Формування інфраструктури ринку в Україні

У такий спосіб очевидно, що ринкова інфраструктура робить істотний вплив на функціонування економічної системи в цілому.

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

ОСНОВНІ КОМПОНЕНТИ РИНКОВОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ, ЗМІСТ ЇЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

Ринкова інфраструктура є  механізмом функціонування підприємництва (бізнесу). Вона охоплює широкий економічний простір — від виробництва до споживання: укладення договорів, контрактів на постачання, просування товарних потоків галузями і регіонами, регулювання збуту та обслуговування економічної системи. З огляду на це ефективність функціонування ринкової економіки передусім залежить від комплексності та ефективності її інфраструктури.

Ринкова інфраструктура містить  такі елементи: аукціони, торгово-промислові палати, торгові доми, ярмарки, маркетинг, біржі, брокерські, страхові, аудиторські  фірми, холдингові компанії та ін.

Для зручності аналізу  елементи ринкової інфраструктури поділяють на два види:

1. спеціалізована ринкова інфраструктура;
2. загальна ринкова інфраструктура.        

Спеціалізована ринкова  інфраструктура забезпечує організаційне оформлення ринкових відносин за допомогою бірж, торгових домів, аукціонів, систем роздрібної та гуртової торгівлі, ярмарків, торгових палат та ін.

Біржа — постійно діюча організаційна форма оптового ринку цінностей.

Такими цінностями є:

—  товари масового попиту, які мають стандартні споживчі якості;

— акції акціонерних підприємств  і банків;

— боргові грошові зобов'язання держави і облігації корпорацій, казначейські білети;

— векселі (цінні папери, виписані під надані в кредит товари);

— фрахтові документи (страхові зобов'язання під товари, що перевозяться);

— валюта (іноземні банкноти (девізи) або чеки на іноземні депозити);

— нерухоме майно;

— праця.

За видом діяльності розрізняють  біржі загальні і спеціалізовані. Загальна біржа — біржа, на якій обертаються кілька видів цінностей (наприклад, товари і цінні папери). Спеціалізована біржа — біржа, яка здійснює операції лише з одним видом цінностей.

Існують спеціалізовані біржі  товарні, фондові, фрахтові, валютні, нерухомого майна, праці.

Біржі є місцем, де відбуваються торговельні операції — укладаються  відповідні угоди. Угоди купівлі-продажу  укладають на біржі професійні посередники — агенти, брокери, дилери. Біржі здійснюють котирування цін, встановлюють стандарти на біржові товари, розробляють типові контракти, здійснюють розрахунки між продавцями і покупцями, інформаційну діяльність, надають своїм клієнтам страхові, арбітражні та інші послуги.

Біржа праці — елемент  ринкової інфраструктури, що регулярно  здійснює посередницькі операції на ринку праці. Система бірж праці  сприяє здійсненню узгодженої державної  політики в галузі зайня­тості населення.

Біржа праці виконує такі функції: аналізує стан ринку праці; прогнозує попит і пропозицію робочої сили; веде облік громадян, що звертаються за працевлаштуванням; сприяє працевлаштуванню працездатних; здійснює професійну орієнтацію молоді; виплачує допомогу по безробіттю тощо. Біржа праці виступає певним гарантом конституційного права на працю  як державна організація. Поряд з  державними біржами праці існують  і платні приватні агентства (контори), що є посередниками в галузі праці, а також посередницькі бюро при  профспілках, молодіжних, релігійних організаціях та ін. В Україні розвивається безплатна  державна система центрів і служб  зайнятості.

Товарна біржа — комерційне підприємство, регулярно функціонуючий  ринок однорідних товарів з певними  характеристиками. Це об'єднання підприємств  торгівлі, збуту, обміну, мета якої —  укладання відповідних угод, виявлення  товарних цін, попиту й пропозиції товарів, вивчення, впорядкування і полегшення товарообороту та обмінних операцій, представництво і захист інтересів  членів біржі, вирішення спорів щодо операцій тощо. Свого часу значне місце у світовій торгівлі, особливо зерном, цукром, займала, наприклад, Одеська біржа. Товарні біржі бувають публічні й приватні.

На публічних біржах угоди  можуть укладати як їх члени, так і  підприємці, що не є їх членами. Діяльність цих бірж регулюється законами та урядовими актами.

Приватні біржі організовують  у формі акціонерних компаній і закритих корпорацій. Укладати угоди  на таких біржах можуть лише акціонери. Члени біржі, як правило, не отримують  дивідендів на вкладений капітал. Їх прибуток утворюється за рахунок  винагород, отриманих від клієнтів, тобто біржі виступають у ролі брокерів.

Брокерські фірми за допомогою  брокерів купують і продають товари, грошові номінали чи акції від  імені інших осіб. Крім того, вони надають клієнтам також додаткові  послуги, в тому числі й у вигляді  кредитів, інформації про кон'юнктуру  ринку, реклами тощо.

Брокерська фірма —  це посередник між продавцями й покупцями  цінних паперів на біржі. Вона всебічно вивчає кон'юнктуру ринку, можливості закупівлі та збуту акцій. Схема  операцій, здійснюваних брокерами, така: заява інвестора про готовність придбати акції — оцінка брокером кон'юнктури ринку — завершення операції. Процес пошуку інвестора  називається ринком.

Біржа як комерційне підприємство забезпечує брокерів приміщенням, зв'язком, здійснює облік операцій, визначає біржові ціни (котирування), сприяє розрахункам, розробляє типові контракти, веде арбітражне розслідування та розглядає  спори.

Економічна роль товарних бірж полягає передусім в тому, що вони сприяють встановленню ринкової рівноваги, відтворювальним процесам, ефективності економіки.

Протягом тривалого часу існування товарних бірж вироблялися  й апробувалися практикою принципи та правила функціонування суб'єктів  ринкових відносин, викристалізовувались біржове зако­нодавство, правове  забезпечення їх діяльності. Одними з  перших сформувалися поняття так  званих біржових товарів та біржового контракту. Останній є юридичним зобов'язанням поставити або прийняти товар на певних умовах. До нього належать угоди із стандартними умовами: сума, кількість, дні та засоби поставки товарів, межі щоденних коливань цін.

Для здійснення операції на біржі повинні бути зафіксовані  три змінних чинники: ціна, сума і  строки поставок. Останнім часом поширилися так звані ф'ючерсні угоди (домовленості про реалізацію товарів, які будуть вироблені в майбутньому, наприклад, угода про умови закупівлі  врожаю наступного року). Вони передбачають не кількість товарів, а число  контрактів. При укладанні ф'ючерсної угоди узгоджують лише дві позиції: ціну і термін поставки. Такі угоди  можуть здійснюватись лише з одного стандартного виду товарів (так званого  базового сорту), встановленого цією товарною біржею. Строк поставок за ф'ючерсним контрактом визначається тривалістю позиції. Наприклад, стандартний контракт Лондонської та інших бірж на поставку каучуку можна укладати на кожний наступний місяць, тобто на місячну  позицію; цукру, какао, міді, цинку, олова, свинцю — на кожну наступну тримісячну позицію.

Постійне збільшення кількості  ф'ючерсних контрактів підвищує роль товарних бірж в економіці. Це впливає на формування як товарних цін, так і відсоткових  ставок і валютних курсів. Все частіше  події на товарних біржах визначають кон'юнктуру всіх інших ринків. Ф'ючерсні  операції відкривають також широкі можливості для спекуляцій, які мають  місце, коли покупець і продавець  певного виду товару укладають угоду  не для реалізації купівлі та продажу, а для отримання різниці в  ціні на цей товар на час його поставки порівняно із зазначеною в  контракті.

Члени товарних бірж отримують  можливість найбільш вигідно продавати, купувати або обмінювати товар; користуватися  інформацією про кон'юнктуру ринку, яка перманентне змінюється, про  стан попиту й пропозиції в розрізі  груп товарів; мати відомості про  платоспроможність і надійність контрагента угоди. Співзасновники біржі застраховані від небажаного коливання цін, користуються пільговим  кредитуванням для здійснення вже  укладених угод.

Під впливом часу та економічної  конкуренції серед товарних бірж виробилася чітка спеціалізація: щодо кольорових металів — Лондонська, Нью-Йоркська; натурального каучуку — Нью-Йоркська, Лондонська, Амстердамська, Сінгапурська; зерна — Вінніпезька, Чиказька, Лондонська, Ліверпульська, Рот-тердамська, Антверпенська, Міланська; цукру — Лондонська, Гамбурзька.

Фондова біржа — це організований  і регулярно функціонуючий ринок, на якому відбувається купівля-продаж цінних паперів. На ній продають та купують акції, облігації акціонерних  компаній та облігації державних  позик. Як найважливіший елемент  розвинутої ринкової економіки, ринку  капіталів фондова біржа створює  можливості для мобілізації фінансових ресурсів, їх спрямування на довгострокові  інвестиції, фінансування перспективних  програм.

Фондові біржі мають організаційно-правову  форму приватних акціонерних  товариств (у СІІІА, Великобританії, Японії) або державних інститутів (у Німеччині, Франції). На сучасних фондових біржах (Нью-Йоркській, Лондонській, Токійській, Паризькій, франкфуртській, Базельській, Міланській, Сінгапурській, Тайванській) діють цивілізовані правила  та принципи, які зумовлюють певні  гарантії страховим компаніям, окремим  акціонерам.

Ще одним елементом  сучасної інфраструктури є валютні  біржі. В економічному аспекті - це установа, в якій здійснюються операції щодо регулярної, упорядкованої торгівлі іноземною валютою відповідно до попиту та пропозиції і на цій основі розвиваються і функціонують відносини  привласнення.

 На валютній біржі  здійснюються такі основні види  операцій:

1) укладення угод з  членами біржі на купівлю або  продаж іноземної валюти відповідно  до ринкового курсу (який встановлюється  на основі купівельної спроможності  валют і коливань попиту та  пропозиції);

2) визначення ринкового  курсу іноземних валют;

3) здійснення розрахунків  як в національній так і  в іноземній валюті відповідно  до укладених на біржі угод;

4) проведення операцій  центрального банку щодо підтримки  ринкового курсу національної  валюти, в тому числі шляхом  валютної інтервенції.

 

 Купівлю-продаж валюти  на біржі можуть здійснювати  лише члени біржі за власний  рахунок або за рахунок своїх  клієнтів (підприємства своєї країни  та уповноважені банки - не  члени біржі), після чого таку  валюту зараховують на спеціальний  рахунок і вона може бути  використана у певних цілях.

Валютна біржа (у політ  економічному аспекті) - установа, на якій процес торгівлі іноземними валютами за підтримки центральним банком ринкового курсу національної валюти між учасниками виникають відносини  економічної власності з приводу  привласнення доходів, отриманих внаслідок  коливання валютних курсів, курсової різниці, спекулятивних операцій на цьому ринку тощо.

В Україні функціонує низка  бірж: Українська універсальна товарна біржа, Українська універсальна агропромислова біржа, Українська фондова біржа та ін.

Ярмарки - періодичні або  регулярні торги, які організовуються  у відповідному місці; місце періодичної  торгівлі або сезонний розпродаж  товарів одного чи декількох видів [7, с.925].

 За загальним правилом, ярмарок є відкритим для всіх, є місцем товарообороту: це  ринок, де безпосередньо виставляються  на продаж товари [36, с.239] - машини, обладнання, транспортні засоби, ноу-хау,  що широко використовується для  реалізації нових видів продукції.

 Товари, які реалізуються  на ярмарках, вирізняються багатоманітністю  техніко-економічних параметрів, що  потребує особистих контактів  представників підприємств - виробників  і споживачів, ознайомлення зі  зразками продукції. Угоди на  ярмарках укладаються на реальний  товар за гострої цінової та  науково-технічної конкуренції.  Для вирішення переддоговірних  спорів на ярмарках формується  арбітражний комітет. Для проведення  ярмарок створюється інфраструктура, яка охоплює виставкові приміщення, представництва підприємств, довідково-інформаційну  службу, засоби зв'язку, а також  об'єкти соціально-побутового призначення.

 Міжнародні ярмарки  - специфічні форми світових товарних  ринків у місцях зосередження  зразків різних товарів із  різних держав і укладання  зовнішньоторгових угод.

 Міжнародні торгово-промислові  ярмарки проводяться для демонстрації  досягнень у виробництві, науці  й техніці однієї чи декількох  країн на території іншої держави.  За характером експонатів ярмарки  поділяються на універсальні  й спеціалізовані

Торговий дім — спеціалізована фірма, яка торгує одним товаром або групою однорідних товарів за дорученням клієнтів чи власним коштом.

Відмінний від товарної біржі  тим, що на біржі торгують самі учасники або за їх дорученням брокери, а в торговому домі — сама фірма.

Сфера діяльності торгового  дому досить широка: операції з внутрішньої оптової та роздрібної торгівлі; експортно-імпортні та інші зовнішньоекономічні операції; виробництво продукції; надання замовникам різноманітних супутніх послуг (комерційно-посередницьких, інженерно-консультаційних, транспортно-експедиторських, фрахтових, страхових та ін.). Для виконання своїх функцій торгові доми мають мережу магазинів, складські приміщення, транспортні засоби, засоби зв'язку та інформаційні центри. Торгові доми існують у формі акціонерних товариств, засновниками яких є промислові підприємства, банки, науково-дослідні установи та ін.