Макроекономічні показники

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота на тему:

Макроекономічні показники

 

 

 

Зміст:

Вступ	2
Розділ І. Система національних рахунків як нормативна база макроекономічного  рахівництва	3
1.1 Суть системи національних  рахунків та її значення	3
1.2 Основні методологічні принципи СНР	5
1.3 Базова одиниця обліку СНР	5
Розділ ІІ. Основні  макроекономічні показники	13
2.1 Валовий випуск	13
2.2 Валовий внутрішній  продукт	15
2.2.1 Номінальний ВВП	26
2.2.2 Реальний ВВП	26
2.3 Чистий внутрішній  продукт	26
2.4 Валовий національний продукт	28
2.5 Національний дохід	34
2.6 Вплив ціни на  валовий національний продукт	34
Висновок	41
Список використаної літератури	42

 

 

 

 

Вступ

В даному рефераті розглядається  така тема, як макроекономічні показники: сутність та вимір.

Політична, соціальна та військова доля країн значною мірою залежить від економічного розвитку, і немає життєво важливішої сфери для успіху держави, ніж її макроекономічний розвиток. Такі країни як Японія, що розвинулися стрімко, завойовуючи зовнішні ринки для своїх товарів, пишаються своєю зростаючою політичною силою та високим життєвим рівнем.

На противагу їм існують  країни, що перебувають у стані  глибокої стагнації і терплять від  галопуючої інфляції, значних торговельних дефіцитів та високого зовнішнього  боргу. Життєвий рівень країни значною мірою залежить від її макроекономічної політики.

Для аналізу економічних  явищ і процесів, складних господарських  взаємозв'язків необхідна система  надійних взаємозумовлених показників. В економічній теорії та у господарській  практиці використовують різні форми виміру суспільного продукту. Різноманітність форм і способів виміру результатів народногосподарської діяльності зумовлена різними теоретичними підходами до характеристики суспільного виробництва, різною методикою статистичних розрахунків, різними стадіями руху суспільного продукту в процесі економічного кругообігу.

 

 

 

 

Розділ І.

Система національних рахунків як нормативна база макроекономічного рахівництва

Формування нової економічної  системи, заснованої на ринкових відносинах, матеріалізація національних цілей через державну економічну політику потребують широкого використання системи макроеконо-мічних показників. Вони покликані відображати складні взаємопов'язані процеси, що відбуваються в економіці й безпосередньо визначають динаміку економічного зростання та важливі пропорції розширеного відтворення.

Розрахунки  макроекономічних показників та важливих пропорцій розширеного відтворення здійснюються на основі відповідних економічних моделей, що відображають річний економічний оборот на макрорівні. Вони є також важливим інструментом державного регулювання і прогнозування національної економіки. Країни з ринковою економікою, а також ті, що здійснюють перехід до ринкових відносин, як таку економічну модель використовують систему національних рахунків, що затверджена ООН і рекомендована для використання з метою забезпечення міжнародних зіставлень, порівнянь та ін.

 1.1  Система національних рахунків (СНР) — це система взаємопов'язаних економічних показників, які відображають загальні й найбільш важливі аспекти економічного розвитку, пов'язані з виробництвом і споживанням продуктів та послуг, розподілом і перерозподілом доходів, формуванням національного багатства країни.

СНР базується  на відповідних методологічних принципах. Розглянемо, зокрема, ті її принципи, які впливають на методологію обчислення макроекопомічпих показників. Серед них основними методологічними пршгцилами СНР с такі:

a)  Продуктивною є будь-яка економічна діяльність, котра приносить доход суб'єктам цісї діяльності. Тобто критерієм продуктивності праці с одержання доходу. Це стосується економічної діяльності як у сфері матеріального, так і нематеріального виробництва. У марксистській теорії, на яку спиралася економічна практика соціалізму, застосовувався інший критерій. Продуктивною вважалася лише праця у сфері матеріального виробництва. Ця теорія покладена в основу іншої системи макроекономічного рахівництва, яка називається системою балансу народного господарства. Згідно з СИР валовий продукт і сукупний доход створюють не тільки галузі матеріального виробництва, а й галузі нематеріального виробництва, такі як торгівля, житлово-комунальне господарство, фінансово-кредитні організації, органи державного управління, армія, наукові установи, освіта та іп.

b) В основі СНР лежить концепція про тотожність між витратами на виробництво сукупного продукту і доходом, одержаним від його продажу. Це означає, що вартість продукту, з одного боку — це сума витрат факторів виробництва (праці, природних ресурсів, капіталу), з іншого боку — це сума доходів, одержаних власниками виробничих факторів. Отже, одна й та сама величина для виробників продукту є витратами, а для власників виробничих факторів —доходами. Тому витрати дорівнюють доходам. Такий стан свідчить про рівновагу в економічній системі. Слід вщзначити, що рівність між витратами і доходами досягається не завжди. Проте ринковий механізм постійно працює па вирівнювання витрат з доходами. В окремих випадках для досягнення цісї рівноваги в економічні процеси втручається держава. Проблема досяпіення економічної рівноваги — одна з ключових проблем макрое кономічної науки.

c) СНР виходить із того, що економіка знаходиться в постійному кругообороті,  а  крутооборот — це  безпе рервний  потік  «витрати–доходи».   Це  означає,  що витрати створюють доходи, а доходи є джерелом нових 
витрат, нові витрати створюють нові доходи. Цьому потоку немає ні початку, ні кінця.

Із цього  випливає висновок: щоб збільшити  доходи необхідно збільшиш витрата, а щоб витрати зросли, потрібно одержати більше доходу. Це і є однією з головних проблем макрое копо міки. Концепція господарського кру-гообороту розглядає, таким чином, виробництво, розподіл і перерозподіл продукту і доходу, формування національного багатства як різні, але взаємопов'язані аспекти процесу відтворення.

1.2  Особливістю методології  СНР є також те, що ключовим поняттям у структурі показників виробництва с додана вартість.

Повна вартість (валовий випуск) матеріальних благ і послуг, вироблених якою-пебудь галуззю, групою виробників або економікою в цілому, включає, крім доданої вартості, також проміжне споживання.

Додана вартість характеризує внесок конкретної сукупності факторів виробництва У створення вартості в масштабах економіки в цілому. Слід підкреслити, що додана вартість як внесок кожного окремого виробника розглядається в СНР стосовно виробника, а не продукту.

Технічно  макроскономічне рахівництво базується  на запозиченому з бухгалтерського  обліку принципі подвійного запису, згідно з яким СНР с взаємопов'язана сукупність двосторонніх рахунків (балансових таблиць), а кожний економічний показник (економічна операція) записується у дебеті одного рахунку й кредиті іншого, що кореспондує з ним. Тобто кожний рахунок сам по собі має вигляд балансової таблиці, одна сторона якої характеризує ресурси, а інша —їхнє використання.

1.3  Базовою одиницею обліку  в СНР слугує так звана їнституцшна одиниця, під якою розуміють економічну одиницю, що характеризується єдністю поведінки й самостійністю у прийнятті рішень у сфері свосї основної діяльності. Іиституційна одиниця веде повний набір бухгалтерської звітності й с юридичною особою. Поняття шституційної одиниці використовується у процесі аналізу балансів майна, формування й розподілу доходів і фінансових операцій.

Національна економіка в цілому визначається як сукупність усіх іпститупійних одиниць резидентів (економічних одиниць), що функціонують на даній території протягом тривалого часу (понад рік). Сюди також включаються територіальні анклави (посольства, наукові організації, військові бази в інших країнах) і виключаються екстериторіальні анклави (посольства, консульства інших країн, представництва міжнародних організацій).

Іпституційиі  одиниці (домашні господарства, підприємства і організації) с резидентами даної країни, якщо центр їхніх економічних інтересів пов'язаний з економічною територією даної країни. Поняття резидента не збігається з поняттям громадянства або національності. Практично до резидентів даної країни належать особи, які проживають на території даної країни, за винятком осіб, що приїздять на відносно короткий строк (менше ніж рік). Резиденти підприсмства даної країни — це економічні одиниці, що зайняті виробництвом на економічній території даної країни, включаючи спільні та змітані підприємства, філіали зарубіжних фірм і корпорація тощо.

Усі інституційні одиниці об'єднуються у сектори: підприємства, що виробляють товари й послуги, крім фінансових послуг (нефінансові підприємства); фінансові установи; державні установи; громадські й приватні організації, які обслуговують домашні господарства; домашні господарства; зовнішньоекономічні зв'язки.

Сектор «Підприємства» охоплює інституційні одиниці, основною функцією котрих с виробництво продуктів і нефінансових послуг' для реалізації на ринку. До цього сектора включаються усі підприємства незалежно від форми власності.

Сектор „Фінансові установи” складається з інституційних одиниць, зайнятих фінансовими операціями та комерційній основі та операціями зі страхування незалежно від форми власності. Це — комерційні банки, кредитні товариства й асоціації, основною функцією яких с: випуск, придбання, зберігання й розподіл фінансових коштів; випуск цінних паперів; зберігання грошових коштів і падання кредитів підприємствам і домашнім господарствам.

Сектор „Державні установи” охоплює інституційні одиниці, що зайняті наданням нсринкових послуг, призначених для колективного споживання, а також перерозподілом національного доходу й багатства. Цс стосується всіх державних установ і організацій, що утримуються за рахунок державного бюджету. До цього сектора, зокрема, належать державні центральні, регіональні й місцеві банки, Ощадбанки, а також різні по комерційні громадські організації, котрі обслуговують населення, якщо вони фінансуються й коїпролюються державними установами.

Сектор „Громадські  та приватні організації”, що обслуговують домашні господарства, охоплює інституційні одиниці, котрі падають неринкові послуги для домашніх господарств, задовольняючи при цьому їхні як індивідуальні, так і колективні потреби.

Сектор „Домашні господарства” складають одиниці–резиденти, основною функцією яких с споживання, а також підприємницька діяльність з виробництва продуктш і послуг, яка не може бути відокремлена від домашнього господарства.

Сектор «Зовнішньоекономічні зв'язки» охоплює ті зарубіжні економічні одиниці, які здійснюють операції з резидентами даної країни.

Для вивчення процесів виробництва й балансу  між ресурсами і використанням  продуктів та послуг у СНР здійснюється групування за галузями. При розгляді вироб-ницгва використовується поняття закладу, що характеризується випуском однорідної про,'гукцІЇ і послуг. Галузь визначається як група одиниць з однорідним виробництвом незалежно від інституційного статусу цих одиниць. На макроекопомічному рівні виділяють дев'ять основних галузей, а також близько 100-та підгалузей з різним ступенем агрегувания, що повністю відповідає міжнародній стандартній господарській класифікації.

Одним із базових  понять у системі показників макро-економічного рахівництва є економічна операція, котра відображає групування елемеїггарпих потоків за їхнім змістом. Економічні операції в СНР поділяються на три групи: операції з продуктами й послугами, розподільчі й фінансові операції.

Операції  з продуктами і послугами належать до виробництва, обміну й використання продуктів та послуг у галузях і секторах економіки, тобто вони відображають їхнє походження (виробництво та імпорт) і використання (проміжне й кінцеве споживання, формування основного каніга;гу і експорт) протягом відповідного періоду.

Розподільчі операції складаються з операцій, що показують розподіл і перерозподіл доходу, або доданої вартості, створеної виробниками, а також перерозподіл заощаджень.

Фінансові операції стосуються змін фінансових активів і пасивів у різних секторах і галузях економіки.

Для характеристики діяльності кожної групи одиниць  і сукупної економіки загалом усі економічні операції в СНР подаються у вигляді рахунків. При цьому кожний рахунок належить до одного аспекту економічної діяльності. Відповідно до подвійного запису, прийнятого в СНР, кожна економічна операція фіксується в рахунках двічі: у ресурсах та у використанні. Підсумки операцій на кожному боці рахунку балансуються за допомогою відповідного розрахунку або з використанням балансуючої статті.

Для економіки у цілому розробляють десять рахунків. Вони мають па мсті відобразити матеріально-речову й вартісну структуру процесу відтворення па макроекопо-мічпому рівні. При цьому складаються такі рахунки: продуктів і послуг, виробництва, угворснші доходів, розподілу.

Сектор «Зовнішньоекономічні зв'язки» охоплює ті зарубіжні економічні одиниці, які здійснюють операції з резидентами даної країни.

Для вивчення процесів виробництва й балансу  між ресурсами і використанням  продуктів та послуг у СНР здійснюється групування за галузями. При розгляді вироб-ницгва використовується поняття закладу, що характеризується випуском однорідної продукції ї послуг. Галузь визначається як група одиниць з однорідним виробництвом незалежно від інституційного статусу цих одиниць. На макроекопомічному рівні виділяють дев'ять основних галузей, а також близько 100-та підгалузей з різним ступенем агрегувания, що повністю відповідає міжнародній стандартній господарській класифікації.