Макроекономічні показники

Валовий корпоративний  прибуток — це частка валової доданої вартості, що залишається у виробників після відшкодування витрат на заробітну плату і чистих неприбуткових податків.

Змішаний  доход — цс доход, що отримують  домашні господарства, індивідуальні підприємці від функціонування Інкорпорованих підприємств. До цих підприємств належать невеликі фермерські та особисті підсобні господарства, майстерні, ресторани, магазини, перукарні, що с власністю окремих сімей або осіб, у яких вони самі й працюють, а також інші види вільної професійної діяльності. Змішаний доход створюється факторами виробництва безпосередню в процесі виробництва. Розподілити його па окремі елементи первинних доходів (заробітну плату, прибуток та ін.) та відокремити один від одного практично неможливо. Тому він дістав назву змітаного доходу.

Валовий корпоративний  прибуток і змішаний доход визначаютіля на валовій основі, тобто до відрахування споживання основного капіталу (амортизації).

Для економіки в цілому валовий корпоративний прибуток і змішаний доход розраховують як різницю між ВИП І оплатою праці найманих працівників та чистими неприбутковими податками. Це є особливістю розподільчого методу. Звичайно, показники корпоративного прибутку і змішаного доходу можна було б обчислити на основі бухгалтерської звітності. Ллс де с дуже трудомісткого і складною справою. Тому в економічній практиці розподільчий метод мас другорядне значення і обмежене застосування. У таблиці 3 наведені дані про структуру ББП України, розрахованого за категоріями доходу.

 

 

 

 

Т а б л.  3.  структура ВВП України за категоріями доходу* (в %)

Показники	Роки
	1991	1992	1993	1994	1995	1996	1997
ВВП – усього у тому числі:	100	100	100	100	100	100	100
Оплата праці найманих працівників	58,8	51,1	38,5	39,7	43,5	44,9	47,6
Валовий корпоративний  прибуток та змішаний доход	44,6	47,9	53,9	43,0	37,4	35,9	30,0
Чисті неприбуткові податки з них:	-3,4	1,0	7,6	17,3	19,1	21,9	22,4
Податки на виробництво  та імпорт	15,1	14,5	21,6	25,2	25,1	22,4	25,8
Субсидії	-18,5	-13,5	-14,0	-7,9	-5,4	-3,2	-3,4

 

 

Як свідчать наведені дані, за 1991—1997 рр. у структурі ВВП України, обчисленого розподільчим методом, скоротилась питома вага оплати праці з 58,8 % у 1991 р. до 47,6 % у 1997 р.; дещо зменшилась за цей час доля валового прибутку та змішаного доходу. У той же час у зв'язку з суттєвим скороченням субсидій на виробництво та імпорт зросла частка чистих неприбуткових по датків" у загальній структурі ВВП.

Крім показника  ВВП, що характеризує річний випуск кінцевої продукції і послуг в економіці, в СНР с ряд похідних показників, які можуть бути розраховані на основі ВВП. До таких показників слід віднести чистий внутрішній продукт, валовий і чистий національний доход, наявний національний доход, особистий доход, особистий безподатковий доход та ін.

З метою нівелювання  цінового фактора в макроекономічних розрахунках обчислюють два види ВВП: номінальний і реальний, застосовуючи при ньому і два види цін: поточні і постійні.

2.2.1 Номінальний ВВП (ВВП_Н) — це показник загального обсягу виробництва, який обчислюється в поточних цінах, тобто в фактичних тинах даного року.

2.2.2 Реальний ВВП (ВВП_р) —це показник загального обсягу виробництва, який обчислюється в постійних ціпах, тобто в цінах року, який приймається за базу. Такий рік називають базовим. Реальний ВВП не враховує зміну рівня цін.

На основі ВВПр обчислюється темп зростання фізичного обсягу виробництва (Т_з) і темп його приросту (Т_ц):

Т_з = ВВП_р у поточному році / ВВП_р у базовому році · 100

 

Т_ц = ВВП_р у поточному році - ВВП_р у попередньому році / ВВП_р у попередньому році · 100

 

2.3  Чистий внутрішній продукт  (ЧВП) розраховують як різницю між ВВП і споживанням основного капіталу, тобто сумою амортизації поточного року (А): ЧВП = ВВП-А.

Валовий національний доход (ВИД) —цс сума внутрішніх первинних доходів, тобто ВВП плюс чисті зовнішні первинні доходи, які отримані резидентами даної країни від інших країн.

Чисті зовнішні первинні Доходи (ЧПД,) визначаються як різниця між первинними доходами, які отримані від інших країн, і первинними доходами, які передані іншим країнам. Отже, ВИД відрізняється від ВВП на сальдо первинних доходів, отриманих з-за кордону і переданих за кордон:

ВНД = ВВП + ЧПД_з

При цьому слід зазначити, що до первинних доходів відносяться доходи, які отримані від первинного розподілу сукупного доходу, тобто від розподілу доданої вартості між власниками факторів виробництва і урядом (через чисті податки на виробництво і імпорт, до яких входять всі податки, що збільшують ціну товарів). Податки па виробництво і імпорт є первинним доходом держави, тобто органів державного управління. До первинних доходів відносяться і доходи від власності.

Зовнішні  первинні доходи включають оплачу праці  найманих працівників і доходи від власності, які власники фінансових активів (грошових коштів), землі, нематеріальних (нефінансових) активів отримують (або передають) за надання права користування ними господарським одиницям. На рівні економіки в цілому вони включають: відсотки за надані кредити; дивіденди за участь в акціонерному капіталі; чисту ренту за користування землею; плату за розробку запасів корисних копалин; плату за використання авторських прав, патентів, торгових знаків; реінвестоваиий доход іноземних компаній та ін.

Первинні  доходи, які отримують резиденти  даної країни, можуть бути у формі поточних трансфертів перерозподілені нерезидентам. І навпаки, первинні доходи нерезидентів можуть у формі поточних трансфертів передаватись резидентам даної країни. З урахувашіям руху поточних трансфертів у грошовій і натуральній формах формується валовий наявний національний доход (ВНД_Н):

 

                          ВНД_н = ВИД + ЧГГТ_з

 

 де ЧПТ₃ чисті поточні зовнішні трансферти, тобто різниця між поточними трансфертами, отриманими з-за кордону і переданими за кордон.

Зазначимо, що поточні трансферти (отримані і передані) включають: платежі зі страхування від нещасних випадків; поточні податки на доходи та майно (податок на прибуток, прибугковий податок на громадян, податок на транспортні засоби та ін.); відрахування на соціальне страхування; допомогу з соціального забезпечення, що надходить від інших країн; обов'язкові збори і платежі від домашніх господарств; добровільні внески; штрафи і непі та ін.

Якщо від  ВИД і ВНД_н відрахувати споживання основного капіталу (амортизацію), то отримаємо чистий національний доход (ЧНД) і чистий наявний національний доход (ЧНД_н).

Наступний показник — особистий доход (ОД). Особистий доход складається із первинних доходів домашніх господарств та їх вторинних доходів, які не зароблені, але отримані внаслідок перерозподілу первинних доходів (внутрішні соціальні трансферти—СТ_в та чисті зовнішні соціальні трансферти — ЧСТ₃).

ОД = (ЗП - ВСФ) + Р + ЧВ + Д + ЗД + СТ_в + ЧСТ₃

де ВСФ – відрахування від заробітної плати до страхових фондів;

Р — рента як доход  від передачі прав на використання власності (землі, надр тощо); ЧВ — чистий відсоток як доход від фінансових активів  (позички,  облігації, термінові внески тощо);  він обчислюється як різниця між отриманими і сплаченими відсотками;

Д – дивіденди  як доход від участі в акціонерному капіталі;

ЗД – змішаний доход, тобто доход не корпоративного (індивідуального) бізнесу.

Велике значення в макроекономічному аналізі  мас показник особистого безподаткового доходу, або просто безподаткового доходу (БД). Иш обчислюється як різниця між особистим доходом і особистими податками (ОП):

БД = ОД - ОП

Де ОП – особисті податки (прибугковий податок, податки на особисте майно, на спадщину та ін.). Безподатковий доход використовується на особисте споживання та заощадження. Зазначимо, що особисте споживаїшя охоплює лише споживання домашніх господарств. Кінцеве споживання, крім споживання домашніх господарств, включає також витрати на споживашія органів державного управління і некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства.

2.4  Валовий національний продукт. Економічна наука вважає, що одним із найкращих і доступних показників, які свідчать про здоров'я економіки будь-якої країни, є обсяг річного сукупного виробництва товарів і послуг. Головний показник при складанні національних рахунків — валовий національний продукт, який виступає як сукупна ринкова вартість усього обсягу кінцевого виробництва товарів і послуг за один рік. За допомогою ВНП вимірюють ринкову вартість річного виробництва.

Для об'єктивного обчислення сукупного обсягу виробництва треба, щоб усі продукти і послуги, вироблені даного року, були враховані лише один раз. Більшість продуктів проходить декілька виробничих стадій, перш ніж попадає на ринок. Як наслідок, окремі частини і компоненти більшості продуктів купуються і продаються по декілька разів. Отже, щоб уникнути багаторазового врахування частин продуктів, які продаються і перепродуються, при розрахунку ВНП враховується тільки ринкова вартість і виключається вартість проміжної продукції. Під кінцевими продуктами розуміються товари і послуги, які купуються для споживання, а не подальшої обробки чи переробки. У ВНП включається продаж кінцевих продуктів, але від нього віднімається продаж проміжних продуктів. Це пояснюється тим, що вартість кінцевих продуктів включає усі існуючі проміжні операції. Візьмемо для прикладу дані табл. 4.

Таблиця 4

Величина доходів, видатків і добавленої вартості при випіканні  хліба (гривен за хлібину)

Стадії виробництва	Виручка від Продажу	Вартість проміжних Матеріалів або товарів	Добавлена вартість (заробітнаплата, прибуток тощо)
Пшениця	4	-0	=4
Мука	6	-4	=2
Випечений хліб	12	-6	=6
Хліб, доставлений покупцеві	20	-12	=8
Всього	42	-22	=20

 

За даними табл. 4 слід визначити, яку частину вартості випеченого хліба треба врахувати при визначенні ВНП. Відповідь така: 20 гривен, тобто вартість кінцевого продукту. Якщо додати вартість усіх проміжних продуктів до вартості кінцевого продукту (в табл.4 ця сума дорівнює 42 гривнам) і включити отриманий результат у показник ВНП, його обсяг виявиться суттєво завищеним. Як наслідок — подвійний рахунок.

Щоб при розрахунку національного  доходу уникнути подвійного рахунку, необхідно  старанно стежити, щоб до нього включалася тільки добавлена вартість, створена кожним підприємством. Добавлена вартість — то ринкова ціна обсягу продукції, виготовленої фірмою, за вирахуванням вартості спожитої сировини і матеріалів, придбаних у постачальників. Склавши добавлену вартість, створену всіма п'ятьма підприємствами, починаючи від вирощування пшениці і аж до доставки хліба покупцеві, можна точно вирахувати вартість хліба. Точно так само, підраховуючи і складаючи добавлені вартості, створені всіма підприємствами в економіці, можна визначити ВНП, тобто ринкову вартість загального випуску.

З метою реального  вимірювання ВНП слід виключити  непродуктивні операції, до яких належать фінансові операції і продаж уживаних речей. Чисто фінансовими операціями вважаються державні трансфертні платежі, які включають виплати на соціальне страхування; допомогу безробітним та пенсії ветеранам; приватні трансфертні платежі, куди входять щомісячні субсидії, які отримують студенти вузів із дому, або разові дарунки від багатих родичів і операції з цінними паперами, тобто купівля-продаж акцій і облігацій.

Продаж вживаних речей  не входить у ВНП, оскільки він  не відображає поточного виробництва, або включається у подвійний рахунок.

Валовий національний продукт  вимірюється двома способами: за обсягом виробництва або за сумою видатків на придбання товарів та послуг, за доходами або за сумою доходів, створених у процесі виробництва товарів і послуг. Мал. 1 показує кругооборот грошових видатків в такому господарстві, де немає втручання держави і не відбувається нагромадження капіталу або чистих заощаджень.

Щорічно люди споживають товари і користуються послугами. Грошові видатки населення на всі ці товари і послуги відображені у верхній частині мал. 1. Щоб обчислити загальну величину ВНП, необхідно скласти всі грошові кошти, витрачені населенням у сфері кінцевого споживання. У простому господарстві можна легко обчислити величину національного доходу або національного продукту як суму річного потоку товарів і послуг у грошовому вираженні.

У нижній частині мал. 1 відображені доходи населення від реалізації чинників виробництва. Водночас ці доходи складають у потоці товарів витрати виробництва.