Міжнародна тогрівля як система економічних відносин

За даними Державного комітету статистики України, ВВП у  фактичних цінах за І квартал 2010 р. склав 218125 млн. грн., що зріс в порівнянні з І кварталом 2009 р., коли становив 188037 млн. грн. Беручи до уваги зміну обсягу валового внутрішнього продукту у І кварталі 2009 р., коли він складав мінус 20,2% та у І кварталі 2010 р., коли він склав плюс 4,9%, можна зробити висновок, що економічна ситуація в країні поліпшилася.

Для визначення ступеня  залучення країни в міжнародному поділі праці використають певну  групу показників. Економісти пропонують класифікувати показники за двома  ознаками. Перша ознака – рівень розвитку міжнародного поділу праці із врахуванням експортно-імпортних операцій, який включає наступні показники: експортна квота країни в її ВВП (відношення валового експорту країни до ВВП, помножений на 100%. По даному показнику характеризується рівень відкритості економіки: якщо даний показник менше 10%, то економіка даної країни є закритою, а якщо перевищує дану норму, то  є відносно відкритою), коефіцієнт випередження темпами зростання експорту темпів зростання ВВП (показник, що описує динаміку зміни експортної й імпортної квот і застосовуваним для виміру ступеня залучення всіх ресурсів окремої країни в систему міжнародного поділу праці), імпортна квота країни в її ВВП, коефіцієнт випередження темпами зростання імпорту темпів зростання ВВП (даний коефіцієнт відбиває ступінь залежності національної економіки від закупівель товарів і послуг за кордоном), зовнішньоторговельна квота – представляє собою відношення величини зовнішньоторговельного обігу країни до обсягу її ВВП (зовнішньоторговельна квота показує загальний обсяг зовнішнього товарообігу даної країни із країною-партнером або з усім світовим співтовариством, але не дає при цьому його якісної характеристики).

Друга ознака – місце  міжнародного регіону в системі  зовнішньоекономічних зв’язків окремих країн з урахуванням експортних операцій. Враховує наступне: доля експорту країни в міжнародний регіон у її валовому експорті (цей показник обчислюється на основі даних про продажі окремої країни в країни регіону в її валових поставках на світовий ринок), коефіцієнт випередження темпами зростання експорту країни в міжнародний регіон темпів зростання її валового експорту,частка експорту окремої країни у взаємному експорті країн міжнародного регіону, коефіцієнт випередження темпами зростання експорту окремої країни в міжнародний регіон темпів зростання взаємного експорту групи країн даного регіону [1, с. 33].

Україна останнім часом  дещо збільшила експорт. Існує тенденція  перевищення експорту країни над  імпортом через низьку платоспроможність  населення та залежність країни від іноземних паливно-енергетичних ресурсів. Не дивлячись на певні труднощі, Україна має достатні трудові й природні ресурси, сировинну базу та виробничі потужності, необхідні для її розвитку як суверенної держави інтегрованої у світову співдружність.

ВИСНОВКИ

Підсумовуючи  наведене вище, слід зазначити особливості  сучасних світових процесів, що суттєво  впливають на зовнішню торгівлю України.

1. Посилення  монополізації та тиску на  «слабкі країни» (сьогодні транснаціональні  компанії контролюють до 40% світового промислового виробництва та понад 50% світової торгівлі).

2. Посилення  цінової конкуренції.

3. Диспаритетність  розвитку світових економічних  систем і прискорення процесу  їхнього зближення;

4. Часткова  зміна якості конкурентної боротьби (через оволодіння певною кількістю напрямів унаслідок штучного ослаблення конкурентів, наприклад, на території колишнього СРСР).

5. Структурні  зрушення у світовому господарстві.

6. Переважання  факторів рентабельності над  факторами ефективності (через відсутність паритетного регулювання економічних відносин між країнами з різними умовами розвитку).

Створення ефективної системи сприяння розвитку зовнішньоторговельного потенціалу в  Україні повинно здійснюватися  за наступними основними напрямками:

· кредитно-страхова підтримка інновацій і розвитку пріоритетних, експортоорієнтованих виробництв;

· надання  податкових пільг виробникам пріоритетної продукції й експортерам;

· розробка і фінансування програм розвитку пріоритетних експортоорієнтованих проектів у рамках спеціально створених фондів;

· адміністративно-організаційна  підтримка національних виробників;

· розвиток міждержавного лізингу;

· розробка і прийняття міждержавних документів про координацію ринків цінних паперів, єдині принципи заставних операцій, страхування ризиків, валютний й експортний контроль;

· розробка і впровадження нових систем обслуговування торгово-економічних відносин, у  т.ч. механізму клірингу;

· створення  сприятливих умов для організації  і функціонування двосторонніх і  багатосторонніх торгово-промислових палат, бізнес-центрів і представництв у країнах найближчих торгових парнерах України;

· створення  сприятливих умов і надання допомоги суб'єктам господарювання у розвитку різних форм спільного підприємництва: транснаціональних фінансово-промислових груп, лізингових компаній і інших фірм і організацій;

· заохочення прямих інвестицій національних інвесторів;

· використання бюджетних форм підтримки національних виробників і експортерів.

 

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК

1. Бураковський І. Теорія міжнародної торгівлі. — К.: Основи, 1996. — 241 с.

2. Захаров С. Н. Расчеты эффективности внешнеэкономических связей. — М.: Экономика, 1975.

3. Линдерт П. Эк ономика мирохозяйственных связей: Пер. с англ. / Общ. ред. и предисл. О. В. Ивановой. — М.: Прогресс, 1992. — 520 с.

4. Лук’яненко Д. Г., Поручник А. М., Циганкова Т. М. Міжнародна економіка: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1999. — 73 с.

5. Національна безпека і оборона. — 2000. — № 6.

6. Пахомов Ю. М., Лук’яненко Д. Г., Губський Б. В. Національні економіки в глобальному конкурентному середовищі. — К.: Україна, 1997. — 237 с.

7. Право международной торговли: Словарь-справочник. — М.: СЛАВИЯ, 1997. — 304 с.

8. Предприятие на внешних рынках: Внешнеторговое дело: Учебник / Под ред. С. И. Долгова, И. И. Кретова. — М.: БЕК, 1997. — 784 с.

9. Сиденко А. В., Башкатов Б. И., Матвеева В. М. Международная статистика: Учебник. — М.: Дело и Сервис, 1999. — 272 с.

10. Соколов В., Шишков Ю. Как измерить открытость национального хозяйства // Мировая экономика и международные отношения. — 1990. — № 2. — С. 79—88.

11. Терещенко С. Оцінка ефективності зовнішньоторговельних операцій в Україні // Зовнішня торгівля. — 1998. — № 4.

12. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посібник: Пер. з рос. Н. Кіт, К. Серажим / За заг. ред. А. І. Кредісова. — К., 1997. — 448 с.

13. Устинов И. Н. Мировая торговля: Стат.-аналит. справ. — М.: Экономика, 2000. — 356 с.

14. Фомичев В. И. Международная торговля: Учебник. — М.: ИНФРА-М, 1998. — 496 с.

15. Василенко Ю. Експортна діяльність України// Економіка України. - 2003.- №7, с.17-20

16. Ватманюк Г. та  ін. Макроекономіка /Київ. Заповіт.- 1997.-275с.

17. Климко Г., Нестеренко В. та ін. Основи економічної теорії / Київ. Вища школа., 2002р.-328с.

18. Кокорін В. Конкурентоспроможність економіки України // Бізнес & Економіка - 2003 - №5.- с.9-11

19. Макконел К. Р., Брю С. Л. Економікс /Москва. Республіка.- 1992. - 621с.

20. Мочерний С. Основи економічних знань / Київ. FEMINA.- 1996. - 346с.

21.. Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України. Підручник. Київ: КНЕУ, 2003. - 465с.

22.. Паламарчук В. Важлива умова економічного зростання// Економіка України.- 2000.- №6, с.21-23

23.. Ревенчук К. Проблеми іноземних інвестицій //Економіка України.- 2001.- №1, с.8-10

24.. Філіпенко А., Шнирков О. Новий етап зовнішньоекономічних зв'язків України// Економіка України.- 2002.- №1, с.11-14

 

ДОДАТКИ

Додаток А

               

Додаток Б

 

 

Додаток В

Додаток Г

Додаток Д