Особливості платіжної системи Республіки Казахстан

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України

Національний авіаційний університет

Інститут економіки та менеджментe

Факультет економіки та підприємництва

Кафедра фінансів, обліку і аудиту

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

з дисципліни: Платіжні системи

на тему: «Особливості платіжної системи

Республіки Казахстан»

Виконала: студентка ФЕП-515 групи

Маркович Вікторія Вікторівна

Перевірила: Мокринська З.В.

Київ 2012
ПЛАН:

ВСТУП

1. Етапи становлення платіжної системи Республіки Казахстан

2. Національні платіжні системи Казахстану і КЦМР

3. Системи міжнародних грошових переказів

4. Ринок платіжних терміналів Казахстану

5. Аналіз перспектив розвитку платіжних систем Казахстану

6. Електронні гроші як новий напрям впровадження платіжних систем в Казахстані

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

              Платіжна система являє собою механізм здійснення платежів та переказів грошей з одного банківського рахунку на інший за законами, правилами і стандартам, встановленим в даній країні. Ефективність функціонування фінансових ринків і банківського сектора економіки багато в чому залежить від діючої в країні платіжної системи

Особливе місце платіжної системи в забезпеченні розрахунків у процесі виробництва та реалізації продукції, і в цілому функціонування національної економіки на сучасному етапі зумовлюють актуальність теми курсової роботи. Ринок платіжних систем в республіці розвивається швидкими темпами, у нього є великі перспективи розвитку і надання різних послуг.

Існуюча в Казахстані платіжна система сумісна з усіма міжнародними платіжними системами. Її технічне та програмне забезпечення постійно оновлюється, постійно ведеться пошук і впровадження нових удосконалених технологій.

Зараз в республіці діють дві національні платіжні системи. Перша - Міжбанківська система переказів грошей (МСПГ). Друга - Система міжбанківського клірингу (СМК). Їх оператором є РГП «Казахстанський центр міжбанківських розрахунків Національного банку РК» - дочірня організація НБ РК. Кожна з систем має свої особливості і орієнтована на певні сегменти ринку

Надійні та безпечні платіжні системи сприяють підвищенню стабільності фінансової системи держави в цілому, забезпечують ефективне використання фінансових ресурсів, а також гарантують своєчасний розрахунок між продавцями і покупцями.

Вдосконалення платіжної системи, правильний вибір її подальшого розвитку, є найважливішими пріоритетами Національного Банку Казахстану.

1. Етапи становлення платіжної системи Республіки Казахстан

Платіжна система є життєво важливою складовою частиною фінансової системи будь-якої країни. Для Республіки Казахстан вона має особливу значущість, оскільки стала однією з ключових проблем реформування економіки на перехідному етапі

Система безготівкових розрахунків Республіки Казахстан, успадкована від колишньої централізованої планової системи, що підтримувалась Державним банком колишнього Радянського Союзу, не підходила для нових умов ринкової економіки. У зв'язку з цим, Національний Банк в 1991 році розпочав реформування платіжної системи.

Основними цілями реформи платіжної системи Республіки Казахстан були прискорення проходження платежів між банками та їх клієнтами (на початок 90-х років термін проходження одного платежу становив 3-12 днів), а також більш широке впровадження в обіг різних платіжних інструментів (доручень, чеків, платіжних вимог).

Першим кроком реформування платіжної системи розпочався в 1991 році з рахунків міжфіліальних оборотів (МФО) комерційних банків на кореспондентські рахунки, відкриті у філіях Національного Банку Республіки Казахстан, що дозволило закрити МФО, впорядкувати організацію міжбанківських розрахунків і забезпечити виконання касового обслуговування комерційних банків (Кредссоцбанк, Промбудбанк, Агропромбанк, Ощадний банк).

У зв'язку з розвалом СРСР і здобуттям країнами пострадянського простору державної незалежності, в 1992 році були відкриті кореспондентські рахунки для національних та центральних банків країн СНД з метою здійснення торгово-економічних розрахунків. Операції за даними рахунками почали проводитися з 1 липня 1992 року.

З метою забезпечення міжбанківських розрахунків, касового виконання державного бюджету, касового обслуговування комерційних банків та бюджетних організацій і установ Національним Банком були створені в 1992 році розрахунково-касові центри (РКЦ) в усіх районах, містах, міських районах обласних центрів та місті Алматі. В середині 1992 року функціонували 19 обласних РКЦ і 274 районних РКЦ Національного Банку. [13]

Протягом 1993 року Національним Банком було проведено взаємозалік заборгованості між господарюючими суб'єктами як усередині країни, так і за її межами. В цьому ж році у міру готовності технічних засобів почалося впровадження електронних платежів в розрахунках між областями Казахстану.

У 1994 році вперше був здійснений випуск державних казначейських зобов'язань Міністерства фінансів Республіки Казахстан. В цьому ж році створено Центральний Депозитарій державних цінних паперів. В даний час в Центральному Депозитарії впроваджена електронна система розрахунків по державних цінних паперах, яка дозволяє дилерам здійснювати розрахунки за угодами, укладеними на позабіржовому ринку, безпосередньо зі своїх офісів в режимі реального часу. Функціонування електронної системи розрахунків ґрунтується на прийомі-передачі електронних повідомлень.[10]

З метою вдосконалення порядку здійснення платежів і зменшення документообігу між банками в 1995 році була створена перша в Республіці Казахстан клірингова палата (Алматинська клірингова палата), яка працювала по методу багатостороннього взаємозаліку. Остаточні розрахунки банки здійснювали один раз в кінці операційного дня.

З метою розвитку та вдосконалення платіжної системи Республіки Казахстан в 1996 році при обласних філіях Національного Банку було створено регіональні клірингові палати, які здійснювали міжбанківський кліринг внутрішньо-регіональних платежів.

У тому ж році нормативно закріплено поняття «електронне платіжне доручення», розроблені і впроваджені формати електронних повідомлень для обміну інформацією по платежах між учасниками платіжної системи, орієнтовані на SWIFT, в зв'язку з чим система міжфіліальних розрахунків стала непопулярною і згодом була ліквідована. [27, стр. 68]

У 1996 році Алматинська клірингова палата реорганізовано в Казахстанський Центр Міжбанківських Розрахунків (КЦМР), який є оператором платіжної системи і покликаний забезпечувати її ефективну і стійку роботу. В даний час для реалізації покладених функцій і завдань КЦМР використовує інформаційні технології та технічне обладнання у відповідності з останніми досягненнями світової практики. [13]

Одним з найважливіших моментів у розвитку платіжної системи республіки стало створення в серпні 1996 року на базі КЦМР Системи великих платежів (СВП), котра  обробляла електронні платіжні доручення, здійснювала розрахунки на валовій основі і мала характеристики перспективної RTGS (системи валових розрахунків у режимі реального часу). З введенням в експлуатацію СВП система розрахунків за державними цінними паперами проводиться за методом DVP. В даний час на ринку державних цінних паперів прийнятий єдиний стандарт повідомлень (всі інформаційні повідомлення і платіжні документи будуються відповідно до стандарту SWIFT) і прийнята система кодування емісій державних цінних паперів, що відповідає вимогам стандарту ISIN. [13]

З метою забезпечення розрахунково-касового виконання державного бюджету і збереження бюджетних коштів постановою Уряду Республіки Казахстан в лютому 1996 року був створений державний Бюджетний банк Республіки Казахстан, основними функціями якого стало касове виконання державного бюджету Республіки Казахстан, ведення обліку та розрахунково-касове обслуговування організацій та установ республіканського та місцевого значення, державних позабюджетних фондів та коштів, фондів цільового фінансування, пенсійного фонду, розподіл загальнодержавних податків між республіканським і місцевими бюджетами та зарахування їх до бюджетів різних рівнів. Згодом державний Бюджетний банк був реорганізований в Комітет Казначейства Міністерства фінансів Республіки Казахстан.

Важливим заходом, що сприяє вдосконаленню платіжної системи, стала централізація кореспондентських рахунків банків другого рівня в центральному апараті Національного Банку, яка була проведена в період з жовтня по листопад 1998 року.

Централізація кореспондентських рахунків дозволила Національному Банку оперативно здійснювати функції розрахункового банку та підвищити ефективність контрольних функцій  платіжної системи і банківської системи в цілому.

З метою створення конкуренції на ринку роздрібних платежів і поліпшення якості надаваних послуг у цій сфері, з 1 серпня 1999 року на території Республіки Казахстан була припинена діяльність клірингових палат при обласних філіях Національного Банку.

Протягом останніх років, з метою задоволення потреб банківського і фінансового секторів, Національним Банком проводилися роботи по вдосконаленню Системи великих платежів і наближенню її до систем валових розрахунків, що діють в розвинених зарубіжних країнах. В результаті, в кінці 2000 року Система великих платежів КЦМР перетворена в міжбанківську систему переказів грошей (МСПГ), яка здійснює розрахунки в режимі реального часу (RTGS) в межах доступних коштів на рахунку користувачів і відповідає всім основним вимогам, що пред'являються міжнародними фінансовими організаціями до системи платежів на валовий основі. [13]

Платежі, що здійснюються через МСПГ, гарантуються грошима Національного Банку. З метою управління ризиком ліквідності, кредитним і системним ризиками, Національний Банк здійснює моніторинг позицій користувачів МСПГ в реальному часі на підставі інформації КЦМР, що надається їм електронним способом протягом операційного дня. [7]

Учасники міжбанківського валютного ринку здійснюють платежі за розрахунками з іноземною валютою в тенге через МСПГ, що дозволяє учасникам мінімізувати ризики і швидко заповнювати поточну ліквідність в тенге. [16]

В даний час при здійсненні грошових платежів і переказів через платіжну систему, відсутні тимчасові затримки, підвищилася ефективність і безпека проведення платежів, у зв'язку з чим, платіжна система Казахстану викликає довіру у банків другого рівня, небанківських організацій і господарюючих суб'єктів.

Національний Банк забезпечує здійснення платежів між кореспондентськими рахунками банків другого рівня і щодня відстежує їх поточну ліквідність.

Внутрішньобанківські платежі та платежі між філіями одного банку проводяться самим банком по внутрішньої операційній системі, яка також забезпечує вихід в платіжну систему КЦМР. [12]

З метою формування системи показників, що дозволяють оперативно аналізувати, планувати і контролювати параметри грошово-кредитної і валютної політики, зовнішнього боргу, платіжного балансу, стану банківської системи, а також аналізу потоків грошей в Республіці Казахстан, в 2001 році впроваджена система кодування та визначено порядок проставлення Державного класифікатора Республіки Казахстан - єдиного класифікатора призначення платежів до використовуваних платіжних документах на території Республіки Казахстан.

Найважливіший фактор надійності платіжної системи - наявність повноцінної правової бази. Надійна правова база платіжної системи забезпечує зацікавлені сторони рамками для визначення прав і обов'язків операторів, учасників і регулюючих органів, що знижує ризикованість функціонування системи.

Законодавчі та правові акти, що регулюють питання функціонування платіжної системи в Республіці Казахстан:

       Закон РК від 30.03.1995 N 2155 «Про Національний банк РК»

       Закон РК від 31.08.1995 N 2444 «Про банки і банківську діяльність»;

       Закон РК від 28.04.1997 N 97-1 «Про вексельний обіг в РК»;

       Закон РК від 29.06.1998 N 237-1 «Про платежі і перекази грошей»;

       Закон РК від 13.12.1993 N 2591-XII «Про грошову систему РК».

2. Національні платіжні системи Казахстану

На сучасному рівні в Республіці Казахстан операторами платіжної системи є:

       Обласні розрахункові (клірингові) палати;

       Казахстанський Центр Міжбанківських Розрахунків;

       Національний банк.

Оператор платіжної системи здійснює безпосередній переказ грошових коштів з банку платника в банк одержувача. З точки зору оператора платіж складається з операції списання грошових коштів з кореспондентського рахунку банку платника, зарахування коштів на кореспондентський рахунок банку одержувача і видачі банкам документів, що підтверджують цю операцію.

Національний Банк Казахстану встановлює економічну відповідальність банків та їх клієнтів за порушення правил здійснення розрахункових операцій, він організовує, координує і регулює функціонування платіжної системи, встановлює форми, способи і порядок здійснення розрахунків, касового обслуговування банків та їх клієнтів.

Основними користувачами платіжної системи як і раніше є банки другого рівня та їх клієнти. Крім них, в сферу функціонування платіжної системи увійшли небанківські фінансові установи (наприклад, Казахстанська Центральна Міжбанківська валютна біржа, Департамент казначейства та його територіальні органи). Центральною ланкою платіжної системи є Департамент Інформатизації Нацбанку, який здійснює основні операції за кореспондентськими рахунками банків другого рівня. Іншим найважливішим елементом є Казахстанський Центр Міжбанківських Розрахунків (КЦМР).

Рис. 1. Структура учасників платіжної системи Казахстану

Самостійні банки, крім традиційних розрахунків через установи Національного Банку, отримали можливість проводити розрахунки через Розрахункову палату і Казахстанський Центр Міжбанківських Розрахунків. Філії комерційних банків здійснюють розрахунки як через Розрахункову палату, так і через головний банк. Через Розрахункові палати здійснюються в основному внутрішньообласні розрахунки, через Казахстанський Центр Міжбанківських Розрахунків проводяться міжобласні платежі. При цих розрахунках реалізується принцип нетто-платежів. Через установи Нацбанку проводяться термінові міжрегіональні платежі в режимі брутто-платежів.