Організація потокового виробництва

 

Міністерство освіти і  науки, молоді та спорту України

Одеський національний політехнічний  університет

Інститут бізнесу економіки  і інформаційних технологій.

Кафедра економіка підприємства

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

(РОБОТА)

З дисципліни «Організація виробництва»

 

на тему:_____________________________________________________

____________________________________________________________

 

 

 

 

 

Студента (ки) _____ курсу ______ групи

напряму підготовки__________________

спеціальності_______________________

__________________________________

(прізвище та ініціали)

Керівник ___________________________

____________________________________

(посада, вчене звання, науковий  ступінь, прізвище та ініціали)  

 

Національна шкала ______________________   

Кількість балів: __________

Оцінка:  ECTS _____

 

 

                                                                     Члени комісії          ________________  ___________________________

                                                                                                                                             (підпис)                        (прізвище та ініціали)

                                                                                                      ________________  ___________________________

                                                                                                                                              (підпис)                        (прізвище та ініціали)

                                                                                                                                ________________  ___________________________

                                                                                                                                              (підпис)                         (прізвище та ініціали

 

 

 

 

 

м. Одеса – 2012 рік 

 

План:

1.Теоретична частина

Вступ

1.1. Основні риси та  принципи функціонально-вартісного  аналізу (ФВА)

1.2. Особливості застосування  функціонально-вартісного аналізу  при проектуванні нових виробів

1.3  Виробнича структура  підприємства

1.4 . Організаційна структура  підприємства 

2. Розрахункова частина

2.1.  Організація потокового виробництва.

2.2.  Розрахунок календарно-планових  нормативів альтернативних проектів  організації виробництва та визначення  економічно вигідного варіанту  організації виробництва

Висновок.

Список  використаної  літератури.

 

1. Теоретична частина.

Вступ

Функціонально-вартісний  аналіз (ФВА) відносять до найбільш ефективних видів аналізу діяльності щодо виявлення резервів економії витрат матеріальних, трудових і грошових ресурсів на виробництво продукції.

ФВА проводиться з метою  виявлення резервів зниження витрат за рахунок ефективніших варіантів  виробництва, ліпшого співвідношення між споживчою вартістю виробу та витратами на його виготовлення. Він  базується на пошуку способів зниження матеріало-, енерго- і трудомісткості продукції.

ФВА передбачає мінімізацію  витрат ресурсів у процесі виробництва  за рахунок поліпшення конструкції  виробів, удосконалення способів виготовлення деталей і вузлів, виявлення додаткових чи зайвих витрат, раціоналізації технології та використання ефективних матеріалів. Для здійснення цього аналізу  використовується звітна, облікова, конструкторсько-технологічна, нормативна й позаоблікова інформація.

 

 

1.1. Основні риси та принципи функціонально-вартісного аналізу (ФВА)

ФВА являє собою евристичний  метод дослідження функцій об’єкта, що направлений на оптимізацію техніко-економічних  параметрів на всіх стадіях життєвого  циклу. Для ФВА характерні наступні риси:

- Функціональний підхід, згідно з яким кожний об’єкт  розглядається як комплекс функцій  для більш повного та економічного  задоволення потреб їх споживачів (при цьому функції враховуються  як сутність об’єкта, а самі  об’єкти – як одна з можливих  форм її прояву).

- Принцип системності,  при якому функції розглядаються  з системних позицій із виділенням  функцій зовнішніх та внутрішніх, загально об’єктних та внутрішньо  об’єктних і т.п. функції, які  відображають поведінку об’єкта  оцінюють з точки зору їх  значення, витрат та ступеня їх  виконання. Шляхом порівняння  таких рис виявляються надто  затратні, що погано (недостатньо)  виконуються або, навпаки, що  виконуються вище потрібного  рівня. Таким чином, визначаються  напрямки та області подальшого  росту ефективності використання  об’єкта аналізу. Розв’язання  проблеми – як інакше, краще,  ефективніше досягнути виконання  конкретної функції, здійснюється  в подальшому за допомогою  комплексу методів активізації  творчого мислення.

- Принцип безперервного  зіставлення значимості функцій  та витрат на їх реалізацію, виділення найбільш вартісних  функцій та зон, з’ясування  функціональних надлишків.

- Принцип колективної  творчості, який припускає участь  в проведенні ФВА групи спеціалістів  різного профілю, активне використання  широкого арсеналу методів, що  стимулюють творче мислення, вироблення  нестандартних рішень (морфологічний  метод, “мозковий штурм”, синектика  алгоритм вирішення винахідницьких  задач (АВВЗ), метод контрольних  запитань і т. ін.).

- Принцип універсальності,  що дозволяє використовувати  ФВА практично у всіх сферах  людської діяльності, які пов’язані  із витратами.

- Метою кожного конкретного  випадку використання ФВА є  досягнення оптимуму користі  при мінімальних витратах.

- Функціонально-вартісний  аналіз може бути упроваджений  там, де є змога забезпечити  функцію доцільною діяльністю  людей та де результати їх  праці можуть бути отримані  більше ніж одним способом.

ФВА - це метод одночасного  і взаємозв'язаного дослідження  функції об'єкта і вартості цих  функцій. Функції і їхня вартість становлять об'єкт ФВА.

Під функціями розуміють  споживчі властивості (якість) об'єкта. Вони поділяються на п'ять груп:

1) головні функції, що  виражають призначення об'єкта;

2) основні функції, що  забезпечують виконання головних;

3) допоміжні функції, що  допомагають реалізувати основні; 

4) зайві або непотрібні функції

5) шкідливі функції. 

ФВА виходить із засадного  принципу можливості усунення зайвих чи додаткових функцій, виконуваних  виробами, тобто можливості зниження праце-, матеріало- і енергомісткості, а відтак, і собівартості виробів. Зайві функції виникають унаслідок  зміни призначення виробу, появи  інших виробів, що виконують аналогічні функції, зміни традиційних поглядів на призначення виробу та з інших  причин.

ФВА проводять групи спеціалістів. До цих груп входять економісти, конструктори й технологи. ФВА проводиться  в кілька етапів: інформаційно-підготовчий, аналітичний, творчий, дослідний і  впроваджувальний. Економісти виконують  перші два етапи, серед яких дуже важливим є аналітичний, коли проводиться  аналіз функцій з погляду їхнього  техніко-економічного призначення  і виробничих витрат. Головне завдання групи - виявлення оптимального співвідношення між споживчою вартістю об'єкта і  витратами на його виготовлення. Необхідно  домагатися того, щоб споживча вартість об'єкта зростала, а витрати на нього  скорочувались.

Фінансово-економічний аналіз здійснюють фінансові та кредитні органи. Фінансові установи проводять, в  основному, зовнішній аналіз діяльності підприємств на підставі квартальної  і річної звітності, звертаючи головну  увагу на фінансові результати: виконання  фінансового плану, ефективність використання фінансових ресурсів, рентабельність, платоспроможність, виконання зобов'язань  перед бюджетом, фінансовий стан і  резерви його поліпшення, збільшення платежів до бюджету. Такий аналіз проводиться  одночасно з аналізом виконання  виробничої програми.

Головною передумовою  застосування ФВА є проведення маркетингового аналізу потреб ринку та потенційного попиту. Саме результати маркетингових  досліджень уможливлюють створення  функціональної моделі виробу, яка  відповідає вимогам споживачів нового для фірми ринкового сегмента. Після реалізації функціональної моделі в конкретному товарі слід очікувати  успішного продажу модифікованого товару новому контингентові споживачів.

Отже, на підготовчому етапі  здійснення інверсної форми ФВА  вирішальну роль відіграє сегментування  ринку та вибір нових сегментів  з метою перетворення їх на цільові. Інколи цій меті можуть передувати зміни виробничого та збутового  потенціалу фірми. У такому разі об’єкт ФВА визначається наявністю нового сегмента, а кінцева мета аналізу  передбачає пошук нових функцій  та нового рівня якості відповідно до вимог нових споживачів. Є суттєві  особливості також і в інформаційному забезпеченні інверсної форми ФВА, що пояснюється необхідністю проведення обстежень споживачів у нових  сегментах ринку. Подоланню цих  ускладнень сприяє більш глибоке  вивчення технічних та технологічних  особливостей виробу, який передбачається модернізувати.

Формування нової функціональної моделі майбутнього виробу здійснюється на аналітичному етапі. Інверсна форма  ФВА передбачає розв’язання цього  завдання додаванням до вихідного набору вже існуючих зовнішніх функцій  виробу (об’єкта аналізу) нових функціональних властивостей, які відповідають вимогам споживачів цільового ринкового сегмента. Це означає, що нова функціональна модель виробу складається зі старих і нових функцій, котрі мають значення для споживачів майбутнього цільового ринку. При цьому перехід виробу до нового сегмента може супроводжуватися не тільки появою нових функцій, а й утратою певних «традиційних» властивостей та функцій виробу.

ФВА проводиться в кілька етапів: інформаційно-підготовчий, аналітичний, творчий, дослідний і впроваджувальний. Економісти виконують перші два  етапи, серед яких дуже важливим є  аналітичний, коли проводиться аналіз функцій з погляду їхнього  техніко-економічного призначення  і виробничих витрат. Головне завдання групи - виявлення оптимального співвідношення між споживчою вартістю об'єкта і  витратами на його виготовлення. Необхідно  домагатися того, щоб споживча вартість об'єкта зростала, а витрати на нього скорочувались.

 

1.2. Особливості застосування функціонально-вартісного аналізу при проектуванні нових виробів

Для забезпечення найменшої  вартостi при проектуваннi продукцiї  застосовують функцiонально-вартiсний аналiз (Value Analysis/Value Engineering—VA/VE ), що складається  з вартiсного i конструкторського  аналізу.Цiль цього аналiзу полягає  в спрощеннi продукції i технологiчного  процесу, а основне завдання —  у досягненнi еквiвалентних чи навiть бiльш високих показникiв досконалостi продукцiї з меншими витратами  при забезпеченнi усiх функцiональних основних вимог, визначених споживачем. Аналiз VА/VЕ вирiшує це завдання, вiдшукуючи необов’язковi витрати i вiдмовляючись  вiд них.

Теоретично, аналiз вартостi (VА) проводиться для продукції, що вже знаходиться у виробництвi, i використовується для оцiнки виконання  технiчних умов продукцiї i вимог, зазначених у виробничiй документацї. Звичайно такий аналiз здiйснюється вiддiлами iз закупiвель матерiалiв у якостi одного зi способiв скорочення витрат. Що стосується аналiзу вартостi в процесi розробки продукту, то вiн виконується  перед стадiєю виробництва i розглядається  як метод, що дозволяє уникнути надлишкової  вартостi. На практицi, однак, мiж двома  цими видами аналiзу, застосовуваними  до конкретної продукцiї iснує тiсний зв’язок. Це вiдбувається тому, що новi матерiали, технологiчнi процеси тощо, застосування яких випливає з аналiзу вартостi VА, вимагають проведення нового конструкторського  аналiзу VЕ, викону ваного в рамках проектування. Аналiз VА/VЕ виконується, щоб одержати вiдповiдь на наступнi важливi питания.

• Чи не володiє дана продукцiя  якостями, що не є для не необхiдними?

• Чи не можна об’єднати двi чи кiлька деталей в одну

•Яким чином можна зменшити масу виробу?

• Якi нестандартнi деталi можна  видалити з конструкції?

Єдине розходження мiж  вартiсним аналiзом i вартiсним iнжинiрингом полягає в стадiї, на якiй застосовується метод. Вартiсний аналiз це пошук  можливостей скорочення витрат на виготовлення iснуючого товару чи послуги, при яких не вiдбувається зниження цiнностi продукту. Вартiсний iнжинiринг заснований на тiм же самому принципi, але застосовуваному на етапах проектування нового продукту.Вартiсний аналiз починається з визначення функцiї (функцiй) продукту. Далi проводиться детальний аналiз дизайну i будови продукту з метою усунути тi елементи, що не потрiбнi для виконання його функцiй.

Важливо чітко позначити  усi функцiї якi виконує продукт, i пов’язати їх з цiною. У вартiсному  аналiзi визначаються двi складовi, що разом  дають вартiсть продукту: