Особливості розвитку ТНК в США

З іншого боку, влада американських  ТНК не є односторонньою: відкриваючи  свої філії закордоном у них з’являються зобов’язання дотримуватися законодавчих норм, методів ведення бізнесу, звичаїв та традицій приймаючої країни. Дане твердження справедливе, в першу чергу, для розвинутих країн. Наприклад, в Японії існує неформальний закон: великі корпорації майже ніколи не звільняють своїх робітників. Тому, якщо Японія відкриває свої двері американським ТНК, вони очікують від корпорацій США такого ж поводження з їх працівниками [26, c. 47].

Навіть на Батьківщині  американські США зазнають утисків  з боку уряду. Наприклад, провідний світовий виробник програмного забезпечення (ПЗ) компанія “Microsoft” стала фактично монополістом на ринку операційних систем для персональних комп’ютерів, що тільки гальмувало подальший прогрес у галузі, оскільки якість програмних продуктів постійно погіршувалась, а вихід на ринок іншим виробникам був заблокований. У зв’язку з цим, згідно з постановою Верховного суду США, “Microsoft” вимушена була позбутись частини своїх філій, на базі яких зараз утворені незалежні компанії [15, c. 278].

Щодо вибору розміщення власних філій, транснаціональні компанії Сполучених Штатів, серед сукупності всіх інших факторів, пріоритетним вважають ринок збуту своєї продукції. Тому, більшість філій американських ТНК знаходиться у країнах з розвинутою економікою, через високий рівень отримуваних там доходів (рис. 2.1)[19, c. 68].

 

 

 

 

Рис. 2.1  Розподіл дохіду, одержаного амриканськими ТНК та їх філіями

у світі, 2009 рік

 

З роками спостерігається тенденція переміщення їх уваги на країни з меншим рівнем оплати праці. Так, основний ринок збуту американської компанії "Nike" – знаходиться у Південно-Східній Азії, але виробничі потужності(124 заводи) ТНК зараз переміщені у Китай та В'єтнам з метою економії коштів. Водночас, низький рівень заробітної плати є гострою проблемою для робітників цих країн [27].

Окрім оплати праці, існують й інші проблеми, які є характерними для переважної більшості філій ТНК Сполучених Штатів, розташованих у менш розвинутих країнах або країнах, що розвиваються:

- понаднормове використання праці;

- високий рівень виробничого травматизму;

- низький ступінь правової забезпеченості робітників;

- використання праці неповнолітніх;

- недостатній рівень надання медичної допомоги працівникам;

- наявність випадків застосування фізичного насильства до працівників;

- застосування у звертаннях  до робітників ненормативної  лексики.

Прикладом того, як ТНК  досить неохоче погоджуються на формування профспілок у їхніх філіях може бути компанія «Wal Mart». ЇЇ працівники розповідають, що під час прийому на роботу новим членам компанії читаються лекції на тему негативного впливу профспілок і проводиться роз’яснювальна робота, щодо відсутності необхідності утворення робітничих об’єднаннь[4].

До переваг, які отримують  країни базування філій американських  ТНК можна віднести:

1. зменшення рівня безробіття;
2. покращення професійних навиків працівників;
3. фінансування крупних виробничих проектів;
4. забезпечення новими технологіями, “ноу-хау”, знаннями;
5. покращення інфраструктури;
6. забезпечення торгових зв’язків з іншими країнами [24, c. 137].

На міжнародній арені  зміцненню позицій американських  ТНК служить сприяння лібералізації  міжнародної торгівлі, у тому числі  в рамках підтримки інститутів світового  і регіонального, міжнародного економічного співробітництва (СОТ, МВФ, НАФТА тощо).

Серед інших важливих факторів слід виділити ефективне регулювання  зовнішньої торгівлі (вартість та тривалість оформлення експорту та імпорту в  податковій, митній та інших інспекціях) та рівень доступності зовнішнього  фінансування для бізнесу [10]. 

Визначено, що національні економіки, яким притаманна слабка диверсифікація структури виробництва та сфери послуг, потерпають від стихійних припливів і відпливів інвестицій ТНК США, що в кінцевому підсумку може призвести до посилення загрози економічній стабільності країн світу.

Залучення США великих  обсягів короткострокового спекулятивного капіталу, здійснюваний хедж-фондами для одержання прибутку за рахунок гри на різниці курсів валют, став, на думку багатьох експертів, однією з найважливіших причин більшості економічних криз останніх десятиліть.

На даний момент США опинились у групі розвинутих країн, в яких окремі складові притоків ПІІ за останні роки мали негативне значення (табл. 2.1). Основними причинами таких результатів в першу чергу являються вилучення капіталовкладень з іноземних філіалів до материнських компаній, зменшення нових інвестицій для розширення закордонного бізнесу під впливом світової економічної кризи [28].

Таблиця 2.1

Динаміка структури негативних притоків ПІІ до США протягом 2007-початку 2009 рр., млрд. дол.

Показники структури притоку ПІІ	Роки
	2007				2008				2009
	квартали
	I	II	III	IV	I	II	III	IV	I
Акціонерний капітал	19,9	49,4	57,6	28,4	42,2	44,2	53,9	110	22,2
Реінвестовані прибутки	19,7	19,4	11,7	-5,9	10,1	27,6	16,1	-2,8	-10,3
Інвестиційний капітал	-21	17	29,8	45,3	5,5	30,1	-5,7	-15	21,4
Всього	18,5	85,8	9,9	67,7	57,8	102	64,2	92,1	33,3

 

Згідно із наведеними даними, інвестиційний капітал у  формі внутріфірмових позик ТНК  Сполучених Штатів мав негативне  значення на початку 2007 року та досягнув у ІV кварталі 2008 рекордно низького рівня. Пріоритетною передумовою позитивних значень інвестиційних притоків на початку наступного року було те, що закордонні філіали даних компаній збільшили для материнських обсяги надаваних позик. Негативне значення обсягів реінвестованих прибутків американських ТНК наприкінці 2008 – початку 2009 років свідчать про суттєве скорочення їх величини або про підвищення збитковості даних компаній, що спричинено, в першу чергу, чинниками економічної кризи.

США нещодавно  видали законодавчу ініціативу “SelectUSA”, метою якої є приваблення іноземних  інвесторів та повернення з-за кордону національних. Принятий американско-європейский Акт "Про загальні приници міжнародного інвестування" також націлений на розвиток сприятливого інвестиційного клімату у всьому світі [29].

Позитивним аспектам впливу ПІІ американських ТНК  на структуру ринку приймаючих країн є те, що висока міра концентрації виробництва сприяє інтенсифікації міжфірмової взаємодії, налагодженню нових ділових зв’язків, підвищенню ефективності використання природних ресурсів, прискоренню інноваційного процесу. Тому усе більшу роль в науково-технологічній стратегії ТНК відіграють приймаючі країни. Так, американська компанія “ІВМ" ще на початку ХХІ ст. мала за межами США понад 25 тис наукових працівників, близько 30 лабораторій, що здійснювали програми НДДКР у межах єдиного плану корпорації, але з урахуванням особливостей ринків спеціалізації філій і дочірніх компаній [30, c. 103].

За рахунок доступу  до інформаційних ресурсів інших  країн ТНК Сполучених Штатів дозволяють країні базування набувати нові знання і технології, а так само подовжувати термін життя і підвищувати віддачу від власних інновацій. У рамках такого трансферту ТНК США забезпечують власні закордонні філії усією необхідною документацією з центру. При такій формі взаємодії усі стратегічно значущі елементи НДДКР здійснюються в країні базування, а зарубіжні філії отримують право проводити тільки окремі етапи досліджень, що забезпечує захист технологій від несанкціонованого використання шляхом контролю з боку материнської ТНК фінансової, технологічної, виробничої і збутової діяльності дочірніх компаній [24, c. 138] .

Особливість сучасних американських  ТНК полягає у тому, що ними сповідується, в деякому розумінні, “подвійний стандарт”: з одного боку, дані ТНК  зацікавлені у подальшій лібералізації  та демократизації світового економічного простору, з іншого – закони вільного ринку, які діють у глобальному масштабі, нейтралізуються під впливом корпорацій, де фактично реалізується планове господарство, встановлюються внутрішні (трансфертні) ціни, які визначаються корпоративною стратегією та інтересами держави, а не ринком.

 

2.  Пріоритетні вектори розвитку ТНК Сполучених Штатів

 

Сучасна економічна політика Сполучених Штатів підтверджує тезу, яка висувається провідними вітчизняними науковцями, про переростання глобалізму в економічний державно-корпоративний імперіалізм, в якому потужним масштабним корпораціям надаються риси основної структурної одиниці світової економіки.

Паралельним щодо глобалізації є процес універсалізації як приведення загальних умов господарювання до норм і вимог провідних розвинутих країн, і в першу чергу потреб США. Діяльність транснаціональних корпорацій тісно пов’язана з інтересами держав їх походження.  Цілі Сполучених Штатів мають яскраво виражене національно-егоїстичне забарвлення, а саме: забезпечення високого рівня життя своїх громадян і зміцнення потужності й авторитету на світовій арені незважаючи на думки і вподобання інших (рис.2.2 ) [31].

В цілому серед основних ролей найбільших ТНК світу, і в першу чергу Сполучених Штатів, можна виділити такі основні:

 1) Налагодження дипломатичного діалогу у сфері міжнародних економічних відносин, в яких вони виступають як політичні агенти, маючи щільну та широкоу мережу філій, дочірніх компаній, представництв;

Рис. 2.2 Прогнозована частка ВВП США у загальносвітовому обсязі валового внутрішнього продукту у 2012-2017 рр., трлн. дол.

 

2) Поширення американськими корпораціями свого контролю над засобами масової інформації, що означає володіння могутньою зброєю формування місцевої суспільної думки;

3) Стимулювання глобального економічного розвитку і механізму поширення американської вільної підприємницької системи [10].

Зараз на світовому ринку  зявилися нові сильні гравці з Азії, які останні 15 років за темпами  зростання випереджають ТНК з  розвинених країн. Вонидомінують у списку Топ-100 ТНК з країн, що розвиваються. Очікується, що у новому десятилітті, рівновага сил переміститься на Схід, оскільки Китай та Індія зарекомендували себе водночас як сильних інвесторів та привабливих об'єктів для інвестування [22].

Для США необхідним буде нарощування своїх позицій та підтримка потенціалу в галузі залучення капіталу: за прогнозами UNCTAD згідно з опитуванням респондентів, щодо інвестиційного потенціалу держав, наступні 2 роки американські ТНК, разом із Китайськими компаніями, залучатимуть найбільше коштів у світовій економіці (рис 2.3). Довгостроковим інтересам США у регіоні Південної і Східної Азії відповідає плідна співпраця з Індією. Таке співробітництво дозволить підтримувати цим країнам спільні інтереси, в першу чергу у вигляді протидії втручанню Китая, який стрімко набирає оберти, а також і у військово-політичній сфері.

 

 

 

 

 

 

Рис.2.3 Найперспективніші інвестори прямих іноземних інвестицій у 2012-2014 рр.(%)

 

Згідно з аналізами  Конференції ООН з торгівлі та розвитку, обсяги наявних незалучених резервів американських ТНК з початку ХХІ ст. за останні роки сягають рекордних рівнів (рис. 2.4 ).

 

 

Рис. 2.4 Оцінка обсягів незалучених ПІІ американськими ТНК у 2001-2010 рр., млрд. дол.

 

Пік 2004 року та стрімке  падіння до рекордно-низької кількості у 2005 році пояснюються прийняттям закону про "Вітчизняне інвестування", згідно з яким у 2005 році надавалася значна податкова пільга на репатрійований нерозподілений прибуток. Акумулювавши значну кількість коштів у закордонних філіях, американські ТНК масово повернули їх до Батьківщини (приблизно $360 млрд.) Але за останні 3 роки сума "вільних" коштів знов досягла аномального піку 2004 року. Ця тенденція є загрожуючою, адже наявні резерви можуть перевищити рівень, необхідний для нормального функціонування ТНК [29].