Організація виробничого підрозділу підприємства та економічна оцінка витрат на виготовлення нової продукції

Автор: Пользователь скрыл имя, 26 Апреля 2012 в 17:17, курсовая работа

Описание работы

Організацію проектування потокової лінії здійснюють в такій послідовності:
вибирають тип потокової лінії;
розробляють схему складання (для складальних .процесів);
розраховують такт, темп і ритм потокової лінії;
коригують технологічний процес і синхронізують операції;
визначають кількість робочих місць;

Содержание

1.1 Тривалість технологічного циклу та основні параметри потокової лінії.

1.2 Розрахунок необхідної кількості робочих місць потокової лінії.

1.3 Визначення чисельності, професійного складу працівників.

1.4. Визначення площі виробничої ділянки.

2.1. Визначення витрат на основні та допоміжні матеріали

2.2. Розрахунок витрат на утримання та експлуатацію обладнання.

2.3. Розрахунки прямих витрат на оплату праці.

2.4. Розрахунок загальноцехових витрат.

2.5. Визначення прибутку та проведення оцінки ефективності виробника продукції.

2.6 Визначаємо прибуток та проведення оцінки ефективності виробника продукції.

2.7. Висновки.

2.8. Використана література.


5


7

9

12

14


15

17

20


27


28

29

30

Работа содержит 1 файл

Мой курсач.docx

— 134.47 Кб (Скачать)

      Виходячи  із встановленої чисельності, складається  зведена відомість працюючих на ділянці, розраховується відсоткове відношення цих категорій до загального числа працюючих та до основних робочих. Чисельність працівників всіх категорій відображено в табл. 1.4.

    Таблиця 1.4

      Зведена відомість працюючих на дільниці

Категорії працюючих Чисельність, чол. Питома  вага в % від
основних  робочих загальної чисельності
В зміну Загальна
1 Основні виробничі  робочі 42 42 100 80,4
  Монтажники 24 24 57,8 46,4
  Маляра 10 10 24,4 19,6
  Регулювальники 8 8 17,8 14,3
2 Допоміжні робочі 6 6 13,3 10,7
  Комірники 1 1 2,2 1,8
  Комплектувальники 1 1 2,2 1,8
  Роздавальник  інструменту 1 1 2,2 1,8
  Слюсарі по ремонту  устаткування 1 1 2,2 1,8
  Електромонтери 1 1 2,2 1,8
  Контролери 1 1 2,2 1,8
3 Молодший обслуговуючий  персонал 1 1 2,2 1,8
  прибиральники приміщень 1 1 2,2 1,8
  підсобні робітники - - - -
4 Інженерно-технічний  персонал: 3 3 6,7 5,4
  Старший майстер (начальник дільниці) - -   1,8
  Майстер дільниці 1 1 2,2 1,8
  Технолог 1 1 2,2 1,8
  Головний контролер 1 1 2,2 1,8
5 Службовці 1 1 2,2 1,8
  Економіст - - - -
  Нормувальник  1 1 2,2 1,8
  Обліковці - - - -
  Разом 56 56 --- 100

 

1.4. Визначення площі виробничої ділянки 

      Площа ділянки по призначенню ділиться на виробничу і допоміжну. Загальна площа виробничої ділянки складається із суми площ виробничої та додаткової:

Sз.в.д. = Sвир + Sдоп;

Sз.в.д. = 327,6+ 59,17=428,77 

      Виробничу площу будемо розраховувати виходячи з нормативу на одне робоче місце разом із проходами:

Sвир = Ср.м. * Sр.м.,.

Sвир = 56 * 5,85=327,6 

      де  Ср,м. – загальна кількість робочих місць дільниці;

           Sр.м. – нормативна площа на 1 р.м., вона становить 5,85 м2. 

      До  допоміжних площ відносяться: ремонтна база, інструментальне господарство, місця контролерів, побутові і конторські площі:

      Sр.б - площа ремонтної бази становить 5% виробничої площі

Sр.б. = Sвир. * 0,05, м2

Sр.б. = 327,6 * 0,05=16,38м2 

      Sі.г. - площа приміщення для зберігання та видачі інструментів становить 8% виробничої площі

Sі.г. = Sвир. * 0,08, м2

Sі.г. = 374,4 * 0,08= 26,21м2 

      Sр.м.доп.р. - площа робочих місць комплектувальників та контролерів визначається в залежності від визначеної чисельності робітників в 1 зміну

Sр.м.доп.р. = (Чкомпл.1зм. + Чкотр.1зм.) * Sдоп.р.м.

      де  Чкомпл.1зм. , Чкотр.1зм. – чисельність допоміжних робітників комплектувальників та контролерів в одну зміну на дільниці;

           Sдоп.р.м. – нормативна площа на 1 р.м., вона становить 3,5 м2. 

      Sконт. - площа конторських приміщень  для роботи інженерно-технічного  персоналу та службовців визначається  в залежності від площі виробничої  дільниці, становить 12%.

Sконт. = Sвир * 0,12,  м2

Sр.м.доп.р.=(1+4)*3,5=17,5 

      Проведений  розрахунок необхідно оформити в вигляді таблиці 1.5.

    Таблиця 1.5

      Площа виробничої дільниці

    № п/п Службове призначення Площа, м2
    1 Основна виробнича 327,6
    2 Допоміжна 59,17
    3 Адміністративно-конторська 17,5
      Разом 404,27

 

 

       2 Економічна частина. Розрахунок витрат на виготовлення приладу та обґрунтування ціни. 

2.1. Визначення витрат на основні та допоміжні матеріали 

      До  прямих матеріальних витрат у собівартості продукції та послуг належать витрати  на матеріальні та енергетичні ресурси, які безпосередньо використовуються при виготовленні саме цієї продукції (послуг) і для яких можливе обґрунтування  норм витрат цих ресурсів, на одиницю  продукції. Це можуть бути сировина та основні матеріали, з яких виробляється продукція, покупні вироби, тара або  напівфабрикати, що її комплектують, допоміжні  матеріали, паливо та енергія, що використовуються в процесах виготовлення продукції. Сюди також відносять витрати  на оплату послуг виробничого характеру, що прямо пов'язані з процесом виробництва визначеної продукції  та величина яких у собівартості одиниці  продукції може бути чітко обґрунтована. Метою розробки цього розділу  є обґрунтування таких витрат у собівартості приладу після  його модернізації

      Норми витрат прямих матеріальних ресурсів на один виріб наведені за варіантами завдання в таблиці 3 та в таблиці 4 вихідних даних. Ціни придбання матеріальних ресурсів студент визначає самостійно, знайомлячись з кон'юнктурою ринку матеріальних ресурсів на момент виконання роботи. Розрахунки прямих матеріальних витрат ведуть за формою таблиці 1.6.

    Таблиця 1.6

      Розрахунок  прямих матеріальних витрат

Найменування  матеріалу Одиниця   виміру Ціна одиниці,   грн. Норма витрат,     одиниць Витрати, грн. / виріб
1. Матеріали основні (Мо) Х Х Х 12,211
    1. Плати друковані
шт. 5 2 10
    2. Припій ПОС-61
г. 0,025 2,4 0,06
    3. Флюс ФКТ
г. 0,01 2,0 0,02
    4. Спиртобензинова  суміш
г. 0,05 1,3 0,065
    5. Лак УР238
г. 0,08 2,2 0,176
    6. Дріт М1
    см
0,09 21 1,89
2. Матеріали допоміжні технологічні (Мд.Т) Х Х Х 1,018
    1. Ксилол
г. 0,02 1,4 0,028
    2. Розчинники
г. 0,03 2,0 0,06
    3. Луги
г. 0,03 1,0 0,03
    4. Серветка бавовняна
см2 0,05 18 0,9
3. Покупні вироби (Пв) Х Х Х 202,3
1. Конденсатори шт. 0,8 30 24
2. Резистори шт. 0,5 76 38
3. Діоди шт. 1,2 12 14,4
4. Транзистори шт. 2,5 10 25
5. Мікросхеми шт. 5 16 80
6. Роз’єднувачі шт. 2,3 3 6,9
7. Перемикачі  шт. 3,5 4 14

      У собівартість продукції прямі матеріальні  витрати включаються з урахуванням  вартості відходів, що повертаються - утилізуються або використовуються на інші потреби. При виконанні даної роботи вартість таких відходів (Вп) береться в розмірі 2-5% від суми витрат на Мо.

      При розрахунках собівартості продукції  величина Вп віднімається від загальної  суми витрат.

      До  прямих витрат на енергію технологічну в даному випадку слід віднести витрати  на проведення пайки та регулювання готового приладу. Розрахунки витрат на силову енергію на робочих місцях проводять по наступній формулі:

 кВт/год.

 де    Qр – річні витрати силової  електроенергії на робочих місцях, Вт/год.;

      Му  – встановлена потужність устаткування – з розрахунку 100 Вт/год. на 1 робоче місце (монтажника та регулювальника) ;

      Ср.м. – кількість робочих місць потокової лінії;

      Fд  – дійсний річний фонд часу  роботи устаткування, год.;

      Кз.о. – коефіцієнт завантаження устаткування 0,95;

      Кс  – коефіцієнт витрат електричного струму в мережі 0,96;

      Ке  – ККД електрообладнання 0,85 ¸ 0,9;

      Ко  – коефіцієнт одночасної роботи устаткування 0,9. 

      В вартісному виразі визнається сума витрат на електроенергію з урахуванням  додаткових витрат на сушіння та роботу конвеєру згідно формули

, грн./виріб.,

грн./виріб.

      де  Цел - ціна 1 кВт/год. електроенергії (за тарифом, який діє на момент виконання роботи). 
 

2.2. Розрахунок витрат на утримання та експлуатацію обладнання. 

      На  багатьох підприємствах різних сфер діяльності вагома частина виробничих витрат пов'язана з витратами  на утримання і експлуатацію машин  та обладнання (УЕМО). Саме така ситуація насамперед має місце в машино- і приладобудуванні. Велика питома вага цих витрат у собівартості продукції  та складний (комплексний) характер обумовлюють  необхідність виділення обліку і  нарахування цих витрат в окрему підсистему загальної системи обліку і нарахування виробничих витрат.

      Метою виконання розділу є розробка річного кошторису витрат на утримання  та експлуатацію машин і обладнання цеху-виробника приладу та обґрунтування  методу і нормативу переносу цих  витрат на собівартість продукції. Кошторис розробляється за формою табл. 1.7, виходячи з планових нормативів діяльності цеху на рік початку виробництва нового приладу (табл. 7).

    Таблиця 1.7.

Кошторис  річних витрат на утримання та експлуатацію машин і обладнання цеху

Елементи  витрат Позначення Сума, тис. грн.
    1. Оплата праці  робітників
Фо.р 37
    2. Нарахування  на заробітну плату
38% від Фо.р 13.875
    3. Амортизація
Аоб + Ав.ос 115
    4. Електроенергія  технологічна
Тех. 186
    5. Ремонт і  технічне обслуговування
Роб + Рв.ос 158
    6. Зношування  малоцінного і швидкозношуваного  інструменту та виробничого оснащення
Зв.ос 45
    7. Послуги інших  підрозділів і організацій
Поб 29
    8. Інші витрати  
  11.678
    Разом річних витрат
Воб.р 595.553

      При розробці кошторису з таблиці  7 беруться всі ті показники, які стосуються витрат на утримання та експлуатацію машин, обладнання та виробничого оснащення. Нарахування на соціальні заходи здійснюється згідно з нормативами, які діють на час виконання розрахунків – 38%. Інші витрати (резерв коштів), згідно з практикою виробничої діяльності, беруться в розмірі 2-3 відсотків від суми попередніх позицій кошторису.

      На  собівартість продукції цеху-виробника  приладу ці витрати переносяться непрямим методом - за допомогою спеціального нормативу переносу витрат пропорційно  визначеній ознаці, що прямим способом характеризує ту чи іншу продукцію  цеху. В якості такої прямої ознаки на практиці найчастіше використовуються або прямі витрати на оплату праці  виробничого персоналу в собівартості продукції, або її трудомісткість.

Информация о работе Організація виробничого підрозділу підприємства та економічна оцінка витрат на виготовлення нової продукції