Класифікація витрат та використання різних методів для визначення функції витрат

 

Класифікація  витрат та використання різних методів  для визначення функції витрат

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І  ВИТРАТИ ПІДПРИЄМСТВА: ЕКОНОМІЧНИЙ  ЗМІСТ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ

1. Поняття та необхідність обліку витрат
2. Класифікація витрат в управлінні обліку
3. Нормативно-правова база регулювання витрат

РОЗДІЛ  ІІ ЗАСТОСУВАННЯ ФУНКЦІЇ ВИТРАТ У  ПЛАНУВАННІ ДІЯЛЬНОСТІ

2.1. Методи побудови функції витрат

2.2. Визначення точки беззбитковості

РОЗДІЛ ІІІ  СУЧАСНІ МЕТОДИ АНАЛІЗУ ПОВЕДІНКИ  ВИТРАТ

3.1. Шляхи удосконалення витрат

3.2. Система обліку витрат у вітчизняній та зарубіжній практиці

ВИСНОВОК

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Становлення і розвиток в Україні ринкової інфраструктури докорінно змінюють економічне, інформаційне і правове середовище функціонування підприємств, сутність їхньої господарської діяльності.

Будь-яке підприємство, починаючи процес виробництва або  приймаючи рішення щодо його розширення, повинне бути впевнене в його прибутковості. Порівняння витрат і результатів діяльності дозволяє оцінити ефективність роботи підприємства. Без такого порівняння виникають непоправні помилки при виборі економічної політики підприємства, прийнятті важливих управлінських рішень, вибору видів підприємницької діяльності, визначенні оптимальних обсягів і структури випуску продукції (робіт, послуг), а також цін на продукцію, (роботи, послуги).

Основний фінансовий результат діяльності підприємства - це прибуток, який є основою і  джерелом засобів для його подальшого розвитку. Підвищити прибуток можна, збільшуючи обсяги виробництва або ціни на продукцію (роботу, послугу), що випускається. Однак це не завжди можливо і доцільно. Тому в системі розвитку підприємства в умовах значних економічних обмежень підвищення фінансового результату безпосередньо зв'язано зі зниженням витрат.

Практично на кожному  підприємстві існують резерви для  зниження витрат до раціонального рівня, що дозволяє домагатися росту економічної  ефективності діяльності, підвищення конкурентноздатності. Особливо це стосується галузі виробництва запчастин, специфікою якого є вузька спеціалізація, дрібносерійність, короткий операційний цикл та висока трудомісткість.

Виробнича діяльність пов’язана  з ризиком вкладень у цю сферу. Для мінімізації цього ризику потрібен суровий контроль процесу виробництва, детальний його облік та виявлення факторів, які впливають на сам процес виробництва і витрати, необхідні для його здійснення. Тому для кожного підприємства даної галузі важливий поглиблений аналіз витрат і ефективне управління ними для досягнення високого економічного результату.

Чітка побудова бухгалтерського  обліку витрат відповідно до змін, що відбуваються в його організації й техніці  ведення, підвищує роль обліку як основного  засобу одержання достовірної інформації для прийняття економічно обгрунтованих рішень і попереджень ризику у виробничо-господарській діяльності підприємств, у системі оподаткування, у складанні балансу, звіту про фінансові результати, різноманітної фінансової звітності тощо.

Управління витратами  доцільно у всіх сферах діяльності підприємства й має велике значення та цінність для всіх місць виникнення і центрів витрат.

Завдання курсової роботи:

• охарактеризувати сутність управлінського обліку та його місце в системі сучасного менеджменту;
• описати основні етапи розвитку управлінського обліку;
• пояснити взаємозв'язок та відмінності фінансового, управлінського та виробничого обліку;
• охарактеризувати функції управлінського обліку та напрями його розвитку;
• обрати певну систему рахунків для побудови управлінського обліку;
• класифікувати витрати за різними ознаками;
• визначити поведінку витрат в системі управлінського обліку;
• визначати об'єкти обліку витрат та об'єкти калькулювання;

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І  ВИТРАТИ ПІДПРИЄМСТВА: ЕКОНОМІЧНИЙ  ЗМІСТ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ

1. Поняття та необхідність обліку витрат

Сьогоднішні позиції  української економіки досить слабкі, тож вони потребують багатьох змін у сфері управління виробництвом, визначають необхідність розробки системи  обліку витрат, яка б відповідала  вимогам ринку та враховувала б організаційно технологічні особливості виробництва. Нині облікова інформація не в повній мірі відповідає сучасним вимогам управління.

Облік витрат посідає  визначальне місце в економіці  підприємства, оскільки на ньому базуються  економічні площини виробництва продукції.

Витрати – це зменшення  економічних вигод у вигляді  вибуття активів або збільшення зобов'язань, яке призводить до зменшення  власного капіталу (за винятком зменшення  капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

До витрат, згідно з П(с)БО № 1 та П(с)БО № 3, належить також нестача запасів, списання запасів або необоротних активів, які визнано активами, сплати штрафних санкцій, витрати на заохочення, соціальний і виробничий розвиток, нарахування податків, у тому числі податку на прибуток.

У відповідності до Інструкції про застосування Плану рахунків передбачено відображення витрат за елементами на рахунках класу 8.

Не визначаються витратами  і не включаються до Звіту про  фінансові результати:

- платежі згідно з  договорами комісії, агентськими угодами та іншими подібними договорами комісії;

- попередня (авансова ) оплата запасів, робіт, послуг;

- погашення одержаних  позик;інші зменшення активів  чи збільшення зобов'язань, що  не відповідає ознакам властивим  витратам;

- витрати, які зображені зменшенням власного капіталу згідно з П(с)БО.

З метою бухгалтерського  обліку, аналізу та планування витрати  підприємства об'єднуються в однорідні  групи за різними ознаками. Загалом  витрати групуються та обліковуються  за видами, місцями виникнення та носіями витрат, виходячи з діяльності підприємства.

Отже, облік витрат на виробництво  на підприємствах регулюється національними  Положеннями (стандартами) бухгалтерського  обліку, але їх норми досить загальні і не можуть повністю охопити всі  особливості і специфіку виробництва. Адекватно до сучасного стану нормативно законодавчої бази України, в тому числі і Положення (стандартів) бухгалтерського обліку, розроблені Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, в яких визначено нову методику розрахунку показника «виробнича собівартість продукції (робіт, послуг)» у промисловості та розроблено методику її калькулювання як на промислових підприємствах, так і в непромислових організаціях, що випускають промислову продукцію, незалежно від форми власності і господарювання.

Дослідження свідчать, що перелік статей витрат на окремих  підприємствах значно різниться. Виділення  окремих витрат у самостійні статті або, навпаки, об'єднання окремих  статей дозволяє розробити номенклатуру статей витрат, що в максимальній мірі відповідає технолого-організаційній специфіці виробництва.

У зв'язку з відсутністю  планування й аналізу витрат за калькуляційними  статтями та формальним складанням фактичних  калькуляцій, на підприємствах значно послабилась контрольна функція обліку за місцями виникнення витрат і центрами відповідальності.

Дослідження питання  показало, що на підприємствах відсутня система гнучкого оперативного обліку, результативного попереднього контролю виробничих витрат та їх жорсткого нормування.

Облік окремих видів  витрат та вирішення завдань з  їх оптимізації здебільшого здійснюються за допомогою бухгалтерсько-статистичних методів, хоча останнім часом є тенденція  до застосування економіко-математичних методів, у тому числі комп'ютерно-математичного моделювання за допомогою впровадження в облікову практику автоматизованих засобів обробки економічної інформації.

У сучасних умовах найбільш раціональною формою ведення бухгалтерського  обліку на підприємствах, як показує  практика, є автоматизована журнальна форма бухгалтерського обліку. Вивчення стану оперативного обліку витрат на виробництво свідчить, що сьогодні на підприємствах цьому виду обліку та аналізу не приділяється належної уваги. Проте здійснення якісного автоматизованого оперативного обліку на виробництві дасть змогу уникнути негативних явищ втрати виробничих запасів підприємства, зведе вірогідність виникнення непродуктивних витрат до мінімуму.

Таким чином, наявна система  обліку витрат на виробництво підприємств  не сприяє посиленню контролю та використанню інформації про витрачання ресурсів для проведення економічного аналізу з метою прийняття рішень за відповідними структурними підрозділами (центрами виникнення витрат). Невирішеною залишається також і проблема стосовно напрямів подальшого вдосконалення обліку витрат в умовах ринку. Оскільки перший крок у цьому вже зроблено - прийняття та впровадження Положень (стандартів) бухгалтерського обліку та нового Плану рахунків, необхідно і далі рухатися в бік міжнародної стандартизації обліку.

Існуючий бухгалтерський облік не дає вичерпної оперативної  інформації про витрати виробництва, тому що облікова інформація групується переважно в кінці місяця і  відображає події, що минули. На підприємствах  інформаційна база обліку витрат виробництва не в достатній мірі використовується для прийняття управлінських рішень.

З метою покращення стану  обліку досліджено сучасні методи та варіанти обліку витрат на виробництво  та можливість їх застосування на підприємствах.

Для вирішення проблеми покращення обліку витрат виробництва необхідно, перш за все, створити таку нормативну базу промисловості, яка відповідала би нормативно-законодавчій базі, з одного боку, а з іншого - враховувала би особливості виробництва.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Класифікація витрат в управлінні обліку

Для здійснення процесу  управління і прогнозування економічних  наслідків рішень, що приймаються  на різних рівнях управління, необхідно  володіти інформацією про витрати  підприємства. Щоб мати можливість управляти витратами, їх перш за все необхідно класифікувати за певними ознаками. Метою класифікації витрат в управлінському обліку є формування інформації для прийняття управлінських рішень керівниками підприємства. Класифікація витрат повинна відповідати вимогам системи управління - надавати інформацію для планування, організації, мотивації, здійснення контролю.

Виходячи з мети та напрямів використання інформації існують  різні підходи до класифікації витрат, але основним принципом при її побудові має бути різні витрати  для різних цілей.

Для оцінки запасів та визначення фінансового результату витрати поділяються на:

• вичерпані та невичерпані;
• витрати на продукцію та витрати періоду;
• прямі та непрямі;
• основні та накладні.

Вичерпані та невичерпані  витрати. Дотримуючись принципу періодичності, як у фінансовому, так і в управлінському обліку необхідно виділяти витрати звітного періоду. Шляхом порівняння доходів і витрат звітного періоду визначається фінансовий результат. Отже, необхідно чітко усвідомлювати, які витрати відносяться до звітного періоду. Для цього розглянемо дві ситуації.

Ситуація 1. Підприємство витратило кошти на придбання  активів. Чи можна вважати таке витрачання коштів витратами звітного періоду? Безумовно, ні, оскільки у даному випадку  один вид активів був обміняний на інший. Отже, витрачені кошти - це невичерпані (ще не спожиті) витрати, які принесуть користь у майбутньому.

Невичерпані (неспожиті) витрати (Unexpired Costs) - це збільшення зобов'язань  або зменшення активів у процесі  поточної діяльності підприємства для отримання доходу або іншої вигоди у майбутньому.

Ситуація 2. Підприємство реалізувало виготовлену продукцію. В результаті був отриманий дохід  разом із збільшенням грошових коштів або дебіторської заборгованості. Тому собівартість реалізованої продукції  визнається вичерпаними (спожитими) витратами.

Отже, вичерпані (спожиті) витрати (Expired Costs) - це збільшення зобов'язань  або зменшення активів у процесі  поточної діяльності підприємства для  отримання доходу звітного періоду.