Автор: Пользователь скрыл имя, 26 Февраля 2013 в 18:22, курсовая работа
Актуальність теми курсової роботи. В умовах ринкової економіки формування товарного забезпечення товарообороту підприємств торгівлі здійснюється на ринку товарних ресурсів шляхом вільного вибору постачальників необхідних товарів та укладання договорів (контрактів, угод) поставки товарів з підприємствами роздрібної торгівлі. Для того, щоб належним чином управляти товарним асортиментом, підприємствам торгівлі слід розробляти всебічно обґрунтовану товарну політику.
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ТОВАРНОЇ ПРОПОЗИЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА 5
1.1. Поняття товарної політики та принципи її формування 5
1.2. Фактори, що впливають на формування товарної пропозиції 7
1.3. Показники, що характеризують товарну пропозицію підприємства 11
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТОВАРНОЇ ПРОПОЗИЦІЇ В МАГАЗИНІ ПП «ГЕРМЕС» 16
2.1. Організаційно – економічна характеристика ПП «Гермес» 16
2.2. Організація вивчення попиту споживачів та формування асортименту товарів 22
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ТОВАРНОЇ ПРОПОЗИЦІЇ МАГАЗИНУ 32
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ 36
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 39
Також ми вважаємо, що суттєвим фактором формування товарної політики є товарна марка.
Сучасний споживач, купляючи товари, звертає увагу на товарну марку. Для товарів господарського призначення це теж характерно і особливо для таких товарних груп, як електропобутові товари та інші коштовні товари.
Кожний товар має певний період ринкової стійкості і наступає момент, коли він виштовхується з ринку іншим, більш універсальним товаром. Врахування фактору стадії життєвого циклу товару також є необхідним при розробці товарної політики, тому що умови продажу та отримання прибутку на протязі життєвого циклу товару змінюються. Служба маркетингу підприємства повинна ретельно стежити за зміною темпу продажу і прибутку, чітко визначати межу стадій життєвого циклу, тому що роль маркетингової діяльності на кожній стадії своя.
Визначальне місце в формуванні товарної політики набуває і цінова стратегія підприємства. Визначення раціональної ціни товару дає підприємству можливість додатково отримати прибуток. З метою посилення ролі ціни в збільшенні прибутку підприємства необхідно володіти інформацією, яка дозволяє виявити цінність товару для споживачів. Значить, цінова стратегія підприємства повинна формуватися на принципах оптимізації витрат, зростання попиту і протистояння конкурентам.
В сучасних умовах важливим фактором конкурентоспроможності товару є упаковка і маркування товару. Упаковка здійснює психологічний ефект на споживачів, що сприяє прискоренню або уповільненню товарообороту, а маркування надає інформацію про виготовлювача і товар, інструктивні та попереджувальні вказівки. Працівникам підприємств торгівлі при закупівлі товару необхідно звертати увагу на реквізити споживчого маркування господарських товарів, а саме: товарів побутової хімії, синтетичних миючих засобів і ін. Складно-технічні товари супроводжуються (за ДСТУ) інструкціями з експлуатації, а товари з гарантійним строком служби – паспортом.
В умовах насичення ринку однотипними товарами, переваги буде мати підприємство, яке надає різноманітні супутні послуги, тому що єдиний спосіб утримати партнерів – це індивідуалізація відносин з ними. Підприємству необхідно розробити номенклатуру супутніх послуг та ефективно запроваджувати їх на підприємстві, це в свою чергу сприятиме підвищенню іміджу підприємства.
У тематичній літературі запропоновано різні підходи до визначення характеристик та властивостей асортименту, деякі з них інколи ототожнюються.
Чітко розподілено характеристики асортименту в роботі Міротіна Л.Б., Гамбаєва М.Е.: «Характеристики асортименту:
- глибина – кількість різновидів у кожній підгрупі продукції;
- ширина – кількість видів, різновидів і найменувань однорідних і різнорідних груп продукції, запропонованих торговим підприємством;
- повнота – спроможність набору продукції однорідної групи задовольняти однакові потреби споживачів» [14, с.166].
Деякі автори, крім ширини та глибини, визначають ще одну не менш важливу характеристику асортименту: «співставність – спільність призначення продукції в різних асортиментних групах. Висока співставність означає концентрацію зусиль фірми на декількох субринках [16, с.26].
До властивостей асортименту належать:
- стійкість (стабільність)
– забезпечення постійного
- раціональність –
спроможність набору продукції
найповніше задовольняти
- гармонійність – властивість набору продукції різних груп, яка характеризує ступінь їх наближення» [14, с.168].
Характеристики асортименту визначають його насиченість, в той час як властивості фактично відображують здатність асортименту виконувати покладені на нього завдання. Саме ці завдання визначають принципи формування асортименту товарів, які найбільш детально сформульовані в роботі І. Бланка:
1. «Найважливішим принципом формування асортименту товарів є забезпечення його відповідності до характеру попиту, що пред’являється вибраними для обслуговування контингентів покупців» [10, с.85].
Такий принцип у сучасних мінливих умовах є не лише важливим, але й об’єктивно необхідним. Це пов’язано з тим, що, по-перше, головною метою асортименту є задоволення попиту споживачів; по-друге, недоцільно формувати великий асортимент товарів, якщо на них не має попиту – це призведе до банкрутства підприємства.
2. «Важливим принципом формування асортименту товарів у магазині є забезпечення достатньої його широти і глибини» [10, с.86].
Цей принцип значно підвищує можливості підприємства потенційного покупця перетворити на постійного споживача.
3. «Одним з важливих принципів формування асортименту товарів є забезпечення його стійкості» [10, с.86].
В основу цього принципу покладено стабільність асортименту, що надає можливість утримувати постійних клієнтів, оскільки вони впевнені у можливості здійснення необхідної їм покупки.
4. «І, нарешті, одним з принципів правильного формування асортименту товарів у магазині є забезпечення умов рентабельності його діяльності» [10, с.86].
Цей принцип заслуговує особливої уваги, оскільки асортимент та рентабельність підприємства знаходяться у прямо пропорційній залежності. Так, за наявності великого асортименту, підприємство залучає більшу кількість покупців, результатом чого є збільшення прибутку, а отже і рентабельності. В свою чергу, за позитивною динамікою показників рентабельності, підприємство має можливість розширювати асортимент продукції і, тим самим, приваблювати нових споживачів.
Отже, асортимент характеризується широтою, повнотою, стійкістю, ступенем відновлення, новизною, структурою, асортиментним мінімумом, раціональністю, гармонійністю.
Широта асортименту - це кількість видів, різновидів і найменувань товарів однорідних і різнорідних груп. Визначається коефіцієнтом широти.
Кш = (Шд/Шб)*100% (1.1)
де, Шд - ширина дійсна; Шб - базова широта (за стандартом, прейскурантом, каталогом тощо).
Повнота асортименту - здатність набору товарів однорідної групи задовольняти однакові потреби. Визначається відношенням фактичної кількості різновидів товару до його кількості, передбаченої відповідним прейскурантом чи специфікацією (базова повнота).
Кп = (Пд/Пб)*100% (1.2)
Чим більша повнота асортименту, тим вища вірогідність задоволення покупця.
Стійкість асортименту - здатність набору товарів задовольняти попит на аналогічні товари. Особливість таких товарів - стійкий попит на них.
Коефіцієнт стійкості (Кс) - це відношення кількості видів, що користуються стійким попитом у споживачів (С) до загальної кількості видів і найменувань товарів тих самих однорідних груп (Шс).
Кс = (С/Шс)*100% (1.3)
Новина (оновлення) асортименту - здатність товарів задовольняти потреби, що змінилися, за рахунок нових товарів.
Новина товару характеризується дійсним оновленням - кількістю нових товарів у загальному переліку (Н) і ступенем відновлення (Кн), що виражається відношенням кількості нових товарів до дійсної ширини Шд (загальна кількість найменувань).
Кн = (Н/Шд)*100% (1.4)
Структура асортименту характеризується часткою товарних груп, підгруп, видів і різновидів товарів у загальній сумі товарообігу. Якщо структура асортименту не відбиває споживчий попит, утворюються запаси неходових, залежаних товарів, створюється штучний дефіцит.
При регулюванні структури асортименту варто враховувати економічні вигоди підприємства у випадку переваги дорогих чи дешевих товарів, окупність витрат на їх доставку, збереження і реалізацію, а також платоспроможність сегмента споживачів, на який орієнтується торгова організація.
Для визначення складських приміщень, викладки товару аналізують структуру асортименту в натуральному виразі, а для визначення потреб користуються грошовим виразом. Відносний показник структури, окремих товарів і визначається:
Сі = Аі/Si (1.5)
де, Сі - відносний показник структури окремого товару; Aі - кількість окремого товару в натуральному чи грошовому виразі; Si - сумарна кількість усіх товарів, які є в наявності в натуральному чи грошовому виразі.
Асортиментний мінімум - це мінімально допустима кількість видів товарів повсякденного попиту, які визначають профіль роздрібної торгової організації. Після приватизації торгові підприємства змінили профіль і щоб якось їх зобов’язати зберігати асортиментний мінімум, його перейменували в асортиментний перелік, який затверджують місцеві органи влади і його недотримання вважається порушенням правил торгівлі [18, с.257].
Ам = М (1.6)
де, Ам - показник асортиментного мінімуму; М - мінімально припустима кількість товарів, яка визначає торговий профіль організації.
Раціональність асортименту - здатність набору товарів найповніше задовольняти реально обґрунтовані потреби різних сегментів споживачів. Раціонально сформований асортимент прискорює реалізацію товарів.
Коефіцієнт раціональності - середньозважене значення показника раціональності з урахуванням реальних показників широти, повноти, стійкості і новизни, помножені на відповідні коефіцієнти вагомості, що визначаються експертним шляхом.
Кр = ((Кш*Кв.ш) + (Кп*Кв.п) + (Кс*Кв.с) + (Кн. * Кв.н))/4 (1.7)
де, Кр- коефіцієнт раціональності; Кш- коефіцієнт широти; Квш- коефіцієнт вагомості широти; Кп - коефіцієнт повноти; Квп - коефіцієнт вагомості повноти; Кс - коефіцієнт стійкості; Квс - коефіцієнт вагомості стійкості; Кн- коефіцієнт новизни; Квн- коефіцієнт вагомості новизни [18, с.257].
Гармонійність асортименту забезпечує якісну характеристику і не вимірюється кількісно, тому і має описовий характер. Відноситься до спеціалізованих магазинів або відділів. Наприклад, «Усе для будинку», «Усе для дозвілля», «Усе для спорту» тощо.
Об’єктом даного дослідження є ПП «Гермес» - магазин, що спеціалізується на продажу пластикових та металопластикових вікон та дверей.
Численний асортимент, якнайкращі товари, прекрасне кваліфіковане обслуговування, привітна і доброзичлива атмосфера в магазині, трепетне і чуйне відношення до покупців сприяли розширенню круга покупців.
В магазині можна вибрати пластикові вікна та пластикові двері провідних виробників світу (рис.2.1).
Рис.2.1. Асортимент виробників профілів ПВХ в магазині «Гермес»
Для розрахунку основних економічних показників розвитку підприємства служать дані форми №1 «Баланс підприємства» та форми № 2 «Звіт про фінансові результати» (Додатки Б, В, Г, Д, Е, Є).
Для аналізу економічних показників розвитку підприємства складемо розрахунково-результативні табл.2.1 та 2.2 основних показників за три роки, і покажемо їх зміну в динаміці порівнявши 2011 рік з 2009 та 2010 роками.
Таблиця 2.1
Основні фінансово-економічні
показники виробничо-
Показник |
2009 |
2010 |
2011 |
Відхилення (+,-) |
Темп росту, % | ||
2011/ 2009 |
2011/ 2010 |
2011/ 2009 |
2011/ 2010 | ||||
Чистий дохід (виручка), тис. грн. |
996,0 |
1159,0 |
1382,0 |
386 |
223 |
38,75 |
19,24 |
Фонд оплати праці по основній діяльності, тис. грн. |
2112 |
2322 |
2430 |
318 |
108 |
15,06 |
4,65 |
Середньорічна вартість основних фондів, тис. грн. |
6820,0 |
6720,0 |
6220,3 |
-599,7 |
-499,7 |
-8,79 |
-7,43 |
Фондовіддача, грн./грн. ОФ |
0,15 |
0,17 |
0,22 |
0,07 |
0,05 |
46,66 |
29,41 |
Середньорічні залишки обігових коштів |
1712,1 |
1655,4 |
3247,6 |
1535,5 |
1592,2 |
89,68 |
96,18 |
Коефіцієнт оборотності обігових коштів |
0,58 |
0,70 |
0,43 |
-0,15 |
-0,27 |
-25,86 |
-38,57 |
Середньорічна вартість активів, тис. грн. (валюта балансу) |
8113,0 |
7765,0 |
9490,5 |
1377,5 |
1725,5 |
16,97 |
22,22 |
Власний капітал, тис. грн. |
6417,0 |
6291,0 |
6463,0 |
46 |
172 |
0,716 |
2,73 |
Експлуатаційні витрати, тис. грн. |
887,0 |
880,0 |
1081,0 |
194 |
201 |
21,87 |
22,84 |
Операційні витрати, тис. грн. |
1486,0 |
1581,0 |
2519,0 |
1033 |
938 |
69,51 |
59,32 |
Валовий прибуток (збиток) тис. грн. |
-56,0 |
82,0 |
71,0 |
127 |
-11 |
-226,78 |
-13,4 |
Прибуток (збиток) від основної діяльності, тис. грн. |
- |
5,0 |
- |
- |
-5,0 |
- |
- |
Чистий прибуток (збиток), тис. грн. |
- 273,0 |
0,1 |
2,0 |
275 |
1,9 |
-100,73 |
- |
Информация о работе Формування товарної пропозиції в магазині та шляхи його удосконалення