Напрямления эффективного инвестирования в туристическую индустрию Украины

     • формування обігових коштів за рахунок інвестиційної позики засновників;

     • дивіденди по акціям за перші два роки роботи підприємства капіталізуються;

     • покриття збитків - солідарне;

     • пільги по податках: на землю, на ПДВ, на рекламу.

     Схема розрахунку наведена у Додатку 1. Якщо рентабельність даного проекту у результаті розрахунку складає 20-35% при терміні окупності затрат до одного року, тобто організація такої туристичної фірми ефективна, то інвестиційні внески її засновників мають достатньо високу ліквідність⁷.

      1.4. Інвестиції  у визначні пам'ятки

     Для того щоб залучити туристів, місце  призначення повинно відповідати  туристичним основам вартості, зручності і своєчасності. Туристи, як і інші споживачі, зважують ціни і переваги місць призначення, а також вкладення часу, зусиль і ресурсів та можливий прибуток в освіті, досвіді, розвагах, згадках. Зручність включає: час переїзду від аеропорту до місця розміщення, відсутність мовного бар'єра, чистоту і санітарію, доступ до цікавих місць (пляжі, атракціони, розваги) і особливі потреби (люди старшого покоління, інваліди, діти, дієти, медичне обслуговування, факс і інші види комунікацій, прокат автомобілів). Своєчасність включає фактори, які являють собою ризик для туризму: політична нестабільність, коливання курсу валют, безпека і санітарні умови.

     Крім  того, постійно розробляються події - життєво важливий компонент у  залученні туристів. Невеликі або сільські місця призначення організовують який-небудь фестиваль, щоб заявити про себе. Міські газети і приміські щотижневики часто публікують список подій, фестивалів та свят. Те ж саме роблять державні і місцеві туристичні фірми, впевнюючись, що у ресторанах, готелях, аеропортах, а також залізничних та автобусних станціях є такі календарі подій. Майже в кожній європейській країні тепер є, як і в Сполучених Штатах, телефонний номер 900, по якому можна взнати список майбутніх подій. Наприклад, у більшої частини міст США є літні програми подій. Фестивалі біля озера Мілуокі з червня по вересень приваблюють туристів як з регіону, так і всієї країни.

     Інвестиції  в туризм бувають як відносно невеликими (фестивалі, події), так і мультинаціональними (вартість інфраструктури стадіонів, транзитних систем, аеропортів і центрів для проведення з'їздів). Незважаючи на вартість, ті, хто планує обновлення міста, хочуть розмістити туризм в самому центрі міста. Можливість зосередити атракціони, зручності і послуги у зручному, досяжному місці необхідна, щоб зробити такі місця особливо бажаними для відпочиваючих⁸.

     Раніше  в країнах централізовано планових економік уряди контролювали, планували  і спрямовували розвиток туризму. Туризм необхідний для того, щоб заробити тверду валюту для торгівлі і розвитку економіки; крім того, він служить національним інтересам. Розвиток туризму залежить від суспільних інвестицій, які, в свою чергу, залежать від приватних інвестицій і ринкових механізмів, які у змозі відповідати бажанням і потребам клієнтів, що змінюються. Тепер ці країни заохочують приватні інвестиції через спільні підприємства, купівлю нерухомості іноземцями і таймшер з індивідуальними інвесторами. Нова мексиканська Рівьєра - приклад вдалого поєднання приватних і державних інвестицій в туризм - від готелів, ресторанів і курсів гри в гольф аж до створення магазинів.

     Туризм  у світовому господарстві все  більше і більше будується на партнерстві  державного та приватного секторів або  спільної розробки планування, фінансування і втілення проекту в життя. Повноваження держави необхідні для того, щоб очистити, розвинути і знизити ціни на землю, а також робити інвестиції в інфраструктуру. Необхідно надавати субсидії або податкові пільги для приватних інвестицій в готелі, центри для з'їздів і конференцій, транзит і паркування.

     Туристична  індустрія від авіаліній до готелів - джерело надходжень коштів в бюджет: доходи від палива, оренди "диванних" податків, податків на продаж йдуть  на підтримку капітального будівництва  інфраструктури, що має відношення до туризму, і на інші суспільні потреби.

       Проте для залучення туристів  одних інвестицій замало. Необхідно  розширити сферу послуг, особливо  суспільну безпеку, контроль за  дорожнім рухом і скупченням  людей, швидку допомогу, санітарні служби і прибирання вулиць. Слід також займатися внутрішнім розвитком туризму, що розрахований на власних жителів і бізнес: роздрібних торговців, туристичні агентства, ресторани, фінансові інститути, державний і приватний транзит, розміщення, міліцію і посадових осіб. Необхідно інвестувати найм на роботу і тренінг, ліцензування і спостереження за бізнесом, що має відношення до туризму. Так, сінгапурські таксисти відомі своєю професійною підготовкою, яка включає екзамен з англійської мови, програми безпеки і вміння орієнтуватися. Проте деякі надають перевагу невеликим інвестиціям в інфраструктуру туризму, незважаючи навіть на те, що таксі в аеропорту і транзит - це перше, з чим зіштовхуються туристи в новому місці призначення.

     Отже, туризм є найбільш демократичною та інтернаціональною сферою суспільної діяльності, що бурхливо розвивається. Водночас він є однією з найприбутковіших галузей світової економіки. Потужний імпульс його розвиткові було дано на Першій всесвітній конференції "Туризм як впливова сила збереження миру", що відбулася у жовтні 1988 р. у канадському місті Ванкувер, зібравши 500 делегатів з 65 країн світу. На конференції вперше пролунав заклик до поширення і пропаганди туризму як гаранта миру й безпеки, який впливає на громадян різних країн, їхню економіку, культурну спадщину, традиції, релігію та ремесла. Цей заклик був закріплений у так званому "Кредо мирного мандрівника".

     Сьогодні  туризм займає у світовій системі  господарства провідні позиції: на нього  припадає близько 10% виробленого у  світі валового продукту та близько 30% світової торгівлі послугами, а також ним акумульовано близько 7% світових капіталовкладень. Кількість міжнародних туристичних мандрівок постійно зростає, збільшившись з 25 млн. у 1950 році до 675 млн. 1998 році. За прогнозами ВТО, до 2020 року кількість туристичних поїздок розшириться ще майже втричі та досягне 1,6 млрд. При цьому доходи від готельно-туристичних послуг підвищуватимуться прискореними темпами і можуть зрости з 445 млрд. дол. у 1998 р. до приблизно 2 трлн. дол. у 2020 р⁹.

     На  фоні бурхливого розвитку світового  туризму закономірно постає питання  про місце нашої держави на світовому ринку туристичних  послуг. Україна має всі об'єктивні  передумови для інтенсивного розвитку внутрішнього та іноземного туризму: особливості географічного положення та рельєфу, сприятливий клімат, багатство природного, історико-культурного та туристично-рекреаційного потенціалів, який вимагає інвестування.

     Оцінка  ефективності від  залучення реальних інвестицій в туристичну індустрію

     Проаналізувавши теорію та практичний досвід визначення ефективності капіталовкладень у розвинутих капіталістичних країнах, ми можемо зробити висновок, що невизначеність ринкової ситуації зумовила наявність великої кількості різноманітних пропозицій щодо оцінки ефективності інвестиційного капіталу. І це зрозуміло, адже об'єктивно існуюча невизначеність ринкової ситуації у майбутньому не дає можливості звести робочу формулу по визначенню, наприклад норми прибутку, до єдиного вигляду, який би не потребував додаткового врахування численних факторів. Адже сьогодні найвищі прибуток та його норма можуть зашкодити завтрашньому прибутку, а звідси й необхідність урахування великої кількості додаткових параметрів, як кількісних, так і якісних (вплив аналізу фактора часу на ефективність інвестиційних рішень; життєвий цикл капіталу; певні аспекти ціноутворення; методичні основи оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів і заходів науково-технічного прогресу; оцінка ефективності інвестиційних проектів за умов ризику та невизначеності; критерії ефективності інвестицій у період трансформації економіки на ринкові відносини і т. п.). Тому виникає необхідність подальшого доопрацювання робочих формул та методики їх застосування щодо оцінки ефективності інвестиційного капіталу з урахуванням конкретних умов періоду трансформації економіки і, зокрема, інвестиційних процесів у різних галузях народного господарства. Більш детально з вищеназваними методиками можна ознайомитися у монографії А. Ф. Гойка "Методи оцінки ефективності інвестицій та пріоритетні напрями їх реалізації".¹⁰

     Можна сказати, що методичною основою економічної  оцінки ефективності інвестиційних  проектів і заходів НТП є аналітичний  апарат, що базується на порівнянні доходів і витрат з урахуванням  альтернативних можливостей вкладання капіталу в інші фінансові активи. Вихідні дані для розрахунку ефективності включають: розгорнуту у часі виробничу програму, ціни на продукцію, прямі та накладні витрати, структуру інвестиційних витрат, розгорнутий у часі процес фінансування, можливі варіанти джерел надходження інвестиційних коштів тощо. При цьому повинні враховуватися фактор ризику, загальний рівень інфляції, величина процентної ставки на позичковий капітал та інші фактори товарно-грошових відносин в умовах ринку.

     Заключним та найбільш відповідальним розділом бізнес-плану є оцінка ефективності здійснення інвестиційного проекту. Саме у цьому розділі бізнес-плану визначається доцільність здійснення проекту, розробляється ефект від його здійснення для підприємств як туристичної індустрії, так і ряду інших галузей економіки (ініціатори проекту), період окупності та повернення інвестиційних коштів.

     Основоположними принципами оцінки ефективності реалізації проекту за підручником професора  А. А. Мазаракі та ін. "Економіка торговельного підприємства" є:

     1. Проведення оцінки на основі очікуваних фінансових результатів реалізації проекту - додаткового грошового потоку, який підприємство одержує від його реалізації.

     2. Урахування фактора часу при оцінюванні вартісних показників проекту. Це досягається шляхом зведення до теперішньої вартості потоку інвестиційних витрат (відповідно графіка фінансування проекту) та грошових потоків від здійснення інвестицій (які отримуються в окремі періоди корисного використання об'єкта інвестування).

     3. Диференціація ставки дисконтування, яка використовується при оцінюванні теперішньої вартості фінансових результатів окремих інвестиційних проектів, з урахуванням різного ступеня ризику та ліквідності проекту. При порівнянні двох інвестиційних проектів з різними ступенями ризику вища ставка дисконтування (розмір премії за ризик) має використовуватися для проекту з більш високим рівнем ризику.

     Аналогічно  при порівнянні двох інвестиційних  проектів з різними періодами  інвестування та можливістю дострокового виходу з проекту (наприклад, шляхом продажу незавершеного будівництва) більш низька ставка дисконтування має використовуватись в менш ліквідному проекті (надбавка за низьку ліквідність).

     4. Варіація ставки відсотку, який  використовується для дисконтування залежно від мети оцінки та особливостей інвестиційного проекту. При формуванні базового розміру ставки дисконтування можуть використовуватись: очікуваний рівень інфляції, середньоринкова депозитна або кредитна ставка, альтернативна норма прибутковості поточної господарської діяльності і таке інше.

     Оцінка  ефективності здійснення проекту реальних інвестицій підприємств туристичної  індустрії проводиться на основі розрахунку та аналізу таких показників ефективності проекту:

     1. Чиста теперішня вартість проекту (ЧТВ), яка дорівнює різниці між величиною теперішньої вартості грошового потоку від реалізації проекту та інвестиційними витратами на проект:

     ЧТВ = ТВГП - ТВІ,

     де  ТВГП - теперішня вартість грошового потоку від інвестицій; ТВІ — теперішня вартість інвестицій.

     Цей показник ефективності характеризує абсолютний ефект, який підприємство отримує в  результаті інвестування.

     Критерієм вибору найбільш ефективного проекту  є максимальне позитивне значення чистої теперішньої вартості.

     2. Рентабельність проекту (індекс прибутковості) - Р_п, яка 
характеризує відносний ефект інвестування у вигляді розміру 
грошового потоку на одиницю інвестицій в проект.

     Розрахунок  рентабельності проекту здійснюється за формулою:

       При виборі варіанту інвестування перевага надається проекту, який забезпечує найбільш високу рентабельність інвестицій.

       Проекти, рентабельність яких менша одиниці, визнаються неефективними.

       1. Строк окупності інвестицій, який характеризує проміжок 
часу, впродовж якого віддача від інвестицій досягає значення обсягу 
інвестицій.

       Для визначення строку окупності інвестицій використовують формулу:

       де  ТВГП_се - середній розмір грошового потоку (зведений до теперішньої вартості), який отримується впродовж одного часового періоду (місяця, кварталу, року).

       Одиниці виміру часового періоду для розрахунку значення ТВГП_се визначають одиниці виміру показника оцінки строку окупності інвестицій (відповідно, в місяцях, кварталах або роках).