Оптимальні розміри селянських (фермерських господарств)

Тому актуальним є питання щодо визначення оптимального розміру їх землеволодінь та землекористувань сільськогосподарського призначення. При

*Журнал ТПП Україна «Діловий вісник» №04 (179) 2009.      

цьому нові оптимальні розміри сільгосппідприємств повинні відповідати всім особливостям ведення товарного виробництва, інтересам виробників та світовим тенденціям концентрації виробництва з урахуванням соціальної відповідальності бізнесу.

Враховуючи те, що в Україні фактично не існує великотоварного виробництва продукції тваринництва і майже всі діючі сільськогосподарські підприємства спеціалізуються на виробництві продукції рослинництва, можна стверджувати, що вони є однорідними за економічним механізмом господарювання і можуть бути порівняні між собою за площею сільськогосподарських угідь чи ріллі.

Оптимальні розміри сільськогосподарських підприємств прийнято визначати за сукупністю факторів: виробничим напрямом, впровадженням інновацій, природно-економічними умовами регіону та рівнем розвитку продуктивних сил галузі за кожен окремий період. Найважливішими критеріями оптимальності розмірів сільськогосподарського виробництва є: максимум валової і товарної продукції, прибутку з розрахунку на одиницю (або на 100 га ) площі сільськогосподарських угідь або ріллі, максимум виходу продукції в натуральному виразі з розрахунку на одиницю площі при найменших витратах на одиницю продукції або мінімуму витрат з розрахунку на одиницю (або на 100 га ) площі сільськогосподарських угідь або ріллі. В Україні у 2008 році згідно зі статистичною звітністю (форма № 50 с.-г. „Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств за 2007 рік”) з 16718,6 тис. га угідь, які належать сільськогосподарським підприємствам усіх форм власності та господарювання, що звітували, 15587,1 тис. га орендується, що становить 93,2 % землекористувань.* В Україні, вважаємо за доцільне при визначенні оптимального розміру

*Основні економічні показники виробництва продукції сільського господарства в сільськогосподарських

підприємствах за 2008 рік: Стат. бюл. / за ред. О.М. Прокопенка. — К.: Держкомстат України, 2008. — 78 с.

сільськогосподарських підприємств враховувати як фактор максимум орендної плати за 1 га сільськогосподарських угідь або ріллі (оскільки орендуються переважно саме ці види угідь).

Доцільно також враховувати і питому вагу технічних культур у посівній площі (або питому вагу їх зібраної площі у площі ріллі), оскільки надмірне розширення площ культур цієї групи, особливо соняшнику, спричиняє збідніння й деградацію ґрунтів, а також унеможливлює застосування науково обґрунтованих сівозмін у землеробстві.

Визначення оптимального розміру землекористування доцільно проводити з використанням методів групування, прямого розрахунку, ранжування, економікоматематичного моделювання, експертних оцінок тощо.           З аналізу статистичних даних Державного комітету статистики України видно, що площа угідь, що належала сільськогосподарським підприємствам України у 2007 році, порівняно з 2005 роком скоротилася на 1226 тис. га, або на 5,6 %; загальна кількість підприємств усіх форм власності та господарювання скоротилася на 1792, або на 3,4 %. За цей період спостерігається підвищення рівня концентрації сільськогосподарських угідь: кількість підприємств, що мають площу угідь від 4000 до 5000 тис. га у 2007 році, порівняно з 2005-м зросла на 7,4 %; понад 5000 тис. га — на 4,1 %, у тому числі понад 10000 тис. га — у півтора раза. При цьому площа угідь, що припадає на одне підприємство, зросла на 0,7; 8,6 і 12,7 % відповідно (табл. 1).

Таблиця - 1. Групування сільськогосподарських підприємств України за площею

сільськогосподарських угідь, 2005—2007 роки

Примітка. Використано дані Державного комітету статистики України*

Детальний аналіз свідчить, що у 2006 році в Україні найбільш прибутковими (з розрахунку на 1 га ріллі) виявилися сільськогосподарські підприємства з площею ріллі понад 6000 га (табл. 2). Також спостерігається чітка тенденція до зростання рівня прибутковості з розрахунку на 1 га ріллі зі збільшенням площі ріллі групи підприємств. При цьому рівень прибутковості останніх з площею понад 6000 га ріллі у 3,7 раза вищий, ніж підприємств, що

*Сільське господарство України за 2005, 2006, 2007 рр.: Стат. зб. / за ред. Ю.М. Осауленка. — К.:

Держкомстат України, 2008,2007,2006.

мають площу ріллі до 1000 га. Вартість товарної продукції з розрахунку на 1 га ріллі має аналогічну тенденцію, за винятком групи підприємств з площею ріллі до 1000 га.                                                                                                                        

Ця тенденція є закономірною, оскільки неодноразово було доведено переваги великомасштабного спеціалізованого сільськогосподарського виробництва над дрібним. Застосування методу ранжування за максимумом прибутку і мінімумом собівартості з розрахунку на 1 га ріллі дає змогу встановити, що лідируючу позицію займають підприємства з площею ріллі понад 6000 га, а на другому місці— з групи 2001—3000 га ріллі.

                          Таблиця - 2. Групування сільськогосподарських підприємств

України за площею ріллі у 2006 році

Примітка. Використано дані Державного комітету статистики України

Господарювання у зоні Лісостепу і Полісся України має свої особливості, які не можуть не позначитися і на оптимальних розмірах сільськогосподарських підприємств.

Згідно з розрахунками УААН, для рослинницьких підприємств одним із визначальних факторів оптимізації землекористування, поряд з економічними показниками результату господарської діяльності, необхідно враховувати фактор раціонального використання комплексу технічних засобів, які забезпечують виконання всіх технічних операцій у землеробстві. При цьому враховують продуктивність техніки й обсяги робіт. Було визначено, що для фермерських господарств зернового напряму при використанні тракторів марок МТЗ, ЮМЗ і Т-150 оптимальним є розмір землекористування 350—1000 га. При використанні більш потужної техніки розмір землекористування господарства має пропорційно зростати до 1600—2000 га, 3200—6000 га і т.д. Слід також зазначити, що за цими ж розрахунками прибутковість рослинництва зростає пропорційно збільшенню посівних площ культур: у 2000 році при площі землекористування 250—500 га рівень рентабельності рослинництва становив 18—23 %, а при площі 3—5 тис.га — 60—66 %.*

Для підприємств тваринницького напряму при оптимізації розмірів слід враховувати рівень концентрації поголів’я та необхідність розширення площ кормових культур. Виходячи з норм потреби у кормах та врожайності кормових культур, було визначено розміри площ ріллі, необхідних для забезпечення потреб тваринництва в кормових ресурсах (табл. 3).*

*Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Лісостепу України / Укр. акад. аграр. наук; ред-

кол.: М.В. Зубець [та ін.]. — К.: Логос, 2004. — 776 с. С. 65.

            Таблиця -               3. Оптимальні площі ріллі для сільськогосподарських підприємств

різних напрямів спеціалізації у тваринництві

        Так, у середньому для зони Лісостепу України можна виділити два пороги оптимального розміру землекористування — 3-4 тис. га і понад 6 тис. га. Це дасть змогу одержувати стабільні прибутки від рослинництва й розвивати галузь тваринництва.

На  початок 2010 року в Чернігівській  області зареєстровано 477 фермерських господарств, у т.ч. 390 діючих. 

Найбільше діючих фермерських господарств знаходиться в Чернігівському (39), Бахмацькому (38), Ічнянському та Прилуцькому (по 34) районах. 

На сьогодні фермери області мають у користуванні 78,4 тис.га сільськогосподарських угідь, із яких 74,5 тис.га – рілля (рік тому, відповідно, 73,8 тис.га та 71,0 тис.га). 

Із загальної площі сільськогосподарських угідь 89,5% взяті в оренду.

У порівнянні з 2000 роком площа сільськогосподарських угідь фермерів зросла у 2,7 раза, 2005 роком – на 43,4%. У середньому на одного фермера, який займається сільськогосподарською діяльністю, припадає 195 га сільськогосподарських угідь (рік тому –  183 га).* 

*Головне управління статистики у Чепнігівській області.

Одним із основних факторів, який впливає на побудову і організацію обліку у сільськогосподарських підприємствах є розмір земельної ділянки, структура посівних площ та форма власності на землю.

Таблиця 4 – Групування діючих господарств Чернігівської області за площею           сільгоспугідь*