Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Дніпропетровський національний університет імені  О.Гончара 

Економічний факультет 

Кафедра економіки і управління підприємством 
 
 
 

РЕФЕРАТ

з дисципліни «Економічна діагностика»

на тему: «Конкурентоспроможність суб’єкта господарювання як критерій суспільної оцінки ефективності його діяльності» 
 
 
 

Виконавець

студентка групи  ЕП-11-маг                                                             Ярмохіна А.А. 
 

Керівник

к.е.н., доц.                                                                                       Скрипник Н.Є.  
 
 
 
 
 
 

     2011

     Зміст 

     Вступ……………………………………………………………..………….3

1. Визначення конкурентоспроможність підприємства…………...……….4
2. Принципи та етапи оціннювання конкурентоспроможності підприємства…………………………………………………………….….6
3. Класифікація методів оцінки конкурентоспроможності підприємства………………………………………………………………..9
4. Характеристика основних методи оцінки конкурентоспроможності підприємства………………………………………………………………18

     Висновки…………………………………………………………………..28

            Список літератури………………………………………………………...29 

 

Вступ

     Кінцева мета будь-якої фірми – переемога в конкурентній боротьбі. Перемога не разова, не випадкова, а як закономірний підсумок постійних і грамотних зусиль фірми. Досягається вона чи ні – залежить від конкурентоспроможності товарів і послуг фірми та від конкурентоспроможності самого підприємства.

     У сучасних умовах в Україні відбувається посилення конкуренції, внаслідок  чого керівники підприємств знаходяться  в постійному пошуку нових (адекватних умов конкуренції) інструментів управління підприємствами і важелів підвищення конкурентоспроможності.

     З появою стратегічного планування та розвитком теорії конкуренції з'явився підхід до забезпечення конкурентоспроможності підприємств, заснований на стратегіях конкуренції. Даний підхід дозволяє провести аналіз стану справ конкурентних переваг підприємства, але він не дає точного кількісного вираження результатів оцінки і тому не може бути взятий за основу сучасної системи забезпечення конкурентоспроможності.

     На  сьогоднішній день зіткнення інтересів товаровиробників у боротьбі за отримання прибутку – природний процес у конкурентному середовищі. Конкуренція, як основна характеристика ринку, значно впливає на господарську діяльність підприємства, змушує його йти до переваги над конкурентами, отже, мати конкурентоспроможністю.

     Оцінка конкурентоспроможності підприємства може прояснити ситуацію, що склалася, визначити його положення на ринку, висунути вирішення назрілих проблем у виробництві, менеджменті або збуті. Тому актуальність теми даної роботи не викликає сумніву.  
 
 
 
 

1. Визначення  конкурентоспроможність підприємства

     Часто категорію «конкурентоспроможність товару» прирівнюють до категорії «конкурентоспроможність підприємства». Наприклад, Азоєв Г.Л. дає наступне визначення: «Під конкурентоспроможністю підприємства розуміється його реальна і потенційна здатність, в реальних умовах, проектувати, виготовляти та збувати товари, які за ціновими та нецінових характеристиках більш привабливі для споживачів, ніж товари конкурентів» [1, с.13].

     Проте конкурентоспроможність товару є необхідним, але не достатньою умовою конкурентоспроможності підприємства. Підприємство може виробляти конкурентоспроможну продукцію, але не бути конкурентоспроможним. Яскравим прикладом такої ситуації є стан багатьох вітчизняних підприємств військово-промислового комплексу.

     Можна виділити наступні основні відмінності між поняттями конкурентоспроможності товару і підприємства:

• оцінка конкурентоспроможності товару застосовується до кожного конкретного його виду, а конкурентоспроможність підприємства охоплює всю номенклатуру і асортимент, а також всі види виробничо-економічної діяльності, що здійснюються підприємством;
• визнання конкурентоспроможності і товару, і підприємства здійснюється на ринку. У той же час на відміну від оцінки конкурентоспроможності товару оцінку конкурентоспроможності підприємства дає не тільки споживач, але і сам виробник. Саме підприємство вирішує питання про доцільність випуску даної продукції в конкретних умовах;
• товар і підприємство мають різні часові періоди свого життєвого циклу. Якщо предметом дослідження є поточна оцінка конкурентоспроможності, то фактор часу не має певного значення, але коли мова заходить про довготривале аспекті, то слід враховувати, що життєвий цикл підприємства, як правило, більш тривалий - за період його функціонування може змінюватися кілька поколінь виробів. Разом з тим, іноді життєвий цикл продукції перевищує період функціонування підприємства (наприклад, при виробництві базових товарів сировинної групи, у разі банкрутства та реорганізації підприємства і т. д.). [2, c.42]

     Проаналізуємо визначення категорії «конкурентоспроможність підприємства», дані деякими авторами:

     Фатхутдінов Р.А. «Конкурентоспроможність - це властивість об'єкта, що характеризується ступенем реального чи потенційного задоволення ним конкретної потреби у порівнянні з аналогічними об'єктами, представленими на даному ринку. Вона визначає здатність витримувати конкуренцію в порівнянні з аналогічними об'єктами на даному ринку»[9, с.12].

       Светуньков С.Г. «Конкурентоспроможність промислового підприємства - це комплексна характеристика суб'єкта господарювання за певний період часу в умовах конкретного ринку, що відображає перевагу перед конкурентами по ряду визначальних показників - фінансово-економічних, маркетингових, виробничо-технологічних, кадрових та екологічних, а також здатність суб'єкта до безкризового функціонування і своєчасної адаптації до мінливих умов зовнішнього середовища»[9, с.18]

     Практично всі визначення конкурентоспроможності підприємства розглядають категорію «конкурентоспроможність підприємства» як величину постійну, але вона, як і безліч інших економічних категорій, що не є такою: у певний період часу підприємство може бути конкурентоспроможним, а в наступний період (при зміненій кон'юнктурі ринку і змінилася зовнішнього середовища ) – не конкурентоспроможним.

     Тобто конкурентоспроможність підприємства - категорія, яка залежить від багатьох факторів і змінюється з часом.

     Беручи до уваги вже існуючі визначення конкурентоспроможності підприємства, відзначимо, що дана категорія повинна відображати наступні позиції:

• конкурентоспроможність підприємства - величина непостійна;
• конкурентоспроможність підприємства повинна відображати можливості підприємства адаптуватися до мінливих умов зовнішнього і внутрішнього середовища;
• конкурентоспроможність підприємства повинна відображати можливість безкризового функціонування;
• конкурентоспроможність підприємства - складний комплексний показник, тобто її оцінку не можна звести до визначення одного показника.

     З урахуванням всього вищепереліченого можна сформулювати наступне визначення: конкурентоспроможність підприємства - це комплексна характеристика підприємства, що характеризує його можливість у будь-який момент часу забезпечувати свої конкурентні переваги і прибутковість, а також адаптуватися до постійно змінюваних умов зовнішнього середовища.  

     

2. Принципи та етапи оціннювання конкурентоспроможності підприємства

     Базовими  принципами оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства є:

• комплексність – результати дослідження конкурентоспроможності підприємства повинні сполучати і оцінку ефективності процесу його адаптації до змінних умов функціонування, і ступінь реалізації стратегічного потенціалу, і конкурентні позиції підприємства відносно одного або декількох конкурентів, що розглядаються як база порівняння;
• системність – основою для оцінки рівня конкурентоспроможності і розробки відповідних рекомендацій можуть виступати лише результати системного аналізу впливу чинників зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства з урахуванням між факторних взаємозв’язків та обумовленого ними синергічного ефекту;
• об’єктивність – результати дослідження та оцінки конкурентоспроможності підприємства повинні базуватися на повній та достовірній інформації про зовнішні та внутрішні умови його функціонування і відображати реальні конкурентні позиції суб’єкта господарювання;
• динамічність – основним завданням дослідження конкурентоспроможності є не статична оцінка фактичних конкурентних позицій підприємства на конкретний момент часу, а прогнозування їх змін та розробка на цій основі ефективних управлінських рішень;
• безперервність – процес дослідження та оцінки конкурентоспроможності та змін її рівня має носити безперервний характер (шляхом створення системи моніторингу ринку, чинників конкурентоспроможності, конкурентних позицій підприємства), оскільки дискретні оцінки не завжди дають можливість своєчасно зафіксувати стрибкоподібні зміни чинників конкурентоспроможності, оцінити можливі тенденції динаміки конкурентних позицій підприємства та своєчасно прийняти та реалізувати відповідні управлінські рішення;
• оптимальність – у відповідності з цим принципом об’єктом дослідження є не лише сам рівень конкурентоспроможності, але і ступінь ефективності його досягнення, тому конче необхідною є комплексна оцінка шляхів досягнення певних конкурентних позицій з урахуванням як прямих витрат, пов’язаних з реалізацією заходів по регулюванню конкретного чинника, так і потенційних витрат на розвиток та підтримку конкурентної переваги в майбутньому. [3, c.248]

     Загальний порядок дослідження, оцінки та, в  цілому, управління конкурентоспроможністю підприємства охоплює такі принципові етапи: 
 
 
 

       
 

     

       
 
 
 
 

     Рисунок 1 – Алгоритм оцінювання конкурентоспроможності підприємства [5, c.321]

     Конкурентоспроможність  підприємства визначають показники, які  характеризують:

• конкурентоспроможність продукції;
• фінансовий стан підприємства;
• ефективність збуту та просування товарів;
• ефективність виробництва;
• імідж підприємства тощо.

3. Класифікація методів оцінки конкурентоспроможності підприємства

     Класифікація  методів оцінки конкурентоспроможності підприємства передбачає їх поділ на окремі групи за певною ознакою. Найчастіше такою ознакою виступає форма  представлення результатів оцінки, відповідно до якої виділяють графічні, матричні, розрахункові та комбіновані (розрахунково-матричні, розрахунково-графічні) методи.

     1) Графічний метод оцінки конкурентоспроможності.

     Базується він на побудові так званої “Радіальної діаграми конкурентоспроможності” або “Багатокутника” конкурентоспроможності”. На рисунку 2 співставлено багатокутники конкурентоспроможності чотирьох підприємств (умовні назви – “Союз-Україна”, “Рапід”, “Прогрес” та “Грант”) по дев’яти критеріях. Побудова багатокутників здійснювалася наступним чином: коло було поділене радіальними оціночними шкалами на рівні сектори, кількість яких дорівнювала кількості обраних критеріїв (у даному випадку – 9); шкали на радіальних прямих було градуйовано так, щоб всі значення критеріїв знаходилися всередині оціночного кола; значення критеріїв збільшувалися по мірі віддалення від центра кола; на кожній вісі з використанням відповідного масштабу вимірювання було позначено точки, що відповідали значенням критеріїв; по точках відповідно для кожного з підприємств проведено ламану лінію, яка і сформувала багатокутник. З рисунку 2 видно, як відрізняються підприємства одне від одного по окремих критеріях.

 

     Рисунок 2 – Багатокутник конкурентоспроможності [10, c.83]