Оцінка економічної ефективності ЗЕО

Джерело: складено автором відповідно до ЗУ «Митний  тариф України».

     Система нетарифного регулювання. Основу системи нетарифного регулювання імпорту сої до України становить система стандартизації та сертифікації, що посвідчує відповідність продукції що імпортується національним технічним вимогам та стандартам. Інформацію щодо діючих в Україні стандартів відносно сої представлено у табл. 3.2. 
 
 
 
 

     Таблиця 3.2

Діючі в  Україні державні стандарти щодо сої.

Джерело: складено автором за даними: //www.ecolab.org.ua/service/types/plant/5346.html

     Загалом, підприємство «Нібулон» вимагає  ввозити сою якістю відповідно до ДСТУ 4964:2008.

     Митні процедури з даним  товаром. Будь-який імпортований товар має пройти через митницю. Митниця існує для того, щоб контролювати ввезення товарів. При митному оформленні товару здійснюються:

     1) визначення товару; 

     2) митне оцінювання товару, виходячи  з якого в більшості випадків  визначається сума мита і податків.

     За  звичайних умов товар проходить  через митницю і ввозиться  в країну одночасно. Виняток із цього правила має місце, коли товар потрапляє на певну територію країни імпорту, наприклад у "вільну економічну зону".

     В багатьох країнах товар можна ввезти і до сплати мита. При цьому митниця одержує від імпортера (його представника) спеціальний документ. Він встановлює обов'язок імпортера сплатити суму податків, мита й інших обов'язкових платежів у зазначений у ньому термін.

     У торгівлі можуть виникнути такі основні труднощі, пов'язані зі здійсненням митних процедур:

     - дуже складні митні процедури.  Вони призводять до того, що вартість товару штучно завищується;

     - для різних товарів існують  різні митні ставки;

     - ставки мита і зборів (плата  за митне оформлення і пов'язані з ним дії державних органів), процедура їхньої сплати, порядок митного оформлення можуть бути змінені, а інформацію про це опубліковано незадовго до цього, а то і взагалі postfactum.;

     - багато держав стягують з того  самого товару різні мита, залежно  від того, з якої країни товар  надходить. 

     Як  вже зазначалося, на даний момент ставка імпортного мита на сою є  нульова.

     Заборони, вимоги, які застосовуються до сої при зовнішньоторговельних операціях.

      Сільськогосподарська   продукція, а саме соя,   яка  ввозиться  на  митну територію     України,    підлягає    санітарно-епідеміологічному, радіологічному та ветеринарному контролю.

      При цьому  іноземні сертифікати беруться до уваги виключно у випадках, коли  взаємне  визнання  таких  сертифікатів  передбачено  нормами відповідних  міжнародних  договорів.  

      Соя може бути випущена  з-під  митного  контролю  на  територію України  з країн, вільних  від  карантину,  за  умови  наявності  на  тарі (коробах,  
упаковках,   розфасовках) відомостей про назву продукту,   масу   (об'єм),   склад,   із   зазначенням   переліку використаних  у  процесі  виготовлення інших продуктів харчування, харчових  добавок  (консервантів), барвників тощо, вмісту хімічних речовин   або   сполук,   а  також  сертифіката  походження  таких продуктів. 

      Окремо  наводяться відомості про енергомісткість, дату граничного  строку використання, побічні ефекти споживання або про  їх  відсутність,  назву  харчових  добавок  (консервантів)  за  їх наявності,  місце  виготовлення,  найменування  й адресу виробника таких  продуктів  та  посилання на власника торгової марки за його наявності.    

     Також, Кабінет Міністрів  України  визначає  та  оприлюднює  перелік  
харчових  добавок  (консервантів),  продукти  із  вмістом яких не  
можуть бути ввезені на територію України.

      Особливості та умови транспортування. Вибір базисної умови  поставки.

      Згідно  із планом імпортного контракту, транспортування  сої до України буде здійснено  за допомогою автомобільного транспорту. Постачання кожної партії сої здійснюється на умовах CIP. Продавець здiйснює поставку товару шляхом його передання перевiзнику, призначеному ним самим. Додатково до цього продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого мiсця призначення (термінал ТОВ СП «НІБУЛОН»). Це означає, що покупець приймає на себе всi ризики та будь-якi додатковi витрати, що можуть виникнути пiсля здiйснення поставки у вищезазначений спосiб.

     На  продавця покладається також обов'язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару пiд час перевезення.

     Отже, продавець зобов'язаний укласти  договiр страхування та сплатити страховi внески.

     Прийом - передача кожної партії сої оформляється двостороннім актом прийому - передачі.  

     Валютне регулювання та оподаткування  ЗЕО. Фінансування ЗЕО.

     Система валютного регулювання імпортних  операцій в Україні визначена

Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Даний Закон визначає порядок проведення розрахунків за експортно-імпортними контрактами та порядок перерахування отриманих валютних коштів на рахунки НБУ.

     Імпортні  операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції, що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

     Національний  банк України має право встановлювати строк, протягом якого куплена резидентом на міжбанківському валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентом має бути використана за призначенням, і порядок її продажу в разі недотримання резидентом цього строку.

     Порушення резидентами строків, передбачених статтями цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

     Оподаткування даної зовнішньоекономічної операції здійснюється відповідно до Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про податок на додану вартість». Згідно діючого в Україні законодавства, ставка податку на прибуток для підприємств становить 25%, ставка ПДВ – 20%.  

3.2. Міжнародні норми, які врегульовують здійснення даної ЗЕО

     Дослідження регулювання сфери торгівлі соєю  на міжнародному рівні показує, що дане регулювання укладається в рамках загального регулювання міжнародної торгівлі в рамках основних положень СОТ.

     Регулювання міжнародної торгівлі на міждержавному рівні, являє собою спільно прийняті урядами різних країн на основі компромісів домовленості (правові положення, норми, процедури, погоджені взаємні зобов'язання, рекомендації) в області економічної політики і практики, що відображають інтереси країн – учасниць. Регулювання спрямоване на створення визначених передумов, що сприяють подальшому розвитку світових зв'язків між зацікавленими державами, зокрема, шляхом досягнення стабільності і передбачуваності режиму доступу на ринку.

     Основними напрямками всебічного регулювання  світової торгівлі в сучасних умовах є наступні:

     - створення зацікавленими державами договірно-правової основи торгово-економічних відносин, включаючи найважливіші принципи і норми;

     - вироблення домовленостей щодо застосування на національному рівні комплексу торгово-політичних засобів впливу на світовому зв'язку, визначення рамок і можливостей використання окремих інструментів торгової політики;

     - формування і подальший розвиток міжнародних інститутів, що сприяють досягненню домовленостей і вирішення спірних проблем, що виникають між країнами – учасницями, їхніми об'єднаннями й угрупуваннями;

     - обмін інформацією і досвідом організації торгово-економічних зв'язків.

     Специфічні  особливості здійснення зовнішньоторговельних операцій із соєю регулюються в рамках системи міжнародної стандартизації та сертифікації продуктів рослинного походження. Дані питання вирішуються на підставі нормативно-правових документів таких міжнародних організацій як:

1. Міжнародна організація зі стандартизації (ISO). Україна має статус повного члена з 1993 року, є активним членом (Р-членом) Комітету ISO з оцінки відповідності (CASCO) та членом інформаційної мережі (ISONET); є спостерігачем (О-членом) таких комітетів ISO: Комітету з політики у справах споживачів (COPOLCO); Комітету з питань країн, що розвиваються (DEVCO); Комітету зі зразкових матеріалів (REMCO).  Шістдесят сім українських технічних комітетів зі стандартизації активно беруть участь у роботі 262 технічних комітетів та підкомітетів ISO/TC/SC, у тому числі: 38 ТК у 126 структурних підрозділах ISO у статусі активного члена; 45 ТК у 141 структурному підрозділі ISO як спостерігачі;
2. Продовольча організація ООН (FAO) і Всесвітня організацією охорони здоров’я (ВООЗ).

   Крім  того, питання щодо стандартизації та сертифікації сої регулюються такими організаціями як Європейський комітет із стандартизації (СEN), Міждержавна Рада з стандартизації, метрології і сертифікації (МДР), Міжнародної організації законодавчої метрології (OIML).

 

РОЗДІЛ 4. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИЙ КОНТРАКТ. 

ДОГОВІР (КОНТРАКТ) № 1

пров. Шаньдунь         05.04.2011 року