Механізми здійснення лізингових операцій комерційними банками

Специфіка проведення лізингових відносин представлена на рис. 2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.2.Специфіка лізингових відносин

Хоча лізингові  операції можна класифікувати за різними ознаками, до кредитних банківських операцій відносять тільки операції з фінансового лізингу, які з економічного погляду розглядаються як кредити в інвестиційну діяльність.

1 - заява від  лізингоодержувача;

2 - висновок  про платоспроможність лізингоодержувача  та ефективність його проекту;

3 - замовлення-наряд;

4 - договір купівлі-продажу;

5 - акт прийняття  устаткування в експлуатацію;

6 - оплата поставки;

7 - лізинговий  договір;

8 - договір про  страхування предмета лізингу;

9 - договір про  технічне обслуговування переданого в лізинг майна;

10 - лізингові  платежі.

У балансі банку-лізингодавця операції з фінансового лізингу  відображаються на рахунках:

№1525 «Фінансовий  лізинг, який наданий іншим банкам»;

№2075 «Фінансовий  лізинг, що наданий СГД».

Призначення рахунків: облік непогашеної заборгованості лізингоодержувачів за основними засобами, наданими у фінансовий лізинг. За дебетом рахунків проводяться суми заборгованості за угодами фінансового лізингу під час їх укладення. За кредитом рахунків проводяться суми платежів, які надійшли на погашення заборгованості за фінансовим лізингом, а також суми, які перераховані на рахунки пролонгованої, простроченої та сумнівної заборгованості.

Лізингові платежі  як у балансі лізингоодержувача, так і в балансі лізингодавця повинні поділятися на процентні платежі за кредитами та платежі за основною сумою погашеної заборгованості.

Процентні платежі  розраховуються за кожний обліковий  період у розмірі процентної ставки, що застосовується при лізингу до залишкової суми активу та зобов'язання за фінансовим лізингом.

Якщо лізингоодержувачем виступає банківська установа, то облік  операцій при фінансовому лізингу  здійснюється на пасивних балансових рахунках № 1625 «Фінансовий лізинг, який отриманий від банків» та № 3615 «Кредиторська заборгованість за фінансовим лізингом». В активі балансу банку-лізингоодержувача обліковуються одержані в оренду основні засоби.

Виступаючи  у ролі позикодавця лізинговій компанії, а безпосередньо як лізингодавець, комерційні банки таким чином  використовують безпосередню форму (метод) участі банківського капіталу у лізинговому бізнесі. У цьому випадку банк діє відповідно до закону України “Про банки і банківську діяльність”, у якому сказано, що банки можуть здійснювати таку банківську операцію, як “придбання за власні кошти засобів виробництва для передачі їх в оренду (лізинг)”.

В таблиці 4 наведено основні нормативно-правові акти щодо забезпечення сфери лізингових послуг.

Таблиця 4

Правове забезпечення сфери лізингових послуг

Види правових актів	Назви правових актів	Коротка інформація про відношення правового акту до досліджуваного об’єкта
Закон ВРУ	Закон України «Про банки  і банківську діяльність» вiд 07.12.2000  № 2121-III зі змінами вiд 16.10.2011 на пiдставi 3795-17,	Цей закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади    створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків.
Закон ВРУ	Закон України  «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню)   доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» від 28.11.2002 № 249-IV Із змінами, внесеними згідно із Законами від 06.12.2012	Визначає лізинг, як фінансову  операцію, яка підлягає моніторингу. Також визначає суб’єкти фінансового  моніторингу та порядок виявлення  фінансових операції в ході здійснення моніторингу та інших операцій, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів.
Закон ВРУ	Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IVіз змінами, внесеними згідно із Законами від 02.12.2012	Кодекс встановлює положення  та умови,яких повинні дотримуватися сторони при укладанні лізингових угод, визначає обов’язки і права сторін.
Закон ВРУ	Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IVіз змінами, внесеними згідно із Законами від 02.12.2012	У Законі визначається поняття «лізингової угоди», а також структура та види лізингу.
Закон ВРУ	Закон України  «Про фінансовий лізинг” від 16.12.1997 р. № 723/97-ВРіз змінами, внесеними згідно із Законом від 16.01.2004	Закон визначає поняття та структуру  фінансового лізингу,сторони та предмет укладання договорів. Також визначає поняття «оперативного лізингу».

 

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про запобігання  та протидію легалізації (відмиванню)доходів, одержаних злочинним шляхом», лізинг є фінансовою операцією та підлягає фінансовому моніторингу. При цьому згідно зі ст. 4 того самого закону, всі фінансові установи,що надають фінансові послуги, є суб'єктами первинного фінансового моніторингу, а томуповинні здійснювати діяльність з виявлення фінансових операцій, що підлягаютьобов'язковому фінансовому моніторингу та інших фінансових операцій, що можуть бутипов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів згідно з чинним законодавством.

Інформація  до Державного комітету фінансового  моніторингу України подається безпосередньо лізингодавцем — фінансовою установою, а також юридичною особою, що не є фінансовою установою, але має право надавати лізингові послуги та яка передає право володіння та користування предметом лізингу лізингоодержувачу.

Відповідальним  за організацію виконання вимог  законодавства України з питань запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та організацію внутрішньої системи запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, є керівник лізингодавця, який призначає відповідального за фінансовий моніторингпрацівника.

З метою ідентифікації  та вивчення клієнтів, працівник лізингодавця на підставі наданих оригіналів або належним чином засвідчених копій документів ідентифікує осіб,які здійснюють фінансові операції, які, згідно з Законом, підлягають фінансовому моніторингу. Ці документи мають бути чинними на момент їх надання лізингодавцю. Лізингодавець надає відповідні фінансові послуги лише після здійснення ідентифікації особи клієнтів та вжиття заходів відповідно до законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. У разі не надання відомостей, які необхідні лізингодавцю (відокремленому підрозділу) для належного виконання вимог законодавства, з ідентифікації, лізингодавець (відокремлений підрозділ) відмовляє в обслуговуванні та/або наданні послуг, а за наявності раніше укладених договорів, лізингодавець (відокремлений підрозділ) відмовляє в подальшому наданні послуг.

Згідно із статтею 292 Господарського кодексу України, лізинг — це господарська діяльність, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій, лізинг може бути двох видів — фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо.

Стаття 806 Цивільного кодексу України визначає, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем  специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановленуплату (лізингові платежі).

Стаття 1 Закону України „Про фінансовий лізинг” визначає фінансовий лізинг як вид цивільно-правових відносин, що виникають з договору лізингу, за яким лізингодавець зобов’язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк неменше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Таким чином, законодавчо  окреслюються, по-перше, сторони (суб’єкти) лізингової операції — лізингодавець, лізингоодержувач і постачальник/продавець предмета лізингу (основного засобу), по-друге, що впродовж дії договору лізингу лізингодавець є власником предмета лізингу, по-третє, строковість (актив передається на певний термін) і платний характер угоди (лізингоодержувач сплачує лізингодавцю періодичні лізингові платежі). Також законодавство визначає два види лізингу — оперативний і фінансовий, і форми лізингу, зокрема, зворотний.

Основні визначення, які стосуються застосування та реалізації комерційними банками договорів лізингу , наведені в таблиці 5.

Таблиця 5

Категорійно-понятійний апарат

Категорії і поняття	Означення	Автори і літературні  джерела, звідки використані означення  категорій і понять
Лізинг	Довгострокова здача в оренду з правом викупу основних засобів, куплених орендодавцями з метою їх виробничого використання.	О.І. Лаврушина. Банківська справа. / За редакцією О.І. Лаврушина. - М.: Фінанси і статистика, 2006 р. - 672с.
Фінансовий лізинг	Договір лізингу, в результаті укладання якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об'єкт лізинга на строк, не менший строку, за який амортизується 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладання договору, а після закінчення договору ;	О.І. Лаврушина. Банківська справа. / За редакцією О.І. Лаврушина. - М.: Фінанси і статистика, 2006 р. - 672с.
Оперативний лізинг	Договір лізингу, в результаті укладання якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об'єкт  лізингу на строк, менший строку, за який амортизується 90 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладання договору;	О.І. Лаврушина. Банківська справа. / За редакцією О.І. Лаврушина. - М.: Фінанси і статистика, 2006 р. - 672с.
Зворотний лізинг	Договір лізингу, який передбачає продаж основних фондів фінансовій організації  з одночасним зворотним отриманням таких основних фондів фізичною чи юридичною особою в оперативний чи фінансовий лізинг.	А. М. Герасимович, М. Д. Алексеєнко, І. М. Парасій-Вергуненко Аналіз банківської діяльності: Підручник / А. М. Герасимович, М. Д. Алексеєнко, І. М. Парасій-Вергуненко та ін.; За ред. А. М. Герасимовича. — К.: КНЕУ, 2004. — 599 с.
Міжнародний лізинг	Договір лізингу, що здійснюється суб'єктами лізингу, які перебувають  під юрисдикцією різних держав, або  якщо майно чи платежі перетинають  державні кордони, згідно законодавством України	А. М. Герасимович, М. Д. Алексеєнко, І. М. Парасій-Вергуненко Аналіз банківської діяльності: Підручник / А. М. Герасимович, М. Д. Алексеєнко, І. М. Парасій-Вергуненко та ін.; За ред. А. М. Герасимовича. — К.: КНЕУ, 2004. — 599 с.
Факторинг	Одна з різновидів торгово-комісійних операцій банків, що поєднується з кредитуванням  оборотного капіталу клієнтів і включає  інкасування дебіторської заборгованості клієнтів, кредитування і гарантію від кредитних і валютних ризиків;	Різник В. Загальні положення про укладення договорів лізингу у сфері банківської діяльності // Вісник Національного банку України. – 2009. - №4. – с. 28 – 31.
Лізингодавець	Юридична особа, яка  передає право  володіння та користування предметом лізингу лізингоодержувачу;.	Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IVіз змінами, внесеними згідно із Законами від 02.12.2012
Лізингоодержувач	Фізична або юридична особа, яка отримує право   володіння   та  користування   предметом  лізингу від лізингодавця;	Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IVіз змінами, внесеними згідно із Законами від 02.12.2012

 

Порівняно із створюваними лізинговими компаніями банки мають  таку важливу перевагу, як те, що вони вже організаційно оформлені; для  проведення ними лізингових операцій потрібно тільки виділення у їх структурі спеціального відділу чи групи, у склад яких повинні увійти робітники, знайомі із специфікою даних операцій. Привабливість для комерційних банків лізингових операцій пояснюється тим, що крім прибутку, ці операції дадуть можливість комерційним банкам розширити коло своїх операцій, підвищити якість обслуговування клієнтів і тим самим збільшити їх кількість, закріпити традиційні зв’язки та налагодити нові взаємовигідні партнерські відносини з клієнтами.

В умовах загострення  конкуренції на ринку банківських  послуг проведення банками комерційних  лізингових операцій може стати ефективним засобом розширення сфери банківського впливу. Виконуючи функцію лізингодавця, банки можуть зробити свій внесок до формування стратегії та тактики оновлення основних фондів, визначати напрями розвитку лізингу, контролювати ситуацію на лізинговому ринку.

Перевага лізингової операції для банку полягає також  у достатньо високій її рентабельності. Крім того, банки можуть економити кошти за рахунок відносної простоти обліку лізингових операцій та платежів порівняно із операціями довгострокового кредитування.

Разом з тим  слід зазначити, що здійснення лізингових операцій ускладнюється тим, що лізингові  спеціалісти у банку повинні мати глибокі знання у сфері комерції та організації кредитування, визначення попиту і пропозиції нового та вже використаного обладнання, бухгалтерського обліку, аудиту, законодавства, оцінки ризиків, страхування майна. Лізингова операція відноситься до числа досить ризикованих банківських операцій, особливо при оперативному лізингу, коли необхідно відшкодувати залишкову вартість майна після закінчення строку дії лізингової угоди.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Дослідження сучасних тенденцій  сфери лізингових послуг та системи моніторингу за станом реалізації лізингових угод загальної банківської системи України

 

Банківський ринок  є одним із секторів економіки  України, що динамічно розвивається. З кожним роком зростають обсяги розміщення й залучення коштів, розширюється спектр банківських послуг і продуктів, підвищується їхня якість. Перед всіма банками, які займають лідируючі позиції на ринку, постає важке завдання нарощування активів, капіталу, територіального розширення. Необхідність більш ефективного використання фінансових ресурсів потребує пошуку нових джерел їхнього залучення. В цьому аспекті значною є роль маркетингових інструментів, зокрема лізингових операцій. Великої поваги заслуговує досвід використання лізингових операцій у банківській сфері. Упродовж останніх років лізингова індустрія в Україні продемонструвала значний потенціал свого розвитку: портфель лізингових угод зріс на 70%, а кількість зареєстрованих лізингових компаній, серед яких чимало іноземних, подвоїлася. Але, незважаючи на збільшення кількості лізингових операцій в Україні, розвиток цього напрямку банківської діяльності характеризується повільністю, суперечливістю та непрозорістю за вартісними показниками діяльності лізингових компаній. Розбіжність між реальним обсягом вартості наданих лізингових послуг та потенційним попитом, низький показник застосування лізингу для оновлення основних фондів підприємствами визначають актуальність застосування лізингу насамперед у банківській сфері, яка є найбільш інвестиційно привабливою.