Автор: Пользователь скрыл имя, 15 Сентября 2013 в 18:51, курсовая работа
Паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) в Україні представлений підприємствами електроенергетики, вугледобувної,паливної та нафтопереробної промисловості. До електроенергетичного сектору входять теплові, атомні та гідроелектростанції, а також підприємства передачі та розподілу електроенергії. ПЕК включає видобування природних видів палива, їхню переробку, транспортування тощо.
ВСТУП…………………………………………………………………………….7
1.СТАН І ДИНАМІКА РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
1.1 Характеристика галузевої структури промисловості в Україні…………9
1.2 Аналіз типу ринку галузі……………………………………………………23
1.3 Аналіз ймовірності банкрутства підприємства……………………………25
Висновки по розділу 1……………………………………………………….…..28
2. АНАЛІЗ ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА
2.1 Класифікація витрат підприємства……………………………………….30
2.2 Визначення тривалості короткострокового періоду……………………...33
2.3 Побудова економіко-математичної моделі витрат підприємства………...35
Висновки по розділу 2…………………………………………………………..37
3. ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНОГО ОБСЯГУ ВИРОБНИЦТВА
3.1 Планування виробництва в ринкових умовах……………………………..39
3.2 Обгрунтування оптимального обсягу виробництва…………………….....46
3.3 Обгрунтування плану роботи підприємства у плановому періоді……….49
Висновки по розділу 3…………………………………………………………..55
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………...…56
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ……………………………………………………..…...57
Додаток А – вихідні дані………………………………………………………..59
За обсягом поставок визначається плановий обсяг виробництва:
,
де - обсяг виробництва j-го виду продукції в натуральному вираженні;
- обсяг поставок j-ї продукції;
, - запаси на складі j-ї продукції на кінець і початок планового періоду [18].
Два підходи до визначення оптимального обсягу випуску підприємства на ринку досконалій конкуренції.
Підприємство порівнює отримуваний ним загальний доход при різних обсягах випуску із загальними витратами, що відповідають кожному з можливих об'ємів, і вибирає такий варіант, при якому різниця між загальним доходом і загальними витратами максимальна (рисунок 3.1).
Рисунок 3.1. Сукупний підхід до визначення оптимального обсягу випуску
Будь-який обсяг виробництва більше Q1 і менше Q2 приноситиме прибуток підприємству, проте максимальний прибуток приносить обсяг випуску Q0.
Рисунок 3.2. Визначення обсягу випуску.
Точка рівності MR і МС на графіці (т. Е) називається точкою рівноваги, а обсяг випуску їй що відповідає (Q0) оптимальним або рівноважним.
Рівність MR=MC називають правилом рівноваги виробника.
Підприємство-монополіст в короткостроковому періоді
Умова максимізації прибутку для монополіста полягає в рівності граничних витрат (МС) граничному доходу (MR).
При цьому, якщо для ринку досконалої конкуренції характерна рівність MR=Р і звідси МС= MR=Р, то для монополії, де MR<Р, умову максимізації прибутку можна записати так: МС= MR_Р
Розглянемо графік максимізації прибутку монополією в короткостроковому періоді (рисунок 3.3.).
Прагнучи до максимуму прибутку, монополія вибирає обсяг випуску Qм, при якому MR=МС (точка К) і продасть його за ціною Рм.
Рисунок 3.3. Максимізація прибутку монополією
Прагнучи до максимуму прибутку, монополія вибирає обсяг випуску Qм, при якому MR=МС (точка К) і продасть його за ціною Рм.
Середній прибуток монополії (прибуток з розрахунку на одиницю продукції) складе довжину відрізку NA(Рм>АТС). Загальний прибуток монополії на увесь випуск дорівнює площі РмANL (заштрихована область на малюнку).
Поведінка монополії в довгостроковому періоді.
На відміну від досконалого
конкурента, монополіст, захищений
від конкурентів високими бар'єрами,
може отримувати економічний прибуток
і в довгостроковому періоді.
Ситуація збитків не характерна для
довгострокового періоду, оскільки
монополіст покине ринок. В крайньому
випадку монополія в
Довгострокова рівновага монополії за відсутності загрози появи конкурентів досягається при рівні випуску, коли довгострокові граничні витрати (LMC) дорівнюють довгостроковому граничному доходу(рисунок 3.4.).
Рисунок 3.4. Максимізація прибутку монополією в довгостроковому періоді.
Ціна, що максимізувала довгостроковий прибуток монополіста, буде нижча чим ціна короткострокого прибутку, що максимізував, оскільки попит на будь-який продукт еластичніший в довгостроковому періоді, чим в короткостроковому. Довгострокова рівноважна ціна дорівнює висоті кривої довгострокового попиту в точці обсягу виробництва Qм (для якого МС=MR).
Короткострокова і довгострокова рівновага підприємства на ринку монополістичної конкуренції
Крива попиту на товар підприємства
на ринку монополістичної
Підприємство в умовах
монополістичної конкуренції в
короткостроковому періоді
а) б)
Рисунок 3.5. Короткострокова рівновага підприємства на ринку монополістичної конкуренції : а) максимізація прибутку; б) мінімізація збитку.
Якщо ціна (Рм.к.) стане нижча середніх змінних витрат (AVC), то підприємство припинить виробництво і покине ринок [20].
3.2. Обґрунтування оптимального обсягу виробництва
Під оптимальним обсягом
До найбільш поширених методів визначення
оптимального обсягу виробництва відносяться:
Метод складання
валових показників припускає розрахунок прибутку
підприємства при різних об'ємах виробництва
і реалізації продукції.
Послідовність розрахунку така:
Метод зіставлення граничних показників дозволяє встановити до яких меж рентабельно збільшення виробництва і реалізації. Він заснований на зіставленні граничних витрат і граничного доходу.
Якщо величина граничного доходу на одиницю продукції перевищує величину граничних витрат на одиницю продукції, то збільшення виробництва і реалізації буде рентабельним. Граничний прибуток обчислюється як різниця між граничним доходом і граничними витратами [19].
Визначили рівняння залежності ціни від обсягу виробництва,яке надалі нам буде потрібно для розрахунку змінних витрат підприємства и визначення крапки беззбитковості(рисунок 3.6):
Рисунок 3.6 – Залежність ціни від обсягу виробництва.
Розрахували дані для побудови крапки беззбитковості та оптимального обсягу виробництва, що представлені в таблиці 3.1:
Таблиця 3.1- Визначенні дані для побудови крапки беззбитковості та оптимального обсягу виробництва.
Q,тис.од |
Ціна,грн. |
ПоВС, тис.грн. |
ЗмВсер,грн./од. |
ЗмВ, тис.грн. |
С, грн./од. |
ВВ,тис.грн. |
ВД, тис.грн. |
ГВ, грн./од. |
ГД, грн./од. |
0 |
405,36 |
1185,33 |
41,463 |
0 |
- |
1185,33 |
0 |
50,160 |
379,424 |
5 |
379,424 |
1185,33 |
50,160 |
250,800 |
287,226 |
1436,13 |
1897,12 |
71,203 |
327,552 |
10 |
353,488 |
1185,33 |
60,681 |
606,813 |
179,214 |
1792,14 |
3534,88 |
98,866 |
275,68 |
15 |
327,552 |
1185,33 |
73,409 |
1101,142 |
152,431 |
2286,47 |
4913,28 |
135,001 |
223,808 |
20 |
301,616 |
1185,33 |
88,807 |
1776,148 |
148,074 |
2961,48 |
6032,32 |
181,946 |
171,936 |
25 |
275,68 |
1185,33 |
107,435 |
2685,879 |
154,848 |
3871,21 |
6892,00 |
242,645 |
120,064 |
30 |
249,744 |
1185,33 |
129,970 |
3899,104 |
169,481 |
5084,43 |
7492,32 |
320,803 |
68,192 |
35 |
223,808 |
1185,33 |
157,232 |
5503,117 |
191,098 |
6688,45 |
7833,28 |
191,098 |
223,808 |
Побудували графічно крапку безбитковості(рисунок
3.7):
Рисунок
3.7- Визначення крапки беззбитковості.
Знайшли оптимальний обсяг виробництва
і зобразили його на рисунку3.8:
Рисунок 3.8 – Оптимальний обсяг виробництва
Тобто оптимальний обсяг виробництва у нашого підприємства = 22 грн.од./міс. Підприємство максимізує свій прибуток, тому що крива ЗмВсер знаходиться нижче крапки перетину кривої граничного доходу ГД з кривою граничних витрат ГВ.
3.3. Обґрунтування плану
роботи підприємства у
Оптимальний обсяг виробництва не може служити підставою для визначення плану обягу випуску продукції тому, що він не ураховує вплив випадкових факторів, що мають місце у житті. Тому необхідно проаналізувати можливий вплив факторів, розглянути методи їх обліку та після цього намітити конкретний план виробництва продукції з урахуванням надійності його досягнення.
3.3.1. Аналіз факторів ризику вугледобувного підприємства.
Ризик є невід'ємним атрибутом ринкових економічних відносин. За своєю суттю він є платою за економічну свободу, яку мають суб'єкти господарювання, оскільки володіють унікальним, але в той же час обмеженим набором ресурсів – фінансових, виробничих, трудових. Більшість рішень відносно ефективної організації й управління бізнесом приймається в умовах невизначеності, яку підприємство прагне подолати, щоб скоротити рівень втрат, спричинених ризиком [22].
Визначимо необхідні умови виникнення
ризику. Насамперед, ризик виникає
лише тоді, коли має місце невизначеність,
відсутність вичерпної
Для спрощення пошуку джерел (причин) виникнення ризику їх доцільно поділити на підкласи, у відповідності до масштабів їх впливу, та групи, у відповідності до аспектів, в яких вони виявляються.
Тоді серед зовнішніх факторів ризику можна виділити:
-фактори ризику, що характеризують діяльність суб'єкта господарювання в масштабі світового співтовариства і які породжують підклас мегаризиків.
-фактори ризиків, що існують на рівні окремої країни і які спричиняють макроризики;
-фактори ризиків, що присутні на рівні окремої галузі економіки і які породжують підклас мезоризиків.
Ризики, фактори яких існують в середовищі самого підприємства, по аналогії, в своїй сукупності складають підклас мікроризиків.
Наявність економічного ризику є певна ознака зрілості економіки підприємства, її розвиненості. В економіці з низьким рівнем виробництва траєкторія її розвитку практично детермінована стратегією виживання, суворою необхідністю забезпечення мінімальних потреб населення. Якщо ж відсутні альтернативи рішень - то й відсутній ризик. Отже, ризик може існувати лише за умови активного управління та регулювання економікою [21].
Ризики об'єктивно
неминучі в діяльності
Отже, внаслідок нестабільності й непередбачуваності економічної ситуації, у якій функціонують підприємства, одним із важливих завдань керівників є своєчасна оцінка й ефективне управління майновими ризиками з метою забезпечення економічної безпеки. Залежно від наявних можливостей розрахункової бази та характеру випадкових явищ, використовуються різні методи для оцінки ризику. Найбільш поширені методи оцінки й аналізу ризиків і їх порівняльна характеристика запропоновані в табл.3.1 [22]:
Таблиця 3.1- Порівняльна характеристика методів оцінки й аналізу ринків
3.3.2 Визначення планового обсягу виробництва
План роботи підприємства розраховується виходячи з визначеного оптимального обсягу виробництва за формулою:
де – плановий обсяг виробництва підприємства з зазначеним рівнем імовірності p, тис. од.;
– розрахунковий оптимальний обсяг виробництва підприємства без обліку рівня надійності, тис. од.;
N – кількість місяців спостереження (за вихідними даними);
t – коефіцієнт довіри, величина якого залежить від наданого рівня імовірності p. Значення коефіцієнту визначається на основі даних, що наведені в табл. 3.2.
Таблиця 3.2 – Залежність коефіцієнту t від величини p
Значення коефіцієнту довіри |
Довірча імовірність, p | |||||||||||
0,1 |
0,2 |
0,4 |
0,6 |
0,7 |
0,8 |
0,85 |
0,9 |
0,95 |
0,97 |
0,99 |
0,997 | |
t |
0,13 |
0,25 |
0,53 |
0,84 |
1,03 |
1,29 |
1,44 |
1,65 |
1,96 |
2,18 |
2,58 |
3 |
Информация о работе Обґрунтування оптимального обсягу виробництва промислового підприємства