Особливості платіжної системи Республіки Казахстан

Доступність і дешевизна входу на платіжний ринок привернула до нього немало підприємців. Безпосередня установка автоматів не підлягає держконтролю і ліцензуванню, ліцензія потрібна лише на прийом і перерахування готівки. На першому етапі все що потрібно - це купити автомат, підключити його до інтернету та електронної платіжної системи - і можна починати збір грошей з населення. У Казахстані такий автомат коштує приблизно 4000 доларів [19].

Ринок платіжних систем в республіці розвивається швидкими темпами, у нього є великі перспективи розвитку і надання різних послуг. Кількість клієнтів, які скористалися, зокрема, послугами термінальної мережі «Миттєва оплата» в період з березня 2010 року по березень 2011-го, склала понад 350 тис.

Платіжні термінали приносять очевидну користь фізичним особам, скорочуючи черги в пунктах прийому платежів.

Система електронних платежів - це можливість налагодити безконфліктні і конструктивні взаємовідносини постачальника послуг і клієнта. Ці відносини розвиваються в бізнес-сфері, але впливають і на соціальні процеси. Наприклад, постачальник зацікавлений, щоб його послуги оплачувалися своєчасно і в повному обсязі і тому постійно намагається боротися з боржниками. А клієнт незадоволений, що при оплаті послуги він занадто довго стоїть у черзі, і відтягує це сумнівне задоволення, пояснюючи тим, що у нього просто немає можливості витратити даремно стільки часу. У наявності конфлікт інтересів, буде вичерпаний, якщо обидві сторони перетнуться в електронній платіжній системі, так як тут черг не буває. [19]

Одночасно нові системи дали право сотням приватних підприємців і дрібних компаній, які не мають банківської ліцензії, конкурувати з банками на роздрібному ринку. При цьому небанківські технології коштують набагато дешевше банківських. Термінальні платіжні системи вже починають поступово витісняти банки. Наприклад, в обороті автоматів самообслуговування неухильно росте частка комунальних платежів і квартплати, що свідчить про відтік клієнтів з банківських відділень.

У Росії родоначальником цього бізнесу була компанія «Елекснет», яка встановила перший термінал в березні 2002 року. Зараз в цій країні близько 26 000 терміналів і приблизно 16 великих мереж платіжних терміналів.

Лідери даного сегменту ринку поступово починають виходити за межі власного впровадження. Так російські платіжні системи «Елекснет», «Мультікасса» працюють в Казахстані, X-Plat і I-box - в Україні, а компанія ОСМП крім СНД активно розвиває свою мережу в Чорногорії, Туреччині та Єгипті.

ОСМП і «Елекснет» - компанії повного циклу. Однак методи ведення бізнесу у них відрізняються. ОСМП на вельми демократичних умовах активно розвиває мережу дилерів, а очолювана банкірами «Елекснет» відрізняється великим консерватизмом: всі її платежі йдуть через Московський кліринговий центр, який має банківську ліцензію.

ТОО «Елекснет Казахстан» почало приймати платежі з квітня 2006 року. Зараз в Алматі функціонує 100 терміналів. [19]

Компанія ОСМП також почала свою діяльність на казахстанському ринку з 2006 року. Приймаючи платежі на користь операторів зв'язку, компанія досить активно почала будувати мережу по всій країні і вибилася в список лідерів ринку. Основним стратегічним напрямом її діяльності є зміцнення позицій на казахстанському ринку платіжних систем за рахунок розвитку дилерської мережі. У РК компанія займає приблизно 10% ринку платіжних систем, а кількість встановлених терміналів перевищило 400.

Але нещодавно в Казахстані в цій сфері з'явилася перша національна компанія - CAPSYS. Вона спочатку задалася метою створення повноцінної центрально-азіатській платіжної системи «InTime».

До Казахстану ринок електронних платежів тільки приходить, і у національних компаній РК є реальна можливість, вибравши свій шлях і розвиваючи економіку країни в цілому, створити інформаційно-комунікаційну платформу для побудови власної платіжної системи. Сектор IT-послуг зростає стрімко. Уже всі знають такі поняття, як електронний уряд, електронний підпис, електронні гроші. Сьогодні, наприклад, мало кого здивуєш ідеєю оплатити послуги через інтернет або відправити SMS-повідомлення з мобільного телефону.

Швидко розвиваючи свою мережу, в тому числі і в регіонах, компанія дуже скоро склала гідну конкуренцію своїм зарубіжним колегам. На даний момент CAPSYS встановила 2000 автоматів-касирів і 600 POS-терміналів в 19 містах Казахстану..

Але впровадження нових платіжних систем в Казахстані стикається з певними труднощами, які завжди супроводжують становлення даного ринку.

Мало того, щоб просто впровадити мережу, нею ще треба ефективно і якісно управляти. З метою створення найбільшої дистрибуційної мережі платіжних терміналів компанія при впровадженні платіжної системи несе досить великі капітальні витрати. Крім фінансових витрат, є певні об'єктивні стримуючі фактори. Приміром, не завжди транспортна інфраструктура Казахстану встигає за новими можливостями. Не в кожному районі можна поставити платіжний термінал у зв'язку з відсутністю зв'язку як такого. По-друге, спостерігається скептицизм компаній-постачальників послуг щодо впровадження оплати своїх послуг через нові термінали. Не всі керівники таких компаній позбулися радянського мислення, мовляв, у нас у місті і так є 3-4 каси, кому треба, той скористується і ними. [19]

Крім того, спостерігається скептицизм господарів супермаркетів, торгових центрів по установці нових терміналів. Раптом це якийсь обман зі збору грошей з населення.

Також заважає недовіра населення до платіжних терміналів. Люди по-старому йдуть в касу та стоять у черзі. Але це скоріш за все тимчасові чинники, які завжди присутні при впровадженні всього нового і незвичного в повсякденне життя. Враховуючи світову практику, зовсім скоро і населення, і великі компанії, і власники супермаркетів зрозуміють, наскільки це зручно і надійно.

За даними компанії CAPSYS, середній час обслуговування одного клієнта в системі займає 3-4 хвилини. Легко підрахувати, що пропускна здатність складе 960 тис. осіб на добу.[19]

Багатьох потенційних клієнтів відлякує комісія за платіж, тому деякі компанії відмовилися від комісії при прийомі певних видів платежів, цей досвід тепер переймають і казахстанські підприємці.

Крім автоматів самообслуговування і звичайних кас «InTime» компанія запропонувала ще шість способів оплати. Тепер можна оплатити рахунок через інтернет-портал, а також з міського телефону з тональним набором, через компактні GSM POS-термінали, банкомати, універсальні карти експрес-оплати і, нарешті, за допомогою стільникового телефону. Оплата через стільникові телефони досить активно розвивається в Європі, і казахстанська компанія підтверджує, що ці можливості тепер доступні і в Казахстані. [19]

Перебуваючи на своїй найпершій стадії зростання, ринок нових платіжних систем в будь-якому випадку має активні передумови зростання.

Подібного досвіду розвитку платіжних систем у світовій практиці небагато, в західних країнах розвивався сервіс банківських карт, і тому платіжні системи працюють в рамках саме цього сервісу. До тих пір, поки в Казахстані даний сервіс не досягне аналогічного рівня, будуть розвиватися саме зовнішні платіжні системи як інструменти оплати різних товарів і послуг.

5.  Аналіз перспектив розвитку платіжних систем Казахстану

Подальше вдосконалення та розвиток платіжних систем є одним із стратегічних завдань НБ РК. У зв'язку з цим, найближчим часом НБ планує зосередити свої зусилля на таких основних напрямках розвитку платіжних систем, які сприяють підвищенню надійності та ефективності діючих платіжних систем і розширенню сфери роздрібних безготівкових платежів.

У частині впровадження інновацій і нових платіжних інструментів НБ створені правові умови для надання банками всіх видів дистанційних платіжних послуг (через Інтернет, мережа автоматизованих пристроїв, мобільного банкінгу).

Сьогодні всі великі банки Казахстану надають своїм клієнтам як інформаційні, так і транзакційні послуги за допомогою Інтернет-банкінгу. В міру подальшого проникнення Інтернету в масові верстви населення (у 2011 році рівень проникнення Інтернету склав близько 28%) частка безготівкових платежів населення з використанням цього ефективного та надійного методу здійснення платежів буде тільки активно розширюватися. [20]

НБ надалі по мірі необхідності буде проводити роботу по вдосконаленню нормативної бази спрямованої на створення сприятливих умов для розвитку нових видів платіжних інструментів в країні.

З метою підвищення операційної надійності та виробничої ефективності платіжних систем Казахстану КЦМР в 2011 році успішно здійснив модернізацію програмно-технічної платформи платіжних систем і переведення їх на нові версії програмного забезпечення. Робота в цьому напрямку буде продовжена НБ, оскільки підтримка платіжних систем на високому технологічному рівні є стратегічним завданням НБ у сфері платіжних систем.

КЦМР впровадив систему обробки роздрібних платежів населення, яка дозволяє банкам другого рівня організувати прийом платежів від населення на користь постачальників послуг в режимі "моментального" зарахування платежів. [15]

В даному напрямку передбачається подальше розширення функціоналу даної системи в частині взаємодії з банками другого рівня по оптимізації проведення моментальних (онлайн) платежів.

Для зниження ризиків та підвищення безпеки проведення міжбанківських операцій в роздрібному сегменті розглядається можливість впровадження централізованої клірингово-розрахункової системи з роздрібних електронних платежів населення. Мова йде про організацію ефективної структури для проведення міжбанківських розрахунків за електронними платежами, які здійснюються за допомогою Інтернету, мобільного телефону та мережі платіжних терміналів. [11]

Продовжиться робота з побудови нового Резервного центру Національного Банку в місті Астана, що забезпечує безперервність функціонування основних компонентів платіжних систем країни.

Буде продовжена практика проведення НБ і банками другого рівня на постійній основі роз'яснювальної роботи в ЗМІ. Але потрібна більш активна підтримка Уряду та відповідних державних органів у рамках посилення даної роботи для популяризації переваг використання платіжних карток, інноваційних методів здійснення безготівкових платежів серед широкого кола населення.

В цілому, прийняті НБ заходи з розвитку платіжної системи спрямовані головним чином на підвищення операційної ефективності, надійності, швидкості та своєчасності платіжних операцій при одночасному скороченні фінансових ризиків, а також створення сприятливого клімату для використання існуючих і впровадження нових безготівкових платіжних інструментів.

В рамках виконання завдання щодо забезпечення надійності та безпеки функціонування платіжних систем НБ Казахстану на постійній основі проводить роботу з удосконалення нормативних правових актів, що стосуються окремих питань платежів і переказу готівки, здійснює нагляд за функціонуванням платіжних систем. [14]

НБ і в майбутньому буде здійснювати політику подальшого вдосконалення та розвитку платіжних систем Казахстану відповідно до останніх досягнень у сфері наукового і технічного прогресу. При цьому буде продовжено роботу щодо забезпечення ефективного та надійного функціонування платіжних систем, сприяння розвитку інноваційних роздрібних платіжних інструментів та електронного банкінгу.

6. Електронні гроші як новий напрям впровадження платіжних систем

в Казахстані

Електронні гроші в Казахстані віднині узаконені, так як 21 липня 2011 року глава держави підписав закон «Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів Республіки Казахстан з питань електронних грошей», що регулює їх обіг в країні. Відповідні поправки були внесені до законів «Про Національний банк РК», «Про банки і банківську діяльність в РК», «Про платежі і перекази грошей». А також у Податковий кодекс і Кодекс про адміністративні правопорушення. [5]

Електронні банківські послуги - це новий спосіб, якісно новий рівень здійснення банківської діяльності, який полягає в проведенні банківських операцій на відстані по таким каналам зв'язку, як комп'ютери з виходом в Інтернет, телефони, електронні термінали, включаючи інтернет-кіоски. З використанням цього способу можна виділити декілька основних напрямів розвитку електронних банківських послуг. [14]

Телефонний банкінг - на основі банківської системи голосових повідомлень. Система «Банк-Клієнт» - дистанційне обслуговування клієнта (юридичної особи) завдяки установці спеціального програмного забезпечення. Інтернет-банкінг - надання дистанційних послуг за допомогою Всесвітньої мережі. Мобільний банкінг - надання послуг на основі мобільних технологій. Банківські послуги через автоматизовані термінали самообслуговування.

Численні казахстанці вже оцінили їх зручність, оскільки для кожного клієнта дистанційні банківські послуги - це перш за все значна економія часу і власних організаційних витрат на здійснення банківських операцій без черг, зручність у використанні і доступність банківських послуг 24 години 7 днів на тиждень, 365 днів на рік незалежно від географічного місця розташування.

Розвиток таких послуг вигідний не тільки банкам та для їх клієнтів, але і продавцям товарів і послуг. Завдяки істотним перевагам системи дистанційного доступу набувають все більшого і більшого поширення серед банків та їх клієнтів, оскільки зараз Інтернет стає невід'ємною частиною життя багатьох казахстанців. У свою чергу користувачі Інтернету нарощують об'єктивний попит на здійснення online-покупок в мережі Інтеренет, а у підприємців з'являється додаткова можливість надавати свої послуги новим альтернативним способом.