Організація виробничого підрозділу підприємства та економічна оцінка витрат на виготовлення нової продукції

 

     На  собівартість продукції та послуг загальноцехові непрямі витрати найчастіше переносяться пропорційно прямим витратам на оплату праці виробничого персоналу  цехів. Норматив переносу цих витрат встановлюється у відсотках до основної оплати праці, виробничого персоналу

     Нц = (Вц.р / (Фт.р + Фд.п))*100 =74 % 

     У практиці багатьох підприємств непрямі  витрати мають дуже багато різноманітних  елементів, що пов'язані з різними  сторонами виробничо-господарської  діяльності і мають складну ієрархічну структуру , а також визначають значну частину собівартості продукції  та послуг. Тому для конкретного  відображення виробничих витрат важливе  значення мають методи переносу непрямих витрат на собівартість окремих видів  продукції та послуг. Метою виконання  цього розділу роботи є освоєння цієї методології та її конкретне  застосування для обґрунтування  непрямих витрат у собівартості нового приладу.

     На  підприємстві серед непрямих витрат найчастіше виділяють:

     - витрати на утримання та експлуатацію  машин і обладнання - Воб;

     - загальноцехові витрати - Вц;

     - загальновиробничі (заводські) витрати  - Вз.в;

     - адміністративні витрати - Вад;

     - збутові витрати - Взб.

     Витрати на утримання та експлуатацію машин  і обладнання в собівартості приладу  найчастіше визначаються через норматив переносу цих витрат або пропорційно  втратам на основну оплату праці  виробничого персоналу, або пропорційно  трудомісткості його виготовлення. Розрахунок планового нормативу переносу розрахований в п. 6.6.

     Воб = Зо × Ноб = 4 грн./виріб,

     де  Зо - витрати з основної заробітної плати робітникам за виготовлення приладу, грн. (визначені в п. 6.7). 

     Загальноцехові  непрямі витрати в собівартості приладу найчастіше визначаються через  норматив їх переносу пропорційно величині Зо. Планова величина цього нормативу  була обґрунтована у п. 6.8 (норматив Нц). Величина загальноцехових витрат у собівартості приладу складе:

     Вц = Зо × Нц / 100 = 0.017 грн./виріб.

     Цехова  собівартість одиниці виробу для  цеху-виробника, складові якої визначено  в п.п.6.5 – 6.9.

     Сц = (Мо – Вп) + Мд.т. + Пв + Ет + Зо + Зд + Вс.з + Воб + Вц = 622грн./виріб.

     Сумарна величина загальновиробничих витрат в  господарській практиці розподіляється пропорційно цеховій собівартості продукції підприємства. Тому в собівартості окремих видів продукції загальновиробничі  витрати складають:

     Вз.в = Сц × Нз.в/100 = 6.2 грн./виріб.

     де  Нз.в - норматив переносу (плановий або  фактичний) загальновиробничих витрат у відсотках до цехової собівартості в табл.7) 

     Загальновиробничі витрати в собівартості окремих  видів продукції визначають їх виробничу  собівартість, що складає:

     Св = Сц + Вз.в = 628 грн./виріб.

     Адміністративні витрати в собівартості окремих видів продукції розподіляємо пропорційно виробничої собівартості продукції. Планова величина нормативу переносу цих витрат наведена в табл. 7 (норматив Над., %). Планова величина адміністративних витрат в собівартості приладу складе:

     Вад = Св × Над./100 = 1.3 грн./виріб. 

     Витрати збутового характеру враховані  в собівартості об'єктів, що калькулюються, пропорційно нормативу Нзб, % (таблиця 7). Планова величина збутових витрат в собівартості приладу складе:

     Взб = Св × Нзб /100 = 0.3 грн./виріб 

     З урахуванням позавиробничих витрат визначаємо повну собівартість приладу:

     Сп = Св + Вад + Взб = 630 грн./виріб. 

     Для визначення ціни проводимо розробку стандартного економічного документа - калькуляції, що офіційно визначає величини і склад собівартості того чи іншого виду продукції (послуги, замовляння). Документ розробляємо за формою табл. 1.10.

     Відомо, що в умовах ринкової економіки ціни на товари формуються під впливом  конкретних факторів на ринках збуту  цих товарів. На етапах створення  нового товару, що моделюється в  даній роботі, можна лише вести  мову про прогнозну (проектну, розрахункову) ціну товару, з якою товаровиробник виходить на ринки збуту. При обґрунтуванні  проектної ціни товару насамперед враховуємо, що вона має об'єктивні обмеження - нижню (Цнж) та верхню (Цвр) межі. Нижня межа визначається з умови дотримання інтересу підприємства-виробника. Ціна товару повинна забезпечувати йому достатній (нормальний) рівень прибутку для покриття капіталовкладень, що були здійснені для розробки і організації виробництва товару та забезпечення підприємницького інтересу. Для умов завдання цей рівень прибутку (Пн) задав викладач-консультант, виходячи з середнього рівня рентабельності у сфері приладобудування (Рс = 30 %) на момент виконання розрахунків:

     Пн = Сц × Рс/100 = 2 грн./виріб.

     Нижня межа проектної ціни модернізованого  приладу складає:

     Цнж = Сп + Пн = 631 грн./виріб.

     Розрахунок  величини Цнж надається в калькуляції:

     Таблиця 1.10

     Калькуляція собівартості виготовлення одиниці  виробу

Статті  витрат	Позначення	Сума, грн.	Питома вага, %
1. Прямі матеріальні витрати
1 . Сировина і основні матеріали	Мо	40.94	6.5
2.Матеріали  допоміжні технологічні	Мд.т	4.6	0.7
3. Покупні вироби, напівфабрикати	Пв	570.3	91
4. Енергія (паливо-технологічна)	Ет	0.376	0.06
5. Відходи (вираховуються)	Вп	0.8	0.1
2. Прямі витрати на оплату праці
6. Основна заробітна плата виробничого  персоналу	Зо	2.268	0.4
7. Додаткова заробітна плата виробничого  персоналу	Зд	0.003	0.001
8. Нарахування на оплату праці	Во.п	0,009	0.002
3. Непрямі витрати
9. Утримання та експлуатація машин  і обладнання	Воб	4	0.63
10. Цехові витрати	Вц	0.017	0.003
Разом цехова собівартість	Сц	622	99
11. Загальновиробничі витрати	Вз.в	6.2	1
Разом виробнича собівартість	Св	628	99
12. Адміністративні витрати	Вад	1.3	0.2
14. Витрати на збут.	Взб	0.3	0.1
Разом повна собівартість	Сп	630	100
Прибуток  нормативний	Пн	2
Вартість  товару (нижня межа ціни без ПДВ)	Цнж	631

 

     Верхня  межа проектної ціни товару визначається з умов дотримання інтересів споживачів товару. Ціна на товар повинна бути не вище, ніж ціна товарів-конкурентів  або товару-попередника з урахуванням  зміни його споживчих властивостей -продуктивності, строку служби, експлуатаційних  витрат і т. ін. Ця умова може бути вирішена таким способом:

     Цвр = Цкон + Деф = 1095 грн./виріб.

     де  Цкон - ціна конкуруючого зразка товару (в даній ситуації ціна приладу  до модернізації - 1000 грн. );

     Деф - додатковий ефект (+) у сфері використання товару внаслідок поліпшення споживчих  якостей його нового зразка або зниження (-), якщо на ринок пропонується товар  з гіршими споживчими властивостями, ніж зразок-конкурент.

     Практично додатковий ефект може бути визначений через інтегральний коефіцієнт зміни  споживчих властивостей мовою товару в порівнянні з попереднім зразком  товару або конкурентом.

     2.5. Визначення прибутку та проведення оцінки ефективності виробника продукції. 

     Визначення  конкретної величини проектної міни модернізованого приладу дозволяє зробити аналіз очікуваного ефекту від переходу на випуск і використання нового варіанта приладу замість  базового зразка як для сфери виробництва, так і для сфери споживання.

     Для підприємства-виробника порівняльний ефект від переходу на випуск нового приладу, замість базового, проявляється в одержанні фактичної величини прибутку (Пф) в розмірі , більшому ніж його величина - Пн (визначена при розробці калькуляції).

     Пф = Цпр – Сп = 371 грн./виріб.

     де  Сп - повна собівартість нового приладу, грн.

     Річний  економічний ефект від зростання  прибутку виробника:

     Еф.в = (Пф - Пн) × Вип. =  50426576 грн.,

     де Nвип - річний випуск нових приладів (згідно вихідних даних).

     Результати  модернізації приладу

Програма  запуску	177292 шт.
Кількість робітників	42 чол.
Площа виробничої дільниці	404,27 м2
Оплата  праці робітників апарату управління	22,116 тис.грн.
Оплата  праці інших робітників	24,564 тис.грн.
Разом загальноцехових витрат	250,947 тис.грн.
Собівартість  товару	630 грн.
Ціна  приладу до модернізації	1000 грн.
Ціна  приладу після модернізації	1000 грн.
Прибуток  виробника після модернізації приладу	50426576 грн.

 

2.6 Визначаємо прибуток та проведення оцінки ефективності виробника продукції. 

      Визначення  конкретної величини проектної міни модернізованого приладу дозволяє зробити аналіз очікуваного ефекту від переходу на випуск і використання нового варіанта приладу замість  базового зразка як для сфери виробництва, так і для сфери споживання.

      Для підприємства-виробника порівняльний ефект під переходу на випуск нового приладу замість базового проявляється в одержанні фактичної величини прибутку (Пф) в розмірі , більшому ніж  його величина - Пн (визначена при  розробці калькуляції).

Пф = Цпр - Сп, грн./виріб,

Пф =430 + 224=654 грн./виріб

      де  Сп - повна собівартість нового приладу, грн. 

      Річний  економічний ефект від зростання  прибутку виробника:

Еф.в = (Пф - Пн) × Nвип, грн.,

Еф.в = (698 - 42) × 172800=105 753 600 грн.,

      де  Nвип - річний випуск нових приладів (згідно вихідних даних). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2.7. Висновки 

      В ході виконання курсового проекту  була виконана робота, яка була розділена  на 2 частини: основна і економічна. До основної частини входили  розрахунки організації виробничої ділянки (розрахунки кількості необхідного устаткування, тривалість технологічного циклу, визначення площі дільниці та ін.) До економічної  частини відносяться розрахунки витрат на виготовлення приладу, витрати  на допоміжні матеріали а також  фонд заробітньої плати персоналу  дільниці.

      Завдання  і суть курсової роботи навчитися  виконувати практичні розрахунки, пов'язані з проектуванням організації виробничого підрозділу, в яких значна увага акцентується на особливостях його виробничої потужності при розробці моделей оцінки її ефективного

використання.

      Метою курсової роботи є систематизація, закріплення і розширення теоретичних  і практичних навичок з навчальної дисципліни «Основи економіки та організації виробництва»; вміння студентів  використовувати їх при вирішенні  конкретних виробничих і економічних  завдань; розвиток  самостійної роботи, опанування методики дослідження і  аналізу; вивчення та осмислення досвіду.