявлення щодо власного “я”, а зв’язок між ідеалом людини та його другом тісніший, ніж між його ідеалом і образом власного “я”.

На рівні з родиною, але менше, ніж з друзями, можна  поставити школу, адже в цьому  віці важливе значення має оточення поза родиною.

Навчання – провідна сфера діяльності старшокласників. Але мотиви навчання змінюються з  віком. Для старшокласника навчання, набуття знань стає перш за все засобом підготовки до майбутньої діяльності. Але далеко не у всіх. Підліток визначає школу як “учбовий заклад, де дають знання і виховують з нас культурних людей”.