Класифікація основних економічних змінних відповідно до їх циклічних властивостей

Важливе місце у впливі держави на економічні процеси займає індикативне планування. Воно є адекватною ринковим відносинам формою макроекономічного планування. Індикативне планування принципово відрізняється від директивного планування способами досягнення цілей, поставлених у плані. Його показники не мають для окремих господарських суб'єктів статусу обов'язкових завдань, а мають рекомендаційно-орієнтуючий характер. Виражаючи цілі і пріоритети соціально-економічної політики держави на відповідний період, показники індикативного плану набувають життєвої с для окремих суб'єктів ринку лише за допомогою цілеспрямованої системи правових та економічних регуляторів. Останні створюють правову основу і економічні стимули для здійснення виробничо-господарської діяльності у напрямах, які відповідають цілям і пріоритетам суспільства, виражених у державному плані.

Індикативні плани включають розділи, які охоплюють увесь спектр проблем соціально-економічного розвитку країни: показники розвитку економіки в цілому (макроекономічні показники), окремих її сфер, соціального розвитку, зовнішньоекономічної діяльності та ін. Але серцевиною індикативних планів є економічні програми, спрямовані на розв'язання найбільш актуальних проблем розвитку країни. Не випадково тому індикативне планування часто називається економічним програмуванням. Кількість і характер економічних програм залежить від конкретних цілей та умов розвитку національної економіки. Так, у повоєнний період у багатьох країнах до таких завдань належали: модернізація виробництва, зміна структури економіки, скорочення безробіття, стримання інфляції, соціальний захист населення, конверсія військової промисловості.

Також існує державне регулювання економіки за допомогою механізму заробітної плати тією чи іншою мірою практикується у багатьох країнах. У його основі лежить закон про працю, який регламентує певний рівень соціальних гарантій трудящих: мінімальний розмір заробітної плати, умови призначення допомоги по безробіттю, розмір пенсії і трудовий стаж, необхідний для її одержання, тривалість оплачуваної відпустки та ін.

Отже, застосування прямих методів в певних умовах вважається економічно виправданим і в цілому не суперечить принципам, що лежать в основі ринкових відносин.

Як показав досвід, у сучасній світовій практиці відзначається посилення ролі держави в економічному житті суспільства і країни.

Висновок

              Макроекономічні показники займають важливе місце у економіці кожної держави. Дивлячись на них можна дізнатися на якій фазі економічного циклу знаходиться економіка.

              Важливою сферою економічної політики є політика стабілізації. Вона регулює динаміку макроекономічних змінних, що змінюються відповідно до кожного економічного циклу.

Економічний цикл — періодичне повторення протягом років піднесення і спаду в економіці. Він складається з таких фаз:

                 Криза (спад) — завершує попередній періодичний цикл і є початком наступного. Характеризується: труднощами збуту виробленої продукції, скороченням виробництва, зростанням попиту на ліквідність (готівку), збільшенням ставки позичкового відсотка. Паніка на ринку цінних паперів, курс акцій швидко падає. Закриваються і банкрутують фірми, передусім дрібні.

                 Депресія — фаза циклу, якій властивий застій виробництва. Відтворення — просте. Національний продукт уже не зменшується, але більше не зростає, відсоткова ставка падає до свого мінімального значення. Зростає сукупний попит і готуються умови до пожвавлення виробництва і комерційної діяльності.

                 Пожвавлення розпочинається із незначного зростання обсягу виробництва і помітного скорочення безробіття. Нарощування інвестицій, що пожвавлює попит — спочатку на капітальні блага, а потім і на споживчі, адже зростає зайнятість. Обсяг виробництва досягає попереднього найвищого рівня, і економіка вступає у фазу піднесення.

                 Піднесення (зростання) — фаза циклу, коли обсяг виробництва перевищує обсяг найбільшого піднесення попереднього циклу і зростає найвищими темпами. Розпочинається справжній економічний бум, швидке економічне зростання, яке уже готує ґрунт для наступного спаду і нового економічного циклу.

Кожна країна прагне до економічної стабільності, але це неможливо. Натомість використовуючи методи макроекономічної стабілізації можна скоротити такі фази економічного циклу як спад та криза,а також зменшити їх негативний наслідок для економіки держави.

Список використаної літератури.

1.      Гронтковська Г.Е., Косік А.Ф.: Макроекономіка. Навчальний посібник. – К.: ЦУЛ, 2010. – 671 с.

2.      Савченко А. Г.:Макроекономіка: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисципліни. — К.: КНЕУ. — 1999. — 120 с.

3.      Солонінко К.С.: Навч. посібник для студ. екон. спец. вищих навч. закл.. — к. : ЦУЛ, 2002. — 320с.

4.      Радіонова І.: Макроекономіка: теорія та політика: Підручник. — К. : Таксон, 2004. — 346с.

5.      Кривцов О.: Макроекономіка у запитаннях та відповідях: Навч. посіб. - Харків: Факт, 2003. - 199 с.

6.      Панчишин С.: Макроекономіка: Навч. посібник для студ. вузів. - 2-е вид., - К.: Либідь, 2002. - 614 с.

7.      Базилевич В.: Ринкова економіка: Основні поняття і категорії. Навчальний посібник. - К.: Знання , 2006. - 263 с.

8.      Круш П.В.Макроекономіка: Навч. посібник-К.: Центр навч. літ.,2005.-397 с.

9.      Малиш Н. А. Макроекономіка: Навч. посіб. — 2-ге вид., випр. — К.: МАУП, 2004. — 184 с.

10. Небава М.І.: Теорія макроекономіки: Навч. Посібник. – К.: Слово, 2003. – 535 с.

4