Корисність. Процес споживання та динаміка зміни сукупної і граничної корисності

>3. Наливайко А.П., Євдокимова Н.М., Задорожна Н.В.  Мікроекономіка.Київ: КНЕУ,1999, с.208.

4. Овчинников Г.П.  Микроэкономика. Макроэкономика. Санкт-Петербург:  Михайлов В.А., 1997, с.750.

5. Огибин Ю.А. Микро-, макроэкономика. С-Пб.: Литера плюс, 1997, с.512.

6. Рябикина А.А., Быкова  Т.В. Основы микроэкономики. С-Пб., Лань, 1997, с.304.

7. Семюельсон, Пол  А., Нордгауз, Вільям Д. Мікроекономіка. Київ: Основи, 1998, с.676.

8. Задоя А. О., Мікроекономіка: Курс лекцій. – К.: Знання, 2002. –  216 с. 

9. Кириленко В.  І., Мікроекономіка. – К.: Таксон, 1998. – 334 с. 

10. Лисовицкий В.  Н., Мікроекономіка: учебное пособие  для эконом. спец. вузов. – К.: ИМСО  МО Украины, НВС „Студцентр”, 1997. – 160 с. 

11. Лісовий А. В., Мікроекономіка: Курс лекцій. – К.: ЦУЛ, 2003. – 192 с. 

12. Ястремський О.  І., Гринченко О. Г., Основи мікроекономіки. – К.: Знання, 1998. – 714 с. 

Практичне завдання

Варіант 2

Задача 1.

Яким повинен бути по товарний податок Т, щоб ціна піднялась  на 1 % при функціях попиту і пропозиції.

Розв’язання

;

;

;

;

;

Отже, щоб ціна піднялася  на 1 % достатньо щоб по товарний податок  зріс на 0,5%.

Це закономірно. Збільшення оподаткування підприємницької  діяльності на певну величину використовується підприємцями для підвищення ціни на товари. При цьому для перестрахування  власної вигоди підприємці збільшують ціни проти оподаткування або  на кілька відсотків, або в кілька разів. В даному випадку підвищення податку на 0,5% дозволяє підвищити  ціну на 1%.

Задача 2.

Чому дорівнює корисність 21 -го товару, якщо

Розв’язання

Як видно з таблиці, збільшення споживання товару в рівномірній  пропорції не забезпечує рівномірного збільшення їх сукупної корисності. Навпаки, зі збільшенням кількості спожитих товарів, їх корисність зменшується. Якщо в проміжку від 16 до 18 одиниць товару корисність зросла на 3 одиниці (23-20), то в проміжку від 18 до 20 одиниць корисність збільшилась лише на 2 одиниці (25-23), а в проміжку між 20 і 22 одиницями  товару корисність зросла лише на 1 одиницю (26-25). У проміжку від 22 до 24 одиниць  товару їх корисність зросла лише на 0,8 одиниць (26,8-26). Тому корисність 21 товару становитиме:

Задача 3.

Визначте норму  заміщення для кожної пари з трьох  точок на кривій байдужості корисності наборів з двох товарів X і У.

Розв’язання

У точках А, В, С споживач досягає рівноваги і йому байдуже, яку кількість товару споживати  – 6 одиниць товару Х і 1 одиницю  товару У, 3 одиниці товару Х і 2 одиниці  товару У, або 1 одиницю товару Х і 6 одиниць товару У, бо кожний набір  цих товарів має однакову корисність.

Задача 4.

Перерахуйте альтернативи і побудуйте межу виробничих можливостей  на графіку "час-гроші" в наступній  ситуації. Ви попали в Стокгольм  без крони в кишені, і через 6 годин вам прийдеться повернутись  на Україну. Можна всі 6 годин бродити  по прекрасному місту, але користуючись винахідливістю ви швидко знаходите  спосіб заробити на продажі газет: 8 крон за дві години, 18 крон за 4 години, 30 крон за 6 годин.

Припустимо, інших  альтернатив вам в силу обмеженості  часу знати не вдалося. Обсудіть привілеї та недоліки кожного з варіантів. Розмістіть їх в порядку зростання, зробіть вибір і визначить  його альтернативну вартість.

Розв’язання

Альтернативна вартість – це кількість одного блага, якою потрібно пожертвувати заради одержання  додаткової одиниці іншого блага. Працюючи, людина може заробити за годину певну  суму грошей, у нашому випадку 8 крон за дві години, 18 крон за 4 години, 30 крон за 6 годин. Витрачаючи цей час на бродіння по прекрасному місту, вона втрачає цю суму доходу. Максимальна  кількість доходу, яку можна отримати це 30 крон, оскільки через 6 годин прийдеться повертатися на Україну. На кривій виробничих можливостей позначимо цю точку як точка А. Якщо ми оберемо інший варіант і працюватимемо лише 4 години за 18 крон, то альтернативна вартість такого вибору складатиме 12 крон (30-18), тобто ми їх не отримаємо. В іншому випадку ми втратимо уже 22 крони (30-8). Недоліком першого варіанту є лише те, що ми не зможемо побачити місто Стокгольм, коли в інших двох випадках у нас залишається час для цього. Останні два варіанти позначимо на графіку точками В і С. Вони будуть знаходитися під кривою виробничих можливостей і відповідатимуть неповному використанню наявних можливостей. Розміщуємо наявні варіанти в порядку зростання: 1)8 крон за дві години, 2)18 крон за 4 години, 3)30 крон за 6 годин. Обираємо останній, третій варіант.

Задача 5.

Розв'язати задачу аналітичним та графічними способами: Функція попиту на товар  , функція пропозиції

Визначити:

1. Рівноважну ціну  і обсяг продаж.

2. Коефіцієнти прямої  еластичності попиту на інтервалі  цін від 3 грн. за одиницю  до 5 грн. за одиницю. 

3. Надлишок споживача  і виробника. Чистий суспільний  виграш.

4. Уряд ввів по  товарний податок на товар  в розмірі 2 грн. на одиницю  продукції. Податок сплачується  продавцями товару. Визначте невірівноважні  обсяги попиту і ціну.

5. Розрахуйте суму  грошових надходжень в держбюджет  від сплати податку. На кого, введення по товарного податку  вплине більше на продавця  чи покупців? Чому?

6. Розрахуйте надлишок  споживача і виробника після  введення податку. Визначте суму  чистих витрат суспільства пов'язаних  з введенням податку. 

7. Чи є рівновага  на ринку товару стабільною?

Розв’язання

Аналітичний спосіб

1. Визначимо параметри  ринкової рівноваги. Для цього  прирівняємо функцію попиту та  пропозиції:

9-3Р=-7+3Р 

9-3Р+7-3Р=0

-6Р=-16

Р=2,67 (грн.)

Отже рівноважна ціна складає 2,67 грн.

=9-3*2,67=1 (од.)

=-7+3*2,67=1 (од.)

2. Визначимо коефіцієнт  прямої еластичності попиту по  ціні на інтервалі від 3 до 5 грн. за одиницю 

Коефіцієнт прямої еластичності попиту визначається за допомогою формули:

Визначимо як зміниться  попит при зміні ціни з 3 до 5 грн. за одиницю 

Отже, коефіцієнт прямої еластичності попиту становитиме:

В даному випадку  попит на товар є нееластичним, тобто однопроцентна зміна ціни спричиняє менш ніж однопроцентну  зміну обсягу попиту.

3. При ціні 5 грн.  за одиницю надлишок споживача  становитиме: 

При ціні 5 грн. за одиницю  надлишок виробника становитиме:

Чистий суспільний виграш становитиме: -7+7=0.

4. Визначимо параметри  ринкової рівноваги після встановлення  податку (відомо, що встановлення  податку з кожної одиниці продукції  зменшує пропозицію товару):

Qs=-7+3(Р-2)=-7+3Р-6=3Р-13

9-3Р=3Р-13

9-3Р-3Р+13=0;

-6Р=-22

Р=3,67 (грн.)

Отже рівноважна ціна – 3,67 грн., а рівноважний обсяг  попиту – 2 од.

5.Якщо ціна рівноваги  після встановлення податку не  змінюється, то весь податок сплачується  виробником. Наскільки змінюється  рівноважна ціна, настільки податок  переноситься на споживача. В  даному випадку споживач сплачує  більше за одиницю товару на:

За всю покупку  споживач сплатить податків -2×1=-2 грн., виробник також -2 грн. (-2×(2-1). Сума грошових надходжень до держбюджету від сплати податку складе -4 грн.

6. При зміні рівноважної  ціни через введення податку  надлишок споживача становитиме: 

Надлишок виробника:

Чистий суспільний виграш становитиме: -10+4=-6 (од.)

7. Ринок не завжди  перебуває у стані рівноваги,  але завжди існує тенденція  до вирівнювання обсягів попиту  та пропонування. За незмінності  інших детермінант точка рівноваги  є стійкою, і ринок повсякчас  повертається до неї. 

В реальному житті  кількість куплених товарів завжди дорівнює кількості проданих за будь-якої ціни, але це не означає, що ринок  знаходиться у рівновазі за будь-якого  рівня ціни. Наприклад, коли ціна низька, покупці хотіли б купити багато, але продавці продають значно менше, тому обсяг купівлі-продажу буде дорівнювати обсягу пропонування.

Ринковий механізм є само регульованим, самодостатнім. Відновлення ринкової рівноваги  відбувається автоматично, без будь-якого  зовнішнього для системи втручання. Разом з тим, в реальному житті  у функціонування ринкового механізму  іноді втручається держава або  інші інституції, що спричиняє відхилення цін від рівноважного рівня.

Графічний спосіб

Подається ситуація на ринку товару до і після встановлення податку. Функцію попиту до введення податку будуємо за двома точками: Р=0;QD=9 і Р=4, QD=-3, а функцію пропозиції – за точками: Р=1, QS=-4 та Р=5, QS=8. Оскільки введення податку впливає на ціну виробників, нова функція пропозиції може бути побудована за точками: Р=3, QS1=-4 та Р=6, QS1=5. Перетин функцій попиту та пропозиції до введення податку  дає рівноважну ціну 2,67 грн. і рівноважну кількість 1 од., а після введення податку відповідно 3,67 та -2 од.