Механізми здійснення лізингових операцій комерційними банками

Створення лізингових компаній при комерційних банках, які є їхніми основними засновниками, а також становлять найпотужнішу групу лізингових компаній, які активно функціонують на ринку лізингу в Україні, - це основна тенденція розвитку лізингу в Україні. Такі компанії надають лізингові послуги широкому колу клієнтів, зокрема власним постійним клієнтам, яких рекомендують до обслуговування безпосередньо лізинговою компанією. Тому лізингові компанії в структурі великих комерційних банків мають також високий потенціал, значне коло клієнтів і посідають високу позицію на лізингову ринку.

У межах банківсько-лізингового  бізнесу банківські установи отримають  такі переваги:

1) лізинг є  досить вигідним інструментом  для більшості банків, оскільки  під лізинговими операціями слід  розуміти використання короткострокових або довгострокових кредитних ресурсів;

2) для багатьох  банків розроблена окрема стратегія  щодо лізингового бізнесу, оскільки  обсяги кредитування дещо знизились  за останній рік, тому лізинг  може стати тим інструментом, в якій банки може направляти тимчасово вивільнені короткострокові ресурси при досить високій дохідності;

3) в заставу  до банку потрапляють предмет  лізингу, майнові права на лізингові  платежі за договором лізингу;

4) лізингова  компанія виконує ряд обов’язків, а саме: здійснює аналіз кредитоспроможності, займається низкою технічних питань;

5) ризики банки  поділяють з лізинговими компаніями, які фінансують за рахунок  власних коштів від 5 до 50% від  суми кожного проекту;

6) збільшення  клієнтської бази та нарощування кредитного портфелю.

Про інтерес  вітчизняних банківських установ  до створення афільованих лізингових компаній на даному етапі говорить той факт, що провідні лізингові  компанії є підконтрольні різним банківським групам, що демонструє табл.6.

Таблиця 6

Лідери на ринку лізингових послуг

№	Назва лізингової компанії	Портфель лізингових угод, млр.грн.
1	ПП «ВТБ Лізинг України»	5746,98
2	ТОВ «Райффайзен  Лізинг Аваль»	1879,99
3	ТОВ «УніКредит Лізинг»	1646,10
4	ТОВ «ХьюпоАльпе  Адріан Груп»	716,44
5	ТОВ «ІНГ Лізинг Україна	625,86
6	ТОВ «Євро Лізинг»	582,53
7	ТОВ «Ласка Лізинг»	514,00
8	ТОВ «СГ Еквіпмент  Лізинг Україна	486,88
9	ТОВ «Перша лізингова  компанія – ALDAutomotive»	427,70
10	ТОВ «VAB Лізинг»	423,00

За січень – вересень 2012 року фінансовими компаніями та юридичними особами, які не мають статусу фінансових установ, але можуть згідно із законодавством надавати фінансові послуги, укладено 133договори фінансового лізингу на суму 2 769,0 млн. грн. Вартість об’єктів лізингу, що є предметом договорів, укладених протягом січня – вересень 2012 року, становить 2 150,2 млн. грн.

Вартість чинних договорів фінансового лізингу  станом на 30.09.12 становить 28,8 млрд. грн., в кількісному вираженні обсяг діючих договорів на кінець періоду становить 19 534 угоди.

За січень – вересень 2012 року спостерігалася тенденція до приросту частки довгострокових договорів лізингу в порівнянні з аналогічним періодом 2011 року. Так, вартість договорів фінансового лізингу строком від 5 до 10 років збільшилась на 4,8%, і станом на 30.09.12 становила 13 214,2 млн. грн., строк яких більше 10 років – збільшилась на 21,0%, строком до 2 років – збільшилась на 68,2%, вартість договорів строком від 2 до 5 років зменшилась на 14,3% (рис.3)

Рис. 3. Вартісний розподіл діючих договорів фінансового лізингу

За підсумками 9 місяців 2012 року найбільшими споживачами  лізингових послуг є: транспортна галузь (вартість договорів станом на 30.09.12 – 17 436,2 млн. грн.), сільське господарство (3 691,8 млн. грн.), будівництво (2 583,5 млн. грн.), сфера послуг (1 455,6 млн. грн.). Схема розподіл обсягів лізингових операцій за галузями у відсотках представлена на рис.4.

Рис. 4. Розподіл вартості чинних договорів фінансового  лізингу за галузями станом на 30.09.12 (млн. грн., %)

 

Джерела фінансування лізингових операцій за січень – вересень 2009 –2010 рр., що здійснені юридичними особами – лізингодавцями та фінансовими компаніями, наведені в таблиці 7.

Таблиця 7

Розподіл джерел фінансування лізингових операцій за січень – вересень 2011-2012 рр.

Джерела фінансування	9 місяців 2011 р.				9 місяців 2012 р.
	Юр. особи, млн.грн.	Частка, %	Фін. Комп., млн.грн.	Частка, %	Юр. особи, млн.грн.	Частка, %	Фін. Комп., млн.грн.	Частка, %
Власні кошти	534,6	38,2	0,06	13,8	755,8	38,2	0,04	1,2
Позичкові кошти, у т.ч. банківські кредити	864,9	61,8	0,4	86,2	1221,7	61,8	3,2	98,8
Залучені кошти	0,1	0,01	0	0	0	0	0	0
Всього	1399,6	100,0	0,5	100,0	1977,5	100,0	3,2	100,0

 

За січень –  вересень 2012 року загальний обсяг джерел фінансування юридичних осіб – лізингодавців та фінансових компаній становив 1 980,7 млн. грн., що на 41,5% більше в порівнянні з відповідним періодом 2011 року. У структурі джерел фінансування лізингових операцій сукупний обсяг власних коштів юридичних осіб – лізингодавців та фінансових компаній збільшився на 41,4% (з 534,7 млн. грн. станом на 30.09.11 до 755,8 млн. грн. станом на 30.09.12). За 9 місяців 2012 року на 41,6% (до 1 224,9 млн. грн.) зріс сукупний обсяг позичкових коштів, у тому числі банківських кредитів, у порівнянні з аналогічним періодом 2011 року.

 

Рис. 5. Структура джерел фінансування лізингових операцій за 2012 рік

 

Лізинговий  ринок України знаходиться на етапі формування, його розвиткові приділяється недостатня увага з  боку держави.

Через недосконалість законодавства та низьку прибутковість фінансового лізингу в цей бізнес направляється незначна частка фінансових ресурсів, насамперед банківських. На цьому сегменті ринку працює небагато підприємств, головним видом діяльності яких є надання послуг з фінансового лізингу.

Під час здійснення лізингових операцій перед комерційними банками постають проблеми, аналогічні проблемам кредитування. У першу чергу, це недостатня кількість платоспроможних позичальників та збитковість: за даними Державного комітету статистики, 34,5% загальної кількості підприємств є збитковими. Існує висока ймовірність несвоєчасного одержання лізингового платежу за користування майном, через що банки змушені формувати спеціальні резерви.

Спостерігаючи за темпами становлення і розвитку лізингового ринку, які є не досить значними, можна зробити висновок про складність ситуації, що склалася. Насправді перешкод, які заважають розвиток так необхідно інвестиційного інструменту, досить багато. Серед них можна виділити такі групи:

• макроекономічні проблеми, які створюють несприятливий інвестиційний клімат у країні в цілому;
• недосконалість законодавчої бази;
• відсутність пільг, спрямованих на підтримку лізингу.

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 3. Особливості обліку зовнішньоекономічних операцій

 

Підприємство  має на основному валютному рахунку  валютні кошти на 01.01 поточного періоду. В наступному податковому періоді вся сума перерахована в оплату за товар. Оприбуткування товару здійснено за вказаним курсом. Мито і оплату за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом при імпортуванні товару нараховано і оплачено. ПДВ нараховано і оплачено у повному обсязі при розмитненні.

Вихідні дані для  практичного завдання

Код валюти	HUF
Залишок коштів на валютному  рахунку підприємства на початок періоду	35000
Курс НБУ на останній робочий день попереднього звітного періоду (за 100 од.)	3.67983
Курс НБУ на момент оплати коштів нерезиденту (за 100 од.)	3.67990
Курс НБУ на момент оприбуткування товару а ВМД (за 100 од.)	3.67793
Мито при розмитненні у % до митної вартості	3
Плата за митне оформлення, грн..	300
Метод визначення балансової вартості описуваної валюти	FIFO

 

Після внесення Законом №3609 змін однозначною буде ситуація з відображенням в обох обліках операції з придбання  імпортованого товару з післяплатою. Тепер пп. 153.1.2 ПКУ містить майже таку саму норму, як і П(С)БО 21, а саме його п. 5, де зазначено, що операції в іноземній валюті під час їх первісного визнання відображаються в обліку із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції. Тобто на дату здійснення операції з придбання імпортованого товару, за який ще не сплачено, використовується курс НБУ на дату ВМД, тобто на дату, коли ми визнали запаси у бухобліку. Але до витрат собівартість цих запасів потрапить за датою, коли визнається дохід від їх реалізації. 
Розрахунки з постачальниками-нерезидентами, які мають погашатися коштами, будуть монетарною статтею у бухобліку. Нагадаємо, що під монетарними статтями, відповідно до п. 4 П(С)БО 21, розуміють статті балансу про кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів. Ті статті, що не відповідають такому визначенню, є немонетарними статтями. А курсові різниці в бухобліку за монетарними статтями визначаються на дату здійснення розрахунків та на дату балансу. Такі курсові різниці від перерахунку монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат) (п. 8 П(С)БО 21) відповідно на субрахунках 714 або 945 (84). Така сама вимога є тепер і в пп. 153.1.3 ПКУ. Це означає, що і в податковому обліку аналогічно до бухгалтерського з 01.04.2011 р. курсові різниці треба перераховувати за монетарними статтями. Нагадаємо, що раніше так звані «товарні» (за рахунками 36, 63) заборгованості в іноземній валюті не підлягали перерахунку у податковому обліку на кінець звітного періоду (кварталу, року).

Після цієї дати перераховувати у податковому обліку треба все те, що перераховується  і в бухгалтерському обліку за П(С)БО 21, тобто монетарні статті, і відповідно відображати або в доходах (додатні курсові різниці), або у витратах (від'ємні курсові різниці). Причому відображати розгорнуто, а не згорнуто. Фактично для відображення доходів від перерахунку курсових різниць у податковому обліку аналізуємо кредитовий оборот 714 субрахунка за відповідний звітний період. Для відображення витрат від перерахунку курсових різниць у податковому обліку треба аналізувати дебетовий оборот субрахунка 945 також за відповідний звітний період. Таким чином, відбувається своєрідне зближення податкового обліку з бухгалтерським:

 

№ з/п	Зміст господарської операції	Бухгалтерський  облік		Сума,	Податковий  облік
		Д-т	К-т	HUF/UAH	Доходи	Витрати
1.	Товар розмитнено:
	— сплачено мито;	377              281	311          377	38,618265	--	--*
	— сплачено ПДВ;	377        641	311        377	265,178753	--	--
	— оприбутковано  товар за курсом на дату розмитнення	281	632	1287,2755	--	--*
2.	На дату балансу  проведено перерахунок заборгованості, курс зріс. Отже, підприємство має збиток (0,036779-0,036798)*35000=0,665	632	714	0,665	0,665Пп. 153.1.3 ПКУ	--
3.	Перераховано  кошти постачальнику (курс НБУ — 0,036799)	632	312	1287,965	--	--
4.	На дату розрахунків  проведено перерахунок, курс знизився. Отже, підприємство має прибутки (0,036799 - 0,0367983)*35000 = 0,0245	945	632	0,0245	--	0,0245  Пп. 153.1.3 ПКУ