Макроекономічні засади грошово-кредитної політики НБУ

                  Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

    Київський національний торговельно-економічний  університет

    Вінницький  торговельно-економічний інститут 
 

    Кафедра філософії та економічної теорії  
 
 
 

                                                КУРСОВА РОБОТА

    З дисципліни «Економічна теорія»

    на  тему № 143 : «Макроекономічні засади грошово-кредитної політики НБУ» 
 
 
 
 
 
 

    Студентки 2-го курсу, групи  ЕП-21

    денної  форми навчання

    Факультету  Економіки підприємства

    Білокінь  Юлії Миколаївни

    Науковий  керівник Мацедонська Н.В 
 
 

                                                        Вінниця 2011

                                                          Зміст

       Вступ………………………………………………………………………4

1. Макроекономічний зміст грошово-кредитної політики, її цілі……6
2. Інструменти та типи грошово-кредитної політики………………...18
3. Аналіз грошово-кредитної політики НБУ………………………….22
4. Шляхи підвищення ефективності грошово-кредитної політики України………………………………………………………………..29

Висновки та пропозиції…………………………………………………41

Список використаних джерел…………………………………………..46 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП 

       Політика  у сфері грошового обігу та кредиту має велике значення для  кожної країни, оскільки шляхом регулювання  пропозиції грошей вона спрямована на забезпечення ефективного функціонування економіки і її ключовими цілями є цінова стабільність, стабільність обмінного курсу, зростання економіки, забезпечення зайнятості, зростання добробуту населення тощо.

       Грошово-кредитна політика є основною складовою системи загальнодержавної економічної політики, її роль у розвитку економічних процесів дуже важлива. Грошово-кредитна політика базується на прогнозній економічній та фіскальній політиці. На підставі прогнозних макроекономічних показників, Закону України «Про Державний бюджет України» на відповідний період Національний банк України розробляє Основні засади грошово-кредитної політики на відповідний рік.

       Грошові концепції сьогодення, які використовуються в грошово-кредитній політиці України, ґрунтуються на наукових працях М.І.Тугана-Барановського, Дж.М.Кейнса, М.Фрідмена, І.Фішера, Д.Сакса, Е.Дж.Долана, К.Макконнелла, Дж.Хікса, Ф.Хайєка, С.Харриса та інших.

       Внаслідок цього закономірною є поява низки  теоретичних праць, присвячених  проблемам грошово-кредитної політики в Україні.

       Над цими питаннями активно працюють Г.Башнянин, Є.Бойко, А.Гальчинський, Н.Гребеник, О.Дзюблюк, А.Єпіфанов, Т.Кричевська, М.Крупка, О.Кузнецов, В.Лагутін, В.Лещук, В.Лисицький, І.Лютий, В.Мікловда, В.Міщенко, І.Михасюк, А.Мороз, М.Павлишенко, С.Панчишин, С.Реверчук, М.Савлук та інші. Водночас значна частина  досліджень з питань грошово-кредитного регулювання присвячена певним конкретним аспектам цієї проблеми і представлена у вигляді журнальних публікацій. Викладене пояснює, актуальність обраної теми курсової роботи «Макроекономічні засади грошово-кредитної політики НБУ», її структуру, зміст а також вибір теоретичного, нормативно-правового та практичного матеріалу, який використовувався при написанні курсової роботи.

       Об’єкт дослідження курсової роботи – грошово-кредитна політика НБУ. Предмет – проблеми становлення та розвитку грошово-кредитної політики.

       Мета  курсової роботи – шляхи підвищення ефективності грошово-кредитної політики України.

       Методологічною  основою написання курсової роботи стали нормативно-правові документи  України, матеріали підручників багатьох авторів, як українських, так і російських.

       У курсовій роботі викладено теоретичні та практичні особливості грошово-кредитної  політики НБУ, яка сприяє підвищенню економічного розвитку держави та соціального захисту населення.

       Для розкриття мети курсової роботи необхідно  вивчити такі завдання:

• Розкрити сутність грошово-кредитної політики;
• Проаналізувати грошово-кредитну політику НБУ ;
• Охарактеризувати шляхи підвищення ефективності грошово-кредитної політики України.

       Курсова робота складається з вступу, 4 розділів, висновків і пропозицій та списку використаних джерел.

     Розділи становлять основу роботи. Заголовки розділів несуть в  собі інформацію, що визначає  зміст кожного з них.

     В першому розділі розкрито макроекономічний зміст грошово-кредитної політики, її цілі.

     В другому  розділі  розглядаються  інструменти та типи грошово-кредитної  політики.

    В третьому розділі проаналізовано  грошово-кредитну політику НБУ. В четвертому розділі розглядаються шляхи підвищення ефективності грошово-кредитної політики України.  Курсова робота складається з 45 сторінок, має список використаних джерел з 31 найменувань.

     1. МАКРОЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ, ЇЇ ЦІЛІ  

       Сукупність  заходів, за допомогою яких здійснюється вплив на стан кредиту і грошового обігу з метою регулювання господарської кон’юнктури, має назву грошово-кредитної, або монетарної політики.

       На  сьогодні існує чимало різноманітних  спроб надати комплексне визначення грошово-кредитній політиці. Так в табл. 1.1 наведено аналіз існуючих на сьогоднішній день визначень цієї категорії.

       Таким чином, на сьогодні погляди щодо грошово-кредитної  політики різняться. А тому є доцільним  провести аналіз даного поняття і  спробувати надати визначення, яке  б комплексно висвітлювало суть даної категорії.

       Видатний  економіст сучасності Поль Семюелсон  зазначив, що лише за допомогою відповідної  грошово-кредитної політики ринкова  економіка здатна запобігти ексцесам буму та різкого спаду і в кінцевому  результаті може розраховувати на здорове прогресивне зростання [27, с. 71].

       З’ясування  ролі грошово-кредитної політики в  ринковій економіці ґрунтується  на усвідомленні завдань, які ставляться монетарними владними структурами  і вирішуються монетарними методами. Ці завдання прийнято називати цілями грошово-кредитної політики. Вони поділяються на три групи: стратегічні, проміжні й тактичні. При чому, важливо відзначити, що проміжні цілі напряму залежать від стратегічних. Оскільки в ринкових умовах економічне зростання, зайнятість, динаміка цін, стан платіжного балансу та інші макроекономічні показники визначаються передусім станом ринкової кон’юнктури, проміжними цілями монетарної політики є зміна останньої в напрямі, який визначено стратегічною ціллю. А тактичні цілі — це оперативні завдання банківської системи в галузі регулювання ключових економічних перемінних, передусім обсягу грошової маси, розміру процентної ставки та валютного курсу, для досягнення проміжних цілей. 

       Таблиця 1.1

       Аналіз  існуючих визначень «Грошово-кредитної політики»

 

       Таким чином, можна зробити перший висновок по те, що грошово-кредитна політика націлена як на суспільні так і на чисто економічні цілі, які є взаємопов’язаними.

       Майже всі науковці єдині в тому, що грошово-кредитна політика, це націлені на який то об’єкт заходи. Визначення цього об’єкту у всіх різниться. Одні вважають це грошовим обігом та кредитними відносинами [7, с. 96, 17, с. 85]. Інші – грошовим ринком [12, с. 36]. Треті – грошовим оборотом [9, с.183]. Слід зазначити, що грошовий оборот включає в себе грошовий обіг, кредитні відносини та фіскально-бюджетний оборо, який не є об’єктом монетарної політики. А також по своєму економічному значенню є дещо ширшим за грошовий ринок.

       Тому, можна зробити другий висновок про те, що грошово-кредитна політика, це заходи націлені на регулювання частини грошового обігу.

       Грошово-кредитну політику в Україні визначає та проводить Національний банк України. Законодавчо-нормативні засади розроблення та реалізації грошово-кредитної політики в Україні визначені Законом України «Про Національний банк України», Конституцією України, Положенням «Про зміст, порядок розробки Основних засад грошово-кредитної політики та здійснення контролю за їх виконанням» [1].

       Грошово-кредитна політика реалізується відповідно до Основних засад грошово-кредитної політики, які щорічно розробляються Радою Національного банку України, функціями якої є також здійснення контролю за її проведенням та внесення уточнень до Основних засад грошово-кредитної політики у разі зміни основних параметрів економічного та соціального розвитку України.

       Відповідно  до Закону України «Про Національний банк України» Рада Національного банку України до 15 вересня розробляє Основні засади грошово-кредитної політики і вносить до Верховної Ради України для інформування. Законом визначено, що Основні засади грошово-кредитної політики являють собою комплекс змінних індикаторів фінансової сфери, які дають можливість Національному банку України за допомогою інструментів (засобів та методів) грошово-кредитної політики здійснювати регулювання грошового обігу та кредитування економіки за умови забезпечення стабільності грошової одиниці України як монетарної передумови для економічного зростання і підтримки високого рівня зайнятості населення.

       Таким чином, сформуємо третій висновок про те, що в Україні головним суб’єктом грошово-кредитної політики є Національний банк.

       Поєднавши всі три попередні висновки, можна сказати, що грошово-кредитна політика – це комплекс взаємозв’язаних заходів щодо регулювання частини грошового обороту, які здійснює держава через НБУ задля досягнення суспільних та економічних цілей.

       Вихідним  пунктом розробки і впровадження грошово-кредитної політики є те, що регулюючи за допомогою певних засобів кількість грошей в обігу, можна впливати на обсяг ВВП.

       Цілі  грошово-кредитної політики можна  розділити на кінцеві: (економічне зростання, повна зайнятість, стабільність цін, життєздатний платіжний баланс) та проміжні (процентна ставка, грошова маса, валютний курс). Використання проміжних цілей дозволяє узгодити кінцеві цілі з інструментами грошово-кредитної політики. Конкретний вибір проміжного цільового орієнтиру визначається тим, наскільки стало він пов'язаний з кінцевими цілями грошово-кредитної політики у конкретній економічній ситуації.

       Існує два види грошово-кредитної політики:

       1. Політика, що спрямована на обмеження  пропозиції грошей для зниження сукупних витрат і стримування інфляційного тиску в економіці, має назву стримуючої монетарної політики або політики дорогих грошей;

       2. Політика, що спрямована на збільшення пропозиції грошей для стимулювання сукупних витрат і зайнятості має назву стимулюючої монетарної політики або політики дешевих грошей [17, с.145].                

          Грошово-кредитна політика також може бути гнучкою, жорсткою і проміжною. Гнучка грошово-кредитна політика — це політика центрального банку, за якої проміжною ціллю є фіксація або підтримка процентних ставок на певному рівні. Пропозиція грошей у моделі грошового ринку в цьому випадку характеризується горизонтальною кривою (рис. 1.1).

       

       Рис. 1.1 Гнучка грошово-кредитна політика 

       За  гнучкої грошово-кредитної політики підвищення попиту на гроші супроводжується  зростанням пропозиції грошей. І навпаки, скорочення попиту на гроші веде до зменшення пропозиції грошей, оскільки центральний банк регулює пропозицію грошей таким чином, щоб підтримати номінальну процентну ставку на фіксованому рівні.