Напрямления эффективного инвестирования в туристическую индустрию Украины

• розробка й впровадження продукту інтелектуальної власності;
• розробка й впровадження технічних засобів і елементів ноу-хау (інновації); 
• реконструкція й будівництво; 
• підготовка кадрів і ін. 

     Потенційно  можливі інвестиційні проекти за групами наведені на блок-схемі (рис. 1.1).

     Даний перелік досить приблизний і неповний. У ряді випадків при диверсифікації діяльності туристичної фірми предметом інвестицій можуть бути будь-які інші, не пов'язані безпосередньо з туризмом проекти:

• розробка й впровадження малих підприємств;  
• організація підсобних господарств;
• організація філіалів або представництв;
• організація нетрадиційних форм туризму та інше.

 

     

     Рис. 1.1. Приклади інвестиційних  проектів у туризмі 

     Як  правило, інвестиційні проекти, що пов'язані  з розробкою й впровадженням  інтелектуального продукту, реалізуються в більшості випадків на початковому етапі функціонування фірми, а більш капіталомісткі проекти - у міру накопичення фінансових ресурсів³.

 

      1.2. Потенційні ресурси і джерела інвестицій

     На  сьогоднішній час державна підтримка  в Україні практично не передбачає цільових інвестицій в її розвиток. Більш розповсюдженою формою інвестицій є підтримка його на місцевому або регіональному рівнях за рахунок місцевих бюджетів або спеціального податку та за рахунок зацікавлених фірм.

     Цілий ряд інтелектуальних інвестиційних  програм фінансується різними закордонними фондами та банками: Європейським банком реконструкції та розвитку, фондом підтримки малого та середнього підприємництва, деякими доброчинними фондами. В рамках цих інвестицій проводиться, в основному, підготовка та підвищення кваліфікації кадрів, проведення спеціалізованих конференцій, симпозіумів, семінарів та ін. Проте цільове фінансування капіталоємних проектів за рахунок даних джерел практично не використовується.

     Загалом потенційні джерела інвестування можна  поділити на 4 групи:

• власні засоби;
• кредитні засоби;
• цільове бюджетне фінансування;
• інші джерела (закордонні фонди, доброчинні кошти тощо).

     Структура джерел фінансування подана на рис. 1.2.

     Проте урядом України передбачено пільгове інвестування різних

     програм в рамках підтримки малого підприємництва. Але отримати такі пільги досить проблематично. Для цього слід підготувати бізнес-план, техніко-економічне обґрунтування, отримати відповідний висновок експертів, і тільки після цього дані матеріали направляються на конкурс інвестиційних проектів з пільговими кредитами.

     Аналогічні  дії слід виконувати для участі у  зарубіжних інвестиційних конкурсах. 

     

     Рис. 1.2. Потенційні джерела  інвестицій в туристичній  індустрії 

     Звичайно, що найнадійнішим джерелом фінансування є власний капітал. Але, як показує досвід, капіталомісткі проекти реалізуються, в основному, на базі запозичених коштів (або залучені плюс власні)⁴.

     Найкращим кредитним капіталом для інвестицій є безпроцентний кредит (позика). Дана форма фінансування може бути реалізована тільки за рахунок кредитних засобів засновників (акціонерів) згідно з рішенням вищого органу управління - загальних зборів. Така ж форма може бути досягнута через облігаційну позику, якщо законом для даної організаційно-правової форми передбачений випуск облігацій.

     Однією  з форм залучення інвестора є  переуступка йому пакета акцій (частки) підприємства туристичної індустрії, що відповідає розміру його інвестиційного внеску, закритому акціонерному товариству або товариству з обмеженою відповідальністю або продаж пакету акцій на пільгових умовах відкритому акціонерному товариству.

     Залучення інвестора може бути реалізовано  також на інших умовах, декларованих в інвестиційному договорі:

     ■ пайової власності після реалізації проекту;

     ■ відсотків з майбутніх прибутків;

     ■ квоти місць (при будівництві об'єктів розміщення туристів);

     ■ пільгове надання туристичних послуг і т. д.

     Для більш швидкого накопичення власних  коштів під великі інвестиційні проекти  доцільно використовувати принцип  прискореної амортизації у відповідності  з новими нормативно-правовими актами.

     Згідно  з рішенням Загальних зборів на реалізацію інвестиційних проектів можуть бути направлені дивіденди акціонерів або прибуток учасників (капіталізація прибутку).

     Найбільш  жорсткими умовами фінансування інвестиційного проекту є банківський кредит, в тому числі іпотечний кредит під заставу майна, землі, обладнання і т. д. У ряді випадків доцільно скористуватися формою лізингу.

     Існує також можливість використання податкового  інвестиційного кредиту у вигляді відстрочки по оплаті податків, обов'язкових платежів і зборів. У кожному конкретному випадку умови жорсткого кредитування слід використовувати тільки тоді, коли вичерпані всі можливості отримання більш "м'яких" форм фінансування, що описані вище⁵.

 

      1.3. Комерційна  спроможність інвестиційних проектів

     Реалізація  інвестиційного проекту в Україні  пов'язана зі значним ступенем ризику. Для отримання будь-якого (тим  більше пільгового) кредиту, залучення  інвестора, а також власної впевненості  у правильно вибраній стратегії  інвестицій доцільно виконати розрахунки комерційної спроможності проекту або його техніко-економічне обґрунтування.

       Оцінка ефективності інвестиційного  проекту - це математичне завдання  пошуку оптимального рішення  в умовах великої кількості  невизначеностей, до яких належать:

     • політична, соціальна і економічна нестабільність;

     • високий рівень інфляції;

     • непередбачувані зміни цінової структури інвестиційного ринку;

     • недостатній правовий захист інтересів інвестора і його капіталу;

     • непередбачувані зміни нормативно-правової бази та ін.

     В цих умовах доцільна реалізація інвестиційних  проектів з мінімальним терміном окупності, що мінімізує ризик інвестора.

     Перед тим, як приступити до оцінки комерційної  спроможності інвестиційного проекту, слід провести дослідження динаміки поведінки основних факторів невизначеності на вибраному відрізку часу. Це необхідно для більшої вірогідності прогнозування ситуації з урахуванням вищевказаних факторів. У кінцевому підсумку, методом оцінки чутливості факторів визначається одна конкретна залежність при різних варіаціях інших змінних - в даній ситуації це зміна інфляції у часі. Цим досягається поступовий вихід із стадії невизначеності для програмування конкретних вихідних даних і умов інвестиційних завдань.

     Основні вихідні (початкові) дані:

     • фінансові затрати у часі (графік кредитування проекту);

     • розміри процентів по кредиту й графік погашення кредиту;

     • прогноз інфляції на весь період реалізації проекту;

     • вибір стабільної розрахункової грошової одиниці;

     • визначення терміну "життя" проекту;

     • визначення величини оборотних коштів на впровадження в дію проекту;

     • потенційно можливі доходи від реалізації проекту;

     • сумарні витрати;

     • податки, обов'язкові платежі та збори;

     • величина резерву фінансових коштів на непередбачувані витрати і ін.

       Бажаний кінцевий результат: забезпечення  максимального прибутку при мінімальному  терміні окупності проекту.

     При наявності всіх вихідних (базових) даних  завдання вирішується класичним  методом - прогнозуванням надходжень та витрат грошових засобів у часі. Для цього вибраний час реалізації проекту розбивають на етапи (місяці, квартали, роки).

     Для здійснення співвимірності величин  у часі доцільно вибрати стабільну  грошову одиницю (долар, німецьку марку  та ін.). Вибір такої стабільної одиниці  не означає відхід від прогнозованої інфляції, тим більше так званої внутрішньої інфляції самої стабільної грошової одиниці.

     При наступних розрахунках слід врахувати  не тільки специфіку багатофакторної  моделі вихідних даних, але і багатоваріантну (варіаційну) структуру самого розрахунку. Якщо вибраний часовий період розрахунку більше одного року, то можуть проводитися коректування за рахунок переоцінки основних коштів та сум амортизаційних відрахувань. Ці складові є ще однією невизначеністю, тому що в Україні періодичність переоцінки основних фондів нерегулярна, що впливає на темпи росту індексів балансової вартості активів. Це ж стосується і податкової системи України⁶.

     Оцінку  комерційної спроможності інвестиційного проекту згідно з вимогами інвестора  або кредитора проводять комплексно:

     1) за ліквідністю (фінансовим станом);

     2) за ефективністю інвестування.

     Термін  погашення кредиту доцільно вибрати  таким чином, щоб розрахуватися  з кредиторами тільки за рахунок  власного майбутнього прибутку, не використовуючи нових позик. В іншому випадку зростання зовнішньої заборгованості збільшує рівень інвестиційного ризику. Слід зазначити, що такий ризик може додатково обумовлюватися:

• більш високими (у порівнянні з прогнозованими) темпами інфляції;
• збільшенням періоду обертання оборотного капіталу;
• більш низька, ніж прогнозувалася, рентабельність туристичного продукту чи послуг;
• збільшення часу інвестиційної фази проекту (будівництва, монтажу обладнання, вводу в експлуатацію й ін.);
• збільшенням частки амортизаційних відрахувань у поточних затратах і ін.

     Як  уже вказувалося вище, отримані багатоваріантні  розрахунки в стабільній грошовій одиниці  слід прив'язувати до національної валюти в гривнях за той же період розрахунку, тобто реалізувати "двовалютний" розрахунок.

     Слід  також враховувати певний запас фінансування (5-10%) для непередбачуваних ситуацій.

     Виконання багатоваріантних розрахунків оцінки комерційної спроможності інвестиційного проекту доцільно провести на комп'ютері  з використанням пакетів прикладних програм.

     Рекомендуються  варіанти отриманих розрахунків подати незалежним експертам, що підвищить об'єктивність оцінки й довіри до проекту.

     Наведемо  приклад розрахунку комерційної  ефективності інвестиційного проекту.

     Потрібно  провести оцінку доцільності інвестиційних  внесків засновників зі створення туристичної фірми.

     Вихідні (базові, початкові) дані:

     • організаційно-правова форма майбутнього підприємства - акціонерне товариство закритого типу;

     • форма власності - приватна, пайова;

     • основні фонди - орендні;

     • основний вид діяльності - туристичні послуги;

     • додатковий вид діяльності: організація дозвілля, індивідуальне транспортне обслуговування, бронювання білетів та ін.;