Особливості розвитку ТНК в США

У 1892 р. Генрі Форд власноруч  сконструював перший автомобіль, створив  автомобільну компанію яка в 1900 р. перейшла до масового виробництва і випускала щорічно 4 тис. автомобілів. В 1891-1900 рр. з'явилося 175 нових промислових об'єднань із загальним капіталом 3,2 млрд. доларів,а за наступні 10 років - понад 1000 таких компаній [ 7, c. 251].

Таким чином, США відкрили епоху великого масового виробництва, перехід до якого супроводжувався  зростанням концентрації виробництва, централізацією капіталів і розвитком  на цьому підґрунті монополістичних  об’єднань у промисловості, посилення  банків і банківського капіталу [3, c. 70].

Американський звіт 1900 р. засвідчив, що корпорації, нараховуючи 8 % підприємств країни, виготовляли  майже 60 % промислової продукції.

Концентрація охопила  й банківську справу. Банки Рокфеллера, Моргана, Меллона та інші фінансували найбільші комерційні проекти в країні. Так, у 1901 р. Дж. Морган придбав в Е. Карнегі за 490 млн. дол. акції металургійних підприємств та створив могутню «Сталеву корпорацію», яка контролювала 44% національної виплавки чавуну і 66% сталі. Розвиток зв'язків банків і промислових компаній обумовив появу у США перших фінансово-промислових груп. Тільки найбільші з них - банкірський «Дім Моргана» і група Рокфеллера - контролювали 56 % акціонерного капіталу країни і зосередили у своїх руках керівні пости в 112 найбільших компаній [8, c. 15].

На цей час припадає становлення таких відомих транснаціональних  компаній, як американські "General Motors" (виникла в 1908 p., вивозити капітал почала з 1918 p.), "IBM" (1911 p., перші закордонні підрозділи було відкрито в 1917 p.), "Істмен Кодак" (1901 p.) [ 3, c. 71].

В умовах періодичних  економічних криз такі корпорації підтримували монопольно високий рівень цін шляхом скорочення виробництва заради отримання високого рівня прибутків. Таким чином вони спричиняли розорення десятків тисяч дрібних і середніх підприємств, збільшували безробіття., бездумно нищили природні ресурси. Тобто, всесилля монополій зачіпало життєві інтереси широких верств населення і навіть держави. Із прийняттям антимонопольного законодавства було створено Федеральну промислову комісію для розслідування діяльності корпорацій, що використовували нечесну практику, було встановлено тверді ціни на пшеницю, стабілізовано ціни на вугілля, введений облік сировини, нормуванням його розподілу тощо.

Отже, перший етап розвитку ТНК в США визначив основу структури виробництва, виявив зміст соціальних проблем і ввів правила гри для ТНК фактично до кінця ХХ ст.

Однак, переважно, формування ТНК в США, як і у всьому світі, припадає на 60-ті роки XX ст., коли провідні компанії відчули посилення ролі зарубіжних виробничих підрозділів і почали активно створювати закордонні філії (табл. 1.2)

Таблиця 1.2

Кількість американських  іноземних філій, заснованих у період

з 1950-1975 рр.

 

 Починаючи із середини ХХ ст. основна частина міжнародних прямих інвестицій направлялася в розвинуті країни. Особливо привабливими в цьому відношенні були США і Західна Європа (рис. 1.1) [9].

З метою посилення  експансії у Латинській Америці, Західній Європі, Близькому Сході на американські корпорації вже у першій половині 1970-х років, при загальному щорічному світовому обсязі інвестицій у 13 млрд. дол., припадає 60% [10, c.3]. 

 

Рис. 1.1 Обсяги ПІІ залучених  в США у 1980-2000 рр., млрд. дол.

 

Масивне спрямування  американського капіталу закордон, особливо у Європу (рис. 1.2) був спричинений високими тарифами, установленими Європейським економічним співтовариством для захисту національних виробників. Тобто, за допомогою прямих інвестицій компанії одержували можливість перебороти різного роду бар'єри на шляху входження на ринок тієї або іншої країни.

 

 

Рис. 1.2 Прямі іноземні інвестиції, залучені американськими ТНК Європу та інші країни світу, 1992-2000 рр., млрд. дол.

Науково-технічний прогрес  посилив процес переростання великих  національних компаній у транснаціональні. Поглиблення суспільного поділу праці й впровадження нових технологій створювали можливості для просторового роз'єднання окремих технологічних процесів, а поява нових засобів транспорту і зв'язку сприяла реалізації цих можливостей. На перший план виходили галузі виробництва засновані на останніх технічних досягненнях - електроенергетика, електроніка, хімічна промисловість. Єдиний процес виробництва став дробитися і розміщуватися з урахуванням відмінностей у цінах національних факторів виробництва. Почала розвиватися просторова децентралізація виробництва, заснована на концентрації капіталу, що мала планетарний масштаб [1].

У 70-х роках за даними Fortune американські кампанії складали 70% серед найбільших 500 ТНК світу, а до кінця ХХ ст. цей показник зменшився до 40%. Це пояснюється зміною поляризації глобальної економіки і появою нових сильних конкурентів. Майже всі найбільші ТНК по національній приналежності відносяться на той час до «тріади»: США, країн ЄС і Японії (рис. 1.3). Унаслідок цього відбулася істотна за масштабами концентрація та централізація господарської діяльності й власності на виробництві в руках трьох економічних центрів [8, c. 23].

Рис. 1.3. Розподіл кількості  ТНК та їх філій поміж трьома основними  світовими центрами

Наприкінці XX ст. прибутковість міжнародних корпорацій досягла надзвичайно високих рівнів. У США, наприклад, питома частка 500 найбільших корпорацій в загальному прибутку зросла з 1/3 на початку 50-х до 2/3 в 90-х роках. По оцінці американського часопису "Форбс", у 1995 році 500 найбільших американських компаній загальною вартістю 8,1 трлн. дол. продали продукції на 3,6 трлн. дол. і мали прибуток у 179 млрд. дол.

Слід виділити основні  джерела ефективної діяльності ТНК  на цьому етапі:

-      використання  переваг володіння природними  ресурсами (або доступу до них), капіталом і знаннями;

-      можливість оптимального розташування своїх підприємств у різних країнах з урахуванням розмірів їхнього внутрішнього ринку, темпів економічного росту, ціни і кваліфікації робочої сили, цін і доступності інших

економічних ресурсів, розвиненості інфраструктури, а також політико-правових факторів, серед яких найважливішим є політична стабільність;

-      можливість  акумулювання капіталу в рамках  усієї системи ТНК, включаючи  позикові засоби в країнах  розташування іноземних філій;

-    раціоналізація  і системне вдосконалення організаційної структури виробництва і збуту, що знаходяться під пильною увагою керівництва ТНК;

-    постійна проінформованість  про кон'юнктуру в товарних, валютних  і фінансових ринків у різних  країнах; 

-      використання  у своїх цілях фінансових ресурсів усього світу.

Необхідно наголосити, що джерелами їх фінансування виступають не стільки головні американські компанії, скільки фізичні і юридичні особи з третіх країн, що приймають (рис. 1.4) [11, c. 232].

Також, у цей період відбувся перехід від прямого до більш опосередкованого втручання держави в економіку. Здійснювалась податкова реформа, вводились пільги енергетичним корпораціям, ліквідовувався контроль за цінами на нафту. Наприклад, щорічне державне замовлення корпораціям у військовій промисловості у 90-ті роки складало $265 млр., дотації на підтримку

 

Рис. 1.4 Джерела фінансування іноземних філій американських ТНК

 

національних виробників сільськогосподарської продукції  перевищували сотні мільйонів (Cargill Inc. з 1985 отримали $1.29 млрд. субсидій) [12]. 

Це пояснює лідерство  американських ТНК у кінці  ХХ. ст.: з 10 найбільших транснаціональних  компаній світу приналежність материнських корпорацій до США мали 5(табл. 1.3).

 

Таблиця 1. 3

Найбільші 10 світових ТНК 1990 року, упорядкованих за обсягом закордонних активів ( млн. дол. США)

 

				Закордонні активи	Загальні активи
Місце	Корпорація	Країна базування	Галузь
1	Royal Dutch Shell	Великобританія / Голандія	Нафтопереробка	692	1064
2	Ford	США	Автомобілебудування	552	1737
3	GM	США	Автомобілебудування	526	1802
4	Exxon	США	Нафтопереробка	516	877
5	IBM	США	Комп’ютери	457	876
6	British Petroleum	Великобританія	Нафтопереробка	316	593
7	Asea Brown Boveri	Щвейцарія	Обладнання	269	302
8	Nestle	Щвейцарія	Їжа	242	280
9	Philips Electronics	Голандія	Електроніка	233	306
10	Mobil	США	Нафтопереробка	223	417

Також слід відзначити некомерційні аспекти діяльності американських  ТНК. Ці тенденції співпадають із загальносвітовими: наприкінці ХХ ст. простежується вагомий спад соціальної відповідальності корпорацій та рівності серед їх персоналу, натомість зростає рівень піклування про навколишнє середовище (рис. 1.5). Це пояснюється тим, що захист навколишнього середовища у розвинутих країнах регулюється не тільки профспілками і громадськими рухами, а й державою: приймаються закони, встановлюються норми (кількість викидів в атмосферу, вирубка лісів тощо) та жорсткі покарання за їх порушення. З іншого боку соціальна відповідальність та рівність являються добровільними і неконтрольованими сферами діяльності корпорацій. Вони йдуть у розріз із корпоративними інтересами, тому з кожним роком їх значення знижуються [13].

 

Рис. 1.5 Неекономічні аспекти  діяльності американських ТНК 

у другій пол. ХХ ст.

 

3.  Роль ТНК США у сучасному глобалізованому середовищі

 

У ХХІ століття  глобальні тенденції інтернаціоналізації виробництва і капіталу, приватизація стратегічних альянсів і лібералізація зовнішньої торгівлі поставили ТНК в центр світового економічного розвитку. Саме ці корпорації є основними структурними елементами економіки більшості країн, ведучим рушієм їх розвитку і підвищення конкурентноспроможності [14, c. 17].

У світі на даний час налічується більше 80 тисяч ТНК та 900 тисяч філій. На них припадає близько 40% загального обсягу промислового виробництва, 2/3 операцій світового зовнішньоторговельного обороту, 60% операцій з експорту капіталу розвинутих країн, 4/5 світових ліцензій і патентів. [3].

Сьогодні ТНК перетворились  із об’єктів у суб'єкти міжнародної  політики, активно беручи участь в  усіх глобальних процесах, що відбуваються у світі. Провідна роль американських корпорацій є беззаперечною. Вона забезпечується, передусім, завдяки широкими масштабами їх присутності у економіках інших країн, галузевою диверсифікацією, лідируючими позиціями у залученні та здійсненні прямих іноземних інвестицій, високою конкурентоспроможністю у інноваційній діяльності та міжнародному трансфері технологій [15, c. 275]. Нарівні з промислово розвинутими державами, вони широко проявляють себе у політичній, економічній, фінансово-інвестиційній та інших сферах, а країни зі слаборозвинутою чи перехідною економікою навіть випереджають (табл. 1.4 ) [16].

Таблиця 1.4

 

Порівняння доходів  найбільших ТНК США із ВВП окремих  країн, 2010 р.

 

ТНК/Країна	Дохід/ВВП ($ млрд.)
Норвегія	414
Wal-Mart Stores	408
ПАР	364
Exxon Mobil	285
Chevron	164
Румунія	162
General Electric	157
Перу	154
Bank of America Corp.	150
ConocoPhilips	140
Україна	138
AT&T	123
Ford Motor	118
J.P. Morgan Chase & Co.	116