Макроекономічні засади грошово-кредитної політики НБУ

     
 
Рис.2.3.Обсяги рефінансування банків, млрд.грн 2007, 2008, 2009 роки. 
 
Для забезпечення рівноваги на грошово-кредитному ринку та з метою оперативного регулювання грошової маси в обігу Національний банк України з 1 березня 2008р. використовував депозитні сертифікати, операції з розміщення яких здійснювалися з банками на договірній основі. Номінальна вартість депозитного сертифікату становила 1000 тис.грн.

    Було  оголошено 545 аукціонів з розміщення депозитних сертифікатів. Загальний  обсяг залучення коштів банків шляхом розміщення депозитних сертифікатів  становив 5,6млрд.грн. Середньозважений рівень процентної ставки за депозитними сертифікатами 8% річних і встановлювався залежно від ситуації на грошово-кредитному ринку з урахуванням процентних ставок на міжбанківському кредитному ринку України.

    Операції  зворотного РЕПО.

    Протягом 2008-2009рр. Національний банк України  за умови накопичення надлишкової ліквідності банків та з метою уникнення впливу монетарного чинника на інфляційні процеси здійснював регулюючі дії шляхом проведення операцій зворотного РЕПО з державними цінними паперами. 
Загальний обсяг залучення коштів банків через операції зворотного РЕПО в 2008р. становив 3,6млрд.грн., 2009р.-мобілізовано коштів на суму 2,3млрд.грн., а середньозважена процентна ставка за залученими коштами, виходячи із ціни зворотного викупу державних цінних паперів становила 2%. Поліпшення ситуації в реальному секторі сприяло збереженню позитивних тенденцій на депозитному та кредитному сегментах грошово-кредитного ринку. Зокрема, на депозитному сегменті в 2008р. спостерігалося: 
- продовження позитивних змін у структурі грошової маси, зокрема, питома вага готівки в структурі грошової маси знизилася з 31% до 28,7%.

Загалом обсяг готівки поза банками збільшився на 24,5% - до75млрд.грн.  
Водночас у валютній структурі депозитів домінували вкладення в інозімній валюті, обсяг яких з початку року збільшився на 53,8% - до 70,2млрд.грн., у той час, коли депозити в національній валюті збільшилися на 30,9% - до 114,3млрд.грн. 
Прискорене зростання депозитів в іноземній валюті сприяло зростанню рівня доларизації економіки до 26,97% порівняно з 23,6% за станом на початок 2008р. Утім, слід зазначити, що у вересні-грудні динаміка показника доларизації мала вже низхідний характер, що пов’язано з поступовим вирівнюванням ситуації на валютному ринку. На відміну від депозитів кредитні вкладення банків збільшуються вищими темпами, ніж у попередньому році. За 2009 рік обсяг кредитних вкладень ( без урахування доходів) збільшився на 71,3% - до 242,8млрд.грн. Кредити, надані в іноземній валюті, збільшувалися більш прискореними темпами (на 95,8%), ніж кредити, надані в національній валюті (на 52,5%), що пояснюється: 
-  змінами тенденцій у платіжному балансі (активізація імпортерів, які формують великий попит на кредити в іноземній валюті); 
-  структурними зрушеннями в ресурсній базі банків, зокрема, прискореним зростанням депозитів в іноземній валюті на внутрішньому ринку та активним залученням банками коштів на міжнародних фінансових ринках; 
-  більш привабливими відсотковими ставками за кредитами в іноземній валюті порівняно з позиками в гривнях в умовах стабільного обмінного курсу гривні. 
Високі темпи кредитування в 2008р. пояснюються насамперед активізацією кредитування фізичних осіб, обсяг кредитів яким збільшився в 2,34 раза – до 77,6млрд.грн. Обсяги кредитів наданих юридичним особам, зросли на 52,1% - до165,2млрд.грн.

       Рис. 3.3 Динаміка кредитів за видами валют  у 2008 – 2009 рр.

    Позитивна динаміка кредитних вкладень була зафіксована  на фоні тенденції до зменшення вартості позик – середньозважена ставка за кредитами в національній валюті зменшилася з 16,4% річних до 15,1% річних. Середньозважена процентна ставка за кредитами в іноземній валюті в умовах більш високого попиту на такі кредити зменшувалася меншими темпами – з 11,7%річних до 11,5% річних. Інтегральна відсоткова ставка за кредитами зменшилася з 14,6% річних до 13,7%.

    Національний  банк України і надалі проводитиме  грошово-кредитну політику, спрямовану на забезпечення стабільності національної грошової одиниці. З цією метою здійснюватиметься  регулювання грошової пропозиції через  використання всього спектра монетарних інструментів та механізмів таким чином, щоб повністю задовольнити попит економіки на гроші та не створити монетарних ризиків для динаміки цін.

    На  підставі макроекономічних прогнозів  Уряду, з урахуванням всіх трьох  складових формування попиту на гроші (реального зростання економіки, цінового чинника та швидкості обертання грошей) очікується, що темпи зростання грошової маси становитимуть 28-33% [15, с.55].

4. ШЛЯХИ  ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ  ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ 

       Грошово-кредитна політика в Україні в різні періоди розвитку її економіки здійснювалась адекватно до тих процесів, які відбувалися в сферах макроекономіки, фіскальної і структурної реформ. Вона сприяла економічному зростанню, зупиненню галопуючої інфляції, а також спрямовувалася на забезпечення стабільності національної валюти.

       Зараз в Україні продовжує діяти  різноплановий монетарний устрій (визначається декілька цілей проведення грошово-кредитної політики, які пов'язані з рівнем обмінного курсу, рівнем інфляції, обсягами окремих монетарних агрегатів). Реалізація грошово-кредитної політики забезпечується змішаним методом (частково з використанням ринкових інструментів, частково -  адміністративних) [19, с.21-22].

       Я вважаю, що побудова майбутньої стратегії грошово-кредитної політики України повинна базуватися на адекватній оцінці стану економіки, її об'єктивних тенденцій, ступенях розвитку банківської системи, фондового ринку, інституційного забезпечення монетарної політики, розвинутості її інструментів, характеру взаємозв'язків макроекономічних і монетарних параметрів тощо. Слід також враховувати чинне законодавство і не намагатися його змінити лише з метою ефективного запровадження стратегії, оскільки практика свідчить, що в умовах України законодавчі зміни - це дуже складний, занадто політизований, довготривалий процес, наслідки якого можуть суттєво відрізнятися від початкових намірів. З світового досвіду відомо, що існує можливість врегулювання всіх питань, пов'язаних із монетарною стратегією, на рівні нормативно-правових актів і неформальних угод. Тому у майбутньому Національному банку та уряду України слід частіше звертатися саме до цих методів.

       Враховуючи  специфіку України щодо розподілу  повноважень у сфері грошової влади,  в процесі розроблення грошово-кредитних стратегій  необхідна тісна взаємодія уряду і Національного банку України, а якщо точніше - взаємодія Ради та Правління НБУ, Кабінету Міністрів, Міністерства економіки та Міністерства фінансів України [19, с.23-24].

       На  мою думку, майбутня монетарна стратегія має сприяти підвищенню рівня довіри до національної грошової одиниці, інститутів її забезпечення, створити умови для довгострокової стабільності. Важливою передумовою її ефективної реалізації є незалежність Національного банку. НБУ у процесі взаємодії з іншими органами монетарної влади, політичними силами і суспільством мусить знову і знову доводити спроможність приймати професійні рішення, що відповідають завданням підтримання стабільності грошової одиниці незалежно від впливу політичних сил, вчасно і кваліфіковано справлятися з дедалі складнішими і відповідальнішими завданнями, що є однією із запорук і передумов стабільного розвитку фінансової сфери та економіки. Також займатися  створенням достатньої наукової бази для вироблення і проведення монетарної політики, оволодіти всіма досягненнями у відповідній сфері світової науки і практики, здійснювати підготовку наукових кадрів, здатних провадити власні дослідження з урахуванням умов України, створювати центри, спроможні координувати в масштабах суспільства цю роботу, створити надійну систему комунікації Національного банку з громадськістю, підвищувати рівень монетарних знань журналістів, широких верств населення, змістовий рівень фахових і науково-популярних публікацій, формувати навички зваженого і відповідального підходу політиків до виголошення різного роду заяв стосовно монетарної сфери та інше.

       Формування  ефективної монетарної стратегії потребує також усунення суперечностей стосовно інтерпретації пріоритетної цілі Національного  банку Радою НБУ в щорічних «Основних засадах грошово-кредитної політики» та статусу кількісних прогнозних змінних, які у них наводяться. Складаючи план на майбутнє слід враховувати специфіку взаємозв'язку макроекономічних і монетарних параметрів, притаманну економіці на даному етапі її розвитку, пам'ятати, що розвиток економіки органічно пов'язаний із певним рівнем інфляції, поєднувати підтримання динамічного розвитку і структурної перебудови економіки з підвищенням життєвого рівня і добробуту населення [17, с.77-78].

       Проводити заходи щодо забезпечення стабільності гривні як монетарної передумови і фактора економічного зростання на інвестиційно-інноваційній основі з урахуванням можливих коливань зовнішньої та внутрішньої кон'юнктури і змін в інституційному середовищі, тому що стабільність грошової одиниці включає (як свої складові) внутрішню і зовнішню стабільність, яка відображається у динаміці інфляції та обмінного курсу.

       Головним  орієнтиром грошово-кредитної політики, що відображає рівень і тенденції стабільності грошової одиниці, є індекс споживчих цін. Регулювання обмінного курсу потрібно спрямовувати на підтримання цінової і фінансової стабільності, а показники монетарної бази і грошової маси використовувати як проміжний орієнтир для вирішення поточних завдань монетарного забезпечення макроекономічної рівноваги, а також досягати  довгострокових соціальних, структурних та інституційних цілей.

       Протягом  найближчих років НБУ ще не може відмовитися від певного контролю за обмінним курсом як важливим орієнтиром для населення та суб'єктів господарювання, а також зважаючи на його значну роль у підтриманні макроекономічної рівноваги і стабільності. Однак удосконалення системи валютного регулювання повинно здійснюватися в напрямі поступового послаблення керованості валютного ринку та його подальшої лібералізації забезпечення більшої гнучкості обмінного курсу, можливого розширення діапазону його середньорічних значень із подальшою відмовою від встановлення такого діапазону.

       Безумовно, для згладжування сезонних коливань і шоків необхідно використовувати інтервенції на міжбанківському валютному ринку. Водночас потрібно створювати умови для і розвитку інструментів хеджування валютних ризиків, забезпечити прогнозовану динаміку обмінного курсу залежно від стану платіжного балансу та уникнути його значних коливань. Як важливий індикатор курсової політики доцільно використовувати динаміку реального ефективного обмінного курсу гривні. В цьому контексті має бути визначена і роль валютних резервів як інструменту забезпечення виконання стратегічних завдань при збереженні їх достатнього (за міжнародними критеріями) рівня.

       Формулювання  цілі підтримання стабільності грошової одиниці як умови фінансової рівноваги та економічного зростання на інвестиційно-інноваційній основі віддзеркалює особливості макроекономічних умов 2009-2010 років. Завдання забезпечення фінансової рівноваги значно актуалізується в цей час у зв'язку з підвищенням цін на енергоносії, погіршенням стану поточного рахунку платіжного балансу, появою в Україні іноземних банків та їх філій, зростанням приватних запозичень іноземної валюти, високим рівнем соціальних виплат із бюджету за недостатнього розширення бази надходжень до нього та іншими ризиками [17, с.79-80].

       Підтримка інвестиційно-інноваційного зростання економіки має для України стратегічне значення, адже не впоравшись із даним завданням, вона не зможе увійти до когорти сучасних цивілізованих країн. І це має враховуватися у грошово-кредитній політиці, наприклад, при вирішенні питань рефінансування державного банку другого рівня, який ставить собі за мету кредитування інноваційних проектів. Безумовно, для НБУ пріоритетом є стабільність грошової одиниці, але це завдання може бути вирішене різними  шляхами. І формула стабільності в середньостроковій стратегії орієнтує на вибір тих шляхів, які надають економічному зростанню інвестиційно-інноваційного характеру.  

       Таким чином прийняття монетарної політики в наступні роки потребуватиме формування окремого блоку монетарного аналізу з метою управління перебудовою емісійного і трансмісійного механізмів монетарної політики. Це і можна назвати першою опорою прийняття монетарних рішень у наступних роках. Другою опорою буде аналіз широкого кола макроекономічних і фінансових показників з точки зору їх впливу на цінову динаміку.

       Проте не слід забувати, що реальним  підґрунтям  для  економічного зростання та стабілізації на грошово-кредитному сегменті ринку є  не лише правильна грошово-кредитна політика, а й створення конкурентоспроможної економіки і пошук суб'єктами господарювання власних ніш як основи для підвищення попиту економки на гроші, тобто для розширення товарообороту.

     Національний банк України, здійснюючи регулювання грошово-кредитного ринку в умовах негативного впливу світової фінансово-економічної кризи, проводитиме гнучку та виважену грошово-кредитну політику, спрямовану, з одного боку, на нівелювання інфляційного та девальваційного тиску, а з іншого – на підтримку ліквідності банківської системи на рівні, достатньому для виконання нею своїх функцій.

       Основні засади грошово-кредитної політики на 2011 рік визначають монетарні індикатори розвитку грошово-кредитної сфери  на 2011 рік відповідно до затверджених Урядом основних прогнозних макроекономічних показників на 2011 рік і передбачають темпи приросту монетарної бази на рівні 9-13%.

       З огляду на прогнозоване перевищення  попиту на іноземну валюту над її пропозицією  через канал валютного ринку  очікується вилучення платіжних  засобів. Ураховуючи це, очікується, що забезпечення належного рівня грошової пропозиції відбуватиметься через фондовий та кредитний канали. Прогнозна структура випуску коштів в обіг може змінитися в залежності від параметрів бюджету на поточний рік.

       В Основних засадах грошово-кредитної  політики на наступний рік ураховано сучасні тенденції в економіці країни, грошово-кредитній сфері та їх взаємний вплив на суспільний розвиток, а також оцінка подальшої перспективи, обґрунтовано напрями монетарної політики та передбачено комплекс змінних індикаторів фінансової сфери, спрямованих на регулювання грошового обігу та кредитування економіки з метою забезпечення стабільності грошової одиниці.

       Головною  метою грошово-кредитної політики у наступному році відповідно до Конституції  України лишатиметься забезпечення стабільності національної грошової одиниці, що є основою для досягнення головних стратегічних цілей, які полягають у підтримці стійкого і збалансованого економічного розвитку, а також підвищенні зайнятості, реальних доходів та стандартів життя населення.