Організація і техніка проведення зовнішньоекономічних операцій

     Текст зовнішньоекономічного контракту викладається на аркуші таким чином: з одного боку вказуються умови контракту на мові іноземного СГД, з іншого боку, переклад на українській мові. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВОК

     Щоб досягти збалансованості економіки  і рівноваги внутрішнього ринку України, стимулювання прогресивних змін в економіці, створення сприятливих умов для входження економіки України в систему міжнародного поділу праці, державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності повинно забезпечити захист всіх економічних інтересів України і законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

     При переході на зовнішній ринок товарів (робіт, послуг) в якості експортера або імпортера підприємству доцільно провести такі дії:

• встановити мету здійснення експортно-імпортних операцій;
• проаналізувати умови функціонування підприємств, з яким суб’єкти будуть заключати угоди;
• заключити угоди на реалізацію товарів, робіт, послуг;
• оцінити зовнішнє середовище, вибрати ринки збуту або ринки закупівель, знайти шляхи виходу на них;
• визначити ціну товару та умови його постачання.

     Здійснюючи  зовнішньоекономічну політику держава  застосовує економічні і адміністративні  методи. Для більш ефективного  здійснення регулювання в області  зовнішньоекономічної діяльності державі  необхідно приділяти більше уваги підвищенню ефективності іноземних капіталовкладень в цілому для економіки України, що забезпечить створення сприятливого інвестиційного клімату.

     Щоб успішно витримувати конкуренцію  на світових ринках, вистояти в боротьбі за ринки збуту своєї продукції Україні необхідно:

• підвищити ефективність економіки, яка базується на розвитку ринкових відносин;
• всебічно збільшувати експортну спрямованість зовнішньоекономічної діяльності;
• забезпечувати перехід до розрахунків з зарубіжними партнерами у вільноконвертованій валюті;
• удосконалити концепцію розвитку експортно-імпортних операцій.

     Для того щоб уникнути негативних обставин в боротьбі за ринки збуту, суб’єктам  зовнішньоекономічної діяльності потрібно постійно слідкувати за змінами, які  відбуваються в механізмі зовнішньоторговельного регулювання, знати відмінності національних митних режимів, норми та правила, які вводяться міжнародними угодами. Тобто, сутність державного регулювання зовнішньоекономічних зв’язків міститься у забезпеченні гармонії інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ  ІІ

ВИХІДНІ ДАНІ

Варіант 1

     Українське  підприємство ТОВ “Укрімпорт” (м. Харків) – суб’єкт ЗЕД – спеціалізується на імпорті й оптовому продажі товару – апельсинів – на ринку України. Середній обсяг продажів підприємства при ціні товару 5 грн/кг складає 40 т на місяць. Відповідно до щомісячного плану закупівель імпортні постачання товару здійснюються 2 рази на місяць партіями по 20 т. ТОВ “Укрімпорт” направило комерційні запити потенційним іноземним партнерам із Греції, Іспанії, Туреччини – експортерам аналогічного по якості товару.  Запити стосувались ціни товару в доларах США на найближчі 3 місяці за різними умовами поставки  (FCA, CPT, CIP) і доставці товару в Україну автомобільним транспортом. У відповідь на запити підприємство “Укрімпорт” одержало оферти (комерційні пропозиції) з ціновими відомостями про товар, які подані в табл.1.

           Таблиця 1 – Цінові дані комерційних пропозицій

 

     Підприємство  “Укрімпорт” провело маркетингове дослідження ринку транспортних і страхових послуг, результати якого наведені в табл. 2.

     При транспортуванні вантажу з Греції через автомобільний пункт пропуску на українсько-молдовському кордоні (Одеська  область) відстань від м. Салоники до м. Харків складає 1750 км, у тому числі  кордон–м. Харків – 660 км.

     Таблиця 2 – Вартість транспортних і страхових послуг

 

     При транспортуванні вантажу з Іспанії  через автомобільний пункт пропуску на українсько-польському кордоні (Волинська область) відстань від м. Мадрид до м. Харків складає 4070 км, у тому числі кордон–м. Харків – 930 км .

     При транспортуванні вантажу з Туреччини  через автомобільний пункт пропуску на українсько-молдовському кордоні (Одеська область) відстань від м. Анкара до м. Харків складає 2100 км, у тому числі кордон–м. Харків  – 660 км.

     Витрати підприємства на проходження сертифікації і різних видів контролю  (фітоконтролю, радіологічного, санітарного й ін.), а також виконання інших формальностей для одержання дозволів, свідоцтв, сертифікатів щодо імпорту в Україну даного товару складають 2500 грн за партію товару. Додаткові витрати по виконанню імпортних митних формальностей (послуги митного складу, митного брокера й ін.)  складають 1000 грн за партію товару. Щомісячні витрати підприємства, які пов’язані зі збереженням і реалізацією вантажу на внутрішньому ринку (оренда складу,  банківські операції, заробітна плата й ін.), складають 35000 грн.  
 
 
 
 

     Визначення  найбільш вигідної за ціною комерційної пропозиції

     Комерційна  пропозиція, яка відповідає найменшому значенню загальних витрат на придбання і реалізацію імпортного товару, є найбільш вигідною.

     Загальні витрати підприємства на придбання і реалізацію імпортного товару складають:

     → контрактна вартість;

     → витрати по доставці вантажу від постачальника до міста призначення (транспортні витрати, витрати по страхуванню, експортні та імпортні митні платежі, витрати на проходження сертифікації, різних видів контролю та виконання інших формальностей дозвільної системи щодо здійснення імпортної операції), якщо вони не входять до контрактної вартості товару відповідно до базових умов поставки INCOTERMS–2000;

     → витрати,  що пов’язані зі збереженням і реалізацією товару на внутрішньому ринку.

     Контрактна  вартiсть – вартiсть товарiв, яку покупець сплачує продавцю  вiдповiдно до умов зовнiшньоекономічного договору (контракту).

Контрактна вартість комерційної пропозиції фірми «KARAT» Греції дорівнює добутку ціни партії апельсинів (310$/т) на кількість партії товару (20 тонн): 310*20=6200$ за 20 тонн апельсинів за умовами FCA, м. Салоніки; 20*430=8600 $ (CPT, м. Харків); 20*460=9200 $ (CIP, м. Харків).

     Розрахунок  контрактної вартості інших фірм:

            Фірма "BRIG" (Іспанія):

FCA, м. Мадрид: 20*240=4800 $

CPT, м. Харків: 20*420=8400 $

CIP, м. Харків:20*435=8700 $

      Фірма "OSCAR" (Туреччина):

FCA, м. Анкара:20*360=7200 $

CPT, м. Харків:20*445=8900 $

CIP, м. Харків: 20*465=9300 $

Витрати по доставці вантажу від постачальника до міста призначення:

     Транспортні витрати дорівнюють добутку вартості транспортування (5 грн/км) та відстані від міста Салоніки до міста Харків (1750 км) = 5*1750=8750 грн ( за умовами FCA).Необхідне значення відстані знаходиться у додатку 1. Витрати на транспортування за умовами FCA з м. Мадрид до Харкова = 5грн/км*4070 км = 20350 грн. Витрати на транспортування за умовами FCA з м. Анкара до Харкова = 5*2100=10500 грн.

     Продавець оплачує транспортні витрати  за умовами CPT м. Харків та CIP м. Харків.

     Страхування перевезення вантажу від випадкової загибелі чи ушкодження:

     Перевезення з Греції: страхування складає 5 % від ціни FCA=5%*31000=1550 грн.

     Страхування перевезення товару з Мадриду  складає 6,5% від ціни FCA= 6,5%*24000=1560 грн.

     Страхування перевезення товару з Туреччини складає 7% від ціни FCA=7%*36000 = 2520грн.

     Митна вартість партії товару:

     За  умовами FCA, м. Салоніки - митна вартість дорівнює сумі контрактної вартості, страхування, вартості транспортування по іноземній території:

     Митна вартість =31000+5*1090+1550=38000 грн.

     За  умовами CPT митна вартість розраховується як сума контрактної вартості та страхування мінус вартість транспортування по українській території:

     Митна вартість =43000+1550-660*5=41250 грн.

     За  умовами CІР від контрактної вартості віднімається вартість транспортування по українській території:

     Митна вартість=46000-660*5=42700 грн.

     Результати  розрахунків митної вартості для  інших країн наведені у таблиці 3. 

      Тарифне і нетарифне регулювання

Методи  регулювання зовнішньої торгівлі можна розділити на такі:

• тарифні (митні), що ґрунтуються на використанні митних тарифів;
• нетарифні - квоти, ліцензії, субсидії, демпінг та ін.

Тарифні методи за суттю є економічними і діють через ринковий механізм, вони спрямовані на здешевлення експорту, подорожчання імпорту і впливають на фінансові результати діяльності учасників ЗЕД.

Нетарифне регулювання - це комплекс заходів обмежено-заборонного порядку, що перешкоджають проникненню іноземних товарів на внутрішній ринок країни.

Найважливішим засобом економічного регулювання зовнішньої торгівлі є митний тариф - систематизований перелік ставок митних тарифів, якими обкладають товари у разі імпорту або експорту з країни.

В Україні  діє єдиний митний тариф, визначений відповідним законом.

      Таблиця 3 – Витяг з Митного Тарифу України