Основні види цінних паперів

ІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ І УПРАВЛІННЯ 

Кафедра економічної теорії 
 
 
 
 

ОСНОВНІ ВИДИ ЦІННИХ ПАПЕРІВ  

Курсова робота  з дисципліни:

“Політична  економія” 
 
 
 
 
 
 
 

студентки I курсу групи ФК-092

спеціальності “Фінанси і кредит”

Стецюн  Ірини Миколаївни

Науковий  керівник                            ст. викладач Іванченко  В. Д.  

Чернігів  – 2010 

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………………3 

1.Цінні  папери як основна складова  фінансового ринку…………………………5

1. Об'єктивна необхідність функціонування цінних паперів на ринку……..5
2. Роль цінних паперів в русі капіталів……………………………………….10

 

2. Види  цінних паперів та їх загальна  характеристика...........................................13

1. . Вексель як обов'язковий вид цінних паперів………………………………13

2.2. Акції. Види акцій та їх роль в господарській діяльності……………….....15

2.3. Ощадні  сертифікати………………………………………………………….19

2.4.Облігації як основний вид боргових цінних паперів……………………....20 

3. Формування  і розвиток ринку цінних паперів  в Україні....................................23 

Висновки  ………………………………………………………………………….....33

Список  літератури…………………………………………………………………...35 

Додатки:

Додаток 1. Обсяги зареєстрованих ДКЦПФР

випусків  облігацій підприємств за видами емітентів у 1999 – 2006 роках, млн. грн...................................................................................................................................

Додаток 2. Розподіл зареєстрованих ДКЦПФР обсягів  випусків цінних паперів у 2007 році........................................................................................................................ 
 

ВСТУП

Україна тривалий час перебувала у складі Радянського Союзу. Ця країна мала командно-адміністративну  економіку, що суттєво обмежувало розвиток ринку цінних паперів. З активізацією ринкових відносин стали випускатись різноманітні види цінних паперів.

    Акції, облігації, сертифікати, чеки, векселі  і інші цінні папери,  які ще зовсім недавно були новинкою,  тепер  міцно вкоренилися в наше життя  нарівні з такими звичними словами як  "біржа" і  "депозитарій".

    Сучасні цінні папери виконують різноманітні функції, які залежать від їх виду. Випуск державних цінних(казначейських  зобов'язань) дає можливість державі  отримати  довгострокові позики у населення для покриття дефіциту бюджету, що є дуже важливим для стабілізації економіки в період економічних криз. Інші боргові цінні папери – векселі, крім того, що вони є цінними паперами  як предмет купівлі-продажу, можуть виступати як засіб платежу при розрахунках з суб'єктами господарської діяльності та як боргові зобов'язання при оформленні заборгованості за господарським договором за передані товари, виконані роботи, надані послуги. За допомогою акцій  до статутного капіталу акціонерного товариства залучаються вільні кошти громадян, яким гарантується отримання прибутку у вигляді дивіденду, що приваблює інвесторів. Випуск цих пайових цінних паперів  дає змогу розвивати виробничі потужності акціонерних товариств, ефективно управляти ними, нарощувати обсяги виробництва. Крім того ще існує особливий вид акцій – «золоті акції», які ще в Україні не випускаються, проте ефективно діють у багатьох країнах світу. Завдяки цьому інструменту фондового ринку держава може контролювати  діяльність приватизованих стратегічно важливих підприємств. Її представники мають змогу накладати вето на рішення зборів підприємства, які загрожують національній безпеці, економіці, правам громадян. Нині в Україні йде приватизація багатьох підприємств, тому питання введення «золотої акції» безпосередньо торкається фондового ринку України.

    В Україні щорічно збільшується випуск традиційних цінних паперів, поруч  з якими перебувають в обігу  похідні цінні папери (деривативи).

      Отже, з усією очевидністю видно, що дана область ринкових відносин відіграє  велике значення у економічному житті суспільства, є складною та актуальною на сьогоднішній день.

      Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про значний інтерес науковців до функціонування ринку цінних паперів в Україні. Цій проблемі присвячено праці О. М. Мозгового, В. В. Оскольського, М. О. Бурмаки,  В. В. Корнєєва, Г. В. Карпенко, Г. М. Терещенко, В. Р. Чернишука, Н. М. Курганської, Т. Г. Буя та інших.

    Метою роботи є аналіз стану випуску і обігу різних видів цінних паперів в Україні в умовах становлення ринкових відносин.

    Завдання  роботи:

    1. проаналізувати місце ринку цінних  паперів на фінансовому ринку  та роль цінних паперів у  русі капіталів;

    2.охарактеризувати  особливості кожного з видів  цінних паперів;

    3. розглянути особливості кожного  етапу розвитку фондового ринку та дати оцінку стану розвитку фондового ринку України.

Предметом дослідження є проблеми відтворювального та інвестиційного процесів в Україні. Об'єктом дослідження є основні види  цінних  паперів. Теоретико-методологічною основою курсової роботи є використання сучасних досягнень вітчизняних і зарубіжних вчених в економічній науці стосовно проблем функціонування фондового ринку, опублікованих в таких періодичних виданнях, як «Ринок цінних паперів», «Проблеми науки», «Вісник», «Фінансовий ринок», “Банківська справа”. Статистичну базу дослідження становлять дані  Державної комісії з цінних папрів та фондового ринку .

    В цій роботі будуть розглянуті  основні  аспекти розвитку ринку цінних паперів  в Україні,  інструменти та шляхи  вирішення проблем на сучасному етапі. 

1. ЦІННІ ПАПЕРИ ЯК  ОСНОВНА СКЛАДОВА  ФІНАНСОВОГО РИНКУ 

1.1.Об’єктивна необхідність функціонування цінних паперів на ринку

          Фіна́нсовий ри́нок — система економічних та правових відносин, пов’язаних з купівлею — продажем або випуском та обігом фінансових активів.

На фінансовому  ринку ті, що мають вільні фінансові  ресурси, передають їх на різних умовах іншим учасникам ринку, які опосередковано через суб'єктів ринку або безпосередньо  використовують залучені ресурси для  фінансування різних галузей економіки, забезпечення потреб населення та потреб державного бюджету. Фінансові ресурси надаються на умовах позики або на умовах співвласності, коли інвестор набуває прав власності на придбані за інвестовані кошти матеріальні чи нематеріальні активи. Структуру ринку фінансових ресурсів найкраще розглянути за графічною схемою: 

 

  Кредитний  ринок                     Валютний ринок             

   Ринок                    Ринок                                          Ринок

 грошових           інструментів                             цінних паперів

  ресурсів                 позики                                 

                          

                             Ринок похідних

                               інструментів

                                                                           Ринок інструментів власності

  

    Отже, поняття «ринок фінансових ресурсів»  об’єднує три головні складові: кредитний ринок, валютний ринок  та ринок цінних паперів. В свою чергу кожна з цих складових, або елементів синтезує в собі певну групу ринкових відносин, що взаємопов’язані в рамках загальної системи.

    Кредитний ринок – це  механізм відносин між юридичними особами (підприємствами), які потребують коштів для свого розвитку, з одного боку, та організаціями і громадянами, які можуть надати (позичити) такі кошти, - з іншого.

    Цей ринок має кілька головних функцій. До них належить, по-перше, об’єднання дрібних, відокремлених заощаджень населення, державних органів, приватного бізнесу, зарубіжних інвесторів і створення потужних грошових фондів. По-друге, трансформація цих коштів у позичковий капітал, що забезпечує зовнішні джерела фінансування капіталовкладень сфери матеріального виробництва національної економіки. По-третє, надання позик державним органам та населенню для вирішення таких важливих завдань, як покриття державного дефіциту, фінансування житлового будівництва тощо. Таким чином, кредитний ринок дозволяє здійснювати нагромадження, обіг, розподіл і перерозподіл позичкового капіталу між сферами національної економіки.

    Валютний  ринок - це механізм встановлення правових та економічних відносин між споживачами  та продавцями валют. Попит на іноземну валюту віддзеркалює міру залежності національної економіки від імпорту і зумовлюється конвертованістю тієї чи іншої валюти. Конвертованість, як відомо, - це гарантована спроможність грошової одиниці вільно обмінюватись на інші валюти. За умови повної конвертованості будь-яка фізична або приватна особа може фактично без перепон брати участь у зовнішньоекономічній діяльності, вільно продавати, купувати та обмінювати національну валюту на іноземну відповідно до ринкового курсу без обмежень чи втручання держави. Тут існує пряма залежність: чим нижчий рівень конвертованості національної валюти, тим більшою мірою валютний ринок підлягає державному урегулюванню (методом запровадження фіксованого курсу стосовно інших валют).

Ринок цінних паперів – це частина фінансового  ринку, що охоплює емісію та купівлю-продаж цінних паперів.

       Цiннi папери - це грошовi документи, що засвiдчують право власностi на той чи iнший вид капiталу, визначають вiдносини юридичноi особи, яка їх випустила, та їхнього власника й передбачають виплату доходу у виглядi дивiдендiв або вiдсоткiв, а також можливicть передання грошових та iнших прав, що випливають iз цих документiв, iншим особам. Цінні папери поділяють на три основні види:

• інструменти власності;
• боргові цінні папери;
• похідні цінні папери.

 До  боргових інструментів належать, передусім облігації, векселі, сертифікати. До інструментів  власності - всі види акцій, а до їх похідних - опціони, ф’ючерси та інші аналогічні цінні папери. Ринок інструментів позики, будучи елементом кредитного ринку є сферою відносин, що стосуються позикового капіталу, в той час як ринок інструментів власності стосується відносин щодо власного капіталу, тобто пайових внесків власників у статутних фондах підприємств.

  Комерційні банки звичайно видають короткострокові позички (щонайбільше на рік). Випускаючи ж цінні папери, можна одержати гроші навіть на кілька десятиліть (облігації) або взагалі у безстрокове користування (акції). Ринок цінних паперів доповнює систему банківського кредиту і взаємодіє з нею.

Цінні папери є невід'ємним елементом  фінансового ринку, так як виконує  наступні функції:

• мобілізаційну;
• управлінську;
• запозичувальну;
• розрахункову;
• забезпечувальну;
• перерозподільчу.

Суть  мобілізаційної  функції полягає  в тому, що підприємство, організація  чи держава на певній стадії свого  розвитку досягає такого моменту, коли починає відчувати нестачу коштів. З метою поліпшення фінансового стану приймається рішення про випуск того чи іншого цінного папера. Таким чином, за короткий проміжок часу організація-емітент може мобілізувати значні кошти на розвиток власної діяльності. Ця функція передує іншим і, по суті, є визначальною. Адже, якщо організація, що здійснює випуск цінних паперів, зокрема акцій, протягом 6-ти місяців не підпише 60 відсотків від загального випуску, останні визнаються недійсними.