Функціонування ринку праці

     Під час визначення заробітної плати як ціни робочої сили необхідно враховувати єдину міру оплати праці, критерієм якої є реальна вартість життя працівника та його сім'ї. Як ціна робочої сили заробітна формується на ринку праці і є зовнішньою відносно підприємства.

     Заробітна плата є найбільш дійовим інструментом активізації людського фактора і використання трудового потенціалу. При цьому використання існуючого кваліфікаційного і творчого потенціалу працівників має повністю залежати від наукової обґрунтованості і вибору методів ув'язки заробітної плати з кваліфікацією, змістом виконуваної роботи, результатами праці й умовами, в яких вона здійснюється.

       За концепцією В.Петті, Д.Рікардо, зарплата є грошовим виразом «мінімуму засобів існування». За А.Смітом, заробітна плата включає в себе вартість життєвих засобів людини, щоб вона могла «працювати». А.Маршал в «життєво необхідні засоби» включає вже засоби «щоб працювати» і «щоб жити». В.Петті в XVII ст. вважав, що зарплата — це ціна праці.

       К.Маркс розробив теорію заробітної плати як грошового виразу вартості і ціни робочої сили, тобто робітник продає не працю, а робочу силу (здатність до праці).

       Організації і фірми виплачують заробітну плату в грошовій формі, це обумовлено наявністю товарно-грошових відносин і ринку. В цивілізованій економіці виплата зарплати не може проходити в натуральній формі. Грошова заробітна плата — найбільш гнучкий засіб обліку затрат і результатів праці. Регулювання заробітної плати здійснюється фірмою і державою. Перш за все встановлюється міра праці. Вона відбиває кількість праці (величина затраченої мускульної і нервової енергії), інтенсивність праці і якість праці (ступінь склад ності і значення роботи). В результаті з'являються норми виробітку, норми часу, норми обслуговування на тих чи інших роботах. Підприємства і держава проводять нормування праці. Виконана норма — це перш за все кількість праці певної якості, яку віддав робітник фірмі чи державі протягом певного часу. За це він отримує грошову винагороду в формі заробітної плати.

      Як важлива соціально-економічна категорія заробітна плата в ринковій економіці має виконувати такі функції:

• відтворювальну – як джерела відтворення робочої сили і засобу залучення людей до праці;
• стимулюючу – встановлення залежності рівня заробітної плати від кількості, якості і результатів праці;
• регулюючу – як засіб розподіл і перерозподілу кадрів по регіонах країни, галузях економіки з урахуванням ринкової кон’юнктури;
• соціальну – забезпечення соціальної справедливості, однакової винагороди за однакову працю.

    Розрізняють номінальну і реальну заробітну плату. Номінальна заробітна плата являє собою суму грошей, яку отримує робітник за виконану роботу. На її величину впливають різні фактори: рівень кваліфікації, різні умови й ефективність праці та кількість і якість праці. Підвищення середньомісячної зарплати на перший погляд свідчить про певне поліпшення добробуту населення. Але точнішим показником тут є реальна заробітна плата. Реальна заробітна плата — це сума матеріальних і духовних благ та послуг, які можна придбати за номінальну зарплату. Реальна зарплата залежить від ряду факторів : а) рівня номінальної зарплати; в) цін на товари і послуги, які споживає населення; с) величини податків, які сплачуються різними верствами населення в бюджет.

       Безпідставна невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином — суб'єктом підприємницької діяльності передбачає кримінальну відповідальність. Водночас, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення до кримінальної відповідальності нею здійснено виплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої встановленої законом виплати громадянам.

       Державою регулюється мінімальний  рівень зарплати. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

      Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України "Про оплату праці" та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

    Станом  на 1 жовтня 2011 року мінімальна заробітна  плата складає 985 грн, а вже з 1 грудня встановиться на рівні 1004 грн. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                        Висновок

    Дослідивши  ринок праці та його функціонування, я стисло та зрозуміло виклав такі основні питання теми, як : визначення та структура ринку праці; попит та пропозиція на ринку праці; приділив увагу заробітній платі, яка є формою ціни робочої сили; також розкрив питання зайнятості населення та безробіття.

    У ході курсової роботи виявив, що ринок праці є унікальним  видом ринку через те, що на  ньому товар не відокремлюється  від продавця.

    Дуже важливим у курсовій роботі було характеризувати сучасну зайнятість в Україні та спостерігати за її тенденцією. У сучасному стані розвитку господарства України важливим також було характеризувати кількість безробітних та виявити динаміку зміни їх чисельності за останні роки.

         Сподіваюсь, що досліджена та  викладена мною інформація буде  корисною для студентів економічних спеціальностей. 
 

                         Список використаної літератури 

1.   Базилевич В.Д. Економічна теорія: Політекономія. Підручник. Київ:

            Знання-Прес 2004. – 615с.

2. Волкова О.В. Ринок праці. Навчальний посібник.-К.: Центр учбової літератури, 2007. - 624 с.
3. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник. — К.: Знання, 2004. 535 с. (Вища освіта XXI століття).
4. Завіновська Г.Т. Економіка праці: Навч. посібник — Київ: КНЕУ, 2001. - 300с.
5. Закон України «Про зайнятість» від 17.11.92.
6. Карпіщенко О.І., Прокопенко О.В., Сотник І.М., Карпіщенко Т.О. Економіка праці: Навч. посіб. для студ. екон. спец. — Суми: СумДУ, 2002. — 132 с.
7. Іляш О. І., Гринкевич С. С. Економіка праці та соціально-трудові відносини : навч. посіб. / О. І. Іляш, С. С. Гринкевич. — К.: Знання, 2010. — 476 с.
8. Перехідна економіка: Підручник / В.М. Геєць, Є.Г. Панченко; за ред.

     В. М. Гейця. – К: Вища школа, 2003., ст.-166-184

9.  Радіонова І.Ф. Макроекономіка та економічна політика: Підр.- К.:

     Таксон, 1996. - С. 237.

10. Рудий М.М.  Мікроекономіка: Навч. Посібник 2-е вид.  – К: Каравела;

      Піча Ю.В., 2010. – 360 ст.

11. Статистичний  щорічник України за 2007 рік: Осауленко  О.Г. – К:  

      Консультант,2008.- 571 ст.

     12. www.ukrstat.gov.ua – Державний комітет статистики України

     13. www.dcz.gov.ua – Державна служба зайнятості України