Гроші та грошовий обіг

6 Довічна пенсія

 

 Довічні пенсії (їх ще називають довічними  ануїтетами) виплачуються не фондами, а страховими організаціями, з якими  учасники НПФ уклали договір страхування  довічної пенсії, за рахунок грошових коштів, перерахованих страховій організації. 

Договір страхування  довічної пенсії укладається після  досягнення пенсійного віку учасником  фонду. Для укладення такої угоди  учасник НПФ подає страховій  організації довідку адміністратора про обсяг належних йому пенсійних  коштів. 

Страхову компанію учасник фонду обирає самостійно. Після цього він подає адміністратору пенсійного фонду письмову заяву про перерахування належних йому пенсійних коштів обраної страхової організації. При цьому учасник пенсійного фонду має право вибору: перераховувати страховику всі гроші в повному обсязі або лише частину суми. Ця сума має бути перерахована страховій організації протягом п'яти робочих днів після отримання заяви. У разі несвоєчасного перерахування пенсійних коштів учасника страховій організації адміністратор за власний рахунок сплачує учаснику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в розрахунку на 1 день від суми, яка підлягає перерахуванню, за кожен день прострочення (нині облікова ставка НБУ складає 10% річних, у випадку прострочення перерахування суми, скажімо 100 тис. грн, адміністратор заплатить 55 грн за кожен день прострочення).  

Страховик сам розраховує розмір довічної пенсії на підставі суми, визначеної клієнтом у його заяві  і довідки адміністратора. Розмір довічної пенсії обов'язково вказується в договорі страхування. Страхова організація зобов'язана надати учаснику фонду, з яким укладено договір, письмове повідомлення про перерахування коштів від пенсійного фонду та їхній розмір протягом семи робочих днів після їх зарахування на рахунок.  

Якщо сума пенсійних  коштів, що підлягає перерахуванню  страховій організації, не досягає  розміру мінімальної суми накопичень, встановленої Держфінпослуг, учасник  має право отримати свої кошти  як одноразову пенсійну виплату. Розмір мінімальної суми накопичень встановлюється Держфінпослуг у залежності від встановленого державою прожиткового мінімуму для непрацездатного населення.

7 Пенсія на певний термін 

Виплата пенсії на визначений термін здійснюється адміністратором пенсійного фонду у двох випадках:

• за бажанням учасника фонду, який має право на отримання пенсійних виплат відповідно до його заяви;
• на вимогу учасника фонду від дня виникнення у нього права на страхування довічної пенсії, якщо придбання довічного ануїтету може негативно позначитися на розмірі пенсійних виплат.

Пенсія на визначений термін обчислюється, зважаючи на термін не менше 10 років від початку першої виплати. 

Протягом періоду виплати пенсії на визначений термін учасник фонду  може:

• перейти до іншого пенсійного фонду і продовжувати отримувати пенсію на визначений термін. При цьому фонд, до якого перейшов учасник, продовжує виплату пенсії протягом терміну, що залишився. Кошти повинні бути перераховані протягом 5 робочих днів. В іншому випадку адміністратор змушений буде заплатити учаснику штраф, а також відшкодувати завдані збитки;
• укласти зі страховою організацією договір страхування довічної пенсії з оплатою такого договору за рахунок пенсійних коштів, які є на його індивідуальному пенсійному рахунку в пенсійному фонді.

Для отримання пенсії на певний термін достатньо подати адміністратору відповідну заяву. Сам договір про виплату пенсії на визначений термін укладається лише письмово. Обов'язковою умовою є ознайомлення учасника фонду з пам'яткою, що містить роз'яснення основних положень договору.  

 

На початку кожного  фінансового року особі, яка отримує  пенсію на визначений термін, обов'язково надається інформація:

• про суму пенсійних коштів на її рахунку станом на початок звітного фінансового року, сплачені пенсійні внески та розподілені фінансові прибутки (збитки);
• про обсяг пенсійних виплат за рахунок пенсійних коштів, суму вартості послуг, сплачених за звітний фінансовий рік.

Крім того, учасник  фонду може вимагати надання такої  інформації за будь-який період. Однак  тоді інформація буде надана за його рахунок, крім випадків, коли ці дані необхідні для укладення договору страхування довічної пенсії.  

 

Крім обмежень встановлених законом для інвестування пенсійних  коштів, існують додаткові обмеження  для інвестування активів, з яких виплачується пенсія на визначений термін. Їх можна інвестувати лише у боргові цінні папери з фіксованим доходом та розміщати на банківських депозитних рахунках. Держфінпослуг має право встановлювати додаткові вимоги до обліку та інвестування пенсійних активів та коштів, призначених для виплати пенсії на певний термін.

8 Одноразові пенсійні виплати  

Виплата пенсії учаснику НПФ  здійснюється одноразово у таких  випадках:

• критичний стан здоров'я учасника фонду (при цьому потрібен медичний документ, що підтверджує діагноз);
• сума накопичених коштів менша за суму мінімального розміру пенсійних накопичень, встановлених Держфінпослуг;
• виїзд учасника фонду на постійне проживання за межі України;
• смерть учасника, в такому випадку кошти виплачуються спадкоємцю.

Виплата одноразової пенсії здійснюється за заявою учасника або його спадкоємців протягом п'яти робочих днів після отримання відповідної заяви та документів, що підтверджують право на отримання одноразової виплати.  

Загальний трудовий стаж (для нарахування  пенсії) - це сумарна тривалість роботи в якості робочого або службовця, чи інша суспільно корисна діяльність, якщо її включення в трудовий стаж передбачено чинним законодавством. Тривалість перерви в трудовій діяльності, причини звільнення та характер роботи в даному випадку не мають значення.

Якщо раніше на розмір пенсій найбільшим чином впливав  загальний трудовий стаж (так званий пенсійний стаж), то з 2004 року на пенсію в солідарній системі можуть розраховувати лише ті, хто був застрахований в системі загальнообов’язкового пенсійного страхування.

9 Страховий стаж і пенсія

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не менше мінімального страхового внеску.

Жінки мають право  на пенсію за наявності двадцятирічного  страхового стажу, а чоловіки - двадцятип'ятирічного. Якщо стаж виявиться менше, відповідно і пенсія зменшиться. За кожен рік  страхового (трудового) стажу понад  обов'язковий пенсія збільшується, а якщо і п'яти років не набралося, то не встановлюється зовсім.

Трудовий стаж для нарахування пенсії (так званий пенсійний стаж) включає час, коли ви:

• працюєте за трудовим договором (і за вас сплачуються внески);
• берете участь як безробітний у громадських роботах;
• на лікарняному;
• у декреті, відпустці по догляду за дитиною до трьох років або відпустці по догляду за дитиною до шестирічного віку за медичним висновком;
• отримуєте допомогу з безробіття;
• платите страхові внески добровільно.

Трудовий стаж для нарахування пенсії обчислюється в місяцях. Якщо ви працювали неповний місяць, але заплатили внесок не менше мінімальної суми, до стажу зараховується повний місяць. Але якщо ви служите на півставки, то для одного місяця стажу вам доведеться працювати два місяці й заплатити мінімальні страхові внески за обидва.

Той факт, що людина застрахована, підтверджує свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Документ видає пенсійний фонд України  на підставі відомостей, занесених  в особисту справу громадянина, заведену фондом. Простіше кажучи: свідоцтво підтверджує, що така особиста справа у людини є.

Що таке "особиста пенсійна справа"? Це електронний файл з  інформацією. Всі електронні дані мають "паперові" першоджерела (довідки, звіти, подані підприємствами, і так далі), які зберігаються в регіональному управлінні фонду. В особовій справі зазначені прізвище, ім'я, по батькові, дата народження.

Щорічно Пенсійний фонд отримує розписані помісячно  відомості про всі легально нараховані працівнику виплати та розміри внесків, перерахованих у Пенсійний фонд, які заносяться в особисту справу. У ньому також зазначається статус підприємства, де працює особа (наприклад, якщо там особливо шкідливі умови праці, працівникам нараховується більш висока пенсія - за списком N 1).

Важливо знати, що в особову  справу вноситься інформація тільки про легальні заробітки, з яких були сплачені всі податки та збори. Це суми, зазначені в "зарплатній" відомості. Заробітки, отримані неофіційно, податками та зборами не оподатковуються, у звітних документах не вказуються й у особистій пенсійній справі, відповідно, не враховуються.

Особиста справа, заведена Пенсійним фондом, має покращений ідентифікаційний номер, присвоєний податковою службою.

10 Розв'язання проблем

Для  розв'язання проблем,  які постали в системі пенсійного забезпечення, і підвищення рівня життя пенсіонерів потрібно запровадити такі зміни:  
• встановити пряму залежність розміру пенсій від розміру внесків. Хто не сплачує внесків, той не отримуватиме пенсії. Хто сплачує  внески в більшому розмірі або протягом довшого часу,  той одержуватиме пропорційно більшу пенсію, порівняно з тими, хто здійснює менші відрахування з меншого заробітку або працює протягом коротшого часу;  
• забезпечити  точний облік періодів зайнятості, заробітної платні та сплачених внесків. Саме для цього в Україні тепер створюють систему персоніфікованого обліку відомостей;  
• впорядкувати систему призначення пільгових пенсій. Всі працівники,  які сплачують однакові внески, мають отримувати однакові пенсії;  
• стимулювати пізніший вихід на пенсію. Завдяки подовженню віку виходу на пенсію вдається збільшити кількість платників внесків і підвищити пенсії;  
• вилучити програми соціальної допомоги з пенсійної системи. Соціальні пенсії, доплати, адресна допомога та інші види допомоги має фінансувати Державний бюджет. У майбутньому всі ці виплати потрібно об'єднати в єдину програму соціальної допомоги - програму гарантованого мінімального доходу сім'ї;  
 • для стимулювання платіжної дисципліни встановити оптимальне співвідношення між розмірами пенсій і внесками.  
         За умови здійснення цих заходів пенсійне забезпечення в поєднанні із соціальною допомогою сформують набагато надійнішу систему захисту від бідності, ніж та, яка існує сьогодні.  
         Проте, якщо зміни буде запроваджено тільки в пенсійній системі, то виявлені проблеми навряд чи вдасться усунути. Пенсійна реформа має стати складовою частиною комплексної програми економічних і фінансових перетворень.  
        Створення працівникам надійних умов для заощадження коштів на старість.  
         Сьогодні українці не заощаджують коштiв на старість, тому що не мають надійних умов для заощадження коштів. Під час гіперінфляції 1993-1994 років мільйони людей втратили практично всі свої заощадження. Крім того, чимало українців, які вкладали гроші до приватних пенсійних фондів, створених на початку 90-х років, зазнали збитків, коли більшість цих фондів збанкрутували. Водночас, через дуже невеликі суми вкладів в українських кредитно-фінансових установах, підприємства України гостро відчувають нестачу короткострокових та довгострокових кредитів.  
            Забезпечити надійний захист заощаджень та запобігти повторенню помилок минулого  потрібно зробити:  
  -     Створити регулятивний орган з елементами самофінансування, який надійно захищає права учасників пенсійної системи, забезпечує її прозорість та оприлюднення інформації.  
  -       Встановити суворі вимоги до диверсифікацй пенсійних активів (інвестування пенсійних коштів у більше ніж один вид активів), щоб забезпечити інвестування пенсійних коштів тільки в інтересах вкладників, а також збільшити дохідність інвестицій і мінімізувати ризики.  
 -       Щоб гарантувати захист інтересів меншості акціонерів, вдосконалити закони, які регулюють функціонування ринків капіталу.  
-        Встановити суворі кваліфікаційні вимоги до актуаріїв, аудиторів, компаній з управління активами та зберiгачів. У системі пенсійних заощаджень мають працювати лише професіонали з бездоганною репутацією.  
-        В законодавчому порядку забезпечити розмежування активів учасників і активів надавачів послуг, а також залучення банків- зберiгачів до фізичного зберігання активів учасників.        
-        Забезпечити стійке економічне зростання. Стабільна й ефективна економіка є необхідною умовою дохідності внутрішніх інвестицій в Україні.  
Існує  лише два шляхи підвищення розмірів пенсій за рахунок страхових внесків: або збільшити надходження від сплати пенсійних внесків, або збільшити відношення чисельності працівників, які сплачують внески, до чисельності пенсіонерів.

Відношення чисельності  працівників до чисельності пенсіонерів  залежить від віку виходу на пенсію. Що більше це відношення, то вищими можуть бути пенсії.

Збільшити відношення чисельності  працівників до чисельності пенсіонерів можна двома шляхами:  
-        стимулювати пізніший вік виходу на пенсію через збільшення розміру  пенсії в разі відстрочення часу  виходу на пенсію;  
-        змінити механізм фінансування пільгових пенсій, що їх призначають у період роботи і виплачують у повному розмірі.  
           Стимулювання пізнішого віку виходу на пенсію завдяки збільшенню розміру пенсії в разі відстрочення часу виходу на пенсію є важливою передумовою, що забезпечить фінансову стабільність пенсійної системи.

 

 

 

 

11 Пенсійний фонд у цифрах

Рисунок 2- Гістограмма чисельності пенсіонерів, які отримують пенсію до 1000грн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 3- Надходження коштів до Пенсійного фонду України,млн.грн.

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 4- Кругова діограмма питомої ваги регіонів у загальній сумі власних доходів за січень-квітень 2012 року

 

 

12 Висновок

Головною функцією системи  пенсійного страхування є формування у спеціальних страхових фондах фінансових ресурсів, необхідних для задоволення матеріальних і соціальних потреб учасників страхової системи в разі настання зазначених соціальних ризиків.

Держава визначає принципи побудови, структуру, механізми функціонування страхової пенсійної системи, права та обов’язки учасників, гарантує їх дотримання. За участю держави відбувається визначення соціально-економічних параметрів системи пенсійного страхування – розміри страхових внесків і пенсійних виплат, право на їх одержання. Пенсійне страхування є важливою складовою соціальної політики держави, яка спрямована на задоволення потреб людей.

Початком розроблення  національного законодавства з  пенсійного забезпечення та нової стратегії  соціального захисту стало схвалення 5 листопада 1991 року Верховною Радою України Закону “Про пенсійне забезпечення”. Розроблення базового пенсійного законодавства завершилося 9 липня 2003 року з ухваленням Верховною Радою України законів “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та “Про недержавне пенсійне забезпечення”, яким було остаточно визначено трирівневу структуру пенсійної системи.

Основним законом, що регулює питання загальнообов’язкового  державного пенсійного страхування, є  Закон України “Про загальнообов’язкове  держане пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058- IV.