Національні, міжнародні й світові валютні системи. Еволюція світової валютної системи

 

МІНИСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МАРІУПОЛЬСЬКИЙ  ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА МІЖНАРОДНОЇ  ЕКОНОМІКИ

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни: «Міжнародна економіка»

На  тему: « Національні, міжнародні й світові валютні системи. Еволюція світової валютної системи»

 

 

Студента Сінкявічуте Карини Егідіюс

                    (ПІБ, підпис)

Спеціальність – 6.030503 «Міжнародна економіка»

Форма навчання – дена

 

 

 

Науковий керівник

Марена  Тетяна Василівна                                                                                                             т                                                                                                                                        О                    (науковий ступінь, вчене звання, ПІБ, підпис)

 

 

 

 

 

 

 

 

Маріуполь – 2010

ЗМІСТ

 

ВСТУП……………………………………………………………………………. 3

 

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи функціонування валютних систем…………… 4

            

             1.1 Сутність та види валютних  систем………………………………… 4

           

             1.2 Призначення та функції валютних  систем………………………… 6

 

             1.3 Елементи валютних систем………………………………………...9

 

РОЗДІЛ 2. Еволюція світової валютної системи……………………………... 15

 

             2.1 Особливості розвитку системи  золотого стандарту…………….. .15

 

             2.2 Принципи функціонування Бреттон-Вудської  системи………….18

 

             2.3 Ямайська валютна система………………………………………....23

 

РОЗДІЛ 3. Перспективи  розвитку світової валютної системи………………..29

 

ВИСНОВОК……………………………………………………………………...33

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….35

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність  дослідження. Грошові відносини, що складаються на основі інтернаціоналізації господарських зв'язків, історично організувалися у формі валютних систем. Завданням будь-якої валютної системи є сприяння розвитку товарообмінних операцій. У свою чергу, міжнародні товарообмінні операції зумовили необхідність встановлення співвідношень між національними грошовими відносинами. Валютні системи і стали сукупністю правил і механізмів, які покликані забезпечувати ці співвідношення.

 Мета роботи. Метою даної роботи є визначення перспектив розвитку світової валютної системи.

Для досягнення мети в роботі було поставлено і вирішено наступні задачі: 

• розглянути сутність та види валютних систем;
• визначити призначення та функції валютних систем;
• дослідити елементи валютних систем;
• розглянути особливості розвитку системи золотого стандарту;
• визначити принципи функціонування Бреттон-Вудської системи;
• проаналізувати Ямайську валютну систему.

         Об'єкт та предмет дослідження. Об'єктом дослідження виступають закономірності функціонування валютних систем, а предметом дослідження є еволюція та перспективи розвитку світової валютної системи.

         Методи дослідження. Теоретичною основою дослідження є фундаментальні положення міжнародної економіки, наукові праці українських та зарубіжних вчених з питань розвитку валютних систем. При написанні курсової роботи було використано такі методи дослідження як: дедуктивний, індуктивний, порівняльний , системний підхід, методи аналізу та синтезу.

          Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 32 найменувань.

 

 

РОЗДІЛ 1

  ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАНЯ  ВАЛЮТНИХ СИСТЕМ

1.1 Сутність та види валютних  систем.

  Із  середини XX  сторіччя  міжнародні  валютні відносини дістають  нового імпульсу  розвитку.  Інтернаціоналізація й глобалізація  світової  економіки сприяють  розвитку  торгово-економічного  обміну,  розширенню  валютних відносин  між  країнами.  Грошові  відносини,  що  склалися  на  основі інтернаціоналізації  господарських  зв’язків,  історично  організувались  у  формі валютних систем.

 Валютна система — це організаційно-правова форма реалізації валютних відносин у межах певного економічного простору Завданням будь-якої валютної системи є сприяння розвитку товарообмінних  операцій.  В  свою  чергу,  товарообмінні  операції  зумовили необхідність  встановлення  співвідношень  між  національними  грошовими відносинами.  Валютні  системи  і  стали  сукупністю  правил  і  механізмів,  які покликані забезпечувати ці співвідношення.

Традиційно  виділяють  три  різновиди  валютної  системи: національні,  міжнародні (регіональні)  й  світова  валютні  системи,  які  активно  взаємодіють між  собою,  утворюючи  єдину  цілісну  систему  міжнародних  економічних відносин. Збіг меж окремих валютних ринків і валютних систем забезпечує їх внутрішню єдність: ринок створює економічну основу для системи, а система є механізмом забезпечення функціонування і регулювання ринку.

 Історично  першими виникли  національні  валютні  системи,  що  були закріплені  національним  законодавством  з  урахуванням  норм міжнародного права. Особливості національної валютної системи залежать від ступеня розвитку і стану економіки й зовнішньоекономічних зв’язків країни. Валютна система,  таким чином,  виростає  із  грошової  системи в процесі поглиблення міжнародного  поділу  праці,  розвитку  товарного виробництва й активізації торгово-обмінних відносин між різними країнами. Дослідження  доводять, що  досить  традиційним  у  літературі  є  визначення національної валютної системи (НВС), в якому робиться акцент на те, що вона є формою економічних відносин країни. Таким чином, узагальнення й систематизація ряду визначень надає можливість запропонувати власну  точку  зору  на  трактування  даного  терміну.  Так,  буде доцільним у вітчизняних наукових та законодавчих джерелах використовувати наступне  пояснення  терміну.  Національна  валютна  система -  це  сукупність економічних  і грошово-кредитних відносин, що передбачають функціонування валюти  для  забезпечення  зовнішньоекономічних  зв'язків  країни,  юридично закріплюється  в  державних  правових  актах,  які  враховують  норми міжнародного права, а ґрунтуються на дії економічних законів, зокрема сфери розподілу та обігу. Із викладеного можна зробити висновок, що функціонування національної валютної системи регулюється національним законодавством кожної країни.                На базі національних валютних систем функціонує світова валютна система - це форма організації міжнародних валютних відносин, обумовлена розвитком світового господарства і юридично закріплена міждержавними угодами. Її визначають такі елементи: міжнародні платіжні засоби (національні валюти, золото, міжнародні валютні одиниці СДР, ЄВРО); механізм валютних паритетів і курсів; об'єм валютних обмежень; умови конвертованості валют; режим міжнародних валютних ринків і ринків золота; умови взаємного обміну валют; форми міжнародних розрахунків та ін.

Міжнародна  валютна система охоплює усю  світову економіку. ЇЇ розвиток пов’язаний з формуванням світового ринку, єдиної системи світового господарства внаслідок поглиблення і диверсифікації міжнародного поділу прації, інтернаціоналізацією економічного життя та глобалізацією  усіх аспектів господарської діяльності. Міжнародна валютна система регулюється нормами національного та міжнародного права, інструментами і положеннями, що випливають із спільно розроблених і прийнятих країнами документів і угод. Міжнародна валютна система розвивається в даний час двома взаємопов’язаними суперечливими шляхами. З одного боку, посилюються роль і значення глобальних валютно-фінансових структур (МВФ, Група Світового банку), що відповідає потребам транс націоналізації та глобалізації економічного розвитку. З іншого боку, відбуваються процеси регіоналізації валютно-кредитних відносин, формування валютних блоків (зон), основою яких є долар США, євро та ієна. Яка з двох тенденцій стане домінуючою, покажуть події у міжнародній валютній сфері в найближчі десятиліття.

Отже, найбільш поширеним є визначення валютної системи відповідно до якого вона педставляє собою сукупність грошових відносини, що складаються на основі інтернаціоналізації господарських зв'язків. Деякі вчені розглядають валютну систему як функціональну форму організації валютних відносин на рівні міждержавних зв’язків.

 

1.2 Призначення та функції валютних  систем

Національні валютні системи історично виникли раніше за інші. Кожна з них являє собою систему діючих у конкретній країні правил і механізмів забезпечення співвідношень національної валюти та іноземних валют. Юридично ці системи закріплюються у державних правових актах, що мають узгоджуватися з нормами міжнародного права.

Національна валютна система є складовою  грошової системи країни. Але вона виходить за національні кордони  і набуває відносної незалежності від встановлених країною-емітентом  правил. Особливості кожної національної валютної системи визначаються рівнем економічного розвитку країни та станом її зовнішньоекономічних зв'язків. Світова та міжнародні валютні системи тісно пов'язані з національними валютними системами. Вони являють собою системи правил і механізмів, які забезпечують співвідношення різних валют у міжнародних відносинах.

Світова та міжнародні валютні системи були створені як інструменти економічної інтеграції, що поступово розвивалися залежно від економічних потреб окремих країн та усього світу. Вони постійно змінюються й вдосконалюються. Міжнародна валютна система охоплює усю світову економіку. ЇЇ розвиток пов’язаний з формуванням світового ринку, єдиної системи світового господарства внаслідок поглиблення і диверсифікації міжнародного поділу прації, інтернаціоналізацією економічного життя та глобалізацією усіх аспектів господарської діяльності. Міжнародна валютна система регулюється нормами національного та міжнародного права, інструментами і положеннями, що випливають із спільно розроблених і прийнятих країнами документів і угод. Система валютних відносин є значною мірою субстанціональною структурою сучасного світового господарства, його функціональних зв’язків. Перспективи його стабільного розвитку, досягнення глобальної рівноваги вирішальним чином визначаються життєздатністю, гнучкістю і мобільністю насамперед цієї системи.Водночас слід мати на увазі, що валютна система є однією з найскладніших за своєю внутрішньою будовою та найвпливовішою за своїм функціональним призначенням ланкою світогосподарських зв’язків.

Таким чином, головна функція міжнародної  валютної системи – ефективне  опосередкування платежів за експорт  та імпорт між окремими країнами і  створення сприятливих умов для  розвитку міжнародної системи виробництва  і поділу праці, поглиблення міжнародної  торгівлі та міжнародної інвестиційної  діяльності.

 Національна валютна система є органічною частиною системи грошових відносин окремих держав. Її функціонування регулюється національним законодавством кожної країни. На основі такого законодавства встановлюється механізм взаємодії національних і світових грошей, спосіб їх конвертованості, рейтингу та регулювання валютних курсів, формування та використання міжнародної ліквідності, золото-валютного запасу, кредитних ресурсів та ін. До складу національних валютних систем входять відповідні інфраструктури ланки — банківські та кредитно-фінансові установи, біржі, спеціальні органи валютного контролю, інші державні та приватні інститути. Важливим призначенням національної валютної системи є розроблення і реалізація державної валютної політики як сукупності організаційно-правових та економічних заходів у сфері міжнародних валютних відносин, спрямованих на досягнення визначених державою цілей. 
Кінцевими цілями валютної політики є стратегічні цілі монетарної політики взагалі - зростання зайнятості та виробництва ВВП, стабілізація цін.

Світова валютна система склалася на основі розвитку світового ринку, закріплена міждержавними угодами й обслуговує взаємний обмін результатами діяльності національних господарств. Світова  валютна система має таку функціональну  структуру: визначення складу основних міжнародних платіжних засобів; встановлення режиму валютних паритетів  і валютних курсів; визначення умов конвертування (розміну) валют; вироблення механізму поповнення каналів міжнародного обігу достатньою кількістю платіжних  коштів; уніфікація основних форм міжнародних  розрахунків; визначення статусу міждержавних інститутів, які регулюють валютні  відносини; встановлення режиму міжнародних  валютних ринків і ринків золота.

Головне завдання світової валютної системи  полягає в ефективному опосередкуванні платежів за експорт й імпорт товарів, капіталу, послуг та інших видів міждержавної господарської діяльності, створенні сприятливих умов для розвитку виробництва та міжнародного поділу праці, забезпеченні безперебійного функціонування економічної системи вільного підприємництва. Через світову валютну систему здійснюється перелив економічних ресурсів з однієї країни в іншу або ж цей процес блокується, розширюється чи звужується ступінь національної самостійності країни, а також переміщуються економічні труднощі (інфляція, безробіття) з одних країн до інших.

 Отже, світова валютна система виступає однією з головних рушійних сил, які можуть або сприяти розширенню міжнародних економічних відносин, або навпаки — обмежувати їх інтенсивність. Тому розвиток міжнародних економічних відносин значною мірою залежить від характеру світової валютної системи і дієвості функціонування її інститутів.