Особливості розвитку ТНК в США

 

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

АКАДЕМІЯ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

 

Кафедра міжнародної економіки

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

з дисципліни:  “Транснаціональні корпорації”

на тему: “ Особливості розвитку ТНК в США ”

 

 

 

Виконав:

курсант групи ЕМ09-1

Горбачова Людмила

 

Керівник:

К.е.н., доц. 

Навроцька Н.А.

 

 

Дніпропетровськ

2012

 

ЗМІСТ

 

 

 

ВСТУП……………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. ІСТОРИЧНА РЕТРОСПЕКТИВА ТРАНСНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ КОРПОРАЦІЙ США ЯК РУШІЙНА СИЛА РОЗВИТКУ СВІТОВИХ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

1. Загальна сутність, причини виникнення та етапи еволюції ТНК…..4
2. Американські транснаціональні корпорації як першовідкривачі транскордонного руху капіталу……………………………………………8
3. Роль ТНК США у сучасному глобалізованому середовищі………17

РОЗДІЛ 2. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДІЯЛЬНОСТІ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОРПОРАЦІЙ США ВСЕРЕДИНІ КРАЇНИ ТА НА СВІТОВОМУ ПРОСТОРІ

1. Чинники, які сприяють та заважають утвердженню домінантного становища корпорацій США……………………………………………….26
2. Пріоритетні вектори розвитку ТНК Сполучених Штатів…………32
3. Досвід та потенціал співробітництва України і США в аспекті транснаціоналізації їх економік…………………………………………….37

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..40

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………...……43

 

ВСТУП

 

 

 

Експансія ТНК є одним  із феноменів початку двадцятого століття. Особливо значних масштабів цей процес набув у Сполучених Штатах Америки, де транснаціональні корпорації діють як основні інституції сучасності і визначають вектори розвитку світових глобалізаційних процесів, що обумовлює актуальність теми дослідження.

В США сьогодні існують найбільш сприятливі умови для ведення корпоративної діяльності: ліберальне законодавство, пільгове оподаткування, стабільна економіка, сприятливий інвестиційний клімат тощо. Всі ці фактори обумовлюють базування саме в Сполучених Штатах найбільшої кількості найпотужніших ТНК світу, які таким чином мінімізують свої ризики і максимізують прибутки, що дуже сприятливо позначається на їх конкурентоспроможності і забезпечує економічну могутність американських бізнес-суб’єктів на світовому ринку.

Метою курсової роботи є дослідження тенденцій розвитку ТНК Сполучених Штатів в контексті їх історичної еволюції, оцінка сучасного стану, визначення наслідків та перспектив транснаціональної діяльності для корпорацій, економіки США та світу вцілому. Також важливим є обґрунтування фактору лідерства американських ТНК у глобальному економічному просторі. Об’єктом дослідження є позиції та роль транснаціональних корпорацій США на світовій арені.

Для цього були використані  методи систематизації, історичного та логічного, синтезу та аналізу, індукції і ретроспективного аналізу.

Дану тему досліджено у працях таких вітчизняних науковців, як Рогач О.І., Зименков Р., Романова Е., Сорока І.Б., Мединська Т.І. та ін. Серед зарубіжних вчених, які розглядали дане питання слід відзначита Шауб Р., Хендлі Р. та Вирзиковську М.

РОЗДІЛ 1

ІСТОРИЧНА РЕТРОСПЕКТИВА  ТРАНСНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ КОРПОРАЦІЙ США  ЯК РУШІЙНА СИЛА РОЗВИТКУ СВІТОВИХ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

 

 

 

1.  Загальна сутність, причини виникнення та етапи еволюції ТНК

 

У другій половині ХХ ст. основною тенденцією світової економіки  є

прискорення темпів глобалізації, зумовленої міжнародною міграцією капіталів, використанням міжнародного поділу праці, поглибленням спеціалізації країн, поширенням їх економічних взаємовідносин та взаємозалежності. За цих умов центральним суб’єктом глобальної трансформації світового економічного зростання стали транснаціональні компанії [1].

Транснаціональні корпорації (ТНК) – це група компаній приватної, державної або змішаної форми  власності, що знаходяться і функціонують у різних країнах, контролюються штаб-квартирою, яка розташована в конкретній державі, керуються загальною стратегією та скоординованою політикою, організовують свою діяльність під впливом однієї чи кількох з цих компаній, особливо у сфері обміну знаннями і ресурсами, суттєво впливають на світовий ринок товарів та факторів виробництва.

Комісія ООН виділяє  ряд ознак, за якими компанії у  сучасних умовах відносять до транснаціональних:

• річний оборот повинен складати більше ніж 1 млрд. дол. США;
• філії та/або дочірні компанії повинні знаходитись не менше ніж в 6 країнах світу;
• частка закордонних активів повинна становити 25-30% у загальній вартості активів компанії;
• 1/5 – 1/3 загального обсягу обороту компанії повинна походити із зовнішніх ринків, ніж ринок країни базування [2, c.17].

Міжнародні корпорації набули поширення внаслідок структурних  змін у світовій економіці у XIX ст., однак деякі фірми, що мають ознаки ТНК, з'явилися набагато раніше: зокрема, англійська East India Company утворилася ще в 1600 p. Надзвичайно високий рівень концентрації капіталу наприкінці XIX - на початку XX ст. сприяв його переливанню за національні межі. Транснаціоналізація капіталу стала логічною ланкою в ланцюгу еволюційного розвитку відносин капіталу. На цей час припадає становлення таких відомих транснаціональних компаній, як американські "Дженерал моторз" (1908 p.), "IBM" (1911 p.), "Істмен кодак" (1901 p.), тощо. Однак переважно формування ТНК припадає на 60-ті роки XX ст., коли провідні компанії західних країн почали здійснювати масове вивезення капіталу [3, c.65].

Динамічний розвиток ТНК та їхнє перетворення в один з найважливіших інститутів  ринкової економіки зумовлювалось багатьма факторами:

- можливістю підвищення ефективності й посилення конкурентоспроможності, завдяки ефекту масштабу й економії на витратах, властивих ринковим трансакціям;

- недосконалістю ринкового механізму в реалізації власності на технології, виробничий досвід та інші "невловимі активи". У рамках ТНК зазначені активи стають мобільними, здатними до перенесення в інші країни, і зовнішні ефекти від їх використання не виходять за межі корпорацій;

- обмеженістю доступу до ресурсів іноземних держав;

- наближенністю до споживачів продукції через іноземні філії та можливістю одержання інформації;

- можливістю використовувати у своїх інтересах особливості державної політики в різних країнах, різницю в курсах валют, тощо;

- здатністю продовжувати життєвий цикл своїх технологій і продукції;

- можливістю перебороти різного роду бар'єри на шляху впровадження товарів на ринок певної країни [4, c.58].

У процесі становлення  та еволюційного розвитку транснаціонального капіталу і ТНК як форми функціонування останнього, виділяють декілька етапів, пов'язаних із формами експансії та напрямами торгово-виробничої діяльності ТНК (табл. 1.1) [3, c.67].

 

Таблиця 1.1

Етапи еволюції ТНК

Етапи (роки)	Характерні ознаки
І етап  (друга третина XIX ст.— перша пол. XX ст.)	• Інвестування в сировинні галузі іноземних економік; • Створення в країнах-реципієнтах розподільчих та збутових підрозділів; • Виробництво  однакової або  слабо-диверсифікованої продукції.
II етап (друга пол. XX ст.— кінець XX ст.)	• Посилення ролі зарубіжних виробничих підрозділів ТНК; • Інтеграція зарубіжних виробничих і збутових операцій; • Стратегія диверсифікації (виробництво  продукції, відмінної від продукції  материнської фірми); • Зростання прямих закордонних  інвестицій.
III етап ( з кінця XX ст.)	• Утворення мереж внутрішньофірмових зв'язків регіонального чи глобального масштабу; • Інтеграція наукових досліджень та розробок матеріально-технічного забезпечення, виробництва, розподілу, збуту; • Формування ТНК у країнах, що не є економічно розвинутими з  метою розширення сфер своєї діяльності, використання трудових ресурсів або науково-технічних досягнень приймаючих країн для отримання вищих прибутків.

 

 Таким чином, у процесі еволюційного розвитку ТНК зазнавали істотних змін. Зважаючи на це,  згідно з критерієм міжнародної економічної активності, виділять чотири покоління ТНК:

- колоніально-сировинні  ТНК (першого покоління), діяльність  яких була пов’язана з розробкою  сировинних ресурсів колишніх  колоній;

- ТНК «трастового типу»  (другого покоління), пов’язані з  виробництвом військово-технічної продукції;

- ТНК, що широко  використовували досягнення НТР і мали організаційно-економічну форму концернів і конгломератів (третього покоління);

- глобальні ТНК (четвертого  покоління), відмінними рисами яких  є: планетарне бачення ринків і здійснення конкуренції у світовому масштабі; координація дій своїх філій на основі нових інформаційних технологій; здійснення економічного і політичного впливу на держави, в яких діють ТНК [5, c.213].

Наведені дані досить переконливо свідчать про невід’ємність  діяльності ТНК від світових економічних  процесів. Компанії, які належать до транснаціональних, є втіленням новітніх технологій та інновацій, нових методів організації і управління виробничими процесами на основі професійного менеджменту. Для багатьох країн ТНК є вирішальним фактором для налагодження і зміцнення міжнародних зв’язків та сприяння економічній інтеграції.

Хоча, останнім часом усе більше уваги приділяється проблемам, що можуть виникнути через посилення господарювання ТНК на міжнародних ринках, що є принциповою стратегією їх політики. Завдяки глибокій інтегрованості, ТНК стають диктаторами, при цьому дуже часто інтереси компаній розходяться зі стратегією національного розвитку країн, в яких вони представлені. Філіали ТНК, є потужним економічним механізмом, який керується з країн базування компаній і практично обминає контроль держав локалізації. Це дає можливість вправно обходити національні законодавства з метою приховування доходів від оподаткування, направляючи їх з однієї країни в іншу. Крім цього, завдяки своєму панівному становищу, ТНК знищують конкуренцію в середині країни, встановлюючи монопольні ціни і диктуючи умови, які зачіпають інтереси національних виробників [6, с. 42].

Отже, транснаціоналізація  виробництва й капіталу на основі розвитку продуктивних сил, що переростають національно-державні кордони, є найважливішим  елементом розвитку світової економіки, основною рушійною силою чого виступають транснаціональні корпорації. Функціонування ТНК є складним і багатогранним явищем світових економічних процесів, воно потребує значної уваги, постійного вивчення і всебічного контролю.

 

2. Американські транснаціональні корпорації як першовідкривачі транскордонного руху капіталу

 

Як зазначалося у п.1.1 на початоку XVII ст. виникають перші крупні монополістичні торгові компанії. Пізніше, міжнародні корпорації набули значного поширення внаслідок інтенсивної концентрації капіталу у сфері виробництва, торгівлі та банківсько-кредитній діяльності, яка стимулювала утворення ТНК з другої третини XIX ст.[3, c. 69].

Найбільш бурхливо цей  процес спостерігався  у Сполучених Штатах Америки, адже він припадає на завершення Громадянської війни 1861-1865 рр. – період стрімкого економічного піднесення: США перетворилися з переважно сільської республіки в індустріально-аграрну урбанізовану державу. В організації американської економічної діяльності відбувалися важливі перетворення, що базувалися на ряді факторів:

1. Залучення великих зарубіжних капіталовкладень (у 1890 р. сумарні європейські інвестиції в економіку США становили 3 млрд. дол.) та приплив емігрантів ( з 1870 до 1900 р. в країну прибуло 14 млн. чол..), що компенсувало нестачу грошей та робочої сили;
2. Розвиток інфраструктури (наприклад, будівництво залізничної мережі) мав велике значення для встановлення постійних економічних зв’язків усіх районів країни;
3. Сприятлива економічна політика держави (захист національних виробників за допомогою встановлення високих ввізних ставок мита);
4. Віддаленість від своїх європейських конкурентів та близькість зі слаборозвиненими латиноамериканськими державами;
5. Швидке зростання промисловості на основі науково-технічних досягнень (з 1860 по 1890 р. у США було видано близько 440 тис. патентів);
6. Промислова революція другої половини XIX ст., яка заклала підвалини масового та спеціалізованого виробництва, завдяки якій великі підприємства здобули істотні переваги, що допомогло їм отримувати значно вищі прибутки;
7. Відсутність застарілої технічної бази, у зв’язку з чим вони найбільш повно і ефективно використали чисельні винаходи кінця ХІХ ст., що не могла зробити, наприклад Англія;
8. Особливо широко почав використовуватися принцип партнерства, який, базуючись на більш зручних та ефективних механізмах корпоративної відповідальності (порівняно з відповідальністю персональною), створював можливості для мобілізації коштів середніх і дрібних вкладників.

Ще в 70-і роки з’явилися  пули – тимчасові угоди між  незалежними кампаніями про єдині  ціни, тарифи, обсяги виробництва. У 1880 – 1890-х рр. поширилися трести, що централізували капітали і управління лише формально незалежних кампаній цілих галузей промисловості. Розвиток ринкової економіки США відбувався в умовах безжалісної конкурентної боротьби: великі корпорації поглинали розорених конкурентів, створювали монополістичні об'єднання, встановлюючи фінансовий контроль над цілими галузями промисловості й транспорту.  Саме за допомогою таких засобів зміцнився знаменитий нафтовий трест Джона Рокфеллера «Стандарт Ойл», який остаточно сформувався в 1882 р. До цього він поглинув і встановив контроль над 40 нафтовими компаніями, став власником близько 90 % підприємств нафтопереробної промисловості та нафтопроводів США.