Малий бізнес в Україні: стан та перспективи розвитку

Малий бізнес в Україні: стан та перспективи розвитку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

Вступ……………………………...……………………………………………………….3

1. Сутність та значення малого бізнесу в розвитку  ринкової економіки...............5
2. Аналіз функціонування малого бізнесу в національній економіці……………11
3. Основні проблеми розвитку та функціонування суб’єктів малого бізнесу в Україні……………………………………………………………………………..16
4. Роль малого бізнесу в інноваційному розвитку національної економіки……..20
5. Ефективність державної підтримки малого підприємництва та шляхи її підвищення………………………………………………………………………...29

Висновки………………………………………………………………………………….34

Список використаних джерел…………………………………………………………...36

Додатки…………………………………………………………………………………...38

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Актуальність  теми. На сучасному етапі ринкового трансформування економіки України одним із головних чинників стабільності досягнутих позитивних соціально-економічних тенденцій у державі є забезпечення сталого економічного зростання та розвитку соціальної сфери в регіонах на основі мобілізації й ефективного використання всього комплексу ресурсів та умов. Серед шляхів зміцнення національної економіки слід визнати розвиток малого підприємництва. Ринкові трансформаційні процеси економіки України, правове визначення приватної власності об’єктивно викликали до життя та відродили в Україні, як і в інших пострадянських і постсоціалістичних країнах, активну підприємницьку діяльність. За цих умов провідною формою господарювання стає малий бізнес як особливий вид господарської діяльності та один із важелів формування і функціонування національної економіки з ринковим механізмом господарювання, що відіграє важливу роль у соціально-економічному розвитку держави.

Всебічне проникнення  малого підприємництва до соціально-економічної  системи країни є необхідною передумовою переходу національної економіки на ринкові рейки, ефективної реструктуризації виробництва та підприємств, розвитку інноваційної діяльності, розв'язання проблем зайнятості, підвищення рівня життя населення як в кожному окремому регіоні зокрема, так і у державі в цілому. Постійний розвиток конкурентного середовища, невід’ємною складовою якого є мале підприємництво, став запорукою економічного зростання держави, раціонального й ефективного використання її ресурсів. З урахуванням значної ролі малого бізнесу в розвитку окремих територій та держави в цілому висвітлюється потреба в державному та регіональному регулюванні цього інституту ринкових відноси. Про це свідчить і той факт, що практично в усіх країнах світу держава бере активну участь у формуванні й розвитку підприємницької діяльності, в підтримці найбільш доцільних та ефективних її напрямів, насамперед малого бізнесу. Тому значної актуальності за нинішніх умов розвитку національної економіки набуває формування державної та регіональної регуляторної політики у забезпеченні успішного функціонування сфери малого бізнесу. Адже, на думку більшості вітчизняних науковців та практиків, у нашій країні й досі немає системи наукових досліджень, адаптованих до діяльності малого бізнесу як на рівні підприємств і бізнес-процесів, так і на рівні оцінки підприємницького середовища в цілому. Відповідно, відсутні ефективні механізми державної підтримки малого підприємництва, які б дозволяли йому активно та успішно розвиватися на будь-якому рівні.

Метою роботи є узагальнення та обґрунтування теоретичних положень, викладок щодо розвитку малих підприємств в умовах вітчизняної економіки та визначення їх місця в економіці регіону.

Досягнення поставленої  мети дослідження зумовило необхідність вирішення таких задач:

• дослідити теоретичні підходи та еволюцію розвитку малого підприємництва в загальній структурі національної економіки;
• проаналізувати світовий досвід розвитку малого бізнесу та обґрунтувати можливість його адаптації до умов національної економіки з врахуванням особливостей розвитку малого підприємництва в Україні;
• розкрити та оцінити стан малого бізнесу в Україні;
• визначити роль малого бізнесу в економічному, інноваційному та соціально-культурному розвитку національної економіки.

 

Предметом дослідження є механізми формування, функціонування та розвитку малих підприємств в умовах економіки України, об’єктом – малі підприємства.

        Методи дослідження. Дослідження теоретичних і методологічних положень роботи ґрунтується на загальнонаукових принципах проведення комплексних досліджень, основах економічної теорії, роботах провідних вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів з питань розвитку національної економіки.

 

1. Сутність та значення малого бізнесу в розвитку  ринкової економіки

 

   Найважливішими чинниками значної ролі малого бізнесу в економіці є:

– структурні розриви  в економіці, викликані неефективністю командно-адміністративної системи (залежність від важкої промисловості, обмежене виробництво споживчих товарів, неефективна система збуту і нерозвинута галузь роздрібної торгівлі);

– неефективне функціонування державних підприємств (незважаючи на регулятивний захист, державні підприємства не могли конкурувати з ефективнішими  приватними компаніями, орієнто­ваними на прибуток);

– низький технологічний рівень вітчизняної промисловості (створив можливості для невеликих компаній, які розробили і запатентували власні технології або використали доступ до іноземних технологій);

– низький рівень життя (низькі доходи і відсутність перспектив на державних підприємствах викликали масовий перехід активних громадян до підприємницької діяльності);

– мотивація одноосібних  підприємців істотно відрізняється  від нестимульованої діяльності керівників державних підприємств.

              В умовах панування світової економічної кризи відбулися певні зміни в економічних процесах всіх країн світу. Звичайно вона не могла не вплинути на економіку України. Особливо на розвиток малого бізнесу. Важливо відзначити, у зв’язку з минулими виборами Президента України в державних, наукових і громадських організаціях різко активізувалася розробка середньострокових програм виходу країни з економічної кризи і запуску режиму зростання. Одним з ключових питань у цих програмах – розвиток малого бізнесу, який має створити справжнє ринкове середовище в Україні.

              На даному етапі розвитку економіки  актуальність теми розвитку малого  бізнесу полягає в тому, що малий бізнес як інституційний сектор економіки давно став домінуючим за чисельністю та обсягами виробництва у провідних країнах світу. Малі підприємства забезпечують гнучкість та стійкість економічної системи, наближують її до потреб конкретних споживачів, а водночас - виконують важливу соціальну роль, надаючи робочі місця та забезпечуючи джерело доходу для значних прошарків населення.

            В умовах дестабілізації економіки, обмеження фінансових ресурсів, саме суб’єкти підприємництва, які не потребують великих стартових інвестицій, спроможні за певної підтримки найшвидше і найефективніше розв’язувати проблеми кризової економіки України, стимулювати розвиток конкуренції та сприяти економічному зростанню.

             В сучасній науковій літературі розвитку малого бізнесу в кризовій ситуації приділяють науковці значну увагу.

             Роль малого бізнесу в економіках розвинутих держав світу надзвичайно велика. Саме малий бізнес створює 65-80 % валового національного продукту, забезпечує ринкову конкуренцію, наслідком якої є висока якість товарів і найповніше задоволення потреб споживачів, тоді як внесок вітчизняних малих підприємств у загальнодержавні обсяги виробництва становить усього 10 %. Зокрема, директор полтавської консалтингової фірми Володимир Мальований наголошує: «Розвиток малого бізнесу – основна рушійна сила економіки, а значить і джерело матеріальних та духовних благ. Малий бізнес створює робочі місця, запроваджує інновації і виробляє настільки багато, що він відіграє ключову роль в розвитку економіки».

           Малий бізнес - самостійна, систематична господарська діяльність малих підприємств будь-якої форми власності, яка проводиться на власний ризик з метою отримання прибутку. Суть та значення малого бізнесу полягає у тому, що він є провідним сектором ринкової економіки; складає основу дрібнотоварного виробництва; визначає темпи економічного розвитку, структуру та якісну характеристику ВВП; здійснює структурну перебудову економіки, швидку окупність витрат, свободу ринкового вибору; забезпечує насичення ринку споживацькими товарами та послугами повсякденного попиту, реалізацію інновацій, додаткові робочі місця; має високу мобільність, раціональні форми управління.

         Малий бізнес в Україні має певні риси, які суттєво відрізняють його від підприємництва більшості зарубіжних країн, а саме: низький рівень технічної озброєності при значному інноваційному потенціалі; низький управлінський рівень, бракує знань, досвіду та культури ринкових відносин; прагнення до максимальної самостійності (більшість зарубіжних малих підприємств працює за умов франчайзингу); поєднання в межах одного малого підприємства декількох видів діяльності, неможливість в більшості випадків орієнтуватися на однопродуктову модель розвитку.

          Між тим, структурна недосконалість та диспропорційність національної економіки, яка була сформована під впливом принципово інших важелів економічної координації та мотивації (надмірно висока частка важкої промисловості, обмежене виробництво споживчих товарів, неефективна система збуту, нерозвинена галузь роздрібної торгівлі тощо), становить вагому перешкоду на шляху формування адекватних ринкових економічних відносин. Це вимагає пошуку шляхів підвищення гнучкості економічної структури та її послідовної перебудови у відповідності з вимогами національних та світових ринків. За таких умов малий бізнес відіграє важливу роль у впровадженні підприємницької поведінки економічних суб’єктів у ринковій економіці та в запуску процесу структурної модернізації останньої.

            Малий бізнес виконує низку специфічних соціально-економічних функцій:

 

1. Сприяння процесам демонополізації, приватизації та роздержавлення економіки, стимулювання розвитку економічної конкуренції, формування численних суб’єктів ринкового господарства, орієнтованих на попит, конкуренцію тощо.

2. Залучення до економічного обороту матеріальних, природних, фінансових, людських та інформаційних ресурсів, які “випадають” з поля зору великих компаній.

3. Поліпшення становища на ринках шляхом забезпечення еластичності їхньої структури, врегулювання попиту, пропозиції і цін, принаймні часткової компенсації втрат пропозиції на період реструктуризації великих компаній, індивідуалізації пропозиції та диференціації попиту, насичення ринків, задоволення специфічних місцевих потреб.

4. Вивільнення великих підприємств від виробництва нерентабельної для них дрібносерійної та штучної продукції, яка задовольняє індивідуальний попит, підвищення тим самим ефективності їхньої діяльності. Великим компаніям укладення коопераційних угод з малими підприємствами дозволяє підвищити гнучкість виробництва, зменшити комерційний ризик.

5. Забезпечення додаткових робочих місць, подолання прихованого безробіття, надання роботи працівникам, вивільненим в ході реструктуризації великих підприємств.

6. Стимулювання підвищення ділової активності населення та розвитку середнього класу, який становить соціальну базу економічних реформ, забезпечує стабільність суспільства.

7. Протидія люмпенізації та поширенню утримувальницької психології, всебічне сприяння розвиткові людського капіталу.

8. Пом’якшення соціальної напруженості завдяки ослабленню майнової диференціації та підвищенню рівня доходів населення.

9.  Збільшення гнучкості національної економіки та ринкової пропозиції у відповідності до сучасних умов відкритої економіки.

10. Сприяння процесу демократизації суспільства, раціоналізації системи економічної організації та управління.

        Попри досить незначну економічну “вагу” окремих підприємств, малий бізнес в ринковій економіці набуває досить швидкого розвитку. Це обумовлено їхніми вагомими конкурентними перевагами в інституційній структурі економіки, якими є:

·         мобільність, здатність до швидкого реагування на зміни кон’юнктури ринку, оперативність освоєння нової продукції та зміни обсягів виробництва в межах виробничих можливостей;

·         дрібносерійне виробництво, можливість підвищення ефективності за рахунок вузької спеціалізації, технологічна гнучкість виробничих процесів;

·         низька капіталоємність, швидка окупність вкладень, невисокі експлуатаційні та накладні витрати підприємства;

·         здатність до якнайповнішої мобілізації доступних ресурсів, включаючи оперативне використання досягнень науково-технічного прогресу (в технічній, економічній, організаційній, інформаційній сферах);

·         раціональна організація підприємства, обумовлена максимальним зближенням менеджменту, маркетингу та виробничого процесу;

·         оптимальні можливості для реалізації мотивів та схильностей до підприємницької діяльності.

               Водночас, зворотним боком наведених конкурентних переваг є низка системних загроз, які обумовлюють нестійкість розвитку малого підприємництва.         Серед них:

·         обмеженість фінансових ресурсів, труднощі в придбанні виробничих площ та обладнання;

·         відсутність фінансових резервів та загроза швидкого банкрутства;

·         надто вузьке коло постачальників, що може в ряді випадків утворювати небажану залежність бізнесу;

·         недостатній розвиток інфраструктури збуту продукції та післязбутового обслуговування;

·         локальність ресурсів та збутових ринків, відтак – межі для зростання;