Класифікація основних економічних змінних відповідно до їх циклічних властивостей

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Полтавський національний технічний університет

імені Юрія Кондратюка

Кафедра економічної теорії та регіональної економіки

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Макроекономіка»

на тему: «Класифікація основних економічних змінних відповідно до їх циклічних властивостей»

Студентка 2 курсу

денної форми навчання

спеціальність економіка підприємства

Кордубан Альона Сергіївна

Науковий керівник

кандидат економічних наук, доцент Жовнір Н.М.

Полтава 2011

План

Вступ.

1. Основні макроекономічні показники.

1.1. Характеристика основних макроекономічних змінних.

1.2. Обчислення макроекономічних змінних.

2. Економічні цикли. Макроекономічні показники під час цих циклів.

2.1. Економічні цикли.

2.2. Макроекономічні змінні в періодах економічних циклів.

3. Політика стабілізації макроекономічних показників.

3.1. Сутність макроекономічної стабілізації.

3.2. Моделі макроекономічної стабілізації.

Висновок.

Список використаної літератури.

Вступ

Україна – молода держава з ринковою економікою. Відповідно до цього її економіка характеризується нестабільністю, що проявляється в циклічному чергуванні піднесень і спадів у економіці. Обов’язковим етапом кожного економічного циклу є економічна криза. Багато економістів займалось питанням її подолання. В даний час існує багато різних заходів та методів щодо попередження та пом’якшення криз. Нажаль повністю запобігти кризі неможливо, проте її передбачення дозволяє підготуватися і мати змогу запобігти негативним наслідкам, спричиненими її появою.

Про наявність економічної кризи можна судити проаналізувавши основні макроекономічні показники країни - це такі як сукупний обсяг виробництва, зайнятість населення, рівень цін, міжнародна торгівля та інші. Ці показники постійно змінюються, що доводить динамічність економіки. В різні періоди економічних циклів вони різні, тож дивлячись на них ми можемо дізнатися на якому етапі економічного циклу знаходиться економіка загалом.

Для України та інших держав світу дуже важливим є знати ситуацію що склалась в їх економіці. Це дає змогу проаналізувати її та дійти висновку щодо покращення. Тож класифікуючи макроекономічні змінні ми зможемо дізнатися загальні закономірності у їх динаміці, та відповідно – на кожній стадії економічного циклу.

Мета роботи полягає в здійсненні класифікації макроекономічних змінних відповідно до кожної стадії економічного циклу. За допомогою правильно здійсненої класифікації можна дізнатися на якій стадії економічного циклу перебуває економіка

Для досягнення даної мети у роботі вирішується ряд задач:

      визначити структуру макроекономічних змінних і дати їм визначення;

      визначити порядок обчислення макроекономічних змінних;

      дати визначення терміну «економічний цикл» та розкрити його суть;

      охарактеризувати економічний цикл і динаміку основних макроекономічних показників;

      розкрити поняття політики стабілізації та її сутність;

Предметом дослідження даної курсової роботи являються макроекономічні змінні в процесі розвитку економіки.

Об’єктом дослідження є циклічність розвитку національної економіки.

Розділ 1.              Основні макроекономічні показники.

1.1.           Характеристика основних макроекономічних змінних.

Одним з основних понять макроекономіки є поняття макроекономічних змінних, адже за допомогою них визначається загальний стан економіки держави.

Макроекономічні змінні - результат зведення показників економічної діяльності окремих домогосподарств та фірм;

Існує багато різних показників економічного добробуту суспільства. Вони покликані відображати складні взаємопов'язані процеси, що відбуваються в економіці й безпосередньо визначають динаміку економічного зростання.

Проте серед них виділяють кілька основних макроекономічних змінних за допомогою яких визначають загальний стан економіки країни. Це сукупний обсяг виробництва, зайнятість населення, рівень цін та міжнародна торгівля.

До показників які відображають сукупний обсяг виробництва відносяться валовий внутрішній продукт, валовий національний продукт, чистий національний продукт, національний дохід, особисті доходи та безподатковий дохід.

              Валовий внутрішній продукт (ВВП) - сукупна ринкова вартість кінцевих товарів та послуг, вироблених резидентами всередині країни протягом певного періоду (як правило, року). ВВП є основним показником результатів економічної діяльності на макрорівні. Розрізняють ВВП реальний та номінальний:

      Номінальний ВВП - валовий внутрішній продукт, обчислений у поточних ринкових цінах. Він одночасно віддзеркалює як кількість вироблених товарів і послуг, так і рівень їх цін.

      Реальний ВВП - валовий внутрішній продукт, обчислений у постійних цінах. . Саме цей показник дає змогу судити про зміни у фізичному обсязі продукції, а отже, й про стан справ в економіці країни.

              Проте ВВП як вимірник загального обсягу виробництва має такий недолік – він завищує обсяг продукції для споживання та для нагромадження нового капіталу. Річ у тім, що з нього не вираховується та частина річного обсягу виробництва, яка потрібна для відшкодування капітальних благ, використаних у виробництві впродовж року.

              Валовий національний продукт (ВНП) – це ринкова вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених за певний проміжок часу (як правило рік), за допомогою факторів виробництва, що належать резидентам певної країни. Це показник, що характеризує результати економічної діяльності у сфері матеріального і нематеріального виробництва

              Чистий внутрішній продукт (ЧВП) –це валовий внутрішній продукт, скоригований на суму амортизаційних відрахувань. За допомогою обчислення цього показника отримують річний обсяг виробництва, який іде на споживання і на приріст капіталу. ЧВП вимірює загальний обсяг продукції, який уся економіка - домогосподарства, фірми, уряд та іноземці – може спожити, не погіршуючи виробничих можливостей наступних років.

              Національний дохід (НД) – це весь дохід, зароблений упродовж року власниками ресурсів, що є резидентами певної держави, незалежно від того, де ці ресурси використовуються – у власній країні чи за кордоном. НД можна розглядати як показник того, скільки коштує суспільству отримання обсягу національного виробництва.

              Особистий дохід (ОД) – це загальна величина доходів отриманих фізичними особами до сплати ними податків державі протягом звітного періоду. Це один з найважливіших показників життєвого рівня громадян, що відображає їх фінансові та натуральні (в грошовій оцінці) надходження від усіх видів діяльності.

              Безподатковий дохід (БД) – частина особистого доходу що залишається після сплати особистих податків. Безподатковий дохід це саме той вид доходу, який безпосередньо використовується на особисте споживання та заощадження.

              Розрізняють номінальні та реальні показники ВВП, ВНП, ОД та інших макроекономічних змінних:

      Номінальні показники – це показники обчислені у поточних ринкових цінах, тобто в фактичних цінах даного року.

      Реальні показники – показники з урахуванням рівня інфляції який обчислюється в постійних цінах, тобто в цінах року, який приймається за базу. Такий рік називають базовим.

              Важливим макроекономічним показником є рівень зайнятості населення. Він відображає стан ринку праці. Рівень зайнятості характеризується за допомогою показника рівня безробіття, рівнем зайнятості та коефіцієнтом участі у робочій силі.

              Рівнем безробіття називають відношення офіційно зареєстрованих повністю безробітних до загальної кількості самостійного працездатного населення країни.

              Коефіцієнт участі у робочій силі – відношення робочої сили до дорослого населення країни.

              Рівень зайнятості – відношення кількості зайнятих до дорослого населення країни або населення у працездатному віці, що виражене у відсотках.

              Показниками що відображають ефективність грошової політики та стану ринку грошей є продовольчий кошик, темп інфляції та індекс цін.

              Темп інфляції - виражений у відсотках річний темп зростання загального рівня цін протягом певного періоду часу. Він показує, як змінилася інфляція за певний період (прискорилася чи сповільнилася).

              Споживчий кошик - набір товарів і послуг, необхідних для задоволення першочергових потреб людини за рік, в середньому. Споживчий кошик використовується для розрахунку прожиткового мінімуму, а також з метою порівняння інтегральних цін на продовольство в різних регіонах.

              Індекс цін (ІЦ) - показник динаміки збільшення або зменшення цін, що характеризує відносну зміну цін за певний період. Розрізняють індивідуальний ІЦ, рівний по відношенню ціни на даний товар що спостерігається у звітному році й у базисному періоді, і зведений ІЦ - рівний по відношенню вартості групи товарів, проданих у звітному періоді, обчисленої у фактичних цінах і цінах базисного періоду .

              Міжнародна торгівля також є важливою складовою макроекономіки та її показників. Вона характеризується показником чистого експорту.

              Чистий експорт - експорт за вирахуванням імпорту – або це сума, на яку іноземні видатки на вітчизняні товари та послуги (експорт) перевищують вітчизняні видатки на вітчизняні товари і послуги (імпорт). Показник ЧЕ відображає стан торгового балансу країни.

              Ця група показників найбільшою мірою характеризує рівень економічного розвитку держави, тому що показує - прямо або побічно - якість, стан і рівень використання капіталу країни та її трудових ресурсів.

1.2.           Обчислення макроекономічних змінних.

              Для обчислення макроекономічних змінних економісти використовують різні методи та формули. У даному розділі ми наведемо приклади обчислення основних макроекономічних показників.

              Основний показник обсягу виробництва валовий внутрішній продукт (ВВП) можна обчислити трьома методами:

      Метод кінцевого використання – за видатками (як сума видатків покупців на придбання товарів і послуг);

      Розподільний метод – за доходами (як сума грошових доходів, отриманих від виробництва продукції у цьому році);

      Виробничий метод - за галузями (як сума доданої вартості, створеної на всіх стадіях виробництва товарів і послуг);

При обчисленні ВВП не враховується проміжна продукція, тобто продукти та послуги використані в процесі виробництва. Включення до складу ВВП проміжної продукції означало б повторний рахунок, тому що вартість проміжної продукції вже входить до складу кінцевої продукції та послуг. Також не враховуються продаж уживаних речей, невиробничі фінансові операції (державні трансферні платежі, приватні трансферні платежі), вартість товарів, які вироблені домашніми господарствами для власного споживання, а не для ринку та продукція, яка виробляється в тіньовій економіці. Також важливим є те, щоб усі продукти й послуги вироблені протягом року були враховані лише один раз.

              Усі методи обчислення ВВП дають однаковий результат, бо те, що витрачено на купівлю продукту (видатки), є доходом для тих, хто вклав людські і матеріальні ресурси у виробництво цього продукту та його продаж на ринку. Тож обчислення ВВП будь-яким з вище перерахованих методів дасть правильний результат.

              ВВП розрахований за видатками - це загальна сума витрат на особисте і виробниче споживання всієї маси створених за певний період благ. ВВП обчислений цим методом, відображає основну тотожність національних рахунків і є основним предметом макроекономічного аналізу Він розраховується за такою формулою:

ВВП = С + І + G + X

де С - споживчі витрати населення (особисті витрати на споживання);

     І – валові внутрішні інвестиції приватного сектора економіки;

     G – державні закупівлі товарів і послуг;

     Х – чистий експорт;

              ВВП розрахований за доходами - це сума доходів, отриманих власниками чинників виробництва, з використанням яких створено всю масу національного продукту.  ВВП за доходами розраховується так:

ВВП = W + Q + R + P + T

де W - заробітна плата, виплачена підприємствами та організаціями даної країни своїм робітникам і службовцям, незалежно від того, чи є вони резидентами або нерезидентами даної країни;

Q - відрахування на соціальне страхування;

R - валовий прибуток;

P - валовий змішаний дохід;

T - податки на виробництво та імпорт (за відрахуванням субсидій).

              ВВП розрахований за виробництвом (галузевий метод) показує внесок кожного виробника і національного виробництва в цілому. У такому разі ВВП розраховують за доданою вартістю:

ВВП = (ВВ – МВ) + (ПП – С)

де ВВ - валовий випуск окремих галузей;

     МВ - матеріальні витрати окремих галузей;