Фіскальна політика

 У сучасних умовах у зв'язку з розширенням соціальних функцій держави широке розповсюдження отримали внески  до фонду соціального страхування: у знос найманої праці, внески підприємств. Вони по своїй суті є цільовими податками, оскільки мають певне призначення. [Податки і податкове право: Учеб.пособие / Под ред. А.В.Бризгаліна. - М.: «Аналітика Прес», 1997. - 600 с.Стор 109-115]

У залежності від органу, який стягує податок і розпоряджається його сумою, розрізняють державні та місцеві податки.

Державні податки стягуються центральним урядом на підставі державного законодавства і спрямовуються до державного бюджету. До них відносяться прибутковий податок, податок на прибутоккорпорацій, митні збори і т. п. Місцеві податки стягуються місцевими органами влади на відповідній території і надходять до місцевого бюджету. Місцева влада стягують переважно індивідуальні акцизи і майнові податок.

Податки з їх використання поділяються  на загальні, вони надходять в єдину касу держави, іспеціальні (цільові) Залежно від характеру справляння податкових ставок податки поділяються на: пропорційні, прогресивні і регресивні.

Пропорційний податок - це податок, ставка якого однакова для всіх оподатковуваних сум. Податок, середня ставка якого підвищується в міру зростання суми, називається прогресивним. Регресивний податокпередбачає зменшення відсотка вилучення із суми в міру її росту. 
До останнього виду податків належать, як правило, непряміподатки.

Співвідношення різних видів податків на різних щаблях розвитку суспільства  змінювалося. У Х I Х-початку XX століть головну роль грали непрямі податки, після Другої світової війни провідну роль почали відігравати  прямі податки.Для сучасної податкової системи характерний ріст внесків до фонду соціального страхування, який за темпами зростання випереджає як прямі, так і непрямі податки.

Можна виділити три ступені розвитку поглядів на роль податків у реалізації державних інтересів:

1. на початкових етапах ринкової економіки податки розглядалися виключно у фіскальних інтересах як засіб поповнення державної скарбниці;
2. потім прийшли до висновку про необхідність ввести обмеження в фіскальну функцію оподаткування. Таким обмеженням стала вимога не підривати відтворювальний процес в мікроекономіці;
3. для теперішнього часу стало характерним прагнення все більшою використовувати податки для коригування господарських пропорцій у суспільстві [Бункин М.К., Семенов В.А.Макроекономіка: Учеб. - М.: Видавництво «ДІС», 1997. - 320 с.. стор.178-182].

     Отже, податок з точки зору макроекономіка являється основним доходом для держави. Це складна категорія, яка має ряд класифікацій на різні групи товарів та послуг. І до сьогоднішнього дня податкова система удосконалюється та підлягає змінам.

 

3. Вплив фіскальної політики на обсяги виробництва, зайнятість та рівень цін

 

              Проаналізуємо вплив фіскальної політики:

по-перше, на обсяги виробництва через зніму сукупних видатків;

по-друге, вплив цієї політики на обсяги виробництва за рахунок зміни з сукупному попиті та сукупній пропозиції.

             Зміни у податкових надходженнях  та державних видатках зумовлюють  зміни сукупних видатків, це спричиняє  мультиплікативне зростання національного  виробництва.

СВ = С + І + Дв

СВ = С + І + (Дв + ∆Д)

Зростання національного доходу можна записати:

Мд = 1 / (1-ГСС)

 

 

 

 

 

 

 

   СВ    

 

    СВ1   

СВ2 

 

              ЧВПр  ЧВПр1       ЧВП 

        Мультиплікатор  величина додатня, а відповідно між зміною ДВ і обсягами виробництва існує пряма залежність.

         Між зміною у національного надходження та величиною національного виробництва існує обернена залежність.

              Між величиною зміни у податках та величиною зміни у обсягах виробництва обернена залежність зображує від’ємним знаком і Мд податків.

Мп = - ГСС / (1-ГСС)

∆ЧВПп = Мп × ∆П

       Формули  стверджують, що мультиплікатор  державних видатків буде більш  суттєвим між ефект мультиплікатора  податків. Приводячи одночасну політику  щодо змін у державних видатках  і надходженнях держава забезпечує  конкретні зміни у у розвитку виробництва, тому це сума змін у податках та надходженнях.

∆ЧВП = ∆ЧВПд + ∆ЧВПп

 

 

 

 

 

 

РЦ СПр Спр1

 

 

СП1

 

СП

                                                         ЧВП

     У випадку  на однакову суму держава збільшує  податки і видатки, то на  таку ж суму зміняться і  обсяги національного виробництва.  Це означає, що мультиплікатор  збалансованого бюджету дорівнює  нулю і не залежить від граничних  величин.

Прихильники теорії економіки  пропозиції розглядають вплив фіскальної політики на зміну у сукупних видатках і на зміну сукупної пропозиції.

По-перше, зниження податків спричиняє зростання сукупних видатків і сукупного попиту, це зумовить збільшення сукупної пропозиції. Саме це дозволить збільшити соціальне  виробництво при збільшенні цін.

До причин чому зменшення  податків впливає на збільшення сукупної пропозиції відносимо:

• зменшення податків зумовлює зростання заощадження населення;
• зростає прибутковість фірм;
• зростання заощаджень та інвестицій зумовлюють збільшення виробничих потужностей;
• зростає реальна заробітна плата;
• зростають стимули у підприємців до розширення обсягів виробництва.

Отже, фіскальної політика впливає  на обсяги виробництва через зніму  сукупних видатків, а також існує  вплив цієї політики на обсяги виробництва  за рахунок зміни з сукупному  попиті та сукупній пропозиції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

       Розділ 2

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФІСКАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ЇЇ РОЛІ У ДЕРЖАВНОМУ РЕГУЛЮВАННІ 

  2.1. Аналіз існуючих моделей впливу фіскальної політики

Модель IS-LM для  закритої економіки

Початково розглянемо модель IS-LM, яка характеризує закриту економіку у короткостроковому періоді за умови незмінного рівня цін. За цією моделлю приховується “серце” кейнсіанської системи[7, С. 609]. У даній моделі крива IS відображає обернену залежність між процентною ставкою і рівнем доходу, яка виникає унаслідок встановлення рівноваги на ринку товарів і послуг. Крива IS описує усі комбінації доходу Y і процентної ставки i, для яких справджується така рівність:

Y = C( Y - T) + I(i) + G,    (1)

де Y - обсяг виробництва (пропозиції) товарів та послуг в економіці або ВВП; C - споживання домогосподарств (обсяг споживання прямо пропорційний величині наявного доходу (Y) і обернено пропорційний сумі податків(Т)); I - інвестиції, обсяг яких залежить від зміни процентної ставки (і); G, Т - державні видатки та податки, як змінні фіскальної економічної політики, що у моделі розглядаються як екзогенні.

Крива LM відображає пряму  залежність між процентною ставкою  і рівнем доходу. Вона характеризує рівновагу на ринку реальних грошових залишків, що описується рівнянням:

(М/Р) = L( i, Y),    (2)

М/Р - пропозиція грошей (реальних грошових залишків) зрівноважується із попитом на гроші (М/Р)^d = L( i, Y), який прямо пропорційний до ВВП і обернено пропорційний до процентної ставки. Змінні монетарної політики - грошова маса М і рівень цін Р- також розглядаються у моделі IS-LM як екзогенні.

У поєднанні криві IS та LM визначають процентну ставку і національний дохід у короткостроковому періоді  за умови незмінного рівня цін ( рис. 2).

 

 

 

 

 

 Рис. 2. Рівновага у  моделі IS-LM [54, С. 776]

На рис. 2 точка перетину кривих IS та LM характеризує стан рівноваги  економіки, тобто визначає процентну  ставку і рівень доходу, які задовольняють  умови рівноваги, як на ринку товарів  та послуг, так і на ринку грошей.

За допомогою моделі IS-LM можна проаналізувати, як фіскальна  політика впливає на параметри макроекономічної рівноваги у короткостроковому  періоді. Дію стимулювальної фіскальної політики, яка передбачає збільшення державних видатків та зниження податків, графічно можна зобразити переміщенням кривої IS праворуч ( рис. 3).

 

 

 

Рис.3. Фіскальна політика в моделі IS-LM [32, С. 310]

Рівновага переміщується  із точки А у точку В. У результаті дохід збільшується із Y₁ до Y₂, а процентна ставка - з і₁ до і₂. При цьому необхідно відзначити, що вплив фіскальної політики може бути послаблений дією ефекту витіснення - зменшенням обсягу інвестицій унаслідок зростання процентної ставки. Стримувальна фіскальна політика призводить до зворотного результату - зростання інвестицій та падіння процентної ставки і унаслідок переміщення кривої IS₁ ліворуч. При цьому дохід зменшується з Y₁ доY₃ (див. рис.3 ).

Отже, використовуючи модель IS-LM можна проаналізувати, як фіскальна  політика впливає на параметри макроекономічної рівноваги. Якщо уряд використовує стимулювальну фіскальну політику, то крива IS переміститься праворуч. При використання стримувальної фіскальної політики крива IS переміститься ліворуч.

 

  2.2. . Розробка математичної моделі оцінки ефективності фіскальної політики

  2.3 Аналіз ефективності фіскальної політики в Україні

При аналізі бюджетного регулювання  важливим є структура видатків бюджету, тому при дослідженні обов’язковим є використання цих показників. Розглянемо динаміку видатків державного бюджету за період з 2006-2011рр. у розрізі основних функціональних напрямів [таблиця1].

Таблиця 1

Динаміка основних статей видатків Державного бюджету у 2006-2011рр., млрд.грн.

№ з/п	Назва напрямку	Роки
		2006	2007			2008		2009		2010		2011
	усього	140,199		174,32	274,156		274,156		324,016		321,949
1	Загальнодержавні функції	15,044		19,196	27,728		51,760		63,654		43,377
2	Оборона	7,242		9,614	11,009		12,256		13,651		14,140
3	Громадський порядок	12,498		17,266	22,884		23,651		26,498		30,518
4	Економічна діяльність	19,914		26,317	42,469		35,538		27,949		43,376
5	Охорона навколишнього середовища	1,426		1,811	2,115		1,492		2,126		2,589
6	Житлово-комунальне господарство	0,162		1,313	0,983		0,102		0,064		0,589
7	Охорона здоров’я	4,012		5,993	7,266		6,738		8,134		8,914
8	Духовний та фізичний розвиток	1,532		1,918	3,027		2,336		2,802		3,344
9	Освіта	11,992		15,039	21,121		25,153		27,537		26,547
10	Соціальний захист	31,319		28,850	51,893		53,646		74,045		63,555
	Разом	105,142		127,317	190,495		212,673		246,460		236,950
	Трансферти	35,058		47,315	62,712		61,483		77,556		84,997