Зміст

Реферат................................................................................................................3

 

Реферат

 
 

      Курсова робота:  43с., 23 джерела.

      Об’єкт  дослідження – біржи, міжнародні аукціони та тендери.

      Мета  написання - полягає в дослідженні питань, пов’язаних з формами організації міжнародної торгівлі, зокрема з такими  як біржова торгівля, міжнародна аукціонна торгівля та тендери.

     Метод дослідження – описовий.

      Актуальність  обраної мною теми курсової роботи полягає в тому, що міжнародний  розподіл праці, світовий ринок, світове  господарство з їх основними компонентами та специфікою стали найважливішими чинниками розвитку людства. В цих умовах особливого значення набуває міжнародна торгівля; розвиток її організаційних форм, зростання її обсягів. Важливе місце в організації діяльності міжнародних товарних ринків займають біржі, аукціони, тендери, ярмарки та виставки. Міжнародна торгівля є одним з найбільш важливих елементів інтегрування підприємства в глобалізовану економіку (у тому числі і через участь на міжнародних аукціонах,  конкурсних торгах (тендерах), ярмарках тощо). Нажаль, очевидні переваги, надані можливістю брати участь у цих проектах використовуються підприємствами не повною мірою.  

    Курсова робота може бути використана в якості довідкового матеріалу студентами економічних спеціальностей, які зацікавлені у розширенні своїх знань в області організації міжнародних аукціонів і конкурсних торгів,  і виробленню навичок ефективної участі в них. 
 

    ТОВАРНА БІРЖА, Ф'ЮЧЕРСНА УГОДА, ХЕДЖУВАННЯ, МІЖНАРОДНІ АУКЦІОНИ, ТОРГИ 
 
 

1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ ТА МІЖНАРОДНИХ ТОВАРНИХ РИНКІВ

1.1 Сутність та загальна характеристика  міжнародних товарних бірж, виставок  та ярмарок

      Товарна біржа — це ринок масових, якісно рівноцінних товарів, на якій угоди  здійснюються без їх наявності. Біржова торгівля дає змогу концентрувати попит і пропозицію на товари в певних географічних пунктах без обов'язкового завозу туди товарів. На товарних біржах продаються тільки так звані біржові товари, які в масовій кількості однорідні. Партії товарів при цьому можуть бути легко замінені: бавовна, каучук, цукор, зернові, шовк, шерсть, кольорові метали, нафта, соєві, бобові, масло, кава, жива худоба, апельсиновий сік і т.д.

      Технічних товарів на біржі нема, бо це якісно різнорідні товари, для яких характерна швидка зміна моделей.

      Біржові товари продаються та купуються без  огляду за зразком чи на основі якісних  характеристик, відомих покупцю  чи продавцю. Тому в результаті угоди  відбувається перехід із рук у  руки не товару, а документа, що підтверджує власність на товар, тобто контракту.

      Цікавий і такий факт: етимологія слова  «біржа» пов'язана з торгівлею. Вона бере початок від латинського  слова «бурса», що означає «шкіряний  гаманець». Термін отримав прописку у голландському місті Брюгге, що відомий як один із найбільших торгових центрів півночі Європи. Його недарма називали «маклером християнських міст» - тут розташовувалась біржа.

      Термін  «біржа» пов'язаний з ідентичною назвою площі біржових зборів у Брюгге, на якій стояв дім, що належав роду Ван дер Бурсс. У нього був герб - три шкіряних гаманці (тер бурсс).

      Подальше  повсюдне використання слова “біржа”  зумовлене, очевидно, тим, що воно означало як «шкіряний гаманець», так і  в переносному значенні грошові  суми взагалі. Перша товарна біржа (хлібна) виникла в Амстердамі в XVII ст.

      Загалом у світі існує два типи біржі - товарна та фондова. Якщо товарна  біржа - це постійно діючий оптовий  ринок однорідних товарів, то на фондовій біржі обертаються цінні папери й іноземна валюта.

      Далі  йтиметься про міжнародну товарну біржу, оскільки в ній найповніше виражений зовнішньоекономічний аспект діяльності.

      Слід  зазначити, що товарна біржа - це породження капіталістичної вільної конкуренції. З розвитком монополістичних тенденцій значення біржі трохи знизилось. Поступово багато колишніх біржових товарів, як, наприклад, вугілля, чорні метали, перестали бути об'єктом біржового продажу. Продаж хліба, кави, какао та деяких інших товарів став об'єктом сильного державного втручання, а також впливу міжнародних товарних угод. І все ж сьогодні на біржу припадає 15-20% усього капіталістичного товарного експорту. Характерно, що хоч велика кількість товарів продається поза біржею, проте їхні ціни визначаються за котируванням відповідних товарних бірж, яке публікується у біржових бюлетенях та масовій пресі, наприклад, «Нью-Йорк таймc». Але щодо багатьох біржових товарів діяльність бірж перебуває під фактичним контролем монополістичних об'єднань, тому ціни нерідко не визначаються як результат вільної гри попиту та пропозиції, а диктуються монополіями.

      Найбільші світові біржі:

• «Чикаго Борд оф Трейд» концентрує 30% всього обсягу біржової торгівлі США (оборот - близько 500 млрд.дол. на рік), основні товари: золото, срібло, зернові, сік, боби.
• «Чикаго Меркенталь» зосереджує 20% біржової торгівлі країни (оборот - понад 250 млрд. на рік), основні товари: свинина, жива худоба, картопля, яйця;
• «Нью-Йоркські біржі» охоплюють 20% біржової торгівлі США (оборот - більше 260 млрд.дол. на рік), основні товари: кава, цукор, шерсть, дорогоцінні метали, картопля, бавовна, апельсиновий сік.

      На  біржі США, Англії та Японії припадає 90% усіх біржових операцій.

      У країнах, що розвиваються, через недостатність  капіталу біржова торгівля не розвинута (за винятком Сінгапуру). Така ж ситуація і в країнах СНД, у т.ч. в Україні.

      Основні ознаки міжнародних бірж:

• ціни світового ринку;
• товари - активні суб'єкти міжнародної торгівлі;
• вільний валютний і податковий режим торгівлі (як правило).

      Необхідно виділити три важливих аспекти діяльності біржі -юридичний, організаційний і економічний.

      Юридичний аспект. Йдеться про існування  офіційно зареєстрованого об'єднання  у формі акціонерного товариства чи товариства з обмеженою відповідальністю. У ці товариства входять капіталовкладники, комерційні посередники, котрі використовують як спільне у власності, так і орендоване майно. У країнах зі зрілою ринковою економікою звичайно в акціонерному товаристві (компанії) майно стає неподільною власністю товариства, а у товаристві з обмеженою відповідальністю (партнерстві) - пайовим капіталом, який можна повертати учасникам як у грошовій, так і в натуральній формі. Економічна основа такої відмінності полягає в тому, що біржі, які організовуються у вигляді акціонерних товариств, звичайно створюються для розширення справи і повинні реінвестувати частину отриманого прибутку, котрий утворюється зі спільно заробленого акціонерами доходу, що не надходить у розподіл за дивідендами і таким чином перетворюється на неподільну власність товариства як юридичної особи.

      Біржі з недостатнім вихідним капіталом найчастіше реєструються як товариства з обмеженою відповідальністю, що означає необхідність розподілу більшої частини прибутку між учасниками. У такому разі відбувається нарощування індивідуальних паїв, які при ліквідації товариства чи при виході з нього передаються кожному або в грошовій, або у натуральній формі, або в обох одночасно. Така принципова схема, котрої у нашій країні, однак, дотримуються досить рідко.

      По  відношенню до загального біржового  майна усі члени біржі виступають співвласниками чи співкористувачами, одночасно залишаючись кінцевими власниками внесених вкладів і, що найважливіше, доходів, які отримуються. Вони становлять колектив у західних країнах найчастіше фізичних (іноді юридичних) осіб, тобто окремих громадян (чи організацій), які отримують торговий прибуток у специфічній формі - комісійних, біржових і брокерських зборів.

      Організаційний  аспект. Товарна біржа - це торгове  місце особливого типу, де сходяться  покупець і продавець або безпосередньо  один з одним (на відкритій для непрофесіоналів біржі), або через посередників-фахівців (брокерів, ділерів, маклерів на закритій біржі). Це місце, де оптовий попит і пропозиція зводяться в одну точку, - біржове кільце для кожної товарної секції. Головний засіб досягнення цієї цілі - стандартизація самих об'єктів торгівлі - товарів на готівкових і контрактів на термінових біржах. Стандартизуються також правила ведення торгів, процедури проходження замовлень, порядок розрахунків за угодами та інші види біржової діяльності.

      Розглянута у такому ракурсі біржа постає як своєрідний механізм ведення торгових операцій на основі принципу управління вільною конкуренцією через обмеження можливості доступу до товарів і гласність виявлення цін.

      Основними учасниками біржових операцій є члени  біржі, тобто юридичні чи фізичні особи, які мають свою частку у статутному капіталі біржі, і посередники, брокери, які допомагають укладати угоди у біржовому кільці. Брокер не може представляти інтереси покупця чи продавця. Його завдання - знайти покупця чи продавця і надати їм допомогу в укладенні контракту. Брокер є постійним співробітником біржі, і за свою роботу він отримує винагороду у вигляді відсотка від укладеного контракту.

      Основні етапи операції на Лондонській біржі  металів:

1. - доручення клієнта купити чи продати;
2. - здійснення угоди в біржовому кільці;
3. - лист брокера у ліквідаційну касу з проханням зареєструвати здійснену у біржовому кільці угоду;
4. - відповідь ліквідаційної каси про реєстрацію;
5. - відправлення клієнтові контракту з відривним талоном;
6. - повернення клієнтом підписаного відривного талона як підтвердження його згоди на контракт.

      На  товарній біржі розрізняють дві  категорії біржових угод: угоди на реальний товар (угоди «спот») і ф’ючерсні  угоди. Спочатку розглянемо угоди на реальний товар. Відмінністю цих угод є те, що продавець дійсно хоче продати і поставити реальний товар, а покупець - купити і мати його в наявності. Ці угоди укладаються як з терміновою поставкою, так і з поставкою у майбутньому. У разі термінової поставки товар повинен перебувати на одному зі складів біржі. Після підписання контракту він поставляється протягом двох тижнів. Але бувають угоди на товар, який поставляється протягом тривалішого періоду (до 3-х місяців). Це угоди типу форвард.

      Клієнт  по телефону чи факсу робить замовлення. Воно має три показники: кількість, термін поставки, ціну. Доручення клієнта може бути виконане, коли він матеріально гарантує виконання своїх зобов'язань (застава в 10% чи банківська гарантія).

      Біржовий  контракт буває у двох формах: «А»  — для угод усередині кільця і «Б» — для угод між брокером і клієнтом.

      Сьогодні  набагато вдосконалена техніка біржових операцій. Замість дощок, де позначення наносяться крейдою, діють телеекрани. Функціонують комп'ютери. Міжнародна розрахункова палата обслуговує більшість бірж. Деякі біржі вже не мають біржового кільця, і зв'язок брокерів відбувається через ЕОМ і телеекрани.

      Ф'ючерсна  біржа - це ринок фіктивного товарного  капіталу. Тут покупця та продавця цікавить не сам товар, а можливість отримати різницю в його вартості через певний термін. Економічними передумовами торгівлі на строк є сезонність виробництва, неоднаковість періоду виробництва й обороту, нестабільність виробництва, низька еластичність попиту і т.д.

      Ф'ючерсну  угоду іноді називають «ринком  цін»; контракти тут зберігають права лише на ціни, а термін і якість не залежать від них.

      Звичайно  при укладенні ф'ючерсного контракту  продавець розраховує, що ціни на товар  у майбутньому знизяться, а покупець, навпаки, - що підвищаться.

      Біржові гравці, що грають на зниження, називаються «ведмеді» (bears), а на підвищення — «бики» (bulls). Контракт, куплений у розрахунку на наступне зниження, йменується «короткий» (short), a на підвищення - «довгий» (long).

      Кожний  ф'ючерсний контракт має чітко зафіксовану  кількість товару.

      Ф'ючерсні  угоди укладаються на певну кількість  контрактів, а не на кількість товару. В контракті вказується тільки ціна і термін поставки. Виграє той покупець чи продавець, який правильно вгадує реальну ціну товару (контракт на продаж чи купівлю якого вже підписаний) через певний строк.